День народження Марадони: як шанувальники збудували його храм і як вшановують пам'ять легенди спорту.

30 жовтня весь футбольний світ вшановує пам'ять Дієго Армандо Марадони – постаті, яка піднесла футбол до рівня мистецтва. Проте для багатьох його прихильників цей день має глибше значення, ніж просто святкування дня народження легенди.

30 жовтня прихильники Церкви Марадони святкують своє Різдво, яке присвячене народженню "футбольного бога". Цей культ, що починався як жарт, перетворився на міжнародний рух з тисячами адептів в різних куточках планети. Про це повідомляє Фокус.

Все розпочалося 30 жовтня 1998 року, коли троє аргентинських прихильників (Ектор Кампомар, Алехандро Верон і Ернан Амес) вирішили незвичайно відсвяткувати день народження легендарного Марадони. Вони створили Iglesia Maradoniana — "Церкву Марадони", яка згодом перетворилася на міжнародний рух з сотнями тисяч адептів по всьому світу.

Те, що починалося як жарт, швидко перетворилося на культурний феномен. Нині Церква має свої заповіді, молитви, свята і навіть календар -- роки в ньому відраховуються не "до" і "після Христа", а "до" і "після Дієго".

Символ вірності шанувальників — це злиття іспанського слова Dios ("Бог") та номера 10, під яким грав Марадона на полі: D10S.

Для прихильників D10S створена своя "десятислівна священна книга" — Десять заповідей Церкви Марадони. Серед них можна знайти як іронічні, так і щирі висловлювання:

Ці "догми" прихильники сприймають як з усерйоз, так і з усмішкою, адже для них Марадона є не лише футболістом, а й символом пристрасті, страждання та величі цього виду спорту.

Основним святом Церкви вважається 30 жовтня — день народження Марадони, що отримав назву "Різдво".

В Аргентині, зокрема в Росаріо та Буенос-Айресі, напередодні свята відбуваються масштабні святкування, які називають "La Noche del Diez" — Ніч Десятого. Люди беруть участь у співі та танцях, створюють графіті з портретом Дієго на стінах і запалюють свічки біля його зображення. Для багатьох це не просто прояв фанатської активності, а справжнє духовне переживання.

22 червня відзначається як день знаменного матчу між Аргентиною та Англією на чемпіонаті світу 1986 року, отримавши статус "Великодня". Саме в цей день футбольні прихильники стали свідками легендарної "руки Бога", яка сприяла перемозі аргентинської команди.

В Аргентині шанувальники влаштували кілька домашніх музеїв, де зберігається все, що хоч якось пов'язано з Дієго: квитки з матчів, його автографи, футболки, газетні вирізки і навіть копії дитячих бутс.

У Неаполі, Італія, де Дієго Марадона приніс "Наполі" дві титули чемпіона Серії A, шанування його постаті досягло нових висот. У місті можна знайти ікони та вівтарі, розташовані прямо в місцевих капелах на вулицях.

На стінах історичного району Спакканаполі зображення Дієго співіснують поруч із Богородицею та святими, і це нікого не дивує. Щороку, 30 жовтня, в Неаполі проходять процесії з піснями, прапорами та м'ячами — справжнє паломництво футбольних фанатів.

Однак, можливо, найпомітнішим культовим місцем став "Iglesia Maradoniana", який розташований у Чолулі (Мексика) і відкритий у 2021 році. Усередині цього храму можна знайти вівтар з величезною статуєю лівої ноги легендарного Марадони, мармурові плити з його відомими цитатами, а також "священні" м'ячі, на яких написано фразу "La pelota no se mancha", що в перекладі означає "М'яч не заплямований". У цьому місці проводять "меси", які супроводжуються піснями, трансляціями класичних матчів і співами на кшталт "Diego наш, що перебуває на полі..."

На церемоніях шанувальники виголошують свою версію молитви, яка є жартівливим переосмисленням "Отче наш":

"Diego наш, сущий на полі,

Нехай буде освячена твоя ліва нога.

Звучить як жарт, але в цих словах звучить чиста любов фанатів. Для аргентинців і мільйонів уболівальників Марадона -- це не тільки гравець, а й втілення надії, бунту, вуличної магії, якою живе футбол.

Дієго Марадона — ім'я, яке назавжди залишиться в історії футболу не лише завдяки своєму таланту, а й вражаючому списку досягнень. Свій шлях він розпочав в "Архентінос Хуніорс", де ще до досягнення двадцятирічного віку забив понад сто голів. Після цього він допоміг "Бока Хуніорс" здобути титул чемпіона Аргентини і вирушив підкоряти європейські клуби. У "Барселоні" Марадона виграв Кубок Іспанії та Суперкубок, але справжнім кумиром для фанатів він став у "Наполі". Під його керівництвом клуб уперше в історії виграв Серію A, а потім повторив цей успіх, завоювавши Кубок і Суперкубок Італії, а також Кубок УЄФА у 1989 році. Для Неаполя Марадона став справжнім феноменом — людиною, яка перетворила скромну команду на європейського чемпіона.

Зі збірною Аргентини він досяг ще більшого успіху. Перемога на чемпіонаті світу 1986 року перетворила його на національного героя, а фінал у 1990 році лише підсилив цей статус. Його визнали найкращим гравцем турніру, а згодом він отримав титули найкращого футболіста Південної Америки, спортсмена століття в Аргентині та одного з найзначніших гравців в історії футболу за версіями ФІФА, France Football, World Soccer і The Times. Його "Гол століття" став символом справжнього футбольного натхнення, тоді як "Рука Бога" стала уособленням зухвалості, необхідної для створення легенд.

Сьогодні, через роки після смерті Марадони, його "церква" живе і навіть зростає. 2021 року в неї налічувалося понад 200 тисяч послідовників у 130 країнах, а кожне 30 жовтня для них є святом, днем, коли "народився геній".

"Наша релігія -- футбол, і, як і у всіх релігій, у неї має бути бог. Марадона не був святим. Але в нашому світі він божество футболу", -- заявив 2008 року газеті Guardian один із засновників Церкви, Алехандро Верон.

Раніше Фокус інформував, що найзнаменитішому футболістові та атлету ХХ століття, бразильському Пеле, виповнилося 85 років. Він залишив яскравий слід в історії світового футболу, отримавши під час своєї кар'єри титул "Король" цього спорту.

Також нещодавно динамівець Ярмоленко відсвяткував своє 36-річчя. У день народження капітана клуб вітає свого лідера, але навколо команди точаться розмови про напружені стосунки між гравцем і головним тренером Олександром Шовковським.