Проблема 1: відсутність стратегії
Існує популярна народна мудрість: якщо "Динамо" зазнало поразки в матчі, то краще уникати соцмереж. З усіх боків піднімається хвиля обурення, а користувачі діляться різноманітними аргументами, чому у "Динамо" немає майбутнього і чому клуб більше не досягне колишніх висот. Проте, якщо відкинути емоції, ситуація виглядає досить просто: світ навколо змінився, а "Динамо" залишилося на місці.
Я завжди скептично налаштований до таких посад, як "директор зі стратегічного розвитку", але здається, саме цього сьогодні у "Динамо" і немає - стратегії. Бо останні кадрові рішення на тренерському містку можна назвати концептом "латання дірок". Пригадайте: пішов Луческу, Шовковський став в.о. Позитивний імпульс, який легендарний воротар приніс команді, справцював - "Динамо" врятувало той сезон, а за рік виграло чемпіонат без єдиної поразки.
Проте, Шовковський не отримав необхідних кадрових підсилень для виступів у єврокубках. Після того, як кияни здолали мальтійський "Хамрун Спартанс" у другому раунді кваліфікації Ліги чемпіонів, вони зазнали поразки від кіпрського "Пафосу". Незважаючи на це, команді вдалося потрапити до Ліги Європи, але їхній виступ на основному етапі був невдалим – вони зайняли 34 місце з 36 можливих. У національному чемпіонаті ситуація також погіршилася, оскільки команда зазнала чотирьох поразок підряд.
Ясна річ, відставка Шовковського за тих умов виглядала логічною. Команду підхопив Ігор Костюк, який працював із юнацькою командою. Утім, сценарій повторився: ситуація стабілізувалася і в.о. перетворився на повноцінного головного тренера.
Проте, вже наприкінці попереднього сезону у братів Суркісів виникли всі підстави для того, щоб висловити вдячність Костюку за його зусилля та розпочати пошуки нового тренера. Хоча "Динамо" здобуло Кубок України, четверте місце в чемпіонаті навряд чи можна вважати інакше, як серйозний провал.
Попри це, Костюк залишається на посаді. І вже в новому сезоні провалюється кваліфікацію спочатку до Ліги Європи, а потім і до Ліги конференцій. Особисто мене не на жарт розлютив той факт, що в двох матчах з "Карабахом" один з найкращих та найдосвідченіших гравців "Динамо" Віталій Буяльський отримав від тренерського штабу аж... 9 хвилин на два матчі!
Далі сталася поразка від "Буковини" (0:3) і тут би позаздрити нервовій системі босів "Динамо": їх рука з "Паркером" між великим і вказівним пальцями не зробила різкий рух під наказом про звільнення. Зрештою, вже тоді виникало питання: а звідки такий кредит довіри до тренера, який провалив попередній чемпіонат, кваліфікацію до єврокубків і розгромно програє команді, яка щойно підвищилася з Першої ліги?
Відставка Костюка була лише питанням часу — годинник пробив після поразки від "Полісся" (1:3), попри те що "Динамо" з 6-ї хвилини зустрічі грало в чисельній перевазі. Після матчу сам тренер висловився, що вилучення гравця суперника стало злим жартом для "Динамо"...
Врешті-решт, тактика "латання дірок" може перейти до рук Мацея Кендзьорика. Якщо йому не вдасться переконати клубне керівництво у своїй придатності для цієї посади, існує можливість розірвати це замкнене коло і нарешті розпочати комплексний ремонт.
Востаннє стратегія "Динамо" була ефективною у 2020 році, коли команду очолив Мірча Луческу. За три роки румунський фахівець витиснув максимум зі своїх гравців, відкрив футбольному світу Іллю Забарного, продаж якого до "Борнмута" (а звідти - до ПСЖ) приніс "Динамо" серйозні кошти. Додайте сюди трансфер Миколенка до "Евертона", прогрес Ваната та Циганкова. Зрештою, за часів Луческу "Динамо" грало в Лізі чемпіонів проти "Барселони" та "Баварії". І це теж приносило клубу суттєві кошти.
Проблема 2: ілюзія динамівських сердець
І його витоком виступив... Сергій Ребров.
Так, саме видатна діяльність Сергія Реброва в період з 2014 по 2017 роки переконала багатьох у тому, що колишній успішний футболіст "Динамо" має всі шанси стати не менш ефективним головним тренером. Ребров залишається останнім тренером, який зміг вивести "Динамо" до плей-офф Ліги чемпіонів у 2016 році та до чвертьфіналу Ліги Європи у 2015 році.
На жаль, ця гіпотеза є лише ілюзією. Важливо пам'ятати, що у Реброва працював досвідчений тренерський колектив, серед якого виділявся Рауль Ріанчо. У свій останній сезон на посаді Ребров тренував "Динамо" без свого асистента, і якість гри команди дещо погіршилася. Проте, слід визнати, що Сергій Станіславович здійснив величезну роботу для столичного клубу. Варто було б продовжити співпрацю з Ребровим, але переговори були розпочаті занадто пізно.
