Три клуби УПЛ, що найменше використовують свої можливості.

Наступна фаза чемпіонату, яка розпочнеться найближчим часом, є відмінною можливістю для суттєвих змін у ситуації...

Українська Прем'єр-ліга повертається після зимової паузи. У п'ятницю, 21 лютого, відбудеться перший у 2025 році офіційний поєдинок в рамках вітчизняного клубного футболу, у якому Колос прийме Чорноморець. Хто та як себе покаже у весняній частині сезону вболівальникам та експертам ще тільки доведеться побачити, а поки що ми пропонуємо вам поговорити про три команди УПЛ, які восени так і не змогли реалізувати свій потенціал, моменти та в якихось епізодах навіть перевагу над суперниками.

Головним критерієм у цьому досить суперечливому питанні буде показник очікуваних очок - Expected Points (xPts), який набув популярності в англійському футболі, де його часто використовують для проведення аналізу.

Відмінність між показником xPts і фактичними очками, набраними командою, чітко демонструє, хто не зміг в повній мірі використати свій потенціал в першій половині сезону. Зараз ми зосередимося на трьох командах, у яких ця різниця є найбільшою в нашому чемпіонаті...

Рух вирізняється серед інших команд у нинішньому розіграші української Прем'єр-ліги. Однією з причин цього є те, що львівський клуб, маючи значний відрив, є наймолодшим колективом ліги за середнім віком своїх гравців, які брали участь у матчах сезону. Середній вік футболістів Руха становить 21,8 років, в той час як у Шахтаря та Зорі, які займають відповідно друге та третє місця, цей показник становить 24,1 та 27,7 років.

Незважаючи на молодість складу, Рух доводить, що здатний діяти якісно та із розумінням справи. Львів'яни займають третій рядок в лізі за глибокими передачами (138; поступаються тільки Динамо та Шахтарю), четвертий - за передачами у розріз (71; більше - у Кривбаса, Карпат та Шахтаря), а п'ятими є за ключовими передачами (50; вищий показник тільки у Динамо, Карпат, Шахтаря та Олександрії), передачами в останню третину (923; більше - у Шахтаря, Динамо, ЛНЗ та Полісся) та розумними передачами (28; більше - у Шахтаря, Динамо, Кривбаса та ЛНЗ).

Проте у турнірній таблиці команда Рух завершила першу частину сезону, зайнявши лише сьоме місце. В принципі, підопічні Пономарьова виглядають досить непогано в середній лінії, де здатні контролювати гру, не втрачати концентрацію і демонструвати креативні рішення. Однак вони стикаються з труднощами в останній передачі та в оборонних діях. Частково це можна пояснити молодим складом команди, адже важко знайти інше пояснення тому, що львів'яни займають перше місце в УПЛ за кількістю втрат м'яча (2091) та фолами (224).

Бажання активно грати та демонструвати свої здібності у цій команді, безумовно, відчувається. Також видно, що деякі гравці мають значний потенціал. Проте, Пономарьову ще належить виконати величезний обсяг роботи, щоб перетворити ці обіцянки в реальні успіхи на турнірній арені, яким, без сумніву, стане потрапляння до єврокубків.

Цієї зими у Руху відбулися настільки масштабні та наразі незрозумілі трансформації, що важко сказати, що чекає команду в майбутньому. Зміни можуть бути пов'язані як з об'єднанням з Карпатами, так і з продажем провідних гравців до "зелено-білих". Хоча є ймовірність, що Рух зможе пробитися до єврокубків, не виключено, що за рішенням власника вже наступного сезону ми можемо не побачити цей клуб у професіональному футболі...

Черкаський ЛНЗ — це клуб, який представляє дуже захоплюючий шлях розвитку. Його діяльність частково нагадує процес управління в грі Football Manager, де гравців завжди приваблює можливість взяти під своє крило команду, яка не займає високих позицій у турнірній таблиці. Використовуючи обмежені ресурси та застосовуючи стратегічні, а також вдалі рішення, зокрема на трансферному ринку, можна спробувати перетворити її на справжнього гранда.

У ЛНЗ реалізують цілком логічну стратегію: спершу почали залучати перспективних, але недорогих футболістів, зокрема з-за меж країни, а на початку сезону запросили тренера, який висловив готовність (принаймні, на словах) впровадити в команді більш атакувальний та активний стиль гри, що дозволить максимально розкрити здібності окремих гравців.

