Хто може стати наступником Реброва? Лужний та ще п’ять цікавих кандидатів - Футбол24

Майбутнє Реброва в національній збірній України під великим питанням. У Сергія Станіславовича контракт із УАФ до кінця червня. Збірна не змогла виконати завдання виходу на ЧС-2026. На Євро-2024 українці виступили не найкращим чином. Коли немає результату - потрібно щось змінювати.

В даний момент у медіа активно обговорюють імена різних претендентів. Я спробую розглянути потенційних кандидатів на посаду наступника Реброва в збірній команді.

Головний наставник юнацької збірної України до 19 років

Дмитро Станіславович є найвидатнішим тренером у системі збірних, якщо розглядати результати його роботи. Під його керівництвом у 2005 році команда посіла третє місце на Євро U-19 та здобула місце на молодіжному чемпіонаті світу. В Чилі українська збірна змогла подолати груповий етап, але в напруженій боротьбі поступилася збірній Іспанії.

Зараз Михайленко із 2007 роком виборов путівку на Євро U-19. Причому нове покоління ніяк не можна назвати найталановитішим в історії українського футболу. У центрі захисту грає лівий захисник Кирило Дігтяр. На позицію вінгера виходив лівий оборонець Кирило Малов. Вибір гравців не такий великий.

Провал у Михайленка стався із 2006 роком, коли українці вибули в першому раунді кваліфікації у Нідерландах. Одна з головних причин невдачі - відсутність підготовки до турніру.

У тренера не дуже виходило на клубному рівні. Він вивів СК Дніпро-1 в УПЛ, але далі розвинути команду не зміг. Потім короткочасний період на Кіпрі. Найбільший клубний успіх - робота із Дніпром, коли пішов Мирон Маркевич та потрібно було ставити молодь. Тоді дорогу у великий футбол отримала ціла плеяда юних гравців на чолі з Андрієм Луніним.

На рівні збірних у Дмитра Станіславовича виходить краще. Його головна чеснота - інтелігентність. Він здатен створити колектив, атмосферу всередині команди. Коли за короткий час потрібно налаштувати гравців, дати їм мотивацію, емоції. Плюс - вагомий фактор помічника Володимира Єзерського. Вони з Михайленком доповнюють один одного.

Михайленка регулярно можна побачити на матчах юнацького чемпіонату України, де він уважно аналізує виступи гравців і займається селекцією. Збірна формує свої тактичні схеми, виходячи з можливостей наявних футболістів, а не з особистих переваг. Тренер майстерно адаптує гру до тих виконавців, які є у його розпорядженні.

Роки 2005-2007, хоча й не вирізняються особливими футбольними талантами, все ж принесли свої плоди. Головним чином, завдяки злагодженій командній грі. Це особливо важливо для національної збірної, де вибір гравців та їхній рівень залишають бажати кращого. Щодо нових облич у команді, то Михайленко є найкращим кандидатом для роботи з молодими футболістами, оскільки він добре знає їх і зможе допомогти їм адаптуватися до гри на вищому рівні.

Головний наставник команди Полісся

Руслан Петрович — видатний тренер сучасного українського футболу. Він досяг вражаючого другого місця для команди Олександрія, обійшовши Шахтар, незважаючи на їхні великі інвестиції в нових гравців. Наразі Полісся демонструє лідерські позиції та високу якість гри.

Особливе значення має те, що, працюючи в Поліссі, Ротань орієнтується на українських футболістів. Часто в складі житомирської команди можна побачити 11 місцевих гравців. Тренер добре розуміє психологію цих спортсменів.

Руслан Петрович має доволі успішну історію зі збірною, за яку у якості гравця провів 100 матчів. Із молодіжкою вийшов на Євро, де посів друге місце та завоював путівку на Олімпіаду в Париж. Має також досвід виконувача обов'язків головного тренера першої команди, коли Ребров ще вирішував свої контрактні зобов'язання на Близькому Сході.

Тут тільки проблема в тому, що Ротань прийняв доволі цікавий та амбітний проект у Поліссі із перспективою мінімум 4-5 років для себе. Йому немає сенсу щось змінювати.

Непрацюючий

Андрій Шевченко мав у своїй команді помічника, який відігравав ключову роль у тактичному плануванні. Малдер, якого часто називали асистентом, допомагав національній збірній України під час відбору на Євро-2020. Завдяки їхній злагодженій роботі, команда змогла зайняти перше місце у своїй групі, залишивши позаду Португалію з Кріштіану Роналду, а також здобути путівку до Групи А Ліги націй, де українці вразили всіх, перемігши Іспанію.

