Молоді прихильники національної команди Тибету, Getty Images
Поки національні команди підходять до завершення своїх останніх ігор у 2026 році, настав момент подумати про тих, хто ніколи не матиме можливості вийти на поле.
Збірні представники національних меншин, біженці, регіони з сепаратистськими настроями та навіть невизнані республіки - ось хто став основою, на якій у 2013 році була створена CONIFA, Конфедерація незалежних асоціацій.
У засобах масової інформації вони запевняли, що причина не в політиці, а виключно в культурних аспектах і збереженні ідентичності.
Безсумнівно, це була неправда.
Хоча гріхи приховувати - до певного моменту ці аматорські турніри мали свій особливий шарм і значущість.
Все розпочиналося так обнадійливо...
Чому б не спробувати? Це цікава та оригінальна концепція.
Четверту найменшу країну світу Тувалу не прийняли до ФІФА, позаяк у неї не було жодного газону, який би годився для футболу.
"У нас і стадіону нема потрібної місткості, і готелю. Але чому це має нас стримувати?" - питав шеф острівної федерації Сосеала Тінілау.
І справді, чому?
"У нас вдома ми не припиняємо ігри, навіть коли вода з приливом затоплює поле. Або ж ми йдемо на крок далі і граємо на злітній смузі аеропорту," - поділився капітан Тауфаїва Іонатана.
Для тих, хто схожий на цих юнаків, CONIFA стала останньою можливістю.
Разом із прихильниками, команда Тувалу подолала половину світу, щоб взяти участь у "Мундіалі" в Лондоні, який проходив у 2018 році на полях аматорської Нон-ліги. Остров'яни навіть привезли з собою колонку зі своїми піснями, адже британська музика не надихала їх на великі досягнення.
У той же момент, поруч, ще голосніше лунав барабан збірної Метабелеленду — важко досяжного регіону на заході Зімбабве.
Ндебеле - це не сепаратисти, а просто народ, який прагнув зберегти та примножити свою культурну спадщину.
Вони зібрали 25 тисяч фунтів на поїздку за допомогою краудфандингу. До ініціативи також приєднався колишній воротар Ліверпуля Брюс Гроббелар, який виріс у цих краях і згодом брав участь у військових діях там.
Всі вражені Матабелелендом. Це справжнє божевілля, неймовірно! Жоден із цих молодих людей ще не залишав меж Африки. Я сказав: "Просто приїжджайте і отримуйте задоволення!"
Нападник Шайлок Ндлову погоджувався: "Я певен, за нами прийдуть скаути! Може, одного дня, ми будемо грати за якийсь великий клуб..."
Утримувати позитивний настрій не так вже й просто, коли немає чим підкріпити сили. Декілька учасників з Метабелеленду постійно просили милостиню на вулицях, одягнені в національні костюми з шкіри тварин, щоб зібрати кошти для обіду в KFC для всієї команди.
Ще один спосіб - продаж на сувеніри шалених зімбабвійських грошей.
"Якщо ви давно бажали стати мільйонером, сьогодні у вас є можливість це здійснити всього за п'ять фунтів!" - звернувся Ксолані Коба Вакамасенга.
Незважаючи на свої труднощі, він все ж відчував радість.
А що тут казати – всі дивакуваті колективи розважалися на повну, як тільки могли!
І команда острова Мен, розташованого неподалік Англії; і Паданія - аматорська команда з північних регіонів Італії; і представники Провансу, що відстоювали свою зникаючу мову; а також загадкова Каскадія, яка об'єднала гірські території Канади та США навколо Ванкувера.
"Сьогодні політики, здається, тільки й роблять, що встановлюють кордони і розколюють людей. Я ж сприймаю CONIFA як альтернативний рух. Ми здатні продемонструвати, що належимо до однієї людської спільноти, можемо працювати разом, виявляти взаємну повагу та дружбу, незважаючи на наше походження", - чи є щось неправильне в словах керівника CONIFA, саама Пера-Андерса Блінда?
І раптом, немов грім серед ясного неба, з’явилася новина: Карпаталья стала переможцем Мундіалю невизнаних територій.
Хто це там?!
Україна проти CONIFA
Несподівано для нас у 2018 році ми виявили, що в Україні існує ще одна "збірна" команда, окрім національної української.
Хто такі угорці Закарпаття, відомі також як Карпаталья? Чи має Федерація футболу інформацію про цю команду?
Виявилось, що ні.
