"Ми націлювалися на висоту 206 сантиметрів": тренер Магучіх розповіла про ідеальний стрибок, майбутні плани та святковий торт до чаю - Футбол24.

Ярослава Магучіх перемогла на чемпіонаті світу в стрибках у висоту й стала найтитулованішою українською легкоатлеткою планетарних форумів у приміщенні. В активі нашої рекордсменки два золота, срібло й бронза.

Уся спортивна кар'єра Ярослави пов'язана з наставницею Тетяною Степановою. П'ятнадцять років вона поруч із Магучіх на тренуваннях, змаганнях і в житті.

Футбол 24+ додзвонився до зіркової наставниці в Торунь увечері після переможного стрибка.

Шановна Тетяно Володимирівно, щиро вітаємо вас із тріумфом! Змагання були надзвичайно напруженими, чотири атлетки до фіналу змагалися за медалі, і лише Ярослава подолала бар'єр у два метри й один сантиметр. Чи очікували ви на перемогу в такій запеклій боротьбі?

Так, я дійсно вірила і сподівалася. І можу сказати, що ми розраховували на 206 сантиметрів. На зборах в Угорщині ми доклали чимало зусиль, і Ярослава була здатна подолати цю висоту. Проте, цього разу, на жаль, не вдалося. Але, безумовно, ми дуже раді нашій перемозі.

Коли Ярослава наближалася до висоти 201 см, один із її стрибків вийшов не зовсім вдалим. Хоча планка залишилася на місці, ви щось їй промовили, і в наступній спробі вона проявила спокій і впевненість. Що ж це була за магічна порада?

Робочий момент. Коли Ярослава готувалася до стрибка, її перший крок перед розбігом виявився надто енерговитратним. Внаслідок ширшого кроку траєкторія стрибка втрачала свою вигнуту форму. Важливо було не просто розбігатися з усією силою, а робити це легко і граційно. Це й стало причиною помилки.

Ярослава здолала всі висоти з першого разу, хоча розпочала з 193 см, що було пізніше за її суперниць. Чи це було обережністю, чи, можливо, результатом великої впевненості в своїх силах?

Ми обрали стартувати з цієї висоти, щоб заощадити більше енергії. Я надзвичайно задоволена своїми стрибками і навіть не змогла стримати радості, стрибаючи від щастя. Є невелике розчарування через те, що ще не досягли 206, на які ми сподівалися.

На чемпіонаті світу не проводилися кваліфікаційні етапи. Як вам більше подобається – традиційний формат з відбірковими змаганнями чи відразу фінальний турнір?

Для нас це, в принципі, не має великого значення. Проте для спортсменів такого високого класу, як Ярослава, процес кваліфікації, напевно, є зайвим. Зазвичай змагання стартують з невеликих висот, і їм доводиться тривалий час чекати на свою чергу, що веде до витрат часу. У фіналах же висоти вже підвищені, і з кількох стрибків починається справжня боротьба за медалі.

Ярослава здобула свою першу золоту медаль на чемпіонаті світу у 2022 році. Яка з цих двох нагород була отримана з меншими зусиллями?

- 2022-го тільки повномасштабна війна розпочалася. Мій чоловік віз нас на чемпіонат світу в Сербію на машині. Восьмого березня перейшли з валізами молдовський кордон, а далі - через Румунію до Белграда. Добре, що йому дали можливість поїхати з нами за кордон. Холодно було в горах, боялися, щоб нічого з машиною не трапилося, тому добиралися без зупинок.

Ярослава Магучіх та Тетяна Степанова / Зображення з публічних джерел

На самому початку війни ми всі мріяли про перемогу, прагнучи, щоб наш прапор майорів на чемпіонаті світу й звучав наш Гімн. І вона здійснила цю мрію. Пам'ятаю, як ми всі були переповнені емоціями і сльози текли по щоках... Згодом нам вдалося переїхати до Німеччини, і поступово ми почали наближатися до світового рекорду та перемоги на Олімпійських іграх.

Ця медаль, у Торуні, в емоційному плані далася легше.

Ярослава висловила впевненість, що в майбутньому українські спортсменки займуть весь п'єдестал у стрибках у висоту. З огляду на те, що Ірина Геращенко оперативно повернулася до змагань після пологів, можливо, ця знакова подія вже зовсім близько?

Я щиро вітаю Ірину Ігорівну Пустовойт та її вихованок з чудовими досягненнями. Юлія Левченко, після свого виступу в Лондоні 2017 року, знову піднялася на п'єдестал, здобувши срібну медаль. І знову ми бачимо двох українських спортсменок на подіумі. Це справжній успіх, який вдалося досягти лише нам!

- Ви вперше за останні роки підготовку до сезону провели в Україні. Вболівальники, звісно, задоволені, адже змогли побачити світових зірок і у Львові, і в Києві. Чим зумовлене таке рішення?

Тривале перебування за кордоном може призводити до емоційного виснаження. Для відновлення енергії найкраще повернутися в родинне коло. Окрім цього, Ярослава вдома активно займається різними справами та надає допомогу іншим. Це не заважає їй, і її тренувальний процес залишається на високому рівні.

- Які плани поставили на літній сезон?

Ми готуємося до Чемпіонату Європи, який відбудеться в Бірмінгемі, а також до першого абсолютного чемпіонату світу в Будапешті. Наша мета – досягти вершин на Діамантовій лізі. Без сумніву, ми зосередимося на покращенні результатів. У моїй пам'яті досі яскраво відображається рекордний стрибок на 210 см під час етапу Діамантової ліги в Парижі – це був справжній шедевр.

Де, до речі, Магучіх показує свої кращі результати - в закритих приміщеннях чи на відкритих стадіонах?

Відмінностей насправді небагато. Головне — це прагнення до перемоги, а місце проведення змагання, будь то зал чи стадіон, має другорядне значення.

- Перемогу на чемпіонаті світу святкувати будете?

Напевно, насолодимося чаєм з тортом.