Хокейний логотип, наставник жіночої футбольної команди: як конкурент Шахтаря залишається в тіні інших спортивних дисциплін.

Уже в цей четвер, 10 липня, донецький Шахтар стартує у своїй єврокубковій кампанії сезону 2025/2026 з поєдинку проти фінського клубу Ільвес.

Чемпіон презентує вам знайомство з першим опонентом для українських команд у єврокубках нового футбольного сезону.

Ільвес - це команда, яка користується великим визнанням і має високий статус. Серед її зірок виділяється Раймо Хелмінен, який встановив рекорди за кількістю матчів (331) та участю в Олімпійських іграх (6), а також залишається найкращим бомбардиром в історії збірної Фінляндії.

"Райпе" в фінському чемпіонаті виступав лише за команду "Ільвес", де завершив свою кар'єру у віці 44 років. Серед його колег по команді були такі відомі гравці, як Веса Війтакоскі, Юкка Таммі, Ярмо Мюллюс та багато інших. Завдяки спільним зусиллям цих хокеїстів "рисям" вдалося завоювати 16 золотих, 9 срібних та 15 бронзових медалей.

А, ми ж говоримо про футбольний колектив.

Футбольний клуб Ільвес безсумнівно є особливим проектом для організації з Тампере. "Рисі" були засновані як мультиспортивний клуб, і футбольна секція з'явилася навіть раніше, ніж хокейна секція з шайбою (а секції з хокею з м'ячем та бейсболу - одночасно) у 1931 році. Із тих пір футбольний Ільвес пережив два етапи розформування.

Зрозуміло, що в Україні на цю тему важко жартувати, але в цілому Ільвес має всі підстави вважати себе не найважливішим футбольним явищем, навіть у своєму рідному місті. Багато людей, напевно, пов'язують назву "Тампере" з футболом зовсім з іншим клубом.

Тамперський Юнайтед здобув три титули у 2000-х роках, у єврокубках оформлюючи нічию з Лаціо та перемогу над Шарлеруа. Проте згодом клуб був звинувачений у матчах з фіксованим результатом і, зрештою, ліквідований. Отже, футбол, безумовно, не може вважатися гордістю Фінляндії з багатьох причин.

Історія хокейних "рисей" тісно переплетена з їхніми футбольними аналогами. Обидва види спорту були започатковані Нііло Таммісало — легендарною та майже міфічною постаттю, яка значно вплинула на розвиток фінського спорту в цілому. Він виступав за національні збірні Фінляндії з хокею з м'ячем, футболу та хокею з шайбою, причому саме хокеєм з шайбою він почав займатися останнім.

Головним спортом у кар'єрі Нііло був футбол - співвідношення 29:7:1 за кількістю матчів за збірні з футболу, бенді (хокей із м'ячем) і "нормального" хокею говорить про це досить красномовно.

На клубному рівні його кар'єра розпочалася в ХІК, а засновником спортивного клубу в Тампере (зазначу, що спочатку це був навіть не хокейний клуб) він став у досить зрілому для спорту віці — 37 років. У сорок, будучи капітаном і граючим тренером, йому вдалося здобути бронзову медаль чемпіонату Фінляндії!

Поява в Тампере такого різнобічного персонажа впливала на фінський спорт загалом. Наприклад, саме завдяки знайомству з Таммісало в хокейному чемпіонаті Фінляндії з'явився перший іноземець. Ним став... турок Фейзі Ахсен Бьоре, який познайомився з Нііло на заняттях гімнастикою. А син Фейзі став баскетболістом.

З усім цим на увазі, варто зазначити, що значна частина історії футбольного клубу "Ільвес" проходила в тіні. В одні роки клуб просто зник, а в інші - виступав у другому чи третьому дивізіонах. За майже столітню історію існування команди, вона провела 28 сезонів у вищому дивізіоні, 21 - у нижчих, проте професійних лігах, а решту часу не функціонувала.

Враховуючи, що фінський футбол загалом займає досить скромне місце на європейській арені, можна стверджувати, що це команда напіваматорського рівня.

Саме з цієї причини клуб має настільки оригінальну емблему. У світі хокею такий підхід — без зайвих елементів, як-от "зірки за досягнення", "дата заснування", "символ міста" або виокремлення одного головного героя — є досить поширеним. Емблему створювали насамперед для гравців хокейної команди.

Примітно, що 1963-го герб намалював військовий: колишній зенітник Раун Бромс, на прапорі батальйону якого була зображена рись. Чекаємо на появу таких самих емблем у вітчизняних клубів через скількись років?

