СРНА: "Шахтар має намір пробитися до плей-оф Ліги конференцій. А далі будемо спостерігати за розвитком подій."

Спортивний директор донецького Шахтаря Даріо Срна дав велике інтерв'ю польським ЗМІ:

Чи реально в умовах війни переконати футболіста приєднатися до Шахтаря?

Це насправді не так важко. Гравці розуміють, як ми функціонуємо. Нещодавно ми уклали угоду на продаж Кевіна за 40 мільйонів євро (до Фулхема). Переважно ми орієнтуємося на молодих бразильців, а потім перепродуємо їх далі.

Чи простіше запросити бразильського гравця, ніж європейського? Можливо, вони менш стурбовані війною?

- Вони не бояться приходити. Хочуть допомагати нам перемагати. Але у нас є й гравці з Буркіна-Фасо, Болівії, Тунісу, Грузії. Ми показуємо їм, що, попри все, у нас можна жити. Ми нікого не змушуємо переходити до Шахтаря.

А ви, коли розпочалося російське вторгнення в Україну, не замислювались про вихід із клубу?

Це вже третій конфлікт, з яким я зіткнувся в своєму житті. Першою була війна в Хорватії, потім – події в Донецьку, які розпочалися в 2014 році. Я глибоко ціную цей клуб і не можу його покинути. Я завжди залишаюсь чесною людиною. Легко підтримувати один одного в добрі часи, але саме в складні моменти виявляється, хто є справжнім другом. Я радий бути тут і сподіваюся, що українці також відчуватимуть щастя та гордість за свою країну. Люди мають право на мир.

- Але війна все ще триває. Ви не біля лінії фронту, але в Києві теж небезпечно. Туди часто падають російські ракети, гинуть люди.

В Києві життя не з легких, але ми вже адаптувалися до цієї реальності. Щоденно звертаємося до Бога з молитвами за мир і віримо, що він, як і на Близькому Сході, колись прийде і до нас.

Це може виявитися непросто, оскільки виглядає так, що Путін не прагне до миру.

Путін - негідник, але врешті-решт він повинен зупинити війну. Люди прагнуть миру. Ми проводимо міжнародні змагання, щоб надати емоцій нашій армії та суспільству.

- У попередніх сезонах ви грали в Лізі чемпіонів і Лізі Європи, а тепер у менш престижній Лізі конференцій. Як сприймаєте ці змагання?

Це, безумовно, особливий випадок, але стадіон буде заповнений, і я прогнозую нелегкий поєдинок. Нас чекає зустріч із потужною командою, за яку щиро вболівають фанати. Ми прагнемо до перемоги та насолоджуємося можливістю виступати на футбольному полі. Висловлюємо подяку Варшаві, Кракову та всім полякам за шанс грати у вашій країні.

- Влітку ви грали в кваліфікації Ліги Європи, але програли в Кракові в серії пенальті Панатінаїкосу. Виступ у Лізі конференцій - це не розчарування?

- Це наш дебют у цих змаганнях. У минулому сезоні нам не пощастило, але ж і Челсі виступав у Лізі конференцій, а тепер знову повернувся до Ліги чемпіонів. Ми поступово просуваємося вперед і нещодавно відпустили Кевіна. Так, зараз у нас складний час.

- Яка ваша мета в Лізі конференцій?

- Насамперед хочемо вийти до плей-оф. Це головне. А далі може статися все, що завгодно.

Цього сезону ви знову берете участь у єврокубкових іграх у Польщі. Що стало причиною вибору Кракова?

- Це найближчий до нас стадіон. Там живе багато українців, люди люблять футбол, підтримують нас, вони неймовірні. Я сам грав у Кракові у 2001 році - тоді виступав за Хайдук у матчі з Віслою у Кубку УЄФА, і ми програли 0:1.

Ви повернулися до Польщі після тривалих трьох років. У сезоні 2022/23 ви брали участь у Лізі чемпіонів, граючи на стадіоні Легії у Варшаві. Що стало причиною вашого переїзду до Німеччини після цього?

