У пошуках нового таланту Ротаня: чому Олександрія обрала Нестеренка.

Учасника єврокубків від УПЛ очолив 33-річний фахівець без досвіду самостійної роботи

17 червня клуб "Олександрія", срібний призер української Прем'єр-ліги за підсумками сезону 2024/25, оголосив про призначення нового головного тренера. На місце Руслана Ротаня, який зробив з "містян" справжню команду-героя, прийшов новий фахівець, ім'я якого знайоме лише обмеженому колу вболівальників. Тепер "Олександрія" під керівництвом 33-річного Кирила Нестеренка готуватиметься до нового сезону, в якому їй доведеться змагатися не лише в рідній УПЛ, але й у кваліфікації Ліги конференцій.

Хто ж такий Кирило Нестеренко, і які, очевидно, причини спонукали керівництво "Олександрії" обрати цього спеціаліста для співпраці? Усе це ми обговоримо далі...

Кирило Нестеренко народився 1 березня 1992 року і є уродженцем Макіївки. Саме у рідному регіоні новоспечений коуч "Олександрії" починав робити перші кроки у футболі, які невдовзі привели його до академії донецького "Металурга". Коли Нестеренко, здатний зіграти як у середній лінії, так і на лівому фланзі оборони, почав стабільно виступати за молодіжну команду "Металурга", у клубі оцінили, що із Кирила може в перспективі вирости непоганий виконавець для першої команди, і у листопаді 2012-го 20-річному на той момент Нестеренку надали можливість дебютувати в українській Прем'єр-лізі.

Здається, що справжній акцент на Нестеренка планували зробити вже в сезоні 2013/14. Напередодні цього сезону, тодішній тренер "Металурга" Юрій Максимов висловлював своє невдоволення через травму, яка позбавила його команди перспективного гравця: "Дуже шкода, що Кирило Нестеренко отримав травму – він дійсно талановитий молодий футболіст, на якого покладалися великі сподівання".

Після семи місяців відсутності Нестеренко повернувся до молодіжної команди "Металурга" і навіть мав змогу тренуватися разом з основним складом клубу. Однак незабаром він знову отримав серйозну травму коліна. На початку 2015 року Кирило вирішив змінити обстановку і виїхав до Литви, де підписав контракт з "Шяуляєм", але через ті ж самі проблеми з хрестоподібними зв'язками не зіграв жодного матчу. Футболіст пройшов дві операції на коліні, проте вони не принесли бажаного результату, і в 2016 році він був змушений завершити кар'єру в професійному футболі у віці 24 років.

Але остаточно із футболом Нестеренко не попрощався. Він повернувся до України, де його рідний донецький "Металург" якраз припинив існування, де-факто злившись із іншим клубом, який перебував під "крилом" тодішнього генерального спонсора донеччан - "Сталлю" з Кам'янського.

У складі кам'янчан Нестеренко спочатку зайняв адміністративну позицію в молодіжній команді, а незабаром був призначений її головним тренером. Водночас стверджувати, що результати "Сталі" U-21 у той час різко покращилися, було б, м'яко кажучи, явним перебільшенням. Молоді "сталевари" в ті роки залишалися одним з основних аутсайдерів чемпіонату України U-21, хоча в їхньому складі виступали вже досить відомі на вітчизняній арені гравці: Владислав Вакула, Юрій Климчук, Орест Кузик, Денис Устименко, Мар'ян Мисик...

Чесно кажучи, кам'янська команда "Сталь" тих часів служила яскравим прикладом клубу, де практично все робилося неправильно. Не дивно, що незабаром "сталевари" зазнали такої ж долі, як і їхні колеги з Донецька. У "Сталі" не звертали достатньої уваги на молодіжний футбол, умови тренувань були вкрай обмеженими, якщо не сказати, що нагадували спартанські. Команда U-21 фактично не мала жодних вимог щодо результатів чи позицій у турнірній таблиці молодіжної ліги. У таких умовах досягти значного прогресу міг би лише справжній професіонал і стратег, яким Нестеренко, через брак досвіду, на жаль, бути не міг.

