Новий наставник у кожному домі. Анонс сезону Серії А.

Життя футболіста - це про постійний вибір, де продовжувати кар'єру. Інколи обирати легко, бо один з варіантів - явно кращий за інший. Але буває й по-іншому, коли очевидно більш вигідної опції нема. Що робити у такому випадку? Яскравий приклад - Джакомо Распадорі. Забивав у складі "Сассуоло", причому настільки вражав, що заслужив виклик до збірної Італії та трансфер у "Наполі". А там 3 роки сидів на лаві запасних. Усе одно отримував час та встигав трошки пограти у футбол, але набагато менше, аніж міг би. Плюси: виграв 2 чемпіонства у складі команди. Мінуси: перестав вважатися молодим та перспективним, став лише №2 на позиції форварда для національної команди. Чи варто воно було того? Я не знаю. Але тепер Распадорі вирушає до Мадриду. Буде грати у футбол у складі "Атлетіко".

Це міжсезоння у Серії А, без сумніву, стало рекордним за числом рішень, які ухвалюють керівники клубів, тренери та самі футболісти. Відбулося чимало трансформацій. Кількість нововведень вражає. Хоча охопити все в деталях не вдасться, я спробую висвітлити найзначніші моменти. Отже, давайте з'ясуємо, які ключові запитання про сезон Серії А 2025/26 варто ставити вже у серпні?

Ставка на Конте - правильна?

Де Лаурентіс протягом багатьох років демонстрував, що саме він є головною фігурою в клубі і що не має наміру йти на компроміси з ким би то не було. Проте в травні з'явилася інформація про те, що Конте має намір залишити команду, як раніше це робив Спалетті, і раптом цей скандальний власник "Наполі" вирішує змінити свою позицію. Виявляється, він дійсно цінує Антоніо і вірить у його можливості. І не даремно: з Конте команда, яка посідала лише п’яте місце за зарплатою, здобула титул чемпіона Серії А. Цікаво, хто ще нещодавно досягав подібних успіхів у провідних європейських лігах? Адже зарплатні відомості, хоч і не завжди відображають справжній рівень команди, все ж дають краще уявлення про її якість. Найкращі футболісти отримують найбільші контракти, і цей принцип залишається актуальним у Європі. "Наполі" виграв лігу без зірок, а його лідерами стали гравці, яких інші топ-клуби вважали зайвими, такі як Лукаку і надійний Мактоміней. Конте зробив щось неймовірне, тому абсолютно заслужено отримав особливе ставлення.

Ось вам новий погляд на ситуацію: "Наполі" виходить на трансферний ринок і влаштовує одну з найпривабливіших кампаній літа, не лише в Італії. Де Брюйне стане ключовим гравцем у створенні атакуючих моментів. Завдяки Мілінковічу-Савичу Неаполь нарешті отримає висококласного воротаря. Лукка допоможе розвантажити Лукаку, забезпечуючи стабільність у якості, навіть коли бельгієць буде на лавці. Беукема – це дійсно потужний захисник. Вік цих гравців: 34, 28, 24, 26 років. Це означає, що в команді немає молодих талантів, які ще мають пройти шлях до вершини або яким не вистачає дисципліни. Ні, це досвідчені футболісти, здатні приносити результат тут і зараз. Більшість з них мають досвід виступів у Серії А, тому про важку адаптацію мови не може бути й мови. У попередньому сезоні "Наполі" не демонстрував найяскравішу гру в Серії А, проте завоював титул. Тепер команда має потенціал грати значно краще. Конте знову може виявити свою перевагу.

Чи настають важкі часи для Інтера?

Розмін Індзагі на Ківу - це позорисько поза контекстом. Але якщо з контекстом - просто капітуляція. Тренера, який двічі за три роки вивів команду до фіналу ЛЧ, майже неможливо замінити. Але ж "Інтер" ніби навіть не намагався. Новий до цього рулив "Пармою", причому трохи більше десятка матчів. До цього був у структурі "Інтера", але як головний тренер Ківу - абсолютний новачок. Керівництво ставить на цього спеціаліста, бо той добре знайомий та вміє працювати з молоддю. Тобто топ-трансферів або не буде, або майже не буде. "Працюй з тим, що дають", - не сказало, але подумало про себе керівництво. Так все виглядає. А ще погано виглядають коментарі самого Ківу. Його перша конференція у якості тренера команди - настільки порожня! "Схеми - це цифри...", "все починається з цього: чесність та бажання...", "клуб і я завжди на зв'язку...", "я знаю тільки один шлях: працювати...".

