Шахтар втрачає не лише трофеї, а й свою ідентичність. Порівняння з Динамо це яскраво демонструє.

Маріно Пушич знову вживає хитрощів, очевидно, намагаючись усіма можливими способами зберегти своє місце.

Нинішній сезон надзвичайно близький до того, аби виявитися абсолютно провальним для "Шахтаря". Команда Маріно Пушича практично втратила шанси на чемпіонство, але також і надзвичайно близька до того, щоб уперше за три десятиліття фінішувати ще й поза топ-2 у турнірній таблиці чемпіонату України.

Сьогоднішня зустріч між "Шахтарем" та "Динамо" стане не лише ще однією главою в історії українського "Класичного", а й може підтвердити, що "гірникам" вже не вдасться змінити ситуацію в сезоні навіть у разі здобуття Кубка. Поразка від "біло-синіх" не лише зробить їх недосяжними для донеччан у турнірній таблиці, але й збільшить відставання "Шахтаря" від "Олександрії", яка займає другу позицію, до семи очок.

Втім, наставник "Шахтаря" Маріно Пушич замість того, щоб визнати відверту кризу у команді та власні помилки, продовжує "годувати" футбольну громадськість і, насамперед, фанатів та керівництво "гірників" якимись відверто необ'єктивними твердженнями. Нещодавно боснієць заявив буквально наступне: "Для мене дуже важливий стиль гри. Якщо ти втрачаєш стиль - ти втрачаєш усе. В нас багато молодих гравців, яким потрібен час. Можна втратити трофей, але не можна втратити свій стиль".

Таким чином, Пушич забезпечив собі певну «страховку» не лише на випадок, коли втрата чемпіонського титулу стане фактом, але й створив пояснення, якщо команда програє також й Кубок. Якщо спиратися на слова Пушича та адаптувати знамените гасло з "дев'яностих", можна отримати своєрідний слоган донецької команди під його керівництвом: "Трофеї - це не головне, головне - стиль гри".

Але за фактом із цим самим стилем гри у команди Пушича все ще далеко не так добре, як намагається це показати Маріно. Комусь для того, аби помітити негативні тенденції, досить просто регулярно дивитися матчі "Шахтаря", але автор, щоб не бути голослівним, пропонує читачам звернутися до статистики, причому підняти солідний її пласт - від часів, коли "гірників" очолював Паулу Фонсека (і коли команда тотально домінувала на просторах українського футболу) і до нинішнього періоду...

Розпочнемо наш порівняльний аналіз з, здається, найелементарнішого, але водночас надзвичайно важливого аспекту для "Шахтаря" в контексті УПЛ - це середньоматчеві показники володіння м'ячем. "Гірники" традиційно вміють ефективно працювати з м'ячем, тому зовсім не є дивним, що вони вже багато років поспіль займають перші позиції в чемпіонаті за цим критерієм.

Інша річ, що в останні два роки середньоматчовий показник володіння м'ячем у "Шахтаря", нехай все ще й залишається кращим у лізі, проте є найнижчим із сезону-2016/17. І відрив між "гірниками" та "Динамо", яке йде другим, поступово скорочується. Чи потрібно говорити, що обидва останні сезони (період ван Леувена в цілому видався настільки незначним, що в плані статистики згадувати про якийсь вплив нідерландця на глобальні показники команди навряд чи має сенс) "Шахтарем" керує Маріно Пушич, який наразі й розповідає про важливість стилю гри?..

Далі, якщо ми ведемо мову про, як його називає президент "Шахтаря" Рінат Ахметов, "смачний" футбол, не можна не виділяти статистику ударів по воротах. Адже без них жоден футбол апріорі не може бути не тільки "смачним", а й просто видовищним. Вболівальники здебільшого приходять на стадіони задля того, щоб побачити якомога більше голів, а їх не може бути без ударів...

Наразі "Шахтар" займає перше місце в лізі, проте перевага "гірників" над "Динамо" є досить невеликою, і теоретично її можна швидко надолужити протягом двох-трьох турів. Якщо в минулому сезоні команда Пушича фактично відновила "еталонні" результати, які були характерні для епохи Паулу Фонсеки, то тепер вона знаходиться на схожому рівні, як у другому, менш вдалому, сезоні Луїша Каштру в УПЛ. Варто зауважити, що чемпіонат 2021/22 не був завершений через війну, тому статистика цього сезону наведена лише для загального уявлення і не повинна враховуватися при порівняннях.

Хоча за кількістю ударів ситуація для "Шахтаря" та Маріно Пушича виглядає відносно прийнятно, то в іншому, не менш важливому аспекті футбольної видовищності — дотиках до м'яча у чужому штрафному майданчику — справи "гірників" залишають бажати кращого...

Протягом останніх восьми сезонів "Шахтар" лише один раз не займав перше місце в чемпіонаті за цим показником. Це сталося в сезоні УПЛ-2022/23, і причина цього "зазнання" є цілком зрозумілою, враховуючи термінову перебудову та переформатування команди, які відбулися в донецькому клубі через початок повномасштабної війни в Україні. Тоді "гірники" опинилися позаду не лише "Динамо", а й "Дніпро-1", який на той момент очолював рейтинг. Проте згодом "Шахтар" знову взявся за стратегію підписання сильних і перспективних легіонерів, що, за задумом, мало б повернути все на свої місця. І дійсно, минулого сезону це вдалося, але тепер... Зараз "Шахтар" за кількістю дотиків у чужому штрафному майданчику займає лише друге місце, причому з істотним відставанням від "Динамо", яке, схоже, вже не вдасться наздогнати. Це ще один удар по тезі Пушича щодо стилю та трофеїв...