Ясно, що Шевченко підтримує позитивні стосунки з Малдерою. Після співпраці зі збірною України італійський аналітик надавав допомогу своєму співвітчизнику Роберто Де Дзербі в Брайтоні та Марселі. Наразі Малдера не має постійної роботи.

Суть проблеми полягає в тому, що він ніколи не виконував обов’язки самостійного наставника. Хоч як би кваліфіковано він не працював у ролі асистента, позиція головного тренера є зовсім інакшою і потребує наявності лідерських здібностей і харизми. Я б скоріше розглядав італійця в якості важливого помічника для нового тренера збірної України.

Без зайнятості.

Олександр Володимирович здобув золоті медалі з Динамо, але після невдалого старту сезону його звільнили. Команда з Києва не лише не змогла потрапити до Ліги чемпіонів чи Ліги Європи, але й виглядала слабко у Лізі конференцій, втрачаючи чимало очок у українській Прем'єр-лізі.

Ясно, що Шовковський є новим тренером. Динамо стало його першим клубом, де він зайняв посаду головного наставника. Тут він зазнав як помилок, так і успіхів, а також виявив певні недоліки. Однак це цілком нормально для тренера, який лише починає свою кар'єру. Шовковський обов'язково зробить висновки з досвіду, отриманого на попередній посаді.

Олександр Володимирович вже має досвід роботи в національній команді. Він був одним із асистентів Шевченка, тому також дотичний до виходу України на Євро-2020 та історичного чвертьфіналу. Поєднання Шовковського із тим же Малдерою могло б виглядали дуже цікавим варіантом.

Без зайнятості.

Хорватський наставник залишився без роботи на початку весняного сезону. Йовічевіч мав короткий досвід у польському клубі Відзев, але його перебування там не стало тривалим. Ігор прийшов з амбіційними планами та значними фінансовими інвестиціями, але, на жаль, не зміг досягти успіху ані в грі, ані в результатах.

Я взагалі вважаю, що Йовічевіч - більше український тренер, ніж хорватський. Бо саме працюючи в Україні він досягнув найбільших успіхів у кар'єрі. Спочатку з Карпатами, потім із СК Дніпро-1, апогей - робота з Шахтарем та здобуте чемпіонство з командою, де майже не було легіонерів.

Йові можна охарактеризувати як спеціалізованого тренера. Його унікальність полягає в умінні надихати гравців, працювати з молодими талантами та вселяти в них віру в власні сили. Хорват чудово розуміє ментальність українців. Саме він став тією особою, яка допомогла Довбику відновитися після невдалої поїздки до Данії, а також сприяв розвитку Михайла Мудрика та Георгія Судакова. Йові добре знайомий з теперішнім складом збірної України.

Йовічевіч має унікальний талант вселяти у своїх підопічних сильні емоції та прагнення віддаватися на полі в футболці національної збірної. Його перевагою є наявність двох досвідчених асистентів - Андрія Ханаса та Юрія Беньо, з якими він співпрацює вже багато років. Крім того, українські вболівальники висловлюють до Йові значну прихильність. Коли він працював із Шахтарем, за нього вболівала вся країна.

Головна проблема - відсутність досвіду роботи на рівні збірних. На прикладі Реброва бачимо, наскільки велика різниця між роботою в клубі та національній команді.

Без зайнятості.

Здавалося, що Олег Романович вже давно залишив тренерську діяльність. Хоча час від часу його ім'я з'являється у списках кандидатів на посаду тренера Карпат, останній раз, коли він працював самостійно, був ще в Таврії. Під час 2017-2019 років Лужний входив до тренерського колективу Олександра Хацкевича в Динамо.

Якщо чесно, ми не можемо стверджувати, яким саме тренером є Лужний. Адже в "Динамо" він так і не отримав достатньо часу для прояву своїх здібностей. Що стосується Таврії, то її ресурси були обмежені, і це ускладнює оцінку тренерського потенціалу Олега Романовича.

Зараз Лужний працює в УАФ. У нього хороші відносини із керівниками асоціації, має львівське походження. Якщо не знайдуть тренера, то дуже реалістично може постати кандидатура Лужного. Як свого часу Олександр Петраков отримав шанс, коли просто не було інших варіантів.