Даріо СРНА висловив сподівання: "Шахтар попереду чекають значні успіхи та відмінні досягнення".

Спортивний директор ФК "Шахтар" Даріо Срна поділився інформацією про досягнення команди, процеси трансферів та майбутні перспективи клубу.

Даріо, команда "Шахтар" активно готується до другої половини сезону, і напередодні відбувся ще один контрольний матч. Яке враження у вас залишилося від гри проти "Зімбру"? Чи можна сказати, що цей матч є показовим для "Шахтаря" на даному етапі підготовки?

- По-перше, ми розпочали збори 3 січня і до сьогодні мали багато ігор - і товариські поєдинки, і два матчі Ліги чемпіонів, де, я вважаю, ми виступили дуже добре. На жаль, не пройшли далі, але робимо висновки, робимо аналіз. Остання гра - із "Зімбру" - це, звісно, усе ж таки збори. Найголовніше, що в нас немає травмованих і що команда набирає фізичні кондиції та показує на полі те, що напрацьовується на тренуваннях щодня.

Ви зазначили, що "Шахтар" вже завершив свої виступи в Лізі чемпіонів. Які досягнення були у команди в цьому турнірі, а що, на вашу думку, виявилося невдалим?

На мою думку, "Шахтар" міг би заробити більше очок. На жаль, цього не сталося. Десь нам не пощастило, десь помилки були з нашого боку, а іноді суперник виявлявся сильнішим. Не можу назвати це провалом, адже "Шахтар" вже третій рік поспіль здобуває щонайменше сім очок у Лізі чемпіонів — це надзвичайно важливо для українського футболу, для клубу та для нашого національного коефіцієнта. Отже, ми все ретельно проаналізуємо, і найголовніше, щоб цей аналіз допоміг нам стати сильнішими. Час покаже, чи вдасться нам досягти цієї мети.

А якщо розглянути детальніше, то в яких моментах "Шахтар" втратив важливі очки?

Вважаю, що вирішальним фактором стала гра проти ПСВ та червона картка, яка вплинула на хід подій. До цього моменту ми демонстрували чудову гру. На жаль, минулого сезону ми зазнали багатьох психологічних ударів у фінальних миттєвостях матчів. Так сталося і в поєдинку з ПСВ: всього за вісім хвилин ми пропустили три голи, що, звісно, ускладнює відновлення сил, здобуття впевненості і підтримку такого ж рівня гри в наступних матчах.

У цьому сезоні всі команди зіткнулися з новими змінами в Лізі чемпіонів, зокрема з оновленим форматом. Як ці зміни вплинуть на команди, наприклад, на "Шахтар", і чи можна вважати їх справедливими та вигідними для них?

Напевно, ті, хто розробляв цей формат, мають більше знань, ніж я. Проте, здається, що в перший рік варто адаптуватися до нього, а вже на другий буде легше. Це дійсно цікаво, оскільки після жеребкування всі говорили, що з 9-10 очками ти майже гарантовано проходиш до наступного раунду Ліги чемпіонів, але виявилося, що навіть "Динамо" (Загреб) з 11 очками не змогло продовжити боротьбу. Тренеру тепер дуже складно, адже раніше було лише три суперника, з якими грали по два матчі, а тепер — вісім різних команд. Постійно потрібно аналізувати нових суперників і готуватися до кожного з них, що становить певний виклик як для нашої команди, так і для тренерського штабу.

Якщо розглянути чемпіонат України, то які враження у вас викликав виступ "Шахтаря" до зимової паузи в УПЛ?

Я б оцінив ситуацію так само, як і наші вболівальники — без перебільшень, ні краще, ні гірше. Звісно, останні півроку в чемпіонаті України не радують нас: ми втратили чимало очок — 15. На даний момент ми відстаємо від "Динамо" (Київ) майже на 10 очок, хоча ще маємо у запасі гру з "Кривбасом". Сподіваюсь, що різниця складе лише сім очок, але наразі потрібно бути чесними: "Динамо" безумовно виглядає як головний претендент на титул чемпіона України.

