Хавбек київської "Оболоні" Тарас Мороз висловив свою думку щодо поразки від житомирського "Полісся" (0:3) в матчі 10-го туру Української Прем'єр-ліги.
Тарасе, складна боротьба в Житомирі. "Полісся" зараз демонструє хорошу форму, тож, напевно, ви готувалися до важливого поєдинку. Ти з'явився на полі в другій половині матчу. Як тобі вдавалося адаптуватися до гри в таких умовах?
- "Полісся" - команда високого класу, яка, на мою думку, цього сезону боротиметься за чемпіонство. Я вийшов на поле за рахунку 0:3, коли доля матчу фактично вже була вирішена. Хотілося додати команді енергії та допомогти, чим зможу. Входити в гру було непросто, адже після трьох пропущених м'ячів емоційний фон у команді зовсім інший. У такі моменти важко швидко зібратися, але я намагався зробити все, що від мене залежало.
Якщо спостерігати за матчем з лави запасних, перший тайм у виконанні "Оболоні" виглядав досить непогано: команда генерувала кілька небезпечних моментів. Що ж стало причиною їхньої відсутності після перерви?
- Як я це бачу, після швидкого першого гола "Полісся" трохи заспокоїлося, і ми почали додавати. Нам справді вдалося вирівняти гру. Однак після перерви суперник, імовірно, вніс певні корективи, змінив акценти й почав створювати нам більше проблем. Десь ми не встигали підлаштуватися, десь програвали окремі епізоди. Проти команди такого рівня цього достатньо, щоб отримати проблеми. Їм не потрібно багато нагод: виграти крок, правильно поставити корпус, знайти потрібну позицію - і майстерності вистачає, щоб завершити атаку. Вони вміють доставляти м'яч туди, де нападнику залишається зробити свою справу. Це і є високий клас.
Сьогодні за команду "Полісся" виступав наш колишній товариш по клубу Ігор Краснопір, який вже досяг рівня національної збірної України. Чи вдалось вам з ним поспілкуватися?
На жаль, нам не вдалося зустрітися. Однак для мене Ігор – це футболіст національної команди, висококласний нападник. Він самостійно створив свій успіх. Коли Ігор приєднався до нашої команди, він вже виділявся своєю працездатністю та відповідав всім стандартам професійного футболу. Ми грали в Першій лізі, а він невтомно працював над власним розвитком. Я називаю його українським Кріштіану Роналду - настільки вражає його шлях та те, скільки зусиль він вклала в себе. Його історія є прикладом для наслідування для кожної дитини, яка не потрапила до академій "Шахтаря", "Динамо" чи "Руху". Футбол не зводиться лише до академій провідних клубів. Можна пройти шлях через обласний чемпіонат, Другу та Першу ліги і зрештою досягти професійного рівня. Історія Ігоря яскраво це ілюструє.
- Наразі Краснопір перебуває серед лідерів бомбардирських перегонів. Як гадаєш, чи зможе він поборотися за звання найкращого голеадора чемпіонату?
Я глибоко переконаний, що він здатен на такий крок. Вважаю, що зараз у нього ідеальний момент, аби визначити собі мету стати найкращим бомбардиром. Ігор для мене - справжній талант у нападі. Багато хто говорить про його вміння відкриватися, але він також демонструє відмінну техніку роботи з м’ячем і має чудовий перший дотик. Якщо запитати захисників, я впевнений, що багато з них назвали б його одним із найскладніших суперників. Він постійно створює труднощі для оборонців, і грати проти нього вкрай непросто.
- Наступний виклик "Оболоні" - донецький "Шахтар". Легше точно не буде. Як команді відійти після цієї поразки та підготуватися до наступного матчу, щоб поборотися за результат?
У поєдинках із такими суперниками, як "Полісся" та "Шахтар", не варто надмірно тиснути на гравців лише через результати. Ми усвідомлюємо, з ким ведемо боротьбу: це команди, які прагнуть займати найвищі позиції. Але необхідно виходити на поле з більшою рішучістю. У останньому матчі проти "Шахтаря" ми побачили, що ця команда не лише демонструє високий рівень гри, але й дозволяє суперникам мати можливості. У нас були свої моменти, Максимчук забив, а в кінці гри виникали інші шанси. Тому я впевнений, що і в наступному матчі ми зможемо проявити себе. Головне - надійно діяти в обороні, правильно організувати командні дії та попрацювати над створенням голевих моментів. Вважаю, що саме це стане запорукою нашого успіху.
Наскільки надихає можливість показати свої здібності в порівнянні з суперником такого калібру?
- Звичайно, дуже мотивує. Грати проти таких команд - це те, до чого прагнуть футболісти. Ще не так давно ми виступали в Першій лізі, а тепер маємо можливість регулярно перевіряти себе в матчах проти найсильніших клубів країни. Тут інша атмосфера, інший рівень. Футболісти по-іншому працюють із м'ячем, часто грають в один-два дотики. Усе нагадує шахи: багато рухів продумані заздалегідь, і часом ти просто не встигаєш за темпом. Але саме тому це цікаво. Такі матчі дають змогу зрозуміти, на якому рівні ми перебуваємо зараз і над чим потрібно працювати. Для футболіста це справжнє задоволення - грати проти суперників такого рівня. "Шахтар" нещодавно виступав у Лізі чемпіонів проти "Інтера", а тепер ми готуватимемося до зустрічі з ним. Ми ще не відбирали очок у "Шахтаря", тож, дай Боже, наступного разу це вдасться вперше.
#