Колишній депутат Берегівської райради Тиберій Феєш став ініціатором і фінансовим підтримувачем команди Карпаталья, до складу якої увійшли не лише вихідці з Закарпаття, які проживають в Угорщині, але й екс-гравці українського чемпіонату, такі як Шандор Вайда, Юрій Тома та Роберт Молнар.
Реакція України була єдино можливою після російської анексії Криму й Донбасу - довічний бан для всіх причетних.
Феєшу згодом пред'явили обвинувачення у державній зраді, після чого він зник з суспільної сфери.
"Сепаратизм не має жодного місця в українському спорті! Неважливо, хто є джерелом фінансування — чи то Росія, чи інші країни," — заявив міністр спорту Ігор Жданов.
Коли почали розбиратися детальніше, з'ясувалося, що не лише "Карпаталья", а й терористичні організації ДНР-ЛНР також беруть участь у змаганнях під прапором CONIFA — хоча, варто зазначити, що це стосується лише "відборів" і змагань проти Абхазії.
Звісно, їх також було довічно усунуто з участі в змаганнях, зокрема колишнього гравця Ворскли та Сталі Сергія Артюха, ветерана нижчих дивізіонів Артема Бессалова, а також вихованця Шахтаря Платона Свиридова.
Але чи був Блінд в курсі цього? Шведський паспорт, головний офіс у Лулео...
З'ясувалося - і справді так.
Мало того, що цей представник корінного населення півночі Скандинавії регулярно відвідував Москву (гм, а навіщо?), він також призначив заступником залежного від РФ абхаза Дмітрія Пагаву.
Кульмінацією став візит до захопленого Донецька у вересні 2018 року, коли Блінд прибув на "Кубок Донбасу".
Саме в цей момент стало очевидно, що за переживаннями малих народів, їх яскравими традиціями та історіями приховано ще щось більше.
Політика та гуманність
Політичні ігри, у своїй найцинічнішій і неприємній формі, захоплювали CONIFA набагато швидше, ніж ФІФА, яку вона критикувала.
Тут, у невизнаному спорті без жодних правил, Угорщина агресувала не лише в бік України, а й до Румунії, де створила збірну Краю Секеї та проводила для неї повноцінні тренувальні збори. Як гадаєте, подобалося це офіційному Бухаресту?
Туреччина скористалася шансом та заявила до CONIFA збірну Північного Кіпру - невизнаної республіки, яка утворилася внаслідок військової агресії Стамбулу в 1974-му.
Росія впхнула не тільки ЛДНР, а й своїх грузинських проксі - Абхазію та Південну Осетію, що з шиком проводили турніри CONIFA фактично за гроші російських платників податків.
Протягом певного періоду Вірменія активно змагала на цьому полі. Збірна Арцаху (Нагірного Карабаху) значно дратувала Азербайджан, тоді як команда Західної Вірменії викликала невдоволення у турків. У кожному з цих випадків ситуація залишається досить складною.
Лихо...
Внаслідок зусиль урядів легітимізувати свої досягнення, на другий план відійшли ті, задля кого все було розпочато — пригноблені й забуті, які прагнули не влади, а лише можливості висловити свої думки.
"Я була дуже маленькою і не розуміла, чому мої батьки вирішили відправити мене до Індії. Мені тоді виповнилося всього 8 років," - згадує захисниця тибетської команди Джам'янг Чотсо. "Пам'ятаю, як ми мандрували вночі, а вдень ховалися в печерах, адже це було небезпечно. Мої батьки відправили мене туди, щоб я могла здобути освіту."
На жіночому чемпіонаті CONIFA у 2022 році Чотсо вже була досвідченою медсестрою. Ще зі шкільних років футбол став для неї улюбленим захопленням:
У Тибеті, як ви, певно, знаєте, ми стикаємося з труднощами у вивченні своєї мови та історії, а також не маємо доступу до актуальних новин з інших куточків світу. Тибетців суворо карають за спроби говорити своєю рідною мовою. Навчальні заклади, де ми можемо вчити нашу мову, існують лише в Індії. Саме там ми намагаємося зберегти нашу культурну спадщину.
Репортер не міг повірити вухам - 25-річна дівчина знала, що ніколи не побачить ні своїх батьків, ні рідну землю.
Ніхто з тих, хто вдалося вирватися, ніколи не повертається назад.
"Ми ж знаємо, що з нами зробить китайський уряд. Вони не пропустять нас до батьків, а батьків не випустять сюди".
Збірна Тибету зазнала поразки в усіх своїх матчах, але це не є найважливішим. Команда дівчат разом із тренером поділилась своєю історією, яка насправді була їхньою основною метою участі у змаганнях.