Які аспекти гри вас не вразили під час першого раунду?

На початку чемпіонату в нас все пішло не так, як планувалося. Ми програли "Поліссю" на стадіоні "Лівий берег" з рахунком 0:1, а в Олександрії, хоч і показали яскраву гру в перші 45 хвилин, в підсумку поступилися 3:4. І далі ситуація лише ускладнювалася. Можна коротко підсумувати: відповідальність лежить на всіх нас, і ми маємо це визнавати. Перш за все, я, потім - тренерський штаб, і врешті-решт - футболісти. Ми разом зазнаємо невдач і разом святкуємо перемоги. Я розумію невдоволення уболівальників, адже сам є відданим фанатом "Шахтаря". Проте хочу нагадати, що минулого року ця команда виграла 12 матчів поспіль і завоювала титул. У неї є потенціал і характер, і тепер наше завдання – спробувати виграти всі залишилися матчі чемпіонату. Це буде нелегко, адже рівень українського футболу зростає, з'являється все більше сильних команд, для розвитку яких їхні президенти вкладають не лише кошти, а й душу. Ми вдячні за їхню підтримку, яка допомагає українському футболу виживати в такі складні часи. Що стосується "Шахтаря", нашу справжню силу ми продемонструємо 24 лютого, коли відновиться чемпіонат України.

У грудні з'явилася безліч чуток про те, що "Шахтар" може змінити свого головного тренера. Які ваші думки щодо цього? Чи справді клуб обмірковував таку можливість?

Цілком зрозуміло, що в ситуації, коли "Шахтар" втрачає 15 очок за півроку, у фанатів та журналістів виникають запитання щодо можливих змін у тренерському складі. На жаль, у світі тренерства завжди існує ризик, що саме наставник буде відповідати за невдачі. Незважаючи на численні обговорення та думки експертів, Маріно Пушич поки залишається на своїй посаді. Це обумовлено повною підтримкою президента клубу, директора Палкіна та моєю особистою підтримкою. Ми провели детальний аналіз ситуації, і я вважаю, що не можна покладати всю відповідальність за втрачені очки лише на тренера – це було б неправильно. Зазвичай легше змінити тренера, ніж усіх 20 футболістів, але якщо проаналізувати, як і де ми втратили очки, то я не можу звинувачувати тільки Маріно Пушича. Наприклад, голи, пропущені на останніх хвилинах у матчах з "Рухом", "Вересом", "Поліссям" або три голи від ПСВ за вісім хвилин, а також втрата очок у поєдинку з "Динамо" (Київ) – це спільна відповідальність всієї команди. Якщо б не невдалі передачі, як у випадку з Азаровим в матчі з "Олександрією" або Бондарем проти "Вереса", ми могли б мати зовсім інший результат. Чи не як червона картка для Педро Енріке вплинула на гру з ПСВ? Усе це, без сумніву, вплинуло на наші результати. Тому покладати всю провину на тренера – це не те, з чим я можу погодитися.

Отже, чи можна стверджувати, що клуб наразі повністю довіряє Маріно Пушичу?

Він дійсно користувався повною довірою. Чутки, які поширюють журналісти про те, що ми нібито підшукуємо нового головного тренера або плануємо зміни, вже давно ходять, але на сьогоднішній день Маріно Пушич залишається тут, він - головний тренер "Шахтаря". Звісно, ми провели аналіз у грудні, і найважливіше, що після цього ми стали міцнішими. У багатьох матчах Маріно Пушич разом зі своїм тренерським штабом довели, що володіє необхідними якостями для того, щоб очолювати "Шахтар".

Це зимове трансферне вікно виявилося надзвичайно жвавим для "Шахтаря". Багато фанатів були вражені відходом ключових футболістів, таких як Степаненко, Зубков і Сікан. Які причини спонукали клуб прийняти такі рішення в розпал сезону?

