Пушич роз'яснив причини поразки Шахтаря від Боруссії Дортмунд у Лізі чемпіонів.

29 січня шахтарі програли німецькому клубу у зустрічі восьмого туру єврокубка.

29 січня відбувся матч 8-го туру Ліги чемпіонів 2024/25 між командами Боруссія Дортмунд і Шахтар Донецьк.

Матч відбувся на стадіоні Сігнал Ідуна Парк у Німеччині. Фінальний результат гри склав 3:1 на користь команди, що грала вдома.

Усі найяскравіші моменти матчу доступні в режимі Live в Telegram Sport.ua

По закінченні зустрічі головний тренер «Шахтаря» Маріно Пушич дав прес-конференцію:

Ви нас трохи здивували вибором стартового складу. Яким чином підходили до формування атакуючої лінії і які ваші загальні враження від матчу?

Я можу висловити свою думку про цю гру досить стисло: ми виступили непогано, особливо в другій половині матчу, хоча суперники вразили наші ворота. Ситуація виглядала так: ми грали, а вони реалізовували свої моменти. Проте, давайте розглянемо деталі. У першому таймі гра була досить рівною до моменту, коли суперники забили. Ми непогано будували атаки до 16-ї хвилини, хоча остання стадія виконання залишала бажати кращого. У нас був великий шанс, але, як я вже зазначав, в цій грі тонка межа: ви або обігруєте суперника, або він вас на контратаку. А суперники дуже вдало використовували контратаки, ми це знали. Декілька разів нам вдалося створити небезпечні моменти, але двічі ми легко втратили м’яч, що призвело до їхніх контратак. У першій половині гри це було основне. На 44-й хвилині ми пропустили другий гол, і це ускладнило нам завдання, адже грати з рахунком 0:2 проти таких фізично сильних суперників дуже важко. У другому таймі ми доклали багато зусиль, внесли деякі зміни та, на мою думку, домінували на полі. Ми контролювали м’яч, створювали небезпечні моменти, виконали кілька стандартів, а наш голкіпер чудово працював. Ми забили гарний гол завдяки високому пресингу і, вважаю, мали величезну можливість зрівняти рахунок після того, як підкорили 1:2. На жаль, у ситуації, де ми мали перевагу і грали в якісний футбол, не змогли реалізувати свої моменти. Так, рахунок залишився 1:2, і ми ризикували, вносячи корективи в гру. Проте, в один момент вони зуміли обіграти нас у фінальній стадії атаки і забили третій гол, що закінчило наші надії на камбек. Як я вже казав, ми грали, а вони забивали – ось підсумок нашої гри, що, звісно, засмучує. Я не можу звинуватити своїх гравців. Хоча ми могли ухвалити кращі рішення у деяких моментах, вони віддали багато сил і дотримувалися нашої стратегії. У нас на полі було чимало молодих футболістів, які опинилися на великому стадіоні під серйозним тиском, і це стало для них цінним досвідом. Ми здобули сім балів у цьому раунді Ліги чемпіонів, і я вважаю, що могли б отримати більше, адже заслуговували на кращий результат. Проте, це також урок для нас у майбутньому.

- Степаненко зіграв свій останній матч цього вечора. Чи є у вас якісь слова для нього? Він був останнім гравцем зі складу, який виступав на "Донбас Арені". Чи є це знаком зміни ери для клубу?

Так, ви абсолютно праві, і я, звісно, маю своє бачення цієї ситуації. Нещодавно в роздягальні я виголосив прощальну промову на честь Степаненка. Це неймовірний професіонал і видатний спортсмен, який досягнув вражаючого результату — 14 років у нашому клубі, ставши останнім, хто виходив на "Донбас Арені". Проте, як я вже зазначав, все хороше має свій кінець. Частина мене відчуває сум, адже ми втрачаємо не лише талановитого гравця, а й чудову людину. Але водночас я щасливий за нього, адже він завжди мріяв завершити кар'єру за кордоном, і тепер ця мрія здійснилася — він це дійсно заслужив. Легенда — це саме те слово, яке найкраще описує його внесок. Цифри говорять самі за себе. Варто також зазначити, що йому було нелегко, адже завершення кар'єри завжди супроводжується труднощами. Він боровся, старався, і врешті-решт вирішив піти — на мою думку, це мудре рішення для нього. Я знову скажу: він заслуговує на всю повагу. Його внесок у клуб протягом 14 років, його готовність допомагати молодим гравцям — це не може не вражати. Ми дуже за ним сумуватимемо, але я також радію за нього: він зробив цей важливий крок, адже це було його щире бажання. Ось такі мої думки про Тараса Степаненка.

Це старт нової епохи, оскільки завершив свою кар'єру останній спортсмен, який грав на рідному стадіоні.

Так, це старт нової епохи. Усе має свій кінець, але це відкриває можливості для нового початку. Ми почали процес оновлення ще півроку тому, поступово інтегруючи молодих гравців у команду. Це природний етап розвитку. Настав час для нових футболістів, нових молодих талантів. На мою думку, сьогодні вони продемонстрували свій величезний потенціал. Вони будуть розвиватися, ставати кращими, а менш сильні гравці поступово залишать команду. Цей досвід є важливим для того, щоб мати можливість брати участь у таких матчах. Отже, нова епоха дійсно розпочалася, але не сьогодні, а вже деякий час тому. Можливо, сьогодні ми стали свідками її символічного початку.

- Якщо ми вже говоримо про гравців, які йдуть з команди, то чи можете ви щось сказати про Зубкова? Тому що зʼявлялася інформація, що він теж перейде до клубу з Туреччини.

- Що я можу сказати? Зараз такий період, коли гравці приходять і йдуть. Як ви знаєте, трансферне вікно в Україні триває довше, ніж у решті Європи. Я очікую як вхідні, так і вихідні трансфери, побачимо, що відбуватиметься в наступні кілька тижнів. Це звичайний процес.

Ліга чемпіонів завершилася, тож які подальші плани щодо УПЛ? Як команда планує підготуватися до другої половини сезону?

На початку я вже згадував, що наше міжсезоння було досить важким. У нас було лише два тижні для підготовки до цих двох напружених ігор. Вважаю, що ми впоралися досить добре. Тепер у нас буде кілька вихідних, які хлопці справедливо заслужили, адже вони дуже старанно працювали. Потім ми розпочнемо другу фазу підготовки до внутрішнього чемпіонату. Ми в хорошій формі і рухаємося в правильному напрямку, постійно вдосконалюючись. Мені приємно це спостерігати.