Так само, як і збірної Східного Туркестану - уйгурів, які живуть на північно-західній окраїні Китаю в тих же умовах, що й тибетці у своїх Гімалаях...
Подібно до Бараванів — команди біженців з південного Сомалі, які показували зображення свого рідного міста, повністю знищеного радикалами з Джамаат Аш-Шабааб...
Історія Кабілії заслуговує на окрему увагу, адже саме звідси походять такі футбольні зірки, як Зінедін Зідан і Карім Бензема. У різні періоди кабіли намагалися повстати проти Алжиру, але їхні спроби виявилися невдалими. Поїздка їхньої національної команди на чемпіонат CONIFA не могла принести нічого доброго. У 2021 році всіх учасників оголосили терористами, а тренер Аксель Беллаббачі, передбачаючи проблеми, залишився в Парижі, тоді як деякі гравці опинилися в складних ситуаціях.
До того ж, французький журналіст Крістоф Глез, який у той час працював над репортажем про кабілів, опинився в складній ситуації і досі знаходиться за гратами. Ймовірно, його наступна праця буде присвячена складнощам сучасного світу.
Час визначатися
З ким же асоціюється CONIFA – з тими, хто захоплює іноземні території та прагне їх легітимізації?
А може, з тими, хто став жертвою завоювання та гноблення?
Або ж, як альтернативу, можна розглянути команди на кшталт Паданії або саамської Сапмі, які не мають жодного зв'язку з політичною сферою?
По суті, вирішувати навіть не довелося, життя впоралося й само.
На даний момент складається враження, що Блінд мав певну вигоду від своїх зв'язків з Москвою. У роки найбільшого розвитку його організація охоплювала території з населенням 330 мільйонів і проводила чемпіонати світу кожні два роки. Однак після 2022 року, коли Росія зосередила всі свої ресурси на війні проти України, охоплення зменшилося вдвічі, а світові турніри перестали відбуватися.
У 2024 році CONIFA намагалася організувати чемпіонат світу за участю іракських курдів, але пізніше вирішила перенести його до Бразилії – і в обох випадках результат виявився невдалим.
Гроші, знаєте, треба навіть на футбол невизнаних, а Китай до всього обіцяв проблеми кожному, хто подасться в спонсори.
"Весь час, поки існує ФІФА, існував і світ команд поза ФІФА, які хотіли грати на світовій арені, але не могли. Ми заповнили прогалину, білу пляму на карті, яка нікого не хвилювала", - вся ця бравада саама лишилась в минулому.
У 2026 році CONIFA організувала чемпіонат Європи, в якому взяло участь одне суперечливе утворення - Північний Кіпр. Також змагалася данська Гренландія, яка не змогла приєднатися до ФІФА через екологічні причини, а також "дружні команди" - Реція, Руа-Прованс, Тічіно та Паданія.
Переміг, звісно, Північний Кіпр, бо турки підсилили його кількома професіоналами. Для них це й досі питання піару, легітимності. Для всіх інших - розвага.
В Азії до 2026 року від CONIFA залишилися лише біженці з Шрі-Ланки та Китаю, які час від часу змагаються між собою у Великій Британії.
У Південній Америці індіанці спочатку виявили інтерес до змагань, проте згодом створили свою власну лігу.
Так, і це все.
Справжні сильні, але непізнані збірні, такі як Каталонія та Країна Басків, в яких грають зірки з Прімери, були проігноровані CONIFA, щоб не зіпсувати свою репутацію. Вони все ще мають надію на визнання з боку ФІФА, що приносить їм певні переваги. Нещодавно Країна Басків, отримавши підтримку від іспанської федерації, здобула перемогу над Венесуелою.
"Ідентичність особистостей важлива, і вам не слід підпорядковуватися політично нав'язаним категоріям", - як ви вважаєте, чи є директор CONIFA Пол Вотсон популістом, чи, можливо, він просто романтик?
Хоча... це вже не має значення. Щодо Шайлока Ндлову, знаєте, скаути так і не з'явилися.
Втиснути неможливе — тобто, об'єднати мікродержави, окуповані регіони, біженців з анексованих територій та фальшивих представників, які зібралися на свято, виявилося безперспективною задумкою.
Наступним кроком - кожен окремо.
І якщо окупантів з імперіалістами спостерігати не хочеться, то от біженці - важлива тема у ХХІ столітті. Щонайменше їхні історії варті того, аби їх почули.
#