На сьогоднішній день ЛНЗ демонструє вражаючі результати за рядом статистичних параметрів. Зокрема, черкаська команда займає третє місце в чемпіонаті за середнім показником володіння м'ячем у матчах, що становить 56,5%. Варто відзначити, що вище за ЛНЗ в цьому аспекті перебувають лише відомі гранди українського футболу — Шахтар (61,7%) та Динамо (57%).

ЛНЗ демонструє вражаючі результати у Прем'єр-лізі, зайнявши друге місце за кількістю обведень (403; лише Шахтар має вищий показник), а також третє місце за інтенсивністю єдиноборств (5,9), загальною кількістю передач (7565) та пасами у фінальну третину (956). Цікаво, що команда лідирує в лізі за довгими передачами (968) та пасами із просуванням (1344). Проте, побудувати ефективну "вертикальну тікі-таку" під керівництвом Андреса Карраско не вдалося, що стало причиною його відставки. Тепер, навесні, надії вболівальників покладаються на авторитетного українського тренера Романа Григорчука, який має на меті вивести черкаську команду до нових висот.

Подібно до випадку з Рухом, варто підкреслити, що ЛНЗ, який прагнув демонструвати домінуючий стиль гри проти більшості своїх суперників, допускала надто багато помилок. У плані втрат м'яча ця команда займає третє місце в УПЛ (1959), а також посідає третю позицію за кількістю отриманих жовтих карток (38).

Очевидно, що ЛНЗ не використовує свій потенціал навіть на 60-70%. На момент зимової перерви команда зайняла лише 10-у позицію в турнірній таблиці, незважаючи на те, що за витратами на новачків клуб із Черкас займає 6-те місце в лізі. Вони поступаються лише тим клубам, які навряд чи зможуть обійти найближчими роками (Шахтарю, Поліссю, Динамо, Карпатам та Колосу, з яким можуть конкурувати на приблизно однаковому рівні).

Подивимося, що зміниться навесні, тим паче що прихід Романа Григорчука дає зрозуміти, що очікування змін все ж таки не є безпідставними...

На найвищій позиції цього антирейтингу знаходиться Колос — ще одна команда, якій керівництво ставить досить амбітні завдання, принаймні в контексті українського футболу, і загалом забезпечує ресурси для їх виконання. Однак повною мірою реалізувати свій потенціал їй чомусь не вдається.

В поточному сезоні підопічні 38-річного Олександра Поздєєва мають найгірший баланс між показником очікуваних та фактично набраних очок. Загалом Колос робить ставку на дуже прагматичний футбол, де значно більше акцентів робиться на побудові якісної оборони. І це ковалівцям загалом вдається, адже Колос разом із Олександрією - це друга команда УПЛ із найменшою кількістю пропущених м'ячів в сезоні (12; менше лише у Динамо - 11).

Основна проблема Колоса полягає в тому, що команда під керівництвом Поздєєва займає місце серед антирейтингу за забитими голами в цьому сезоні. За 17 матчів ковалівці зуміли вразити ворота суперників лише 11 разів! Проте, варто зазначити, що Колос є беззаперечним лідером УПЛ за кількістю навісних передач (287), займає третє місце в чемпіонаті за пасами з просуванням (1260) та п’яте місце за загальною кількістю виконаних передач (7015). Цей останній статистичний показник виглядає абсолютно парадоксально, адже команда в середньому має 47,5% володіння м'ячем, що ставить її на п'яте місце з кінця у таблиці поточного сезону.

Однак найочевиднішою проблемою сучасного Колоса є реалізація атак. В цілому, у команди Поздєєва відсутні гравці, здатні ефективно завершувати моменти. Навіть за статистикою xG (очікувані голи) Колос мав би забити близько 17,84 разів, але насправді в активі команди всього 11 голів.

Взимку в Колосі спробували змінити ситуацію на краще. У команду на правах вільного агента прийшов центрфорвард Микола Ковталюк, котрий за рік перебування у Ворсклі так і не зумів проявити себе так, як це вдавалося йому в Казахстані і - особливо - в Грузії. Крім того, ковалівці пішли на оновлення клубного рекорду за сумою вхідного трансферу, придбавши за 550 тисяч євро албанського атакувального хавбека Аріналдо Ррапая, який демонстрував досить вражаючу гру у складі свого попереднього клубу - Партизані з Тирани.

Навесні Колос просто повинен додавати з точки зору результату. Інакше Поздєєву навряд чи вдасться зберегти свою посаду, а клубному керівництву доведеться вже вп'яте за останні чотири роки підшукувати для першої команди нового головного тренера.