Статус переможця цьогорічного Кубка України мав велике значення для великих клубів не лише через сам трофей, а й через супутні вигоди. Донеччани, ймовірно, завершать чемпіонат у зоні Ліги конференцій, але команда, яка виграє Кубок, автоматично потрапляє до Ліги Європи, що давало "гірникам" шанс пройти туди без додаткової кваліфікації. Тим часом "Динамо" мало шанс перервати свою восьмиматчеву безвиграшну серію в Класичному.
Стартові склади грандів не здивували. Усі гравці, які пропускали попередні поєдинки й залишалися під питанням, вийшли у старті. Зокрема, кияни повернулись до звичної пари Попов-Михавка у центрі оборони, а в основу донеччан повернулись Судаков, Матвієнко та Різник. Варто відзначити відмову Маріно Пушіча від експерименту з Матвієнком в ролі опорника - капітан знову працював центрбеком.
Перший тайм справді не виправдав очікувань. Досить звернути увагу на статистику ударів: лише 1 спроба у Шахтаря в порівнянні з 3-ма у Динамо. Ці цифри точно відображають те, що відбувалося на полі. Гра виглядала вкрай нудно.
У тактичному аспекті команда з Києва продовжила реалізацію стратегії другого тайму, яка була застосована в попередньому Класичному матчі. Вінгери активно рухалися в центр, створюючи перевантаження в опорній зоні, а загальна інтенсивність гри була на дуже високому рівні. "Біло-сині" навіть застосували високий пресинг. До того ж, центрбеки також приєднувалися до атак на чужій половині поля, а їхні позиції підстраховував Михайленко, що нагадувало другий тайм зустрічі у Львові.
Шахтар також активно застосовував пресинг, пам’ятаючи про ефективність цієї стратегії в першій половині квітневого Класичного. Це знову призвело до труднощів у просуванні вперед. Проте цього разу не було грубих помилок захисників — а якщо й траплялися недоліки, то Динамо вдалося зберегти стабільність на своїй половині поля. Навіть присутність Судакова не змогла розв'язати проблеми з чисельною перевагою під час контратак.
У загальному, Георгій залишився непоміченим протягом більшої частини першого тайму. Лише на 40-й хвилині він почав виконувати цікаві передачі з глибини, а команда забезпечила йому простір на лівому фланзі (на що пішло відведення Педро Енріке до трійки центрбеків). На цьому фланзі в атаці "Шахтаря" явно не вистачало динаміки, тоді як праворуч "гірники" часто знаходили можливості для гри один на один, створюючи загрозу для суперника.
Однак ця стратегія розгорталася на фоні доволі слабкого рівня гри. Повільний темп, відсутність небезпечних моментів та численні технічні помилки – ось що визначало першу половину матчу. Після 30-ї хвилини команди навіть припинили застосовувати пресинг, перейшовши до роботи в середньому блоці.
Динамо вжило заходів проти Шахтаря через ключову проблему 2025 року.
Несмотря на досить нудний футбол, фанати Житомира змогли побачити гол перед перервою. Це сталося на 44-й хвилині, коли на лівому фланзі злагоджено зіграли Кабаєв, Шапаренко та Дубінчак. Спільно вони просунули м'яч з власної половини поля до чужої, а потім Дубінчак зробив простріл у зону перед штрафним майданчиком, де ніхто не заважав Ярмоленку. Андрій влучно пробив у дальній кут. 0:1!
Цей момент ще раз підкреслив серйозні труднощі Шахтаря з управлінням опорною зоною та загальною грою без м'яча. Протягом всього наступу Бондаренко і Марлон жодного разу не озирнулися назад чи вбік, повністю зосередившись на лівому фланзі.
Бразилець у підсумку взагалі покинув зону й висунувся на Кабаєва, за яким біг Бондаренко. Артем не встигав, але Шахтар все одно мав там ситуацію 4-в-3 - це висування тільки перекрило шлях Артему, у якого тепер не було шансів вплинути на епізод. А ще воно залишило Педро Енріке одним проти Ярмоленка й Тимчика, а фулбек не зіграв із жодним.
Однак цей епізод не став би можливим, якби Судаков повернувся назад. Георгій вийшов із поля зору всього за п'ять секунд до того, як було забито гол. Так, він стартував на одній лінії з Егіналду і мав би залишатися на висоті для можливого контрнаступу — але це не означає, що слід зовсім ігнорувати гру!
Зрештою, слід відзначити низький рівень агресії футболістів Шахтаря. Команда була дуже пасивною у спробах відібрати м'яч. Комплекс цих нюансів призвів до пропущеного гола - і він міг вилитись у 0:1 ще в середині першого тайму, коли Попов пройшов уперед крізь правий напівфланг.
Сама атака нічого страшного не віщувала. Денис - не Ямаль, а захисників у Шахтаря вистачало. Втім, ніхто так і не проатакував центрбека киян (зокрема, дуже пасивно діяв Судаков), що вилилось у крос на лінію штрафного з ударом Буяльського. Тож гол виявився зовсім не випадковим.
Динамо знову змогло проявити себе лише в одному таймі.
В цілому, кияни справили цілісніше враження у стартовій 45-хвилинці. Ті ідеї, які вони бажали реалізувати, в основному спрацювали, та і в плані бажання підопічні Олександра Шовковського сподобались більше. Тим більш неочікуваним став спад у другому таймі.
Якщо до перерви "біло-сині" вели за ударами з рахунком 3:1, то після неї було 7:2 на користь "гірників" І це при тому, що Шахтар у тактичному плані нічого не змінив - Маріно Пушіч лишень зняв Егіналду, в якого була підозра на пошкодження. Замість нього з'явився молодий Еліас, що можна занести в актив тренеру "помаранчево-чорних". У попереднього Класичного він випускав провального Траоре.
Шахтар просто став рухливішим. Нарешті почав нормально відкриватись Судаков, а ще цікаво виглядали зміщення Вінісіуса та ривки Еліаса. Щоправда, до 60-х хвилин команда нічого небезпечного не створила, здебільшого працюючи через довгі закидання кудись уперед.
І все одно в Динамо щось змінилося. Футболісти стали частіше реагувати на провокації, провокували самі й витрачали сили на балачки з фолами. Ванат навіть отримав жовту в бійці, але буквально через хвилин Владислав знову почав штовхати донеччан у спину. Форвард дивом не догрався до вилучення.
На 62-й хвилині тренер Маріно Пушіч вирішив внести суттєві зміни, зробивши потрійну заміну. Марлона, Педріньйо та Бондаренка замінили Назарина, Криськів і Аліссон. Цей стратегічний крок змінив динаміку матчу – команда Динамо явно почала втрачати контроль, залишаючи багато вільного простору і допускаючи помилки під тиском "гірників". Хоча, можливо, ситуація була б зовсім іншою, якби не промах Шапаренка на 64-й хвилині.
Микола намагався провести м'яч правим флангом, але Еліас легко відібрав його і розпочав контратаку. Бразилець змістився до центру поля і помітив Судакова у вільній зоні перед штрафним майданчиком. Георгій отримав пас і відправив м'яч на правий край штрафного, де вже чекав Аліссон. Вінгер переклав м'яч на ліву ногу і виконав навіс на дальню стійку — Еліас встиг випередити Попова і завершив атаку. 1:1!
Лише через дві хвилини Судаков мав нагоду вивести Шахтар вперед, пробиваючи з межі півкола під поперечку. Нещерет зумів відбити цей удар. Цей момент не став випадковістю - Георгій спершу перехопив винос Різника, а потім, під тиском, протягнув м'яч з лівого флангу до центру. Спроба зробити проникну передачу не вдалася, але Судаков миттєво виграв підбирання та знову з'єднався з Кевіном.
Дані атаки продемонструвала, наскільки Шахтар став мобільнішим і агресивнішим. Під цим тиском занервував навіть Нещерет, який на 72-й хвилині викотив пас в ноги Криськіву (але одразу ж підчистивши, відібравши м'яч). Олександр Шовковський спробував освіжити гру Динамо, випустивши Бражка, Піхальонка та Волошина замість Шапаренка, Буяльського та Ярмоленка - і кияни дійсно зарухались, хоча радикально нічого не змінилось.
У компенсований час кияни мали шанси на поразку у фіналі. "Гірники" створили кілька небезпечних моментів, які були схожі на гольову атаку, однак Еліас не зміг дістатися до навісу Аліссона. Врешті-решт, Микола Балакін відправив команди в овертайм, але Судаков не зміг залишитися до цього часу. На 90-й хвилині Маріно Пушіч несподівано вийшов замість Георгія, замінивши його на Цуканова.
Овертаймы не произвели на меня впечатления.
Дякуємо долі, що ці додаткові тайми стануть фінальними в історії Кубка України. Півгодини перед серією пенальті у Класичному не принесли вболівальникам жодних емоцій. Варто згадати лише про заміни: у складі Динамо замість Кабаєва, Дубінчака та Михавка на поле вийшли Караваєв, Вівчаренко та Біловар, тоді як у Шахтаря Вінісіуса замінив Грам.
Проте на 120-й хвилині донецька команда отримала можливість вирвати перемогу. Спочатку Еліас наніс удар з 11 метрів після подачі Грама та рикошету від Бражка (Володимир встиг заблокувати удар), а згодом Аліссон випустив потужний удар з гострого кута з правого флангу штрафного майданчика. Нещерет вдалося врятувати ситуацію.
У серії пенальті перші шість ударів були влучними. Гравці Шахтаря Назарина, Аліссон і Кевін успішно реалізували свої спроби, а Динамо відповіло голами Ваната, Бражка та Піхальонка. Далі до м'яча підійшов Еліас, який довго вагався, кілька разів зупиняючись перед ударом, але, на жаль, його постріл виявився невдалим, і Нещерет зміг відбити м'яч. Однак, завдяки помилці Руслана, який вийшов з лінії воріт, Еліас отримав можливість повторити спробу.
Другий спроба також була вражаючою, і знову в тому ж куті, але Еліас відзначився голом. Вівчаренко відповів своїм забитим м'ячем, після чого Грам та Михайленко обмінялися точними ударами (Микола зокрема вразив дев'ятку). Рахунок став 5:5. Потім Криськів вивів Шахтар вперед, влучивши після рикошету від стійки, а ось Караваєв не зміг забити - Різник вдало відбив удар, завдяки чому Шахтар здобув перемогу в Кубку України 2024/25!
#Штрафний удар (асоціативний футбол) #Півзахисник #ФК "Шахтар" Донецьк #Ліга Європи УЄФА #Владислав Кабаєв #ФК "Динамо" Київ #Асоціативний футбол #Бразилія #Микола Шапаренко #Кубок України #Житомир #Олександр Шовковський #Олександр Караваєв #Балакін Микола Миколайович #Олександр Піхальонок #Владислав Дубінчак #Серія післяматчевих пенальті (асоціативний футбол) #Аліссон. #Педро Енріке Конзен