Ймовірно, Ківу дасть більше конкретики своїм футболістам, аніж нам, які читають його коментарі. На КЧС команда цю конкретику отримала - і стала найкращою за кількістю кросів/матч серед усіх європейських. Навісбол? Можливо. І це непогано, коли подачі підготовані. Але кроси "Інтера" були хаотичні та спонтанні. Не сприймаю турнір занадто серйозно, але, як на мене, показово, що міланці у перших же матчах без Індзагі суттєво спростили свою гру. Зі складною були серед найкращих у Європі декілька років поспіль. Можливо, саме у ній були цінність та секрет перемоги. Але тепер по-іншому. Влітку команда дещо посилила свою лаву запасних, але потреба у цьому була ще рік тому - це не прогрес, а лише ухвалення із великим запізненням очевидного рішення. З новачками "Інтер" не "встане", як це було у квітні-травні. Вже непогано, але без Індзагі за команду відверто страшно.

Юрич - головний шарлатан Європи?

Попередній сезон почався для нього без команди. Спочатку очолив "Рому", але це закінчилося провалом і звільненням. Після цього взявся за "Саутгемптон", але знову не вдалося уникнути невдачі та пішов у відставку. Тепер у нього з’явився новий шанс – тренувати "Аталанту". Вражає, як ефективно працює його агент. Я спостерігав за двома протилежними думками стосовно призначення Юрича. Щоб бути об'єктивним, викладу обидві. Перша думка: призначення призведе до неминучого провалу. Найсильнішою командою, з якою хорват починав сезон, залишався "Торіно". Він не зміг реалізувати свій шанс у топ-клубі (припустимо, "Рома" є таким), тож призначати його на місце перевіреного Гасперіні виглядає нерозумно. Друга версія: це топове призначення, оскільки існує логічна послідовність. Юрич був асистентом Гасперіні, і його методи гри без м'яча аналогічні принципам більш досвідченого колеги. Отже, команда швидко його зрозуміє. А невдачі в інших клубах – це, мовляв, про "не в тому місці і не в той час".

Я приймаю думку обох таборів. Я навіть погоджуюся з частиною, де провали у "Ромі" та "Саутгемптоні" не є показником. Там були інші системи, яким не підходив Юрич та які не підходили самому Юричу. Але давайте перевернемо питання: а чому він туди пішов? Це ж і дурні рішення з його боку. Це прикре самогубство. 2 прикрих самогубства. За 1 сезон. Тоді питання: а чи доцільно довіряти людині, яка ухвалює невдалі доленосні рішення, топ-команду? Поки все виглядає так, що Юрич буде намагатися робити вигляд, що він Гасперіні. Дока вдаватиметься, все буде добре. Але якщо раптом щось піде не так... У Івані нема впевненості. Кредит довіри до нього досить низький. А склад "Аталанти" ніколи не був топ-3 у Серії А. Завжди її найкращі сезони - це про роботу тренера. Чи зможе Юрич змусити футболістів оверперформити? Якщо ні - доведе, що не готовий рулити топ-командою.

Тудор - тимчасовий тренер?

Ця думка не залишає мене у спокої. По-перше, Ігора спочатку призначили лише для того, щоб він завершив сезон, але згодом вирішили нічого не змінювати. По-друге, літні трансфери зовсім не пов'язані з Тудором. Минулого року під керівництвом Мотти команду фактично перезавантажили. А головним новачком цього літа став Девід, який у "Ліллі" більше займався організацією передач, ніж активним пресингом. А в Турині, навпаки, необхідно атакувати суперників, щоб відібрати м'яч. У "Марселі" гравці практично ненавиділи Тудора, адже він змушував їх "вмирати" на тренуваннях. Він вважається одним з провідних фахівців у фізичній підготовці в Європі, тому йому важко було прижитися у "Марселі" та "Лаціо". Сумніваюся, що з його методами та складним характером можна працювати у топ-клубі. Здається, я не єдиний, хто так думає.

