Що робить "Шахтар" у резиденції югославського диктатора? Тактики Турана, відомі відвідувачі та атмосфера Кополовця.

Перед початком нового сезону Шахтар вже протягом кількох тижнів проводить підготовку у Словенії. Команда вирішила оселитися на базі в Брдо, розташованій неподалік від Любляни.

Дорога від міста до бази займає небагато часу, а краєвиди роблять маленьку подорож захопливою. Їдеш і бачиш вдалині верхівки гір, на деяких певно ще навіть сніг є. Вздовж дороги постягаються поля з кукурудзою. І все в неймовірній зелені.

Шахтар проведе товариський матч наступного дня після гри-відповіді в Лізі Європи - суперник вже відомий.

У день, коли я прибула сюди, температура повітря досягала приблизно 30 градусів за Цельсієм. Я відразу усвідомила, що бігати в таких умовах — це не лише складно, а просто неймовірно важко. Навіть найменший подих вітру не міг полегшити ситуацію.

Повертаючи до бази, ми натрапили на церкву святого Сікста. Неможливо не згадати в цей момент легендарного українського футболіста Михайла Кополовця і його знамените висловлювання: "перед кожною грою ми відвідуємо церкву"!

Ми досягли бази приблизно о четвертій годині за місцевим часом. Коли йшли до головного корпусу, де розташовувалася команда, звернула увагу на український прапор і логотип Шахтаря. Це місце - футбольний центр у Брдо - досить відоме. Тут вже побувало загребське Динамо, а наразі знаходиться ще одна хорватська команда - Вуковар. Отже, донеччани не відчувають нудьги.

"Туран користується найвищим авторитетом серед гравців у роздягальні": Аліссон коментує вражаючий початок Шахтаря та зауваження від Сікана - ЕКСКЛЮЗИВ.

Перед тренуванням був час на інтерв'ю і мені поталанило поспілкуватися з Аліссоном, який допоміг Шахтарю здобути впевнену перемогу над Ільвесом у першому матчі кваліфікації Ліги Європи. Після розмови бразилець вирушив на тренування.

Дорога до поля - це окремий positive vibes. По-перше, вона пролягає парком Брдо із замком на території. Протягом століть у ньому мешкали такі історичні постаті, як родина баронів Зойсів, югославська королівська родина Караджорджевічів, диктатор Югославії Йосип Броз Тіто. Будівля має величне минуле, що додає місцевості, звісно, особливого вайбу. А далі - ще краще...

Велетенська площа потопає в зелених алеях, засаджених різноманітними деревами. На ставку плавають елегантні лебеді, а газони доглядають кумедні маленькі роботизовані машинки. І все це розташоване серед величних гір... Це місце немов створене для того, щоб відволіктися від метушні та зосередитися на важливому. Тут можна відпочити й розробити найсміливіші плани. Футбольне поле виглядає чудово, акуратно підстрижене, а от сидіння на трибунах, хоч і потребують уваги, не викликають дискомфорту. Навпаки - у цьому є свій особливий шарм.

"Гірники" повільно збиралися на полі, виконуючи вправи з м'ячем під уважним оком Арди Турана та його асистентів. Уся атмосфера була спокійною і невимушеною.

Зазвичай турецький фахівець любить проводити під час передсезонної підготовки по три тренування. Із Шахтарем Туран трішки змінив свій підхід. Команда на початку зборів тренувалася двічі на день, а зараз проводить лише одне заняття.

Під час мого візиту на базу до Турана завітав шанований гість - Ісмаїл Кейбаші. Цей колишній футболіст, який виступав за такі клуби, як Фенербахче та Галатасарай, також мав досвід в Іспанії, граючи за Гранаду. Проте більшість свого футбольного шляху він провів саме в Туреччині. У молодості Кейбаші вважався великим здібним гравцем, але так і не зміг досягти успіху, подібного до досягнень Турана. Хоча вони ніколи не грали разом на клубному рівні, у національній збірній їм доводилося ділити роздягальню.

Після прощання з гостем, наставник "Шахтаря" зібрав усіх своїх підопічних у коло та розпочав пояснювати нові завдання. Тренування стало значно активнішим. Спершу хлопці виконали бігові вправи, а потім перейшли до роботи з м’ячем, акцентуючи увагу на коротких передачах. Кожен зосереджено слідував інструкціям асистента Арди, уважно прислухаючись до його підказок. Тим часом воротарі продовжували тренуватися окремо, а Туран разом із своїми помічниками готував нову ділянку поля для наступного етапу вправи.

Коли все підготували, учасники розділилися на три команди, утворили коло, обмінюючись пасами, а потім двоє із футболістів змінювали свої групи. Туран був повністю сконцентрований на процесі, постійно вигукуючи вказівки до гравців, підштовхуючи їх до активності і не відриваючи погляду від роботи ні на хвилину.

Турок настільки занурився, що не помітив, як на тренування прийшли подивитися Срна і Манджукіч. Маріо - легенда, встиг пограти у національній збірній зі спортивним директором Шахтаря, а з Тураном виступав під керівництвом Дієго Сімеоне в Атлетіко. Навіть здобули разом титул чемпіона Ла Ліги 2014/15. Манджукіч, до слова, й сам розпочав тренерську карʼєру, але поки асистентом. Що ж, можливо, через кілька років Арда та Маріо зійдуться на єврокубковій арені...

Коли Туран помітив нового гостя, він стрімко підійшов і щиро обійняв його, що виглядало неймовірно мило. Варто зазначити, що ці відвідувачі стали першими, кого я зустрів під час усіх зборів. Що ж, справжня удача! Після цього команда продовжила тренування за закритими дверима. У найближчих матчах ми зможемо побачити, над якими аспектами працював Туран і що він вдосконалював.