Ми виступали в Польщі, і це був неймовірний досвід. Проте прагнули нових вражень, адже українці присутні в кожному куточку світу.

Шахтар має можливість здійснювати значні трансфери завдяки підтримці свого власника. Незважаючи на війну, він продовжує інвестувати значні суми в нових гравців, їхні контракти та загальне утримання команди. Хоча, можливо, це не є вигідним з бізнесової точки зору, оскільки основні доходи клубу походять лише з трансферів та виступів у єврокубках.

- Для нього футбол - це не бізнес, а любов. Ми хочемо показати, що здатні працювати навіть у таких умовах. Від початку війни ми заробили понад 400 млн доларів на трансферах, комерційних контрактах і виступах у Лізі чемпіонів. Ми працюємо так само, як раніше. У нас хороші фінансові результати навіть без гри в Донецьку.

Чи може це стати вдалим прикладом для польських команд? Адже інвестиції в численних бразильських гравців у нас, як правило, не приносили очікуваних результатів.

Не впевнений, але зверніть увагу на наші витрати. Ми витратили 12 мільйонів на Ізакі та 10 мільйонів на Лукаса Феррейру.

Польські футбольні клуби не мають можливості витрачати великі суми, проте, можливо, варто звернути увагу на більш доступних бразильців – вартістю два-три мільйони євро? Адже Шахтар, окрім фінансів, володіє відмінною системою скаутингу.

- Головне - це система. І наш президент її створив.

Ви погоджуєтеся з тим, що з початком війни якість української ліги знизилася? У 2022 році Україна посідала 12-ту позицію у рейтингу УЄФА, а тепер вже на 27-му місці.

Так, це вірно. Проте ми докладаємо всіх зусиль, щоб відновити наші попередні позиції.

- Вам простіше, бо Ахметов досі має великі гроші й продовжує вкладати їх у Шахтар.

- Багато людей мають гроші, але не мають системи, яку ми створили.

Перед тим, як зайняти посаду спортивного директора, ви провели 15 років у складі Шахтаря. Я завжди цікавою був, чому ви не вирішили змінити клуб? Ви мали можливість перейти до потужної команди в Західній Європі.

- Усе, чого я хотів, я мав у Шахтарі. Там були особливі люди, і мені було б дуже важко покинути цей клуб.

Чи виникали у вас якісь сумніви, коли прийшлося покинути Донецьк після його захоплення російськими військами?

Ні. Для нас справжня війна розпочалася в 2014 році, коли ми втратили Донбас Арену. З тих пір у нас немає свого стадіону. Але Донецьк завжди залишиться українським. Я не маю симпатії до росіян і не підтримую дії Путіна. Українці заслуговують на мирне життя. Ми робимо все можливе, щоб вони могли хоча б на короткий час забути про тяжкі реалії.

Війна впливає і на гравців футболу. Хоча вони можуть бути в порівняльній безпеці, їхні рідні не завжди мають таку ж удачу.

Так, звичайно. Наш голкіпер Дмитро Різник зазнав втрати — його брат пішов з життя. Сконцентруватися виключно на грі дуже складно.

Ви довгий час були партнерами по грі з Маріушем Левандовським. Які у вас спогади про нього?

Маріуш - наш товариш. Він завжди готовий прийти на допомогу в Польщі, якщо виникають якісь питання, наприклад, з фанатами.

- Після його відходу в 2009 році у вашому клубі не було поляків. Ви шукаєте гравців у Польщі?

- Якщо знайдемо когось цікавого - можемо запросити. Але зараз у Польщі для нас нікого цікавого немає.

Чи слідкуєте ви за ситуацією на польському ринку?

У нашій команді працюють скаути, які слідкують за всіма лігами, проте, відверто кажучи, наш основний акцент зроблений на українських та бразильських гравцях.