Футбол та політичні вибори в Німеччині: як політичні процеси відображаються на фанатах спорту

Зсув суспільних настроїв вправо в Німеччині позначився й на найпопулярнішому виді спорту країни – футболі. Протягом останнього року численні футбольні клуби та фанатські організації організували акції протесту проти ультраправих елементів, як на стадіонах під час матчів, так і на вулицях міст. Керівництво ряду відомих команд з першої та другої Бундесліги, серед яких Werder Bremen, VfL Bochum, FSV Mainz 05, 1. FC Köln і Hannover 96, закликало своїх вболівальників активно боротися з правим екстремізмом.

Успіх ультраправої "Альтернативи для Німеччини" (АдН), схоже, загострив і в навколофутбольному середовищі увагу до дострокових виборів до Бундестагу, які відбудуться 23 лютого. На нещодавній домашній грі гамбурзького "Санкт-Паулі", клубу з давніми й сильними антифашистськими традиціями, його вболівальники відкрито заявили про свої політичні вподобання, скандуючи: "Весь Гамбург ненавидить АдН!". Вони також відзначили День пам'яті жертв Голокосту, вивісивши банер із гаслом: "Хто бореться з нацистами, не може покладатися на державу".

Проте таке висловлення своєї думки не є поширеним явищем у Німеччині. Декілька політично активних фанатів футболу вважають, що в останні роки серед вболівальників спостерігається зворотня тенденція — відхід від відкритого демонстрування своїх політичних поглядів.

"Я б хотів, щоб демонструвалося більше сміливості", - ділиться Ріко Ноак (Rico Noack), голова організації Gesellschaftsspiele, що об'єднує любителів футболу і сприяє розвитку інклюзивного суспільства. Занадто часто, за словами Ноака, він бачив, як "угруповання фанатів ведуть переговори і зрештою вирішують, що є "надмірно політичним", і потім доходять до мінімально можливого консенсусу або взагалі ніяк не висловлюються".

Це парадоксально, бо гостре протистояння з питань культурної політики в Німеччині часто сфокусоване на футболі - найпопулярнішому виді спорту, який посідає важливе місце в житті німецького суспільства. Наприклад, Чемпіонат світу з футболу, що проходив 2022 року в Катарі, частково набув політичного забарвлення, коли воротар збірної Німеччини Мануель Ноєр (Manuel Neuer) заявив про намір вийти на поле з капітанською пов'язкою у веселкових кольорах і з написом "Одне кохання" - на знак протесту проти катарського законодавства, що обмежує права представників ЛГБТК-спільноти.

У 2024 році, коли Німеччина стала господарем фінальної частини Чемпіонату Європи, АдН скористалася цією нагодою, щоб розпочати свою кампанію проти того, що вони вважають "культурою пробудження" у футболі. Максиміліан Кра, провідний кандидат від німецьких ультраправих на виборах до Європарламенту влітку минулого року, у відео на TikTok охарактеризував збірну Німеччини, яка включає гравців з міграційним походженням, як "політкоректний загін найманців". "Це команда в кольорах райдуги, команда гей-прайду," – зазначив він, коментуючи підтримку прав ЛГБТК з боку футболістів. "Ми можемо її ігнорувати".

"Зараз футбол переживає найбільш політизовані часи в історії", - зазначає в інтерв'ю DW Ріко Ноак. Він вважає, що зміни в політичній культурі Німеччини відбиваються на всіх аспектах футбольного життя, хоча "вболівальники на трибунах не завжди демонструють явні праві символи". Разом із журналістом Ронні Блашке, автором нещодавно виданої книги про расизм у футболі, Ноак підкреслює, що расизм на стадіонах Німеччини став менш прихованим і більш відкритим.