Поки керівництво Тудору не допомагає. Коли тренер приходив, то хотів грати та грав Влаховичем у центрі нападу. Зараз усе йде до того, що "Ювентус" забере-таки Коло-Муані. Чи гарна угода? Так, бо той приносив користь команді у сезоні. Чи це саме те, що треба Тудору? Зовсім ні. Йому не допомагають. У якийсь момент він остаточно зрозуміє, що склад йому не підходить. У якийсь момент футболісти після серії матчів без перемог запитають одне в одного: а нащо вони взагалі "вмирають" на тренуваннях, якщо це нічого не дає? Колись все розвалиться. Може, одразу. Або у травні. "Ювентус" починає сезон із сильним складом та непоганим тренером, але сильно ризикує. Цей тандем не виглядає надійно. Рік буде важким для команди. Знову. Ми кажемо це вже декілька сезонів поспіль...

Гасперіні + топ-клуб = ?

"Аталанту" можна вважати командою, що досягла певних висот завдяки Гасперіні, але насправді це досить скромний колектив. Вони витрачають менше на трансфери, ніж традиційно сильні клуби, і не можуть утримати гравця, якщо той мріє про перехід у більш відомий клуб. У "Аталанті" практично немає європейських зірок, і це, зокрема, пов'язано з характером Гасперіні. Він має сильну владу в команді і займає в ній центральне місце. Коли Гомес почав проявляти зайву самовпевненість, це закінчилося конфліктом і продажем. Також ходять чутки про непорозуміння з Малиновським після вдалого сезону. Минулого року Гасперіні публічно розкритикував Лукмана, що в топ-клубах вважається неприйнятним. Гасперіні ж не боїться висловлювати свою думку. Це його стиль роботи. Ось чому він залишався в "Аталанті" роками, а не отримував численні запрошення від великих клубів. Можливо, його методи не зовсім відповідають сучасним вимогам топ-команд.

Однак "Рома" готова ризикнути. Виходу немає, адже Раньєрі у Римі не залишив жодних суттєвих напрацювань (і так вже зробив чимало!), тож будь-якому новому тренеру доведеться починати все з нуля. Але Гасперіні зіткнеться з особливими труднощами, адже в команді немає гравців, які б відповідали його стилю гри. Головна ударна сила – Довбик, який абсолютно не підходить під його концепцію. Те ж саме можна сказати і про Дібалу. Не варто думати, що це погані футболісти, просто їхній стиль не передбачає активного пресингу та постійного руху. Тому клуб вже підписав Фергюсона, який за рік забив лише один гол у АПЛ, але зате він готовий багато бігати. Справжній "Рома" навряд чи демонструватиме якісний футбол одразу, і ще менше ймовірно, що вона зможе грати так, як бажає Гасперіні. Чи можуть керівники очікувати на результати лише через рік? Не впевнений. Але вже в перший рік Гасперіні має продемонструвати щось таке, що переконає нас у його здатності працювати в топовій команді.

Чи здатний Піолі досягати успіху лише з Міланом?

Уявімо, що Піолі ніколи не очолював команду, з якою здобув титул чемпіона. У такому випадку, його можна було б вважати тренером без успіху, з кількома звільненнями під час сезону, без трофеїв, зі спробами піднятися з Серії Б та численними невдачами. Проте в "Мілані" він довів, що здатен стати справжнім професіоналом своєї справи. Питання лише в тому, що стало поштовхом для його особистісного зростання? Можливо, це результат якісної роботи команди, відповідальної за трансфери? Я не можу впевнено стверджувати, який саме секрет приховує успіх тренера в "Мілані". Але він заслужив можливість працювати там, де прагнуть до розвитку. "Фіорентина" є саме таким клубом. По-перше, тут протягом кількох сезонів працювали видатні тренери. Спочатку Італьяно, потім Палладіно, а тепер – Піолі. Футболісти мають можливість швидко розвиватися, коли переходять з одних талановитих рук в інші.

По-друге, команда все ще залишається сильною. Кін не покинув клуб. Гюдмундссон також залишився в складі. Фаджолі та Мандрагора не зникли з поля зору. Де Геа все ще на воротах. У захисті є чимало цінних гравців. Хоча 11 зірок не назбирається, чи мав Піолі стільки ж у "Мілані"? Ні, у нього було всього кілька ключових гравців в кожній лінії, навколо яких він будував свою команду і досить успішно. Тож, можливо, щось подібне вдасться і у Флоренції. Хоча не зовсім зрозуміло, що саме можна вважати успіхом. Команда знаходиться поза топ-6 за вартістю складу і зарплатами. Протягом кількох років грає в Лізі конференцій. Здається, кадрового потенціалу не вистачає для боротьби за місце в Лізі чемпіонів, але середньому рівню "фіалок" вже немає рівних. Від Піолі, напевно, очікують справжнього прориву – скажімо, 4-е місце. Чи можливо це? Напевно, більш реально, ніж виграти чемпіонат з "Міланом" на початку його тренерського шляху.

