Анатолій Бишовець: цікаві факти про легендарного гравця Динамо Київ, його біографію та актуальний стан справ - Sport News 24.

Корінний киянин Анатолій Бишовець був справжнім кумиром вболівальників Динамо у 1960-х та на початку 1970-х. Легендарний футболіст та тренер зіпсував собі репутацію співпрацею з країною-агресоркою.

Анатолій Бишовець, який раніше виступав за Динамо та збірну СРСР, залишив значний слід у футболі, ставши одним з видатних гравців свого часу. 24 Канал підготував матеріал про цього легендарного нападника "біло-синіх", розповідаючи про його теперішнє життя та діяльність.

Ось ще один варіант: "Досліджуйте також: Обрав Росію замість України та охарактеризував Путіна як божевільного: що відомо про рекордсмена чемпіонату світу Саленка."

Анатолій Бишовець з'явився на світ 23 квітня 1946 року в Києві. Його родина мешкала на периферії столиці України, в місцевості, відомій як "Сахарка". Внаслідок ранньої втрати батька, його мати виховувала Анатолія та його старшого брата самостійно.

Хлопець почав займатися футболом у віці 11 років. Анатолія зарахували до школи "Юний динамівець", де його першими наставниками стали Микола Мельниченко і Микола Фоміних. Ця майбутня футбольна зірка вже тоді проявляла себе завдяки чудовому дриблінгу. Під час матчів він із задоволенням обігрував декілька суперників, а після тренувань наполегливо відпрацьовував удари з льоту.

Анатолій Бишовець в клубі Динамо / зображення ФК Динамо

У 16 років нестандартний футболіст потрапив до дубля Динамо, а у 18 дебютував за основний склад. Його партнерами по команді були легендарні Йожеф Сабо, Олег Базилевич, Віктор Серебряніков та Віктор Банніков. Юний форвард не загубився серед таких імен, а поступово завоював собі місце у стартовому складі.

Ось як відреагував Віктор Маслов, тодішній наставник Динамо, на дебют Бишовця. Його коментарі виявилися пророчими.

Так, це сила, видатний буде футболіст. Шкода, піде рано, захисники заб'ють,

- сказав Маслов.

Уся футбольна кар'єра Анатолія Бишовця була пов'язана з його рідним клубом. Він неодноразово зізнавався, що завжди прагнув вразити глядачів, тому регулярно вигадував нові трюки та ефектні удари. Його індивідуальний стиль гри інколи заважав команді, але з часом Бишовець навчився краще взаємодіяти з партнерами на полі.

У складі київського Динамо Бишовець грав з 1964 по 1973 рік. Протягом цього часу він разом з командою чотири рази здобував чемпіонський титул (1966, 1967, 1968, 1971) та виграв один Кубок СРСР. Двічі нападник став найкращим бомбардиром "біло-синіх": у 1966 році він забив 19 голів, а в 1967 - 9 голів.

Анатолій Бишовець з Кубком СРСР / фото ФК Динамо

За Динамо Бишовець зіграв 161 матч та забив 55 голів. Він завершив ігрову кар'єру у 27 років через численні травми та три операції на гомілкостопі. Його кілька разів запрошували до московських клубів, але форвард залишився вірним рідному Динамо.

Бишовця регулярно викликали до збірної СРСР. У 1970 році він взяв участь у чемпіонаті світу у Мексиці, де з чотирма голами став найкращим бомбардиром команди. До речі, легендарний Пеле на тому ж Мундіалі забив стільки ж м'ячів. Після завершення чемпіонату Бишовець потрапив до символічної збірної, а на стадіоні "Ацтека" у Мехіко йому поставили імпровізований пам'ятник.

Популярність Анатолія Бишовця як футболіста була просто неймовірною. Навіть люди, які мало цікавилися футболом, знали його прізвище.

Форвард Динамо став одним з героїв популярної пісні радянського співака Володимира Висоцького "Розмова з дружиною", де є такі рядки:

"Коментатор з трибуни прикриває нас для ефектності. Проте, не без підстав клуб Фіорентина був готовий заплатити мільйон за Бишовця," - звучить у пісні Висоцького.

Анатолій Бишовець розповідав, що був особисто знайомий з Володимиром Висоцьким. У 1969 році співак побував на матчі Динамо з Фіорентиною. Під враженням гри форварда "біло-синіх" Висоцький написав свою відому пісню.

Бишовець - зірка Динамо у 60-х / фото з відкритих джерел

У той час дійсно точилися розмови про те, що італійський клуб готовий заплатити за форварда Динамо один мільйон доларів, що в наші дні можна порівняти з трансферами на рівні 60 мільйонів.

У 1973 році Анатолій Бишовець знявся у фільмі класика українського кіно Леоніда Осики "Дід лівого крайнього". Режисер запросив непрофесійного актора, що було нестандартним кроком на ті часи.

У цьому фільмі брали участь відомі українські актори, такі як Микола Яковченко, Костянтин Степанков і Борислав Брондуков.

Фільм "Дід лівого крайнього" з Анатолієм Бишовцем у головній ролі.

По закінченні своєї ігрової кар'єри Анатолій Бишовець розпочав тренерську діяльність у футбольній школі "Динамо". Він очолив команду, що складалася з гравців 1963 року народження, серед яких були відомі футболісти, такі як Олексій Михайличенко та Сергій Процюк, який більшу частину свого професійного шляху провів у "Чорноморці".

Анатолій Бишовець разом зі своїми учнями з динамівської академії / зображення ФК Динамо.