"Особливо після так званої кризи з припливом біженців у 2015 році ми можемо спостерігати зрушення вправо в настроях на трибунах, де відбувається дедалі більше расистських інцидентів, спрямованих проти темношкірих футболістів, - повідомив Блашке в розмові з DW. - У нас є великомасштабний расизм і соціальні медіа, тому щоразу, коли в молодіжних командах або в збірній Німеччини з'являються темношкірі гравці, ви можете зазирнути в розділи коментарів у соцмережах і знайти там безліч расистських висловлювань".

Культура німецьких футбольних фанатів строката і складна. Деякі клуби, такі як вищезгаданий "Санкт-Паулі", вже давно дотримуються відверто лівих поглядів. Інші, наприклад "Алеманія" з Ахена, вважаються пов'язаними з ультраправими, хоча сам клуб це заперечує.

Багато інших команд підтримуються як лівими, так і правими угрупованнями фанатів. Для деяких із них, додає Ріко Ноак із Gesellschaftsspiele, власна ідеологічна ідентичність стає менш важливою в день матчу, коли на перший план виходить просто відданість рідному клубу.

Ноак досить скептично ставиться до можливого впливу політичних поглядів запеклих футбольних фанатів на німецьке суспільство. Проте він вважає, що у прихильників є особливий потенціал для впливу: коли вони організовують протестні акції, в таких заходах проявляється дух конфлікту та бунту, поєднаний із відчуттям єдності і гумору, якого іноді бракує традиційним протестам проти АдН.

На мою думку, можна багато чого винести з досвіду організованих фанатських груп: запальні футбольні прихильники часто виявляються дуже винахідливими та мають чітке уявлення про те, як створити вражаючі образи для медіа, - зазначає керівник Gesellschaftsspiele. - Яскравим прикладом є використання феєрверків і димових шашок: такі знімки завжди привертають увагу журналістів. Безумовно, інші учасники акцій могли б черпати з цього досвіду.

Сюзанне Франке є активною учасницею правління Schalker Fan Initiative — антирасистської організації вболівальників футбольного клубу "Шальке" з Гельзенкірхена. Ця ініціатива була створена у 1992 році, коли на німецьких стадіонах часто зустрічалися агресивно налаштовані ультрас з правими поглядами.

Гельзенкірхен, розташований у Рурському регіоні, колись відігравав значну роль як промисловий центр Німеччини та був опорою для соціал-демократичної партії (СДПН). Проте закриття численних заводів і виробництв завдало серйозного удару по економіці цього міста, що призвело до його перетворення на одне з найбільш бідних у країні. Внаслідок цього ультраправа партія АдН зміцнила свої позиції в регіоні. Конкурент "Шальке" – дортмундська "Боруссія" – також має серед своїх прихильників неонацистський елемент, який існує ще з 1970-х років.

Сюзанне Франке висловила свої побоювання щодо того, що культура футбольних уболівальників у Німеччині знову переживає складні часи. "Спочатку ситуація покращилася, але тепер ми знову стикаємося з проблемами. У багатьох регіонах фанати ведуть боротьбу за контроль над основними наративами", - поділилася вона в інтерв'ю DW, перебуваючи у складі правління Schalker Fan Initiative.

Рішення лідера консервативного Християнсько-демократичного союзу Фрідріха Мерца провести резолюцію з питань міграції через Бундестаг, залучивши голоси депутатів від AдН, зробило діяльність організації Франке ще більш актуальною. "Це, на мою думку, останній бій за демократію в Німеччині. Незалежно від того, чи ви фанат футболу, чи ні, важливо серйозно сприймати цю подію", - підкреслює Франке.

Хоча немає жодних очевидних доказів того, що футбольні фанати більшою чи меншою мірою політично активні, ніж хтось інший у Німеччині, важливість футболу для німецького суспільства часто робить їх помітнішими, коли саме вони висловлюють ті чи інші політичні погляди. "У футболу величезні можливості та охоплення. Він широко представлений - у новинах, соцмережах, загалом у нас у країні. Тому я щиро сподіваюся, що вболівальники займуть чесну позицію і якось висловляться", - підсумувала Франке.