На перший погляд, ситуацію може поліпшити статистика обведень та індивідуальних дій, де "Шахтар" нарешті знову опинився на вершині після двох років відсутності. Однак важливо зрозуміти, за рахунок чого це стало можливим. Ключовим фактором у цьому є придбання креативних бразильських футболістів за значні кошти. Відповідно, ці виконавці повинні забезпечувати "гірникам" не лише лідерство, а й суттєву перевагу. Проте при детальнішому розгляді виявляється, що до топ-4 гравців "Шахтаря" за кількістю обведень у цьому сезоні входить лише один бразилець — Кевін, який очолює список з 157 дій. А за ним слідують українці: Судаков (110), Зубков (62) та Бондаренко (54). Пушичу, на жаль, особливо похвалитися нічим...

Розглянемо інший статистичний показник, який обчислюють аналітики – індекс передач. Цей показник відображає кількість пасів, які команда виконує за одну хвилину володіння м'ячем. Він служить важливим маркером інтенсивності гри у футболі. Протягом останніх дев'яти років, за винятком незвичного сезону 2022/23, коли "Шахтар" був змушений вигравати "за будь-яку ціну" і не звертав уваги на повернення до звичного стилю, донецька команда була безперечним лідером у цьому показнику. Однак у цьому сезоні, наприкінці якого Пушич, з іронією, заговорив про необхідність збереження стилю, ситуація змінилася...

Як ми бачимо, прямо зараз у "Шахтаря" найгірший за останні дев'ять сезонів індекс передач в УПЛ, та й взагалі - "гірники" скотилися на другий рядок, пропустивши уперед "Динамо".

Тепер давайте зупинимось на особливих передачах. Зокрема, розглянемо розрізні та глибокі...

За розрізними передачами "Шахтар" протягом довгих років був одноосібним лідером УПЛ, вперше втративши цей статус у тому ж атиповому сезоні-2022/23. Тоді команда Ігора Йовічевіча, нагадаємо, взяла чемпіонство, але хорватського тренера це не вберегло від звільнення. Цікаво, що за розрізними передачами в тому сезоні "гірників" обійшла "Зоря", коуч якої - Патрік ван Леувен - згодом і був покликаний замінити Йовічевіча...

Незважаючи на те, що Йовічевіч і ван Леувен вже давно покинули клуб, "Шахтар" за півтора року під керівництвом Пушича так і не зумів повернутися до провідних позицій в УПЛ. Це стосується, зокрема, передач, які миттєво розривають оборонні лінії суперника, надаючи футболістам атакуючої команди можливість вийти один на один із голкіпером. Раніше саме такі дії були характерними для стилю гри "Шахтаря"...

Аналогічно, до цієї категорії відносяться й довгі передачі (паси, які здійснюються в межах 20 метрів від воріт суперника, що, як правило, відбувається всередині штрафного майданчика), в яких "Шахтар" протягом багатьох років займав беззаперечну першість в УПЛ. Це тривало до сезону 2022/23, коли команда змушена була провести серйозну реорганізацію складу.

Проте Йовічевіча звільнили, а незабаром після цього у відставку пішов і ван Леувен. Однак Пушич не зміг повернути "гірників" до звичного для них стилю гри, ні після минулого чемпіонського сезону, ні в теперішній ситуації, коли результати залишають бажати кращого. Хоча сам боснієць заявляє, що трофеї не є пріоритетом, адже головне — це стиль гри. Проте Маріно не бажає ділитися своїми думками про те, куди зникли зміни, запевняючи всіх, що "Шахтар" намагається дотримуватися своїх традицій у веденні гри.

Зрештою, погляньмо ще й на загальну статистику передач...

Тут "Шахтарю" ось уже дев'ять років немає рівних, причому жодні негаразди не заважають "гірникам" продовжувати лідирувати. Втім, якщо "копнути глибше" й оцінити статистику детальніше, то стає очевидним - цього сезону "помаранчево-чорні" аж надто близько підпустили до себе найближчого переслідувача, яким є "Динамо". Якщо раніше перевага "Шахтаря" за підсумками сезону могла досягати кількох тисяч (!) пасів, то зараз підопічні Пушича випереджають "Динамо" лише на 200 із невеликих передач. Такого теж не було вже дуже давно, і це явно не грає у "плюс" тренерському штабу на чолі з боснійцем.

Чесно кажучи, можна було б розмовляти безкінечно... Проте на цьому ілюстративному статистичному фоні стає очевидно, що Маріно Пушич знову обманює в своїх висловленнях, підкреслюючи, що навіть втрата трофеїв не повинна хвилювати "Шахтар", який, за його словами, продовжує підтримувати свою репутацію та демонструвати звичний стиль гри.

Будь-який незалежний спостерігач погодиться, що сучасний "Шахтар" не демонструє стабільно якісний футбол і обмежується лише епізодичними проявами. У таких ситуаціях грамотний головний тренер повинен вчасно усвідомити реальність і не боятися застосовувати навіть жорсткі методи для виправлення ситуації. Однак, здається, Пушич прагне залишитися добрим товаришем для лідерів команди та більшості гравців, що робить його абсолютно неготовим для роботи на такому рівні, з колективом, перед яким стоять максимальні завдання. Натомість, замість того, щоб вчасно вносити корективи, Маріно з початку сезону періодично заспокоює вболівальників та керівництво розповідями про те, як усе йде добре, а інколи навіть чудово...

Але навіть побіжний аналіз, проведений аж ніяк не дипломованим в цій галузі фахівцем, швидше свідчить про зворотне...