- Ну, це також було рішення наше разом із президентом. Степаненко - легенда клубу, хотів ще пограти у футбол, адже в останні пів року він не отримував стільки ігрової практики, як хотів би, і президент пішов йому назустріч, схвалив це з Містером, директором, зі мною, - і ми дали Стьопі статус вільного агента, щоб він пограв в іншому клубі, в іншому чемпіонаті, тому що він хоче грати у футбол - це всім зрозуміло. Це футболіст і людина, яка дала дуже багато "Шахтарю". Але, на жаль, ніхто з нас не вічний. Тому я кажу йому велике дякую за те, що він зробив для "Шахтаря". Що стосується Зубкова, то це футболіст, якому 29 років, він дуже багато зробив для "Шахтаря" саме під час війни, у цей тяжкий момент, він забивав багато важливих голів, допомагав, був лідером. І ось прийшла пропозиція, яка влаштовувала і нас, і його. Якщо відверто, то він сам хотів піти, говорив про це не раз, і якось усе так збіглося, що ми продали Зубкова. Щодо Сікана, то це футболіст, який ніколи не тиснув, щоб піти, але тут також надійшла пропозиція, що влаштувала нас та його. І я вважаю, що завжди в команді треба продавати та купувати, тобто привносити свіже повітря. Це дуже важливо. І коли ми продавали Зубкова, Кевіна Келсі й Сікана, то в нас уже був Кауан Еліас на олівці - і це була наша перша ціль на позицію нападника. І ми кинули все на цю угоду, президент дав добро. І якщо чесно, то я дуже задоволений, і всі дуже задоволені, що ми підписали футболіста такого рівня. По-перше, це найдорожчий нападник, якого ми купували за всю історію "Шахтаря". І я вірю, що його потенціал говорить про те, що він може стати найкращим бомбардиром та нападником нашого "Шахтаря". Тому він сьогодні знаходиться з нами.

Крім Кауана Еліаса, до "Шахтаря" також приєднався Дієго Арройо. Яке значення мають ці переходи? Чи можна вважати це частиною довгострокової стратегії, чи ж це швидше трансфери, заплановані виключно для цього сезону?

Якщо розглянути склад "Шахтаря" на сьогоднішній день, я вважаю, що ми ніколи не мали такої глибини. На кожній позиції присутні два футболісти високого класу. Наприклад, за Матвієнком є молодий Фарина, а також Дієго, який нещодавно вразив усіх на Кубку Америки U20, де продемонстрував виняткову гру та вражаючі якості, необхідні для центрального захисника: зріст 190 сантиметрів, швидкість та відмінне володіння м’ячем. Я впевнений, що цей трансфер стане вигідним для нас. Хоча він ще молодий і потребує часу для адаптації, як і будь-який інший гравець. Але якщо проаналізувати всі позиції, ми можемо побачити, що на кожній з них є по два футболісти дуже високого рівня. І це враховуючи, що наша трансферна політика ще триває, і ми не завершили її на сьогоднішній день у лютому.

Отже, ще до відновлення чемпіонату "Шахтар" має намір здійснити трансфери?

- Президент дав добро на ще один трансфер, який буде, як я вважаю, гучним, дорогим. Це трансфер, який нам потрібен - або зараз, або влітку. Ми працюємо активно, тут дуже велика робота. Якщо всі думають, що в нас були канікули, то я вважаю, що в мене, директора Палкіна та президента канікул не було. Тому що так багато дзвінків, так багато роботи, багато порівнянь, інформації, яку ми повинні отримати, щоб бути впевненими в цьому футболісті, що нам замало було 24 години. Директор Палкін, який завжди у офісі, увесь час на телефоні, займається цифрами, контрактами - це також дуже важлива робота. Я упевнений, уболівальники це поважатимуть та оцінюватимуть, що в такий важкий час ми продаємо і купуємо й робимо найсильніший "Шахтар". Це я повторюю не вперше, і президент навіть сам сказав, що ми недалеко від того, аби зробити найсильніший "Шахтар". І я впевнений, що нам залишилося трошки. Але й уболівальники повинні знати, що іноді потрібен час і терпіння. Іноді його бракує. Але в нас команда дуже молода. Пішли Степаненко - 35 років, Зубков - 29 років, Сікан - 24 роки, і ми стали ще молодшими. Тому потрібне терпіння, потрібна підтримка, треба нас критикувати, але треба і вболівати за нас. Тому що ми тільки хочемо зробити краще, а не гірше.