Згодьтеся, є щось чарівне, якась особлива іронія долі в тому, що золоті часи цього клубу тісно пов'язані з іншою футбольною командою, назва якої, в першу, другу і третю чергу, викликає асоціації з абсолютно іншим видом спорту. Вімблдон! Наприкінці вісімдесятих цей клуб зробив гучний фурор у вищій лізі Англії, навіть здобувши Кубок, але 1983 рік він зустрів, представляючи четвертий дивізіон.

Оренда півзахисника Діна Томаса на сезон 1983 року стала ключовою для "рисям", оскільки дозволила їм завоювати єдине чемпіонство в їхній історії. Після цього Томас продовжив кар'єру, виступаючи за відомі клуби, такі як Фортуна з Дюссельдорфа, Ноттс Каунті та Вімблдон.

Ще одним вагомим учасником команди чемпіонів Ільвеса став нападник Арі Хьельм. Його 14 забитих м'ячів значно вплинули на здобуття титулу, а в наступних двох сезонах він перевищив позначку у 20 голів. Після цього Арі продовжив свою кар'єру в Німеччині, граючи за Штутгартер Кіккерс та Санкт-Паулі.

Один сезон був навіть у вищій лізі. Хьельм узагалі претендував на звання найвидатнішого фінського футболіста до Літманена: зі 100 матчами за збірну певний час лідирував у рейтингу гвардійців, із 20 голами - у рейтингу бомбардирів.

Жеребкування єврокубків виявилося надзвичайно жорстким для "рисей": як чинні чемпіони, вони відразу зустрілися з Ювентусом. На домашньому матчі зібралися рекордна кількість глядачів - 24 тисячі, що є найбільшим досягненням для Ільвеса. Вони стали свідками хет-трику Паоло Россі, володаря Золотого м'яча 1982 року, а також голу від Мішеля Платіні, який здобув цю нагороду в 1983 році.

0:4, а на стадіоні, названому на честь Платіні та компанії, фінська команда зазнала поразки з рахунком 1:2. Раймо Куулувайнен, один із досвідчених гравців клубу, відзначився справді знаковим голом.

Протягом своєї історії "рисі" зустрічалися лише з двома суперниками в єврокубках. Якщо північноірландський клуб Гленавон у 1991 році був суперником їхнього рівня, то перемога над австрійською Аустрією справді стала шокуючою подією. Ця сенсаційна перемога сталася лише рік тому, тому Шахтарю варто бути особливо уважними і не недооцінювати свого опонента.

Сьогоднішній наставник Ільвеса здобув справжню історичну перемогу. Йоонас Рантанен, незважаючи на свої лише 37 років, вже зарекомендував себе як досвідчений тренер, хоча ніколи не виступав на професійному рівні у футболі. Його "університетом" стали тренерські посади в жіночому футболі, зокрема у ХІК, де він працював у період з 2016 по 2018 рік.

Та битва з Аустрією вийшла окрасою всієї стадії. "Рисі" могли забезпечити собі комфортний матч на виїзді, коли в першій грі, ще у Фінляндії, вели 2:0 - але пропустили на останніх хвилинах і виграли тільки 2:1.

У Відні команда Ільвес опинилася в складній ситуації, програвши 0:2 та 1:3 в основний час, а потім 2:4 у додатковий. Проте їм вдалось знизити відставання до 3:4. Можна стверджувати, що їм не пощастило через скасування правила виїзного гола, але в серії штрафних ударів "рисі" все ж продемонстрували свою перевагу.

Склад Ільвеса досить мононаціональний: з іноземних гравців у складі - тільки форвард Аделеке Акіньємі, якого рік тому підписали в чеській Карвіні, його напарник по атаці Джарделл Канга, якого орендували в Гаммарбю, та запасний воротар Фаріс Кркаліч.

У складі команди можна знайти чимало прізвищ, які не мають давніх фінських коренів. Наприклад, серед тих, хто забивав у Відні та досі залишається в команді, є такі гравці, як Лаурі Ала-Мюллюмякі та Антон Попович. Варто зазначити, що футбол у Фінляндії значною мірою формується завдяки мігрантам, і, зокрема, Попович є сином відомого радянського форварда Валерія Поповича.

Загалом як футбольна команда Ільвес абсолютно нічого з себе не представляє і має стати для Шахтаря чимось на кшталт спаринг-партнера в міжсезоння. Так, Аустрію рік тому вибили - але вже на наступній стадії їх обіграв скромний шведський Юргорден.

Зараз "рисі" займають лише третю позицію у чемпіонаті, в літніх поєдинках із Сейняйокі здобули всього одне очко, і в цілому виглядають значно слабше порівняно з командою, яка була сформована за десятки мільйонів євро.

Усі результати, окрім двох перемог, будуть вважатися поразкою для Шахтаря.