Збірна України U-21 продемонструвала гідну гру проти Данії, проте їй не вистачило ключового елемента...

На днях молодіжна збірна України розпочала свій шлях на чемпіонаті Європи U-21, який проходитиме в Словаччині з 11 по 28 червня. Першим суперником команди Унаї Мельгоси стала збірна Данії U-21. Перед матчем багато експертів вважали його ключовим у боротьбі за друге місце в групі, адже фаворитом вважалася молодіжна команда Нідерландів. У матчі очікувалося, що "синьо-жовті" зможуть здобути перемогу або, принаймні, зіграти внічию. Але на жаль, два голи, забиті данцями на 81-й та 87-й хвилинах, кардинально змінили ситуацію на полі, і зрештою, наші хлопці програли з рахунком 3:2.

Очевидно, що після такої гри у багатьох вболівальників нашої команди залишилися двоякі враження: з одного боку команда Мельгоси точно не впала у багнюку обличчям і виглядала більш ніж гідно, але з іншого... Якщо розбиратися прискіпливо, то загалом і перемогу Данії жодною мірою не можна називати випадковою або ж незаслуженою. Втім, давайте пройдемося, як то кажуть, по порядку...

На Євро U-21 Мельгоса зібрав досить вражаючий склад, якщо оцінювати гравців за сучасними стандартами українського футболу. У цій команді є не лише свої "зірки", а й молоді таланти, а також перспективні гравці, які обіцяють багато у вітчизняному футболі. Тому в цілому вболівальники "синьо-жовтих" перед матчем не погоджувалися з прогнозами букмекерів. Перші вважали своїх улюбленців безумовними фаворитами, в той час як другі схилялися до думки, що шанси данців на перемогу виглядають дещо вищими.

Перші думки про те, що букмекери можуть мати рацію прийшли одразу ж після того, як вдалося дізнатися стартовий склад на гру, ставку на який зробив Мельгоса. Насамперед варто відзначати відсутність у складі нашої команди трьох виконавців, із якими молодіжній збірній України, вочевидь, було б набагато простіше досягати позитивного результату.

Насамперед, у старті не виявилося правого фулбека "Ворскли" Іллі Крупського, котрий із нового сезону переходить виступати за "Металіст 1925". 20-річний захисник банально не встиг завершити процедуру відновлення, а тому тренерський штаб на чолі із Мельгосою вирішив довіритися на правій "бровці" Віталію Роману з "Руха", котрий у клубній команді все ж таки набагато частіше діє на протилежному фланзі. Не можна сказати, що Роман прямо вже й провалив матч, проте ефективності його роботи було відверто недостатньо, і цифри Wyscout це підтверджують - в активі Віталія лишень 33 дії за 55 хвилин на полі із скромним, як для фулбека, ККД у 61%. При цьому, жодного кросу до штрафного майданчика, або навіть успішного обведення вболівальники та тренерський штаб збірної від Романа так і не дочекалися, тому його заміна на початку другого тайму виявилася більш ніж логічною.

З тієї ж причини, що й Крупський, не знайшлося місце у стартовому складі й представнику АПЛ у нашій молодіжній команді Єгору Ярмолюку з "Брентфорда". 21-річний півзахисник з’явився на полі в останні півгодини гри і одразу ж додав впевненості у центрі поля: він продемонстрував 89% ефективності дій (виконав 25 успішних передач із 28), 100% точність у передачах (20 з 20) та 83% виграних дуелей (5 з 6). Безсумнівно, якби Ярмолюк отримав більше ігрового часу, це могло б суттєво збільшити шанси збірної України U-21 на позитивний підсумок.

Мало хто в центрі оборони міг очікувати, що Едуард Козік з'явиться на полі з перших хвилин. Цей 22-річний захисник "Шахтаря", який минулий сезон провів в оренді у "Колосі", не брав участі в кваліфікаційних матчах Євро U-21. Проте в передтурнірних спарингах він, очевидно, настільки вразив тренера Мельгоса та його асистентів своєю грою, що вони вирішили залишити у запасі як Салюка, так і Михавка. Враховуючи 13 втрат м'яча, з яких 9 сталися на власній половині поля, а також невисокий показник ефективності Козіка (68% успішних дій), рішення тренерського штабу збірної України U-21 щодо цієї позиції навряд чи можна вважати вдалим. Скоріш за все, в наступних матчах у парі з Батаговим у центрі оборони з'явиться Салюк, якого тренери все ж випустили на поле проти данців на 63-й хвилині, після чого Козік змістився на правий фланг.

Незважаючи на деякі труднощі зі складом, збірна України U-21 продемонструвала гру, якою можна пишатися. У першій половині матчу наша команда значно перевищила суперників з Данії за кількістю гострих моментів, хоча гра не була надто видовищною. Проте Україна завершила перший тайм з перевагою 1:0, і це було абсолютно справедливо, якщо звернути увагу на статистику: 0,78 проти 0,2 за xG, 54% на 46% за володіння м'ячем, 6:4 за ударами.

Однак те, що особливо вразило в першому таймі, - це динамічний стиль гри нашої збірної. Команда Мельгоси не обмежувалася лише короткими або довгими передачами, а ефективно комбінувала обидва підходи у залежності від ситуації на полі. Загалом, українці значно перевершували данців за темпом передач. У середньому, за одну хвилину володіння м'ячем, українці виконували близько 4,5 передач, тоді як данці могли похвалитися показником у 3,9. У другому таймі ці цифри практично вирівнялися (4,4 проти 4,3 на користь збірної України U-21), внаслідок чого наша перевага стала менш помітною.