Ще одне питання стосовно Кауана Еліаса. Коли наша медіаслужба представляла цього гравця, його охарактеризували як геймчейнджера. Яка ваша думка з цього приводу: чи може цей футболіст вже зараз вплинути на гру "Шахтаря"?

Перш за все, хочу висловити вдячність нашій медіа-команді за чудову роботу у висвітленні цього футболіста. Це молодий гравець, який вже встиг провести близько 50 матчів на професійному рівні, виступаючи за "Флуміненсе" та ставши володарем Кубка Лібертадорес минулого року. Він також є частиною збірної Бразилії. Звичайно, адаптація для нього буде важливою, але я впевнений, що наші бразильські футболісти, які вже знаходяться в команді, допоможуть йому швидко звикнути. Якщо звернути увагу на досвід адаптації наших бразильців у минулому, навіть за найкращих умов на "Донбас Арені" цей процес тривав мінімум два роки. Однак сьогодні ми можемо бачити, як Кевін та Марлон Гомес, які лише рік у нас, вже активно залучені до матчів і суттєво допомогли нам здобути останній чемпіонський титул. Вони також вражають у Лізі чемпіонів. Тому наразі у нас немає розкоші чекати на адаптацію нових гравців довго. Час, звичайно, потрібен, але не в такій же мірі, як раніше. Тож терпіння, конструктивна критика та любов до "Шахтаря" мають залишатися основою для наших уболівальників.

Наша юнацька команда також демонструє значний прогрес, адже вона потрапила до плейоф Юнацької ліги УЄФА. Як ви вважаєте, чи був цей успіх очікуваним, чи це стало приємною несподіванкою?

Щодо команди "Шахтар" U19, варто зазначити, що їх результати не є випадковими: здобуті 10 очок з 18 можливих – це значний показник. Це свідчить про якісну роботу тренерського штабу та позитивний розвиток нашої Академії. Вже дебютував Цуканов, а ми також залучили Дрозда та Огаркова, які пройшли збори з першою командою. "Гоффенгайм" U19 – це найсильніша команда Німеччини та чинні чемпіони, тому матч буде складним. Огарков отримав травму руки і не зможе взяти участь у грі. Проте я спілкувався з Бєліком три дні тому в Туреччині і підкреслив, що ми повинні дотримуватися своєї гри, і навіть якщо потерпимо поразку, то зробимо це в своєму стилі. Я вірю, що у нас є шанси. Це надзвичайно важливо для українського футболу, для "Шахтаря" та нашої Академії, що ми беремо участь у Юнацькій лізі УЄФА.

Які цілі ставить перед собою "Шахтар" U19?

- Не менші, аніж у першої команди - виграти чемпіонат, пройти в Юнацькій лізі УЄФА якомога далі. Вони зараз на першому місці в УПЛ з перевагою у 5 очок, і я впевнений, що Бєлік не віддасть перше місце нікому.

Ви часто маєте можливість спілкуватися з президентом нашого клубу. Який у нього настрій після завершення першої половини сезону, і чи трапляється, що він висловлює критичні зауваження?

Критика — це, звичайно, частина нашого життя, але ми повинні пам'ятати, що ми є однією командою, однією родиною. Я завжди вірив, що ми разом долаємо труднощі та святкуємо перемоги. Після останнього матчу з "Поліссям" наш настрій, м'яко кажучи, не найкращий. Я не міг навіть уявити, що ми програємо їм четвертий раз поспіль, та ще й на останній хвилині, не забивши жодного гола. Це справжня аномалія для нашої команди, і таке вже траплялося не вперше. Психологічний тягар стає все важчим, і, на щастя, цього сезону ми більше не зустрінемося з "Поліссям". Тиск був значним, адже ми знаємо, що є значно сильнішими за них. Це, звичайно, досить прикро, адже ми хотіли завершити рік на позитивній ноті. Я добре усвідомлюю, як наш президент переймається долею клубу — він щодня телефонує, питає про команду, новачків, їхнє самопочуття. Таких лідерів, які так глибоко піклуються про свій клуб у складні часи, не так вже й багато. У той час, коли нашій країні загрожують небезпеки, він не втрачає оптимізму. Ми всі чітко знаємо, чим займаємося, і наш президент також. Будьте впевнені, ми робимо все можливе, щоб "Шахтар" залишався сильним і успішним. Як я вже казав, "Динамо" є фаворитом чемпіонату, але ми ще будемо боротися і не опустимо руки.

