Минулого року інформаційний простір і соціальні мережі захвилювала новина про те, що в Україні планують закриття шкіл, де навчається менше ніж 45 учнів. З 1 вересня 2025 року уряд припинить фінансування таких навчальних закладів через освітню субвенцію, що переважно стосується шкіл, розташованих у сільській місцевості. Міністерство освіти і науки України запевняє, що ці зміни мають на меті спонукати органи місцевого самоврядування до покращення якості освіти для учнів у громадах.
Яким чином проходитиме оптимізація освітніх установ в Україні? Які навчальні заклади залишаться на державному фінансуванні? Яка буде якість освіти? На ці та інші питання відповів старший експерт з освіти Програми Polaris Сергій Дятленко в інтерв'ю OBOZ.UA.
- Пане Сергію, поясніть нам, будь ласка, доступною мовою: чому закривають школи?
Іноді буває, що в окремих населених пунктах кількість учнів настільки обмежена, що навчальний заклад не зможе виконати свої функції.
Чому так? Адже в цих закладах працюють вчителі, здатні навчати дітей. Хіба не заради цього створені школи?
Трошки по-іншому. Колись у минулому здобути знання можна було лише через книги або під керівництвом вчителя. У ті часи вчитель мав можливість обирати найталановитіших учнів, яким і передавав свої знання. Згодом система змінилася, і вчителі почали навчати всіх дітей, які отримували знання та досвід відповідно до своїх здібностей і бажання, доповнюючи навчальний процес матеріалами з книг.
З часом обсяг знань, що накопичуються людством, зростає, а також з'являється все більше джерел для їх отримання (інтернет, штучний інтелект). У сучасному світі важливість полягає не стільки в самих знаннях, скільки в здатності їх знаходити, аналізувати та використовувати для розв'язання актуальних практичних завдань.
Отже, викладачі здатні навчити студентів знаходити цю інформацію та використовувати її на практиці...
Так. Однак, щоб досягти цього, недостатньо лише викласти учням матеріал, змусити їх прочитати та заучити його. Важливо забезпечити взаємодію з іншими людьми, щоб зробити процес навчання ближчим до реальних умов життя в суспільстві.
Які саме аспекти ви маєте на увазі, коли говорите про "реальні умови"?
Ця діяльність включає як індивідуальний, так і командний підхід. Наприклад, виконання лабораторних практик всією групою. У таких умовах учні набувають навичок співпраці з однолітками, спільно розв'язуючи завдання.
Ця ситуація відображає конкуренцію, характерну для дорослого життя, де кілька осіб з однаковими стартовими умовами та можливостями намагаються отримати певну посаду, виконати певну роль чи досягти бажаного статусу.
Це приклад інших учнів, схожих на тебе, які надихають старатися для досягнення вищих результатів.
Отже, для процесу навчання важливі не тільки вчителі, а й однокласники.
Отже, результати навчання можуть варіюватися між індивідуальними та колективними. Колективні результати досягаються в групі, де кожен займає свою роль. Наприклад, футбольна команда не зможе виграти, якщо у неї є тренер, але відсутні воротар, правий захисник і нападник.
- А скільки учнів має бути, щоб досягати колективних результатів?
Ну, в класі є щонайменше десять учнів.
Вау! Чому ж у Законі України "Про повну загальну середню освіту" вказується, що клас має бути заповнений щонайменше п'ятьма учнями?
Закон встановлює мінімально допустимий рівень наповнюваності класів. Оскільки щороку кількість новонароджених дітей може варіюватися, виникають ситуації, коли класи можуть мати різну кількість учнів - 12, 10, 9, 13 або навіть 5. Для забезпечення стабільності навчального процесу було визначено цю мінімальну норму наповнюваності класів.
- Ми вже обговорили питання учнів, а як щодо викладачів? Скільки саме педагогів необхідно для досягнення якісного навчального процесу?
- Тут краще говорити не про кількість, а про якість їхньої роботи. Кожен вчитель викладає свій предмет, за яким і здобував освіту. Є вчителі математики, хімії, географії, фізичної культури. Всі вони довго навчалися та докладали багато зусиль, щоб бути не просто вчителем, а ще й глибоко розумітися у своєму навчальному предметі й методиці його викладання. Коли в школі мало учнів та немає окремих класів, то вчителі не мають достатньо уроків зі своїх предметів, щоб отримати належну заробітну платню. Тоді вони змушені додатково викладати й інші навчальні предмети, не маючи відповідних навичок.
- А що ж тоді робити, якщо просто немає вчителів певних предметів?
Якщо в школі недостатньо учнів, це часто означає, що у населеному пункті відсутні вчителі з усіх предметів. Тож викладання цих дисциплін доводиться доручати вчителям, які не є фахівцями у відповідних галузях. Можливо, є можливість запросити кваліфікованих спеціалістів з інших міст, але це викликає питання щодо витрат часу на їхній доїзд до школи та навіть можливості такого доїзду, оскільки для цих цілей не передбачено шкільного автобуса.
- Закриття всіх вакансій фахівцями вирішує питання організації навчання?
- На жаль, ні. Бо вчитель - це така ж людина, як і всі ми. І він також не захищений від об'єктивних чинників, що впливають на зниження його професійного рівня. І коли в класах протягом багатьох років було всього 5-6 учнів, вчителеві не потрібно було сильно напружуватися, придумувати цікаві завдання, застосовувати нові форми та прийоми роботи, щоб мати на уроці робочу атмосферу та досягати поставлених цілей.
