Стратегія Ендшпіля: ключ до перемоги від експерта гри з 144-го центру ССО.

До своїх 28 років він пройшов через безліч випробувань на різних посадах у Силах спеціальних операцій. Він був стрільцем, розвідником та гранатометником, постійно перебуваючи на передовій, виконуючи бойові завдання та складні операції. Проте нині, виконуючи роль амбасадора ССО, солдат з 144-го центру з Волині на псевдо "Ендшпіль" бере на себе не менш важливу відповідальність...

Ендшпіль — це захоплюючий псевдонім. Яка його історія?

Розпочну з того, що в дитячі роки в рідному Ковелі я захоплювався різними видами спорту. Я представляв свою школу на міських футбольних турнірах, а також змагався на байдарці-одиночці на юнацькому чемпіонаті області з греблі. Проте найбільше мені до вподоби були шахи.

За шахівницею я - з 6-ти років. Любов до цієї гри прийшла до мене, як то кажуть, із молоком матері. Свого часу мама була кандидатом у майстри спорту з шахів, з часом почала працювати арбітром міжнародної категорії, а також тренувати вихованців дитячо-юнацької спортивної школи. Як за таких розкладів я міг не прикипіти душею до шахів? Виступав у обласних турнірах, їздив на змагання до Польщі, підняв свій рейтинг до І дорослого розряду.

Пам'ятаю, 2006 року до нас у ДЮСШ завітав легендарний український гросмейстер, чемпіон світу та Європи, неодноразовий переможець шахових олімпіад і престижних турнірів Василь Іванчук. Він узяв участь у сеансі одночасної гри, а ще презентував книгу про себе "Шахові новели Василя Іванчука". Для мене, 9-річного, це були неймовірні враження!

Знову повертаючи увагу на тему позивного, варто згадати шаховий термін "ендшпіль". Це остання фаза партії. Враховуючи моє ставлення до гри, я не зміг би обрати для себе більш влучний псевдонім.

Визнаю, що навіть у ті моменти, коли вдається викроїти кілька хвилин між виконанням бойових завдань, часто з товаришем влаштовуємо невелику гру. Це свого роду активний відпочинок, який допомагає заспокоїтися і відволіктися...

- Можна сказати, основне хобі...

Перед війною таких людей було двоє. Окрім захоплення шахами, він також мав пристрасть до спортивної риболовлі. Його улюблені трофеї — щука, судак та інші хижаки. Нажаль, внаслідок обставин, які всім зрозумілі, у нього рідко випадає можливість взяти до рук вудку.

До речі, а яка у тебе була професія в мирному житті?

Я маю спеціальність тракториста-машиніста в аграрній сфері. Після деякого часу, проведеного в деревообробній галузі, я виїхав до Польщі. Саме там, завдяки знайомим, я дізнався про британську програму IRATA і відкрив для себе світ промислового альпінізму. У цій сфері я зустрів чудову команду, а також здобув важливі навички дисципліни та відповідальності.

Протягом трьох з половиною років я займався енергетичною сферою, займаючись будівництвом веж для ліній електропередач. Звичайно, мрію про інший вид альпінізму, туристичний - відвідати Альпи, Гімалаї, але поки що це лишається в планах: після нашої перемоги нас чекають нові подорожі...

Мабуть, твої спортивні захоплення з юності часто виявляються корисними під час служби в армії?

Звісно! Шахи, безумовно, більше пов'язані з тактикою. А от футбол і гребля вимагають витривалості; боротьба ж стала основою для розвитку навичок самооборони. Також важливим є промисловий альпінізм, який дуже допомагає в різних завданнях. Я легко орієнтуюсь на місцевості і можу обходитися без карти. Навіть якщо ти відведеш мене вглиб лісу на 10 км, я без труднощів знайду вихід. Вмію в'язати різні вузли і спуститися на мотузці з 9-го поверху.

Розуміємо, що тебе нещодавно перевели з фронтової команди до підтримуючого підрозділу. Чи виникли у тебе труднощі зі здоров'ям?

- На жаль. Під час виходів дав велике навантаження на коліно, пошкодив меніск. Біль став хронічним, зробили МРТ. Треба було лягати на курси реабілітації, масажів, аби зміцнити колінний суглоб. Я вчасно відмовився. Все це вплинуло на фізичний стан...

Скільки вже часу ти служиш у підрозділах спеціальних операцій?

З липня 2023 року. Раніше, на початку великої війни, я намагався записатися до тероборони, але мене не прийняли через відсутність військового досвіду. У ТЦК мені сказали: "Ти ще молодий". Після восьмого візиту це почало дратувати, тому я просто дочекався повістки.

Коли вона нарешті з'явилася, я пройшов військово-лікарську комісію, вважаючи, що потраплю до звичайної наземної частини. Проте в той момент натрапив на відео на YouTube про Q-курс спеціальних сил, яке справило на мене велике враження. Я задумався: "Чим я відрізняюся від інших? Чому б не спробувати?". І саме так я вирішив укласти контракт.

Тобто це відео стало для тебе джерелом натхнення?

- Саме так! У ролику було показано, як хлопці професійно діють у бою, як вони працюють у злагоджених групах. Мовилося про те, що це не просто військовий підрозділ, а братерство. Мені це дуже зайшло.

Надалі почалося навчання. Базовий курс - півтора місяці. Там засвоювали основи: поводження зі зброєю, базову тактику. Після цього близько 6-ти тижнів була фахова підготовка. Розмови про те, що без належних навчань відправляють на завдання, не відповідають дійсності. В усякому разі, в ССО я такого не бачив.

Ти перебуваєш у команді. Як ти розумієш суть команди?

- Скоординований механізм. Кожен боєць виконує конкретну задачу, але водночас має знання в кількох інших сферах, щоб у разі потреби підмінити товариша. Наприклад, якщо поранений медик, потрібно, щоб у складі була ще одна людина, яка добре розбирається в медицині. І, звичайно, основи тактичної медицини повинні знати всі. Команда – це єдине ціле, де кожен розуміє іншого з півслова.

Зазвичай, наша команда складалася з 4-8 осіб: ми займалися розвідкою, дорозвідкою, закріпленням позицій, наданням вогневої підтримки та прикриттям один одного. Пам’ятаю один випадок: ми підійшли на позицію всього за 100 метрів від ворога, коли вони почали обстріл з усіх видів зброї - кулеметів і артилерії. На щастя, один з моїх товаришів помітив укриття, де можна було сховатися від обстрілу, і вчасно потягнув мене туди. Взаємодопомога в нашій групі була безцінною.

- Зчаста люди переймаються своєю фізичною підготовкою. Це критично?

Ні, фізична підготовка безумовно має значення, але найважливіше — це те, що відбувається у твоїй свідомості. Якщо ти знаєш, як правильно себе вести в різних ситуаціях, ти здатен компенсувати нестачу сили витривалістю та навичками. Плюс, фізичну форму завжди можна покращити.

Чи вважаєш себе представником ССО?

Якщо моє інтерв'ю стане поштовхом для когось зробити вибір на користь приєднання, я вважатиму свою мету досягнутою. Основою Сил спеціальних операцій є мотивація та можливість виконувати свій обов'язок у професії, що часто є близькою до цивільної сфери.

Олена Пироженко

Хочеш стати частиною еліти Збройних сил України? Тоді звертайся до "ССО Рекрутинг"!

Адреси офісів ССО Рекрутинг:

Київ, Оболонська набережна, 7, корпус 1.

Хмельницький, вулиця Соборна, 16. Центр надання адміністративних послуг.

Кропивницький, вулиця Віктора Чміленка, 53/35.