Чи стануть керівники Лаціо більш розумними у своїх рішеннях?

Напередодні нового сезону клуб запросив тренера Бароні, який не мав жодного досвіду роботи в провідних командах. Можливо, керівництво сподівалося знайти свого Піолі. В результаті команда завершила чемпіонат на 7-му місці, втрачая шанси на участь у Лізі чемпіонів лише в останньому турі. Чвертьфінал Ліги Європи виглядав непогано, але клуб все ж вирішив звільнити тренера, прагнучи більших досягнень. Чесно кажучи, важко спокійно коментувати цю ситуацію. "Лаціо" займає місце поза топ-5 за зарплатами гравців у Серії А, його склад дійсно сильний, але все ж поступається командам-суперникам. Проте керівництво вирішило звільнити тренера за те, що він не зміг перевершити команду з більшими фінансовими можливостями. Тепер з цими ж босами знову працюватиме Саррі, від якого знову очікуватимуть чудес. І, ймовірно, його також звільнять, якщо цього не станеться. Або, можливо, клуб нарешті зрозуміє, що проблема не лише в тренерах? Є маленька надія на це.

Чи отримає Аллегрі достатньо часу?

Макс - сильний тренер. Але він зовсім не Конте. Аллегрі гарантує команді, наприклад, з 4-м за силою складом в Італії фініш на 4-му рядку. А 1-му - на 1-му. Такий спеціаліст. Він завжди довіряється гравцям. І сам неодноразово зазначав, що його внесок не такий вже й великий, а все вирішуватимуть саме футболісти. Зараз склад "Мілана" - мабуть, п'ятий-шостий найкращий в Італії. Якщо хтось провалиться, Аллегрі затягне команду до топ-4, сумнівів нема. Але чи точно у "Мілані" прагнуть лише фінішувати у четвірці? З Фонсекою не було повного провалу, але відбулося дострокове звільнення. Консейсау не дали попрацювати більше півроку. Тут хочуть вигравати. І не хочуть нічого робити, щоб вигравати. Влітку пішли Рейндерс та Тіау, ще Ернандес - але це не така вже й прикра втрата. Найдорожчі новачки - опорники.

Чи буде грати "Мілан" невиразно, як і "Ювентус" Аллегрі? Так. Чи буде при цьому перемагати регулярно? Також так. Чи буде претендувати на виграш титулу? Ні, бо Аллегрі не такий тренер. Щодо його результатів малий діапазон очікувань. Максимум - 3-е місце, мінімум - 6-е. Далі все буде впиратися у те, наскільки поточна позиція підходить босам "Мілану". Якщо Аллегрі запрошували заради гарантій та стабільності, щоб зупинитися падіння - це ок. Але якщо у ньому бачать тренера-переможця... Я у прев'ю сезону час від часу пишу "за таку-то команду страшно". Так от, за "Мілан" з Максом не страшно. У команди все буде нормально. Мабуть, така перспектива сподобається більшій частині фанатів та дуже не сподобається найбільш вибагливим. Але це наслідок невдалих рішень керівництва. "Мілан" сам винен, що опинився у цій точці. Рух на гору не буде швидким.

Чи зможе Болонья потрапити до єврокубків?

Отже, не буду оригінальним у формулюванні свого запитання до команди. Все досить просто. Рік тому ми святкували успіх у Лізі чемпіонів, а тепер – Лізі Європи, завдяки перемозі в місцевому кубку. Що чекає нас далі? Команда розпрощалася з Беукемою та Ндойє, причому останнього продали до "Ноттінгем", який, здається, має менше шансів потрапити в топ-10 своєї ліги, ніж "Болонья" в італійській. Це свідчить про те, що клуб все ще не отримав достатнього визнання, щоб гравці залишалися тут з метою участі в найпрестижніших турнірах. Проте "Болонья", після кількох вдалих сезонів, впевнено тримається на плаву. Клуб зберіг тренера та ключових гравців. Говорити про якісь суттєві досягнення важко (так само, як і у випадку з "фіалками"), але навіть повторне потрапляння до зони єврокубків стало б великим успіхом для команди, яка не має великих фінансових можливостей. Як завжди, конкуренція велика, але "Болонья" вже звикла випереджати суперників і не боїться з ними змагатися. Команда демонструє сміливість у всіх матчах. Це чудовий проект, за який хочеться вболівати, з тренером, який ось-ось може перейти до топ-клубу.