Таким чином, з плином часу виявляється, що педагоги малих шкіл часто значно поступаються своїм колегам у професійних навичках, адже для продуктивної роботи з класами по 25-30 учнів їм необхідно мати вищий рівень підготовки.
Що ще, окрім студентів і педагогів, може впливати на процес навчання?
Безсумнівно, умови, в яких навчаються учні і працюють вчителі, мають велике значення. Сюди належать не лише сама будівля школи, а й атмосфера в класах, наявність спортивного залу, зон для відпочинку, їдальні, бібліотеки та внутрішніх санвузлів. Іншими словами, все те, що забезпечує комфорт під час перебування в навчальному закладі. А в сучасних реаліях також важливо мати укриття.
- Хто має все це створити й утримувати?
- Засновник навчального закладу фінансує його власними коштами. Комунальні школи засновуються міськими, сільськими та селищними радами. Через обмежені ресурси, управлінці часто приймають рішення про покращення умов навчання для більшої кількості учнів. Наприклад, великі школи мають більше шансів на отримання нової кухні та спортивного майданчика.
- Навчальне обладнання обов'язково поставляється у всі школи?
На жаль, немає можливості забезпечити всі школи сучасним навчальним обладнанням. Як і раніше, школи з більшою кількістю учнів отримуватимуть більше переваг.
Чи дійсно з 1 вересня 2025 року Міністерство освіти планує закрити всі навчальні заклади, в яких навчається менше 45 учнів?
Ні. Лише засновник має право закрити школу, тобто та особа або організація, яка її відкрила. На території України більшість шкіл були засновані міськими, сільськими чи селищними радами. Відповідно, для закриття таких навчальних закладів необхідно, щоб депутати місцевої ради прийняли відповідне рішення.
- А якщо депутати не ухвалять такого рішення, то школа працюватиме, навіть коли в ній навчатиметься 40 чи 30 учнів?
Понял.
Яка ж тоді мотивація у депутатів приймати непопулярні серед громадськості рішення щодо закриття навчальних закладів?
Ми вже піднімали питання про необхідність збільшення кількості учнів для забезпечення якісного навчального процесу. Управлінці громади та депутати, безумовно, усвідомлюють цю ситуацію. Окрім того, існує також проблема фінансування освіти. Фінансування шкіл здійснюється як за рахунок засновника, так і з державного бюджету. Держава виділяє кошти на оплату праці педагогів, і це складає значну частину витрат громади. У зв'язку з цим, держава стимулює громади до закриття неефективних навчальних закладів, відмовляючи у фінансуванні школи, де кількість учнів менша за 45. Це свого роду "м'який тиск" на місцеву владу для прийняття відповідних рішень.
- І як же держава може відмовити у виділенні коштів?
- Постановою Кабінету міністрів України, яка визначає порядок та умови надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, передбачено, що з 1 вересня 2025 року за рахунок субвенції не здійснюється фінансування закладів загальної середньої освіти (крім початкових шкіл), в яких менше ніж 45 осіб.
Як можна інтерпретувати фразу "окрім початкових шкіл"?
Ми часто вживаємо термін "школи" для всіх установ загальної середньої освіти. Проте їх можна класифікувати на три основні рівні:
Отже, початкові навчальні заклади отримуватимуть фінансування без прив’язки до кількості учнів.
А що стосується інших рівнів освіти? Чи існують ще школи, які готові забезпечувати фінансування незалежно від кількості учнів?
Так, це правда. Однак для цього необхідно усвідомити, що навчальні заклади (як будівлі з педагогами) можуть виступати в ролі окремих юридичних осіб, в такому випадку їх діяльністю повністю управляє директор конкретної школи. Водночас, вони можуть бути підрозділами інших навчальних закладів (філіями), і в такому разі їх курирування здійснює директор тієї школи, до якої ця філія належить. Щодо початкових шкіл та гімназій, які є філіями інших гімназій або ліцеїв, обмеження на фінансування також не поширюються.
Отже, чи буде нараховуватися субвенція для вчителів гімназії, яка є філією і матиме менш ніж 45 учнів?
Понял. Адже тепер ці вчителі вважатимуться працівниками тої школи, до якої філія приєднана, а учні - учнями такої школи. Фактично для учнів та їхніх батьків нічого не змінюється.
- Але як же тоді з якістю навчання, про яку ми говорили на початку розмови, та визначили, що вона можлива за наявності певної кількості учнів?
- У складних питань немає простих рішень. Важливим є розуміння, що наповнюваність класів має бути достатньою, але за певних умов доводиться свідомо обирати "менше зло".
Читайте також інтервʼю із Сергієм Дятленком, де він розповів про відставання сільських учнів, роль майбутніх ліцеїв і те, для чого вчити таблицю множення.
Раніше на OBOZ.UA публікували інформацію про 9 ключових документів, які вплинуть на систему шкільної освіти в 2024/2025 навчальному році.
#Україна #Тренер (спорт) #Воротар (асоціативний футбол) #Інтернет #Штучний інтелект #Гімназія (школа) #Суспільство #Уряд України #Конкуренція (економіка) #Людство #Держава (політичний устрій) #Ліцей #Математика #Загальна середня освіта в Україні #Грантова допомога #Знання #Міністерство освіти і науки України #Початкова школа #Закон України (законодавство) #Селищна рада #Учитель #Експерт #Хімія