Президент клубу вже протягом одинадцяти років не з'являється на матчах команди. Чи можливо, що Рінат Леонідович знову відвідає трибуни в найближчому майбутньому?

Ось так. Мрії мають властивість змінюватися. Раніше у мене була мрія виступати на "Донбас Арені", і вона залишається для мене важливою. Але тепер я мрію про те, щоб наш президент зміг відвідати стадіон і спостерігати за грою своєї улюбленої команди. Він, повірте, переживає важкі часи – це зовсім не просто. Іноді, коли я не можу дивитися "Шахтар", бо знаходжуся в роз'їздах, я підключаюсь до матчу через айпад або телевізор і думаю: чому ж я поїхав? Мені навіть більше стресу, коли я спостерігаю за грою з екрану, а не на стадіоні, де все відбувається насправді. Я зрозумів, що означає бути президентом клубу та як сильно можна любити свою команду, коли не маєш можливості побачити її в дії. Ви ж розумієте, що в нашій команді з'являлися нові гравці, але президент так і не зміг їх побачити.

- Коли ми зможемо побачити його на трибунах?

Після завершення війни я запевняю наших вболівальників, що ми зробимо все можливе, аби наш президент зміг відвідати матчі "Шахтаря" особисто. Хоча це, безумовно, його особисте рішення, я вірю, що це є мрією нашої команди і наших фанатів — побачити людину, яка стільки зробила для українського футболу, "Шахтаря" та України, вживу на трибунах, як вона підтримує свій клуб і свою команду.

Уся наша команда та вболівальники також плекають мрію і сподівання на повернення додому, однак "Шахтар" уже протягом 11 років виступає далеко від рідного Донецька. Якщо цього повернення не станеться найближчим часом, чи розглядаєте можливість звести новий домашній стадіон для команди, але в іншому місті?

- У нас тільки один стадіон - це "Донбас Арена". Спочатку давайте дочекаємося кінця війни, а потім у нас усіх з'являться такі емоції... Просто, на жаль, я пройшов війну, коли був дитиною, і я ніколи не забуду останній день війни: коли оголосили, що є мир, то ви розумієте, що ви заново народилися. І в людей були такі емоції, які вони ховали десь глибоко всередині під час війни, що вони просто стали вільними, вони стали любити, поважати цей мир, це повітря, сьогоднішній день більше, ніж будь-коли. Люди цінуватимуть мир і маленькі речі після війни набагато більше, ніж до війни. Тому дочекаймося завершення війни, а потім нехай наші емоції розкажуть і покажуть, що треба далі робити. А до цього дня треба дякувати нашим захисникам і захисницям за те, що вони роблять для нашої України, для нашої держави - роблять усе для того, щоб у нас завтра був мир. Слава Україні!

Слава героям! І на завершення: яке запитання ви б хотіли, щоб я вам поставив під час нашої бесіди?

Ні, я просто хочу донести до наших фанатів, що ми переживаємо не менше, ніж вони. Коли я висловлював свої думки, це було щиро і від серця. Я поділився багатьма речами від імені клубу та президента. Я не зміг би так відверто говорити, якби ми не були єдиною командою - тренер, директор, президент і я. Якщо б це було не так, ви б відчули це відразу, на сто відсотків. Бажаю "Шахтарю" всього найкращого і впевнений, що нас чекають великі перемоги та чудові досягнення разом із нашими вболівальниками.