А як щодо інших?

Коротко про команди, які не боролися за єврокубки в минулому сезоні. Найцікавішим клубом у цьому контексті є "Комо". Цей клуб вже витратив понад 100 мільйонів на трансфери, але зірковим підписанням став лише Мората. Вони роблять не популістські, а справжні, зважені та якісні придбання. Мені стає зрозуміло, чому Фабрегас відмовився очолити "Баєр", який занепадає: ця команда готова спливти на поверхню, щоб показати свою силу. "Сассуоло" вразив, зайшовши до ліги з 12-м за вартістю складом! У жодному з провідних чемпіонатів новачок на старті сезону не матиме кращої позиції в цьому рейтингу. Це має забезпечити надзвичайно легке збереження прописки. Згадайте, я згадував Бароні в контексті "Лаціо"? Так от, його звільнення з Риму не позначилося на його кар'єрі на високому рівні. Він очолив "Торіно". Команда вже втратила кількох ключових гравців, тому часті перемоги можуть бути під знаком питання... Але, принаймні, тут не буде надмірних сподівань щодо тренера.

"Парма" зуміла переконати 30-річного помічника Артети очолити команду, зробивши це досить впевнено. Після цього клуб вирішив продати кількох ключових гравців, щоб новий тренер відразу зрозумів, що для коучів Серії А характерні труднощі. Цікаво, скільки разів він за сезон пожалкує про свій вибір... "Удінезе" відпустив Бійола, Товена та Лукку, що суттєво ускладнить їхню гру в захисті, створення моментів і забивання голів. Чи справді це був один з найкращих сезонів для клубу в Серії А? В управлінні вирішили, що вболівальники не повинні звикати до успіху. У "Дженоа" керівництво розповідало про прогрес і розвиток, але влітку витратили нуль на трансфери — тепер зрозуміло, що цим людям важко довіряти. "Кальярі" заслуговує похвали за те, що викупив воротаря Капріле у "Наполі". Нарешті команда отримає сильного голкіпера, який зможе покращити свої навички та грати в футбол! Проте, ймовірно, на це пішли всі фінансові ресурси, тому нового тренера довелося шукати серед молодіжних складів.

Я хвилювався, що влітку "Верона" втратить Пауло Дзанетті, але на щастя, він залишився - і це дійсно прекрасно! Отже, команда не буде демонструвати найкращий футбол у цьому сезоні, але все ж залишиться в пам'яті. Вона займає перше місце за кількістю фолів, жовтих і червоних карток. Чи є це правильним стилем гри? Звісно, ні. Але приємно, що хоча б один такий клуб досі виступає в топ-лігах. Команда буде боротися за виживання. З ким? Наприклад, з "Лечче". У них новий тренер - Ді Франческо. Плюси: досвідчений спеціаліст, який доходив до півфіналу Ліги чемпіонів. Мінуси: два роки поспіль він не зміг зберегти команди у Серії А. Здається, він має свій особливий виклик і прагне допомогти комусь вижити. У "Лечче" шанси виглядають краще, ніж були з "Венецією" та "Фрозіноне". "Піза" вступає в дивізіон з новим, сильним тренером Джилардіно, якому не пощастило в Генуї: продали Гюдмундссона та Ретегі, не знайшли заміни і вимагали перемог. Він точно не заслуговував на те, щоб залишити Серію А, це однозначно.

Пам'ятаєте, вище було про челендж для Ді Франческо? Так от, у Давіде Ніколи такий щороку. Завжди бере якогось аутсайдерського аутсайдера та намагається врятувати. Пішов з "Кальярі", мабуть, тому що зберегти його було б занадто легко. От "Кремонезе" з найдешевшим складом - це вже інша справа, це вже виклик. Більшість футболістів потенційної основи - новачки. Я не знаю, як Нікола повинен це зробити, але якщо врятує і цих бідолаг - заслужить, щоб його прізвище вписали у легенди італійського футболу.