Гравець "Динамо" Микола Михайленко в інтерв'ю на платформі Профутбол Digital висловив свої думки про матч з донецьким "Шахтарем", який завершився внічию 2:2 в рамках 26-го туру УПЛ.
У першій половині матчу нам немає чим похвалитися, проте у другому таймі команда виглядала значно краще і могла б здобути перемогу, якби використала наявні можливості.
- Виходить якийсь парадокс - якщо судити по грі "Динамо" в кожному з таймів.
- Так буває, це емоції, це футбол. За це ми його й любимо. У першому таймі пропустили швидкий м'яч, і він десь нас трохи збив із пантелику, потім пропустили другий гол. Але після перерви вже все було по-іншому - у цьому, я вважаю, і є краса футболу.
- Що сталося в перерві, що у другому таймі ваша команда дала таку динаміку?
- Нічого виняткового. Просто об'єднали свої думки і усвідомили, що наша сила полягає в командній взаємодії. Ми здатні не лише врятувати ситуацію, а й здобути перемогу. Але сьогодні результат - лише нічия, і, мабуть, це було нашим призначенням.
- У першій половині гри було безліч моментів, коли ваша команда зазнавала тиску в центрі поля, активно протистоячи супернику. Однак після перерви ці дії у "Шахтаря" стали менш помітними. Чи пов'язано це з тим, що ви змінили стиль гри?
- Ми перелаштувалися, змінили трохи схему, почали грати по-іншому. Можливо, вони виявилися неготовими до цього й не могли нічого з цим зробити. А коли ти потім ти починаєш нагнітати, то вже важко перелаштуватися.
Яка була ваша індивідуальна роль на полі після перерви?
Я зазвичай опинявся на третій позиції. Можливо, вони втрачали орієнтацію під час наших подальших рухів, коли, наприклад, вінгери переходили в центр. Якщо нам вдалося забити два голи і було ще кілька шансів, це означає, що все спрацювало як потрібно.
- Для вас особисто це поки найемоційніший матч у кар'єрі?
Як ви знаєте, це класика української музики, і для мене це перший такий досвід у моїй кар'єрі. Тому цей момент дійсно має велике значення, і я впевнений, що він залишиться в пам'яті на все життя.
На сьогоднішній день основним суперником "Динамо" є не "Шахтар", а "Олександрія". Це команда, з якою ви раніше виступали, а її тренер Руслан Ротань навіть називав вас своїм улюбленим гравцем. Яке враження на вас справляє розвиток "Олександрії" в поточному сезоні?
Відмінна команда з чудовим колективом і приємною атмосферою всередині. На полі вони демонструють відмінні результати. Я щиро радий за них і сподіваюся, що "Олександрія" продовжить залишатися в числі лідерів українського чемпіонату.
- У другому таймі у "Динамо" було дуже багато нагод. Чи був такий момент, що проскакувала думка: "Ну скільки вже можна не забивати"?
Коли постійно підвищується напруга і моменти накладаються один на одного, такі думки просто не виникають. Ти продовжуєш працювати і вірити, що зрештою все складеться. Ми вірили до самого кінця — і в результаті забили другий м'яч. Могли відзначитися раніше, але вдалося лише в завершальних хвилинах гри. Для цього потрібно було не втрачати віри і працювати ще старанніше. Усі хлопці показали себе на висоті, і нам це вдалося завдяки тому, що ми були єдиною командою на полі.
Після завершення матчу у гравців "Динамо" виникло безліч емоцій. Як ви особисто оцінюєте цей результат: відчуваєте задоволення чи, можливо, розчарування через те, що не вдалося забити третій гол?
Якщо розглянути розвиток першого тайму, можна з упевненістю сказати, що ми повинні бути задоволені тим, що змогли врятувати матч. Проте, беручи до уваги події другого тайму, залишився певний присмак, адже ми мали всі шанси на перемогу. Але це футбол, і ми повинні рухатися вперед, прагнучи демонструвати ще кращу гру, щоб радувати наших вболівальників, яким хочеться висловити вдячність за підтримку сьогодні. Також ми вдячні Збройним Силам України за можливість займатися футболом.
- Які були перші думки після голу Кабаєва?
Я був першим, хто його побачив, коли він мчав святкувати, тож відчуття були лише позитивні (усміхається).
#Півзахисник #ФК "Шахтар" Донецьк #ФК "Динамо" Київ #Асоціативний футбол #Чемпіонат України з футболу #Руслан Ротань #ФК "Олександрія