Проте саме у "Сталі" тренерська кар'єра Нестеренка зазнала суттєвих змін, які в значній мірі сприяли його призначенню на посаду головного тренера "Олександрії". Ключовим моментом стало знайомство Кирила з болгарським фахівцем Ніколаєм Костовим, який був запрошений очолити першу команду кам'янчан восени 2017 року.

До того часу Костов вже був знайомий з українським футболом, адже мав досвід роботи в таких клубах, як донецький "Металург", "Карпати" та "Таврія". Проте, у "Сталі" болгарцю довелося стикнутися з ситуацією, коли йому необхідно було звертатися до резервів молодіжної команди, що зробило Нестеренка надзвичайно цінним помічником для Ніколая.

Хоча підсумки сезону 2017/18 засвідчили, що "Сталь" посіла останнє місце в УПЛ і вилетіла до Першої ліги, а згодом і зовсім припинила своє існування як професійний футбольний клуб, Костов, завдяки своєму потужному агентському підтримці, не залишився без роботи надовго. Лише через місяць після цього болгари вирушив з України до Казахстану, де очолив карагандинський "Шахтар", забравши з собою у допомогу Нестеренка.

У Казахстані Костов провів понад рік, але наприкінці листопада 2019 року вирішив покинути клуб через завершення терміну контракту. Карагандинський клуб не запропонував йому нову угоду, оскільки вважав, що результати команди не виправдовують фінансові витрати, пов’язані з його трудовою угодою.

Разом із Костовим з Казахстану вирушив і Нестеренко, який змушений був протягом наступних двох років залишатися без роботи у професійному футболі. У певний момент Кирила навіть запрошували на посаду аналітика на телебаченні. Зокрема, Нестеренко аналізував різні тактичні аспекти матчів УПЛ і також брав участь у роботі студії як коментатор під час офіційних трансляцій Євро-2020 в Україні.

Нестеренко знову зайнявся тренерською діяльністю в той момент, коли Костов також знайшов новий клуб у своїй кар'єрі. У 2022 році українець працював разом із болгарином у казахстанському клубі "Каспій", а в сезоні 2023/24 Кирило знову виступав у ролі асистента Ніколая у софійському "Левськи".

Влітку 2024-го без роботи залишився Костов, котрий провалив сезон, не зумівши кваліфікуватися із "Левськи" в єврокубки, а разом з ним із Софії змушений був поїхати і Нестеренко, який залишався у "творчій відпустці" аж до моменту свого призначення нині в "Олександрію". Причому збоку все виглядає так, ніби Кирило спершу дочекався провалу переговорів його багаторічного шефа із тираспольським "Шерифом", а вже потім зважився розпочати самостійну тренерську кар'єру.

За інформацією поінформованих джерел, Нестеренко опинився в "Олександрії" не без того ж таки агентського лобі, яке вже кілька років існує і в Ніколая Костова. Очевидно, що Кирило не був першим вибором для босів срібного призера УПЛ-2024/25, однак у певний момент ситуація розгорнулася таким чином, що "Олександрії" потрібно було визначатися, і тут кандидатура Нестеренка видалася "містянам" найбільш привабливою.

Безсумнівно, що в "Олександрії" вирішили шукати нового тренера, схожого на "Ротаня". Коли Руслан прийшов до "жовто-чорних", його тренерський досвід не був особливо вражаючим. На той момент він очолював молодіжну збірну України, де, м’яко кажучи, не уникнув критики, а раніше виступав як помічник В'ячеслава Шевчука в "Олімпіку". Тодішнє призначення Ротаня справляло враження ризикованого кроку з боку керівництва "Олександрії", і перший повний сезон це підтвердив: нового тренера часто критикували за його підхід, який отримав прозвище "Ротань-стайл", але не приносив бажаного результату. У сезоні УПЛ-2023/24 "Олександрія" зазнала більше нічиїх та поразок, ніж перемог, проте Ротаню вдалося здійснити справжнє диво, коли його команда здійснила якісний прорив і фінішувала другою в нещодавно завершеному сезоні.

