"Вважали, що вже змагаються з поляками... Вийшли на поле, зупинилися і просто стояли": Воробей впевнений - навіть Ярмоленко та його партнери не змогли б змінити ситуацію - Футбол24.

Матч відбувається на нейтральному стадіоні.

Пропоную почати з відчуттів. Поділіться, які емоції охопили вас після фінального свистка, і як ви зараз почуваєтеся, коли з'явилася можливість переосмислити гру?

Ну, як же так… Як і у всіх фанатів, розчарування просто величезне. Всі ми сподівалися на багато від нашої команди, адже у нас є досить сильні гравці, талановиті особистості, які грають у престижних клубах. Чесно кажучи, я очікував на більше, а те, що я побачив учора… залишило мене в розпачі. Тож говорити щось зараз… Можна багато чого висловити, але я вважаю, що ми провалили цю зустріч.

Перед матчем багато хто вважав, що шанси команд майже однакові, але шведська збірна, без сумніву, домінувала над нашою. Як ви думаєте, чого саме не вистачало нашим гравцям?

Насправді, я очікував від збірної Швеції такого рівня гри і не вважав їх гіршими за наших гравців. Ви праві, команди дійсно були на одному рівні, і шанси були рівними. Чого ж не вистачило? Мабуть, запалу або завзяття. Мені здалося, що наші футболісти просто вийшли на поле, щоб постояти. Я не відчув в їхніх діях бажання виграти, прагнення пройти далі чи продемонструвати себе на міжнародній арені. Все виглядало дуже повільно: вийшли, стали і залишилися на місці. В результаті, такий і вийшов підсумок.

Після матчу багато гравців зауважували на відсутність енергії та "мертвої" атмосфери в роздягальні, що можна пояснити браком досвідчених лідерів на зразок Ярмоленка та Степаненка. Як ви гадаєте, чи змогли б вони підвищити впевненість команди?

Звичайно, присутність досвідчених гравців могла б внести позитивні зміни. Але, на мою думку, навіть Ярмоленко чи Степаненко не змінили б ситуацію. Загалом, усі футболісти вийшли на поле з думкою, що, будучи талановитими українськими гравцями, вони можуть легко впоратися із збірною Польщі. Але таке ставлення було неправильним.

Не знаю, у мене купа емоцій, я не можу передати, але думаю, що ми програли ще до гри. І ці досвідчені футболісти - Ярмоленко, Степаненко, Маліновський чи ще хтось - не допомогли б у цій ситуації. Гадаю, що потрібно розбиратися набагато вище, і це з голови потрібно починати. Не від гравців, а потрібно копати набагато глибше.

Шведська команда здобула перемогу завдяки хет-трику Віктора Дьокереша. Чи є це результатом виняткової майстерності нападника, чи, можливо, відображає повну безпорадність нашої захисної лінії?

Дьокереш, як завершальний акорд на полі, справді нагадував той етап, коли шведи завершували свої атаки. Загалом, суперник показав якісний футбол, проявивши велику дисципліну, дотримуючись своєї тактики протягом усього матчу, що й призвело до такого результату. Дьокереш, у свою чергу, виконував свою роль, завершуючи атаки. Хочу підкреслити, наскільки важливими були командні дії та тренерська стратегія в цій грі. На мою думку, Грем Поттер вдало переграв Сергія Реброва.

Матвій Пономаренко відзначився першим голом у своєму дебютному матчі за національну команду, продовживши вражаючу серію успіхів. Чи справді можемо вважати його потенційним лідером збірної України?

- Давайте не будемо співати великі дифірамби цьому молодому футболісту. Хочеться відзначити, що зараз він перебуває у дуже хорошій формі, показує якісний футбол. Перш за все, я, як нападник, бачу, що в нього є гольове чуття. Він знайшов свого тренера Ігоря Костюка і ось виходить, забиває. А у вчорашній грі, можливо, потрібно було його трохи раніше випустити, дати більше часу. Помітно, що людина зараз прогресує, перебуває у хорошій формі і має гольове чуття. Якщо різні фактори не вплинуть на нього, то це буде дуже сильний футболіст.

Після завершення матчу Ребров підкреслив, що його контракт все ще діє, і він відкритий до обговорення можливого продовження, якщо така пропозиція надійде. Яке ваше бачення цієї ситуації?

Вибачте, але я маю велику повагу до Сергія — як до футболіста, тренера та особистості. Проте, якщо хтось не виконав жодного з поставлених завдань, чи варто, на вашу думку, такій людині залишатися на своїй посаді? Я вважаю, що ні. Кожен, хто цінує себе, повинен зробити крок назад.

Власне, питання не лише в тренері національної збірної, а й у загальному стані Федерації футболу України. Важливо, щоб фахівці займалися розвитком саме футболу, а не переключалися на інші види спорту. На мою думку, необхідні суттєві зміни та переструктурування. Оскільки Сергій не досяг успіху у цьому турнірі, його відставка виглядає цілком обґрунтованою.

- А в разі відставки Сергія Станіславовича, кого ви бачите на посаді головного тренера збірної?

- Я наразі не можу дати відповідь. Це питання дійсно є досить складним.

- У мережі говорять про Унаї Мельгосу та Руслана Ротаня...

Ні, тільки не перший варіант — це точно не іспанець. Можливо, Ротань зможе займати обидві позиції одночасно, і, в принципі, це варто обміркувати, але я б також переглянув інші можливості. Щодо першого варіанту з Мельгосою — я не підтримую цю ідею.

Кого б ви обрали не як найталановитішого, а, скажімо, як найяскравішого українця в учорашній грі?

- Я б нікого не виділив. Єдине, всі говорять про Пономаренка, але в нього було дуже мало часу - він вийшов, забив, і видно, що це молодий гравець, який перспективний, прогресує, і в нього велике майбутнє, можливо. А більше я ніяких позитивних дій не побачив. Я не побачив, у першу чергу, бажання футболістів виграти цю гру - все. Когось звинувачувати теж не хочу, дуже багато бруду вилилося на наших гравців. Мені здається, потрібно розбиратися десь у клубах, УАФ, а потім уже... Так, гравці - вони, знаєте, як актори в театрі: зіграли погано - і всі їх звинуватили. Мені здається, наша проблема буде набагато глибшою.

Ви входили до складу збірної України 2006 року, яка досягла стадії чвертьфіналу на чемпіонаті світу. Які аспекти відрізняють команду Реброва від того покоління?

- Ми хотіли грати, ми бігли, ми грали. У нас було бажання, в першу чергу. Так, ми не мали такої майстерності, як у нинішніх футболістів. У них усе є, а в нас цього не було. Але в нас було величезне бажання, і це нас об'єднало. Хоча нас і підігрівали - Динамо, Шахтар, Дніпро, інші клуби і так далі, десь намагалися внести якісь розбіжності в колектив, але не вийшло. Ми були одним цілим. Тому ми добилися таких великих... не сказати дуже великих, але все ж дійшли до чвертьфіналу, а інші не змогли.

Які структурні перетворення необхідні українському футболу, щоб ми знову стали свідками команди, яка змагається на одному рівні з найсильнішими?

На мою думку, нам потрібно здійснити кардинальні зміни у світі футболу — почати з федерації, дитячих тренерів і професійних команд. Лише після такого перезавантаження наш футбол зможе розвиватися. Так, можна посилатися на теперішні виклики, пов’язані з війною, але зміни є нагальними. Перш за все, це має початися з найвищих ешелонів. Я вважаю, що теперішнє керівництво не виконує своїх обов'язків на благо українського футболу.