Чому це сталося? Наприклад, у ексклюзивному коментарі для Sport.ua Юрій Мороз висловився на підтримку думки, що в другій половині матчу "синьо-жовті" втратили в функціональній готовності. Проте це, безумовно, не єдиний чинник, завдяки якому данцям вдалося змінити хід гри на свою користь. Про це ми детальніше поговоримо далі.

Варто підкреслити, що навіть після того, як Данія вперше зрівняла рахунок, наша молодіжна команда не зупинилася і продовжила активно шукати можливість забити знову, що їй врешті-решт вдалося. Хоча майже одразу ж підопічні Мельгоси знову пропустили, їхня рішучість та самовіддача вражали: українці виграли 50,3% єдиноборств, тоді як їхній суперник лише 45,3%. Бажання домінувати у грі також було очевидним — в період з 61-ї по 75-ту хвилину команда України U-21 досягла піку володіння м'ячем, зафіксувавши 70% контролю, що стало найвищим показником у матчі для обох команд. Особливо виділявся у центрі поля Олег Очеретько, який відзначився двома асистами, виконавши шість передач у фінальну третину (з них чотири точні) і шість пасів у штрафний майданчик супротивника (з яких п’ять були точними). За нашими даними, після матчу його ім'я зацікавило декілька скаутів. Тому не дивно, що після фінального свистка у багатьох залишилося відчуття, що поразка була абсолютно несправедлива, а перемога данців здавалася чимось на кшталт везіння.

Проте, перемога Данії U-21 у цьому поєдинку була зумовлена не лише несприятливими обставинами для суперника. Цю думку висловили кілька гравців нашої команди, зокрема Назар Волошин та Руслан Нещерет, відразу після закінчення матчу.

У другому таймі данці справді продемонстрували суттєвий прогрес. Хоч суперник не акцентував увагу на контролі м'яча, він прагнув швидко доставляти його в небезпечні зони. Крім того, тренерський штаб Данії вдало організував командну роботу. У цьому матчі практично всі заміни гравців U-21 відбулися в оптимальний момент, коли могли принести максимальну користь.

Судіть самі: Клемент Бішофф вийшов на заміну на 57-й хвилині, а на 63-й йому вдалося забити перший м'яч своєї команди, зробивши рахунок 1:1. Вільям Бьовінг забив українцям на 81-й хвилині, зробивши рахунок 2:2, а вже через хвилину залишив поле, будучи заміненим. Та й третій м'яч у наші ворота відправив нападник Вільям Осула, котрий вийшов на заміну за 17 хвилин до того, як зумів відзначитись...

Ефективність замін у Данії вразила, тоді як в Україні ситуація виглядала інакше. Єгор Ярмолюк, безумовно, додав команді сили та впевненості, про що вже згадувалося раніше. Богдан В'юнник, як завжди, демонстрував активність, але, на жаль, без значного внеску в гру. Квасниця за десять хвилин не зміг продемонструвати нічого суттєвого, а заміна Салюка свідчила про те, що тренерський штаб визнав помилковим початкове рішення з Романом на правому фланзі. Крім того, Україні довелося адаптуватися, і внаслідок цього Брагару тимчасово відійшов в оборону, що призвело до голу Бішоффа. Лише після виходу Салюка в центр оборони, Козік зсунувся на правий фланг, де має досвід виступів як у "Шахтарі", так і в "Колосі".

Висловлюючи повагу нашій команді за її рішучість та якісний футбол, а також відзначаючи окремих гравців, зокрема Очеретька та Батагова, які справили дуже хороше враження, не можна оминути ключову проблему, що стала причиною нашої поразки.

Збірна України дійсно демонструвала тотальний контроль над м'ячем, тримаючи його в своїх руках протягом 70% часу в другій половині другого тайму. Команда виглядала більш впевнено в єдиноборствах, перевершуючи суперника за інтенсивністю передач і за їхньою загальною кількістю (443 проти 383), причому точність передач також була на вищому рівні (85% проти 81%). Проте, на жаль, ми знову потрапили в ту ж пастку: багато пасів наших гравців виявилися лише для статистики, або ж, як кажуть критики, для "галочки".

Судіть самі: із 443 пасів футболісти збірної України U-21 вперед виконали лише 128. Іншими словами, тільки одна із 3,5 передач нашої команди в середньому йшла уперед. У Данії U-21 за загальної кількості пасів у 383 вперед було спрямовано 141, тобто навіть у абсолютному вираженні більше, аніж у нас. А якщо усереднити, то суперник команди Мельгоси віддавав вперед по одній передачі із 2,7 виконаних загалом. При цьому, за точністю пасів уперед данці перевершили наших - 75% проти 73%. Тож тут йшлося як про кількісну, так і про якісну перевагу у суперника.

Аналогічна "картинка" у статистиці проглядається і стосовно передач у фінальну третину, і щодо передач із просуванням м'яча. Спрощуючи, можна констатувати наступне: збірна Данії U-21, хоч програючи у рахунку, хоч за нічийного результату, не боялася нагнітати небезпеку, намагалася йти вперед та намацувати наші слабкі сторони, змушувати суперників помилятися. Наші ж футболісти дуже часто не наважувалися йти