У футбольному середовищі Нестеренко, безумовно, залишається маловідомою постаттю, особливо на фоні Ротаня. Однак стратегія керівництва "Олександрії" зрозуміла: клуб обрав молодого тренера, який не має значних досягнень у минулому, що дозволяє уникати відразу ж жорстких вимог. Крім того, його контракт не обтяжить фінансову ситуацію клубу, що є важливим аспектом, враховуючи, що в сезоні 2024/25 "Олександрія" перевищила заплановані витрати.

Крім того, під керівництвом Ротаня "Олександрія" розробила ефективну стратегію подальшого розвитку, включаючи активність на трансферному ринку. Основна увага має бути зосереджена на молодих талантах (як у випадках з Єрмаковим та Мартинюком), досвідчених гравцях (таких як Шабанов, Кравченко, Калюжний, Шепелєв, Філіппов) та легіонерах (Кампуш, Цара, Безерра). Такий підхід може не лише забезпечити успішні результати, але й привести до суттєвих фінансових надходжень до клубної каси.

Переваги Нестеренка очевидні хоча б за двома з трьох зазначених аспектів стратегії "Олександрії". По-перше, Кирило розпочав свою тренерську діяльність, працюючи з молодими гравцями, і завдяки своєму молодому віку може легко взаємодіяти з футболістами цієї вікової категорії. По-друге, є чутки, що Нестеренко є відмінним поліглотом і володіє принаймні чотирма іноземними мовами: англійською, португальською, хорватською та болгарською. Цей аспект дозволить "Олександрії" залучати легіонерів, які розуміють одну з цих мов, без необхідності наймати для них спеціальних перекладачів. Це не тільки заощадить бюджет, але й поліпшить зв'язок між головним тренером і його підопічними.

Але якщо із надіями "Олександрії" на Нестеренка і принципами пошуку клубу, який, вочевидь, підбирав тренера, що зміг би в теорії повторити попередній шлях Руслана Ротаня, ми сяк-так розібралися, то в кінцівці не можна не торкнутися і теми ризиків...

Призначення Нестеренка на посаду тренера "Олександрії" є суттєвим ризиком для команди, особливо якщо її мета – залишитися в зонах, що забезпечують можливість участі в єврокубках. По-перше, відразу кидається в очі, що новий наставник не має досвіду самостійної тренерської роботи. По-друге, наразі невідомо, хто стане його асистентами в "Олександрії". На відміну від Ротаня, у якого був висококваліфікований тренерський штаб з досвідченими фахівцями, такими як Сергій Кравченко та Олексій Антонов, які могли похвалитися значним досвідом в українському та міжнародному футболі, Нестеренко, ймовірно, не зможе знайти собі подібних помічників. Це питання, швидше за все, залишиться без позитивної відповіді.

Не можна не зауважити, що Нестеренко вже протягом семи років не залучався до українського клубного футболу. Звісно, він міг спостерігати за подіями з боку, проте повноцінно зануритися в усі деталі не мав можливості, адже був зайнятий іншими справами за кордоном разом із Костовим. Тому порівнювати знання Кирила з інформацією, яка була у штабу Ротаня про молодих вітчизняних гравців, навряд чи доцільно.

Зрештою, статус поліглота автоматично не робить із Нестеренка фахівця якогось особливого рівня. Давайте пригадаємо, що про Імада Ашура відгукувалися, як про людину, яка володіє шістьма або сімома мовами, і що, чи надто це допомогло цьому молодому наставнику при виконанні поставлених завдань у "Поліссі"?

Цікаво, що аналогія з Ашуром у контексті призначення Нестеренка в "Олександрії" виглядає значно більш логічною, ніж порівняння з Ротанем, незважаючи на бажання керівництва "жовто-чорних" інакше. Нестеренко прийняв на себе серйозний виклик, намагаючись змінити думку суспільства про свої здібності як тренера. Якщо йому вдасться досягти успіху, його можуть почати сприймати не лише як "другого Ротаня", а й як "українського Нагельсманна" (пробачте, Іване Федике). Але якщо цього не станеться, цілком імовірно, що Ніколай Костов не відмовиться від можливості знову працювати з "блудним сином" під своїм досвідченим керівництвом.