Ніколи раніше цього не траплялося, і ось воно знову сталося.
Нещодавно, після поразки "МанЮнайтед" у матчі з "Фулхемом", головний тренер "червоних дияволів" Рубен Аморім відкрито зізнався, що навіть здобуття трофею в Лізі Європи не зможе виправити ситуацію в цьому сезоні. І з цим важко не погодитись. Незважаючи на вражаючі виступи манкуніанців у повторному матчі чвертьфіналу ЛЄ проти "Ліона", які принесли їм вихід до півфіналу, загальне враження від гри нинішньої команди залишається негативним через численні невдачі на внутрішній арені.
За шість турів до завершення поточного сезону, найславетніша команда в історії англійського футболу займає лише 14-ту позицію, маючи негативний баланс між забитими та пропущеними голами. Навіть якщо припустити, що в залишених матчах АПЛ підопічні Аморіма матимуть удачу (що важко уявити, або, радше, зовсім не уявляється), у такому випадку "МЮ" навряд чи зможе піднятися вище 11-го місця в таблиці.
І за фактом, яке б місце не посів "Манчестер Юнайтед" на фініші поточного сезону чемпіонату Англії, інакше, ніж провалом, цей фініш і не назвеш.
Окрім того, що манкуніанці вилетіли з Кубка Ліги та Кубка Англії, вони також встигли здивувати в АПЛ, причому у негативному сенсі. Цьогорічний "МЮ" встановив кілька антирекордів. Якщо перераховувати всі невдачі, фанати колись найсильнішого клубу Англії та одного з найкращих у світі можуть не витримати. Тому зупинюся лише на кількох з цих "курйозів", адже слова з пісні все одно не змінити.
Повний крах "Манчестер Юнайтед" на початку сезону (в перших десяти зустрічах): гірші результати спостерігалися лише в сезоні 1986/87. Наразі команда має 14 поразок. Більше програшів було тільки в сезоні 1973/74, коли "Юнайтед" зазнав降級у (і такі моменти траплялися в його поважній історії). У грудні 2024 року "червоні дияволи" зазнали шести поразок. Більше невдач за один місяць у них не було з далекого 1930 року.
У цій частині можна підвести підсумки щодо антирекордів. Проте я не можу не зазначити, що якщо "МанЮнайтед" завершить сезон нижче десятої позиції в турнірній таблиці, це стане повторенням провалу сезону 1989/90. Також команда має можливість погіршити свій антирекорд за кількістю набраних очок у чемпіонаті. Щоб це сталося, їй слід заробити не більше 48 балів (зараз у них 38).
Так, Аморім має рацію: навіть перемога в Лізі Європи і, таким чином, вихід до основного раунду Ліги чемпіонів не врятують сезон "МЮ". Бо рятувати там уже нема чого.
Of course! Please provide the text you would like me to make unique, and I'll be happy to help.
Проте як так сталося, що один із найуспішніших футбольних проектів Англії за останні тридцять років опинився в такій ситуації? Зазвичай, на складні запитання важко знайти просте рішення. Але в даному випадку відповіді (або ж відповіді) очевидні.
На мій погляд, не зовсім правильно шукати причини невдач колись головного клубу Манчестера й всієї Британії лише у спортивній складовій. Потрібно обов'язково дивитися і фінансовий аспект. А він, скажімо відверто, гнітючий.
Після того, як контрольний пакет акцій "Манчестер Юнайтед" придбав Джим Реткліфф, викупивши його у ненависної для всіх уболівальників команди родини Глейзерів, клуб тільки те й робить, що економить та урізає. А все тому, що лише за останні три роки збитки "МанЮнайтед" сягнули позначки в триста мільйонів фунтів стерлінгів. Глейзери за час свого правління перетворили процвітаючий клуб на машину з викачування грошей. І коли Реткліфф почав уникати все це, він і прозрів.
З цього моменту клуб зазнає значних скорочень: більше 250 співробітників, серед яких і легенда клубу сер Алекс Фергюсон, втратять свої посади. Відомо, що "МЮ" планує ще одне масштабне зменшення штату. Офіс у Лондоні виявився невигідним для клубу, тому його закриття є неминучим.
Дійшло до того, що співробітники клубу вже не мають безкоштовного харчування на стадіоні. Як і безкоштовного проїзду на "Олд Трафорд". Та й сама легендарна арена потребує капітального ремонту.
Показовий у зв'язку з цим момент, коли після одного з матчів Аморім проводив прес-конференцію, і в цей час зі стелі почала капати вода. Вперше за багато років "МЮ" зіткнувся з проблемою заповнення арени на домашні матчі. І справа тут не лише у поганій грі команди, а й у суттєвому збільшенні ціни на квитки.
Зрозуміло, що за такої розрухи, і не тільки в головах, апріорі не може вестися мова про боротьбу за чемпіонський титул. Не до жиру зараз. І факт дуже скромної поведінки "МанЮнайтед" під час недавнього (зимового) трансферного вікна лише підтверджує те дно, до якого опустився колись процвітаючий клуб Британії.
