Полісся повинно звільнитися від Гуцуляка. Відданість благородству може загрожувати команді.

Олексій Сливченко не вважає, що за поточних розкладів вінгер буде корисний "вовкам"

Третій сезон поспіль амбітне "Полісся", власником та президентом якого є успішний вітчизняний бізнесмен Геннадій Буткевич, виступає в українській Прем'єр-лізі. У дебютному сезоні "вовки" фінішували на п'ятому рядку, через рік стали четвертими, а на зимову паузу в УПЛ-2025/26 пішли третіми. Начебто прогрес очевидний, проте проблем у "Поліссі" все одно вистачає, причому таких, до вирішення яких був змушений особисто підключатися Буткевич.

18 січня президент клубу "Полісся" надав інтерв'ю, в якому розповів про вирішення складної ситуації з вінгером основної команди Олексієм Гуцуляком. Футболіст повернувся до тренувального процесу "вовків" на зборах в Іспанії, незважаючи на те, що спочатку його перевели до юнацького складу через відмову підписати новий контракт на запропонованих умовах. Геннадій Буткевич пояснив своє рішення, акцентуючи на важливості інтересів збірної України, яка навесні боротиметься за вихід на чемпіонат світу 2026 року, що проходитиме у США, Мексиці та Канаді.

Неймовірно, але футболіст, який у цьому сезоні не демонструє яскравих виступів у складі "Полісся", особливо в порівнянні зі своїми досягненнями минулого року, став важливою фігурою для збірної України під час кваліфікації на чемпіонат світу-2026. У матчах УПЛ Олексій забив лише 2 м'ячі та зробив 3 асисти за 13 ігор, зокрема, 1 гол і 2 передачі в одному з матчів проти "Карпат", перед зимовою паузою. Проте, у складі "синьо-жовтих" він вразив вболівальників, забивши 3 голи та віддавши 2 результативні передачі в 5 іграх. Проаналізувавши ці показники, можна легко помітити, що Гуцуляк має середній показник результативних дій у "Поліссі" на рівні 0,38 за гру, тоді як за збірну цей показник становить вражаючі 1!

Виходить, що для команди Сергія Реброва Олексій Гуцуляк нині справді дуже важлива постать, а тому недивно, що головний тренер збірної безпосередньо контактував із босом "Полісся" щодо майбутнього вінгера. Куди більше дивує інше - що "вовки", так і не домігшись зміни позиції гравця та не знайшовши компромісу з ним, як раніше вже сталося у ситуації з іншим "розкольником" Сергієм Чоботенком, все-таки вирішили змінити початкову позицію та дати Гуцуляку можливість як і раніше працювати з основою.

Тут можна довго дискутувати про доцільність рішення відсторонити Гуцуляка від основної команди та перевести його до молодіжного складу, наводячи приклади таких гравців, як Конопля у "Шахтарі" та багатьох інших. Але якщо керівництво "Полісся" обрало саме цю стратегію у переговорах зі своїм футболістом, то було б розумно дотримуватися її до кінця. Це могло б означати або підписання нового контракту з істотно зміненими умовами, або ж завершення поточного трудового договору та відхід вінгера на вільні умови.

Натомість ми отримали ситуацію, в якій Гуцуляк повертається до тренувань з основною командою, проте клуб так і не зміг досягти своїх стратегічних цілей. Інакше кажучи, Геннадій Буткевич вчинив по-джентльменськи, враховуючи інтереси національної збірної, але при цьому певним чином ризикував інтересами житомирян. Чому так сталося? Подумайте самі: навіть у першій частині сезону Гуцуляк не демонстрував у "вовках" тієї впевненості та відданості, яку очікували від нього на полі. Олексій не намагався вичавити з себе максимум, адже минулого сезону в УПЛ у його активі було 15 результативних дій (11 голів і 4 асисти) за 29 матчів, а цього разу його гра суттєво знизилася, в результаті чого він перетворився з ключового гравця на запасного футболіста.

Гуцуляк у першій частині сезону був значно більш важливим для збірної України, аніж для "Полісся". На матчах за "синьо-жовтих" Олексій проявляв себе на всі сто, ніби намагаючись переконати потенційних покупців у своїй здатності грати на найвищому рівні. Проте у поєдинках за клуб він здавався менш мотивованим, показавши лише один по-справжньому вражаючий виступ проти "Карпат" - прямо перед зимовою перервою, коли, як очікувалося, мали обговорюватися питання його подальшої кар’єри.

Згідно з інформацією від джерел, Гуцуляк, через свого агента або законного представника, вимагав від "Полісся" істотного підвищення заробітної плати, що стало ключовою умовою для підписання нового контракту. Йдеться про суму в 100 тисяч доларів на місяць. Житомирський клуб не був готовий піти на такі умови, що, в принципі, було очікувано. Геннадій Буткевич, хоча і новачок у футболі, має великий досвід у бізнесі і вміє оцінювати реальну вартість грошей. Чи дійсно Гуцуляк вартий зарплати в 1,2 мільйони доларів на рік? Це викликає великі сумніви, особливо враховуючи, що багато бразильських легіонерів "Шахтаря", який фінансово сильніший за "Полісся", отримують значно менше. Наприклад, Марлон Гомес, що відповідає за гру в центрі поля "гірників", до свого переїзду в Україну отримував 240 тисяч доларів, що вчетверо менше, ніж те, що Гуцуляк вимагав від "Полісся".