Згодом Анатолій Федорович Бишовець обіймав посаду старшого тренера та директора футбольної школи Динамо. У 1983 році у нього була можливість очолити рідний клуб, оскільки Валерій Лобановський працював з національною командою СРСР. Бишовець навіть створив свій тренерський штаб, проте в результаті керівництво команди отримав Юрій Морозов, який був помічником Лобановського в збірній.

У той час між Метром і Бишовцем виникли напружені стосунки. Багато хто вважав, що Анатолій Федорович намагається витіснити Лобановського.

Кульмінацією конфлікту став 1987 рік, коли Валерій Васильович керував основною збірною СРСР, а Бишовець – олімпійською командою. Між тренерами виникали суперечки щодо гравців, які виступали за обидва склади. Бишовець звинуватив Лобановського в тому, що той навмисно ставить під загрозу його інтереси.

Анатолій Бишовець та Валерій Лобановський / зображення ФК Динамо

Пізніше Бишовець охарактеризував Лобановського як "чемпіона у матчах з фіксованим результатом" під час чемпіонату СРСР. Лише після смерті Валерія Васильовича у 2002 році колишній гравець "Динамо" почав висловлюватися про видатного тренера з більшою повагою.

На тренерській ниві найбільшим успіхом Анатолія Бишовця став виступ на Олімпійських іграх в Сеулі у 1988 році. Тоді його команда стала чемпіоном, перемігши у фіналі Бразилію, де виблискували легендарні Ромаріо та Бебето.

Після того, як Валерій Лобановський залишив пост головного тренера збірної СРСР у 1990 році, саме Бишовець взяв на себе керівництво командою, яка вже відчувала наближення свого розпаду. Анатолій Федорович зміг вивести команду, що тепер іменувалася збірною СНД, на чемпіонат Європи 1992 року, проте виступи виявилися невдалими.

Анатолій Бишовець у збірній СРСР / фото з відкритих джерел

Проте, авторитет Бишовця як тренера залишався незмінним. У 1998 році він був призначений головним тренером збірної Росії. Під його керівництвом команда зазнала поразки в усіх шести матчах, включаючи гру проти України (2:3) у Києві в рамках відбору на ЧС-2000. Після такого невдалого виступу Бишовця звільнили. На цій посаді Анатолій Федорович встановив безпрецедентний антирекорд, про який йому, безумовно, не хотілося б згадувати.

Анатолій Бишовець мешкав у рідному Києві до 1986 році, поки не трапилася аварія на Чорнобильській АЕС. Через це він разом із сім'єю спочатку переїхав до Одеси, а потім оселився у Москві. Якраз тоді він працював з олімпійською збірною СРСР.

Після розпаду СРСР він не вирішив повернутися на рідну землю, а натомість отримав паспорт Росії. Зараз 79-річний Бишовець проживає в Новогірську, розташованому неподалік Москви, де знаходиться база місцевого футбольного клубу Динамо.

Колишній киянин повністю асимілювався з "рускім міром". На початку повномасштабного вторгнення Росії він засудив Україну, а не країну-агресорку. Ексдинамівець обурювався відстороненням російських спортсменів від міжнародних змагань та в усьому звинувачував країни Заходу.

Анатолій Бишовець у 2025 році / фото Getty Images

Він з ентузіазмом говорив про парад 9 травня на Червоній площі, що його організував Путін. Проте жодним чином не висловив засудження ракетних ударів по Києву, де проживають його близькі родичі та давні знайомі.

В інтерв'ю Українському футболу Йожеф Сабо назвав зрадником свого колишнього одноклубника по Динамо та партнера по збірній.

Безсумнівний зрадник. Він киянин, українець, динамівець, отримав тут усе, що міг, і здобув своє ім'я в Україні. А потім просто зник, залишившись у Москві. Я вважаю таких людей... Краще вже мовчати. Якби хоча б один Бишовець вчинив так само, але ж ні.

- произнёс Сабо.

На даний момент Бишовець насолоджується пенсійним життям. Його запрошують на численні пропагандистські заходи. Вражає, що відомий динамівець, який проживає в Росії вже близько 40 років, скаржиться на низький рівень своєї пенсії в країні-агресорі.

"Я спілкувався з нашими олімпійцями. Вони отримують пенсію по 100 тисяч рублів, а я, як підполковник, маю пенсію за вислугою, але у мене 20 років служби, а не повних 25. Тому моя пенсія становить лише 25 тисяч. Справа в тому, що разом із дружиною ми маємо вищі потреби, хоча це не свідчить про якийсь особливий рівень життя або достаток," - зазначив Бишовець в інтерв'ю російським медіа.

Нещодавно його риторика стосовно війни дещо змінилася. Він вперше назвав речі своїми іменами. Не дивно, що його висловлювання у дикторській Росії визнали "дуже сміливими".

Для мене та моєї дружини, а також для наших дітей, це справжня трагедія. Ми повинні говорити про ту біль, яку відчувають два надзвичайно близькі народи. Сьогодні, як ніколи раніше, ми потребуємо миру, який створить можливості для розвитку футболу.

- цитує Бишовця odds.ru.

Наостанок зазначимо, що у 1999 році Анатолій Бишовець здійснив спробу повернутися в Україну. Відомого тренера запросили тренувати донецький Шахтар. "Гірників" він очолював шість місяців. Під час пресконференцій Бишовець намагався відповідати українською мовою.

Проте, через брак успіхів у грі команди та непорозуміння з футболістами, керівництво клубу вирішило розірвати співпрацю з Бишовцем, який остаточно залишив Україну.

Нещодавно ми ділилися історією про відомого футболіста київського "Динамо" Івана Яремчука, який був затриманий у Польщі в жовтні цього року.