Хоча і Реткліфф теж хороший. Попереднього наставника манкуніанців - Еріка тен Хага - було звільнено наприкінці осені минулого року. Звільнено після того, як з ним продовжили контракт. Це звільнення влетіло "МЮ" в копійку. В хорошу копійку: близько двадцяти мільйонів фунтів неустойки (якщо рахувати весь тренерський штаб). А щоб достроково вирвати Аморіма зі "Спортинга", клуб із Манчестера заплатив клубу з Лісабона ще одинадцять мільйонів фунтів. Плюс - нехила зарплата для португальського коуча та його тренерського штабу. Ось і рахуйте, скільки "МЮ" втратив на рівному місці, не маючи царя в голові.
Of course! Please provide the text you would like me to make unique, and I'll be happy to help.
А тепер давайте поговоримо про спортивний аспект. Він очевидний для більшості, і навіть без спеціальних знань помітний, що викликає чимало розчарування та бажання критикувати як команду, так і її поточний тренерський склад.
В тексті вже згадувалося про проблеми, які переслідують сучасний "МЮ", зокрема щодо антирекордів команди. Проте, якщо спробувати підійти до ситуації більш об'єктивно, що є досить важким завданням через емоційний аспект, можна дійти висновку, що малоймовірно, що Аморім зміг би виправити ситуацію в цьому сезоні.
Перспективний португальський тренер прийшов у "МЮ" у розпал сезону. Після того, як стало очевидним, що тен Хаг не тягне. Ерік провалився у "МЮ". Провалився фактично на старті, коли вже після перших двох поразок відмовився від свого футболу - домінуючого, розгонистого та результативного. "МЮ" не стане "Аяксом", - вже після тієї знаменитої фрази голландця можна було звільняти. Звільнили згодом.
Власне, практично всі тренери "МанЮнайтед" після сера Алекса намагалися ставити команді контратакуючий футбол. І не досягли успіху в цьому. А ось Аморім намагається поставити команді інший футбол. Той, з яким він домінував у Португалії, розбивши у рамках ЛЧ "МанСіті" 4:1.
Однак не всім виявилися до вподоби концепції Рубена. Зокрема, це пов'язано з тим, що команді довелося перейти на нову тактичну схему - з 4-3-3 на 3-4-3. Цей процес адаптації виявився (і досі залишається) надзвичайно важким. Багато з тих, хто раніше вважався лідерами, виявилися зовсім не такими. Каземіро та Магвайр не справляються із завданнями. І не варто й згадувати про Онану. Але кого ж тоді можна вважати справжнім лідером? Хойлунд, Еріксен, Санчо, Маунт чи Гарначо? Мабуть, єдиний, хто дійсно виділяється, - це Бруно Фернандеш. І навіть він не завжди демонструє стабільність: вже три червоні картки в цьому сезоні.
Нервовість суцільна, не тільки у Бруну. Команда не готова ні фізично, ні морально. Дуже багато пропускає зі стандартів. Та й сварки постійні. Від Решфорда довелося позбуватися. І від Антоні.
Часом і Аморім метушиться на лавці, як пригорілий, рубаючи з плеча дивними замінами у стилі пізнього Віталія Кварцяного. І травмопад жахливий, що не закінчується. Можна кинути все зі словами "та гори воно синім полум'ям".
Цілком ймовірно, що Реткліфф вдасться до такого кроку. Він може знову вийти з себе і ухвалити рішення про звільнення Аморіма. Чутки на цю тему вже активно обговорюються. Проте, навряд чи це буде правильним рішенням. Адже, з одного боку, доведеться знову сплачувати значну компенсацію, а з іншого – знову шукати нового наставника. Це лише призведе до того, що команда знову переживатиме труднощі, намагаючись адаптуватися до нових умов.
Найбільш розумним варіантом у цій ситуації видається проявити терпіння. Треба витримати до завершення цього, безумовно, невдалого сезону. Цей період необхідно використати для очищення команди від непотрібних гравців та підбору нових, що відповідатимуть стилю Аморіма. Адже Рубен також розпочинав свій шлях у "Спортингу" не надто вдало. Проте згодом, після 19 років без трофеїв, він зміг повернути "зелено-білим" титул чемпіонів Португалії.
Може, якщо йому довіритися і не заважати, він зможе привести і "Манчестер Юнайтед" до титулу чемпіонів Англії. Вперше за останні тринадцять років.
#Португалія #Sporting CP #Футбольний клуб "Манчестер Юнайтед". #Прем'єр-ліга #Ліга Європи УЄФА #Менеджер (футбольна асоціація) #Ліга чемпіонів УЄФА #Асоціативний футбол #АФК Аякс #Лондон #Англія #Вікно переказу #Фунт стерлінгів #Лісабон #Кубок EFL #Манчестер #Алекс Фергюсон #Футбольний клуб "Фулхем". #Олімпік Ліоне #Крістіан Еріксен #Кубок Англії #Бруну Фернандеш #Олд Траффорд #Каземіро.