Цілком зрозуміло, чому "Полісся" відмовилося прийняти умови Гуцуляка, і це рішення могло бути зумовлене тактичними міркуваннями. Адже в такому випадку до керівництва клубу могли б звернутися кілька інших ключових гравців із запитом на перегляд своїх контрактів на значно вигідніших умовах. Вони могли б запитати: якщо Олексій отримує стільки, то чому ж ми не заслуговуємо на кращі умови? Таким чином, житомирська команда вдало уникнула подібної небезпечної ситуації, але, здається, все ж ризикує потрапити в іншу неприємність...

Граючи у шляхетність та повертаючи Гуцуляка до першої команди, "Полісся" ризикує отримати абсолютно невмотивованого футболіста, котрий може негативно вплинути на оточуючих. І це у найвідповідальніший для "вовків" турнірний відрізок - у другій частині сезону, наприкінці чемпіонату, коли й вирішуватиметься доля медалей та путівок у єврокубки.

Якщо "Полісся" рішуче відмовляється приймати умови Гуцуляка, а сам Гуцуляк не готовий розглядати компроміси, то виникають серйозні сумніви щодо можливих змін у цій ситуації до завершення сезону. І якщо Конопля в "Шахтарі" не показує жодних явних ознак регресу в порівнянні з попередніми роками, то ми вже з’ясували, наскільки критичною стала ситуація з результатами та рівнем гри Гуцуляка на фоні закінчення його контракту.

Інакше кажучи, сучасний Гуцуляк не здатний або ж не готовий запропонувати "Поліссю" щось таке, що не можуть забезпечити його товариші по команді, як-от Влад Велетень чи Олександр Назаренко. Їхні показники результативності в цьому сезоні цілком порівнянні з тими, що демонструє Олексій. А повертати гравця після короткочасної відсутності в молодіжній команді, якщо він потрібен тільки для ротації навесні... Це дуже суперечливе рішення.

Було б значно розумніше для "Полісся" у січні-лютому розглянути можливість продажу Гуцуляка, що дозволило б клубу досягти кількох цілей одночасно. По-перше, житомирський клуб міг би отримати, хоча й не величезні, але все ж значні фінансові надходження від продажу Олексія (за даними Transfermarkt, його вартість становить 3 мільйони євро), що робить можливим продати вінгера за приблизно мільйон євро до Туреччини, Мексики, ПАР або в інші країни, куди його чутки направляли протягом останніх місяців. Ці кошти (друга вигода від такого рішення) клуб міг би використати для підписання потенційного замінника Гуцуляка. Наприклад, ЛНЗ придбав Проспера Оба за 700 тисяч євро (дані Transfermarkt), тож "Полісся" могло б знайти подібний успішний варіант за прийнятну ціну за умови грамотного підбору гравців. По-третє, успіх "Полісся" в разі продажу Гуцуляка взимку полягав би в позитивному іміджі клубу – він не лише не тримав би важливого гравця для національної збірної України в резерві, а й відправив би його до команди, де його здібності були б більш затребувані. Це було б і благородно, і вигідно водночас. І, зрештою, існує ще один безсумнівний плюс від відходу Гуцуляка з "Полісся" – команда позбулася б потенційно демотивованого гравця, який наприкінці сезону міг негативно вплинути на командний дух, ставлячи під загрозу всі досягнення, здобуті протягом року. Як показує досвід "Карпат", які в УПЛ-2024/25 прагнули здобути путівку в єврокубки, але через дві поразки в останніх турах фінішували лише шостими, важливо зберігати командний баланс до самого кінця сезону.

Як видно, у ситуації з Гуцуляком у "Полісся" є чимало варіантів. Наразі все ще залишається під контролем житомирського клубу. Проте виникають запитання щодо доцільності публічного обговорення питання переведення Олексія до молодіжної команди, а згодом повернення до основного складу. Можливо, було б доцільніше дотримуватися звичайної для українських клубів стратегії замовчування або ж діяти, як "Шахтар" у випадку з Коноплею, залишивши ситуацію на самоплив і давши футболісту шанс проявити свої особисті якості, сумлінно виконуючи контракт до завершення.

Але вже склалося, як склалося, і зараз вже не так важливо обговорювати, чому сталося саме так, а час визначити яке рішення буде максимально правильним надалі. Зрештою, інтереси збірної інтересами збірної, а "Поліссю" потрібно вирішувати свої власні завдання й нарешті робити крок уперед у своєму розвитку - реально, а не гіпотетично, виходячи на рівень горезвісної "третьої сили" у вітчизняному клубному футболі.