Після відходу Реброва "Динамо" очолили Олександр Хацкевич (2017-2019) та Олексій Михайліченко (2019-2020), але жоден з них не зміг здобути чемпіонський титул. У цей час панувала епоха Паулу Фонсеки в "Шахтарі", яка перейшла у перший вражаючий сезон Луїша Каштру. У підсумку, "Динамо" зайняло друге місце, проте від "гірників" відстало на 23 очки.
Загалом, варто завершити етап з ідеологією "сердець". Буряк, Демʼяненко, Сабо, Хацкевич, Михайліченко, Шовковський, Костюк — усі ці особистості заслуговують на повагу, адже вони зробили чимало для "Динамо" і можуть витягнути команду в складних ситуаціях. Проте жоден з них так і не зміг створити справжню топ-команду, здатну на довгостроковий успіх.
Проблема 3: підбір гравців
Попри все, "Динамо" залишається відомим і сильним брендом в Україні. Навряд у нас є багато гравців, які б відмовилися грати за цей клуб. Внутрішня селекція - дуже важливий момент. Подивіться, як в Німеччині працює "Баварія", а у Франції ПСЖ? Та навіть в Україні "Шахтар" спокійно підсилює склад Глейкером Мендосою та Проспером Оба - легіонерами, які проявили себе в інших клубах і вже адаптувалися до сучасних реалій в Україні. І це не потребує супервеликих вкладень.
"Динамо" вже давно не може похвалитися вдалими трансферами з-за кордону. Можна згадати лише Карлоса Де Пену та Беньяміна Вербича. Після цього ситуація стала досить похмурою. Чи змогли Кахім Перріс та Владислав Бленуце показати себе? Наразі в схожих умовах опинився Пʼєр Мунгенге. Джастін Лонвейк отримав оренду, але згодом повернувся до команди. Проте важко назвати його ключовою фігурою у складі нинішнього "Динамо".
Колишній футболіст "Динамо" Артем Кравець стверджує, що в клубі немає повноцінного селекційного відділу. Якщо це так, то це нонсенс: у 2026 році професійний клуб із чемпіонськими амбіціями та представник України в кваліфікації єврокубків просто покладається на рекомендації агентів, а не сам веде пошук та відбір футболістів для першої команди.
Проблема 4: своя сорочка ближче до тіла
Принцип "лояльність понад професіоналізм" завжди впливає на результати команди. Сучасне "Динамо" є наочним підтвердженням цього. Якщо участь В'ячеслава Суркіса у воротах ще можна пояснити кадровими труднощами та травмою Руслана Нещерета на початку сезону, то незрозуміло, чому Крістан Біловар отримує таку велику кількість ігрового часу. Чи це було розпорядження з вищих ешелонів, чи це спроба Костюка зарекомендувати себе перед керівництвом клубу – залишається тільки здогадуватися.
У цій ситуації дещо шкода самих хлопців: Біловар розповідав про те, скільки погроз і негативу він отримував в соціальних мережах після невдалих ігор, а В'ячеслав Суркіс припустився помилок в тому ж злопам'ятному матчі із "Буковиною", що не може не залишити негативного сліду на його психологічному стані.
І цей же принцип, схоже, застосовується і в самому клубі, на різних посадах. А той-таки Артем Кравець минулого року згадував про проблеми всередині клубної академії та відбору дітей до "Динамо".
Проблема 5: невміння вчасно продати
Раніше ми говорили про вдалі трансфери на вихід: Миколенко та Забарний. Аналогічно, переходи Ваната і Циганкова могли б бути успішними, проте ці гравці були відпущені за нижчу суму, ніж ту, яку "Динамо" могло б отримати за них.
Серед невдалих трансферів варто згадати ситуацію з Володимиром Бражком, чий перехід до "Вулвергемптона" так і не відбувся, що негативно відобразилося на його виступах. Миколі Шапаренку, якому вже 28 років, здається, не вдалося скористатися шансом перейти до престижного європейського чемпіонату. Цього літа активно обговорювався інтерес "Галатасарая" та "Порту" до Матвія Пономаренка, проте в підсумку він вирішив продовжити контракт із "Динамо".
Сьогодні Матвій Пономаренко та Тарас Михавко виглядають як потенційно цінні активи для "Динамо". У разі отримання вигідної пропозиції, продаж кожного з цих футболістів може забезпечити значні фінансові надходження, які здатні покрити річні витрати клубу.
А ось і приємний бонус: "Динамо" стало досить закритим для представників ЗМІ. Ця практика існувала ще за часів Шовковського, але з приходом Костюка на тренерський місток зовнішні комунікації були зведені до мінімуму. На даний момент ситуація виглядає невизначеною, проте Мацей Кендзьорек демонструє більшу відкритість до медіа, ніж його попередники. Тим не менш, ця тенденція викликає занепокоєння.
Безумовно, Григорій та Ігор Суркіси вклали чималі кошти в "Динамо", і важко уявити, чи існував би клуб у нинішніх умовах без їхньої підтримки. Проте модель управління та кадрові рішення викликають питання, на які клуб не надає ясних відповідей вже протягом кількох років. Тут варто згадати слова колишнього телеведучого, а тепер топ-менеджера "Полісся" Олександра Денисова: "Пора прокинутися від сну на старих лаврах". Адже цього сезону, здається, нових лаврів офіс на Грушевського може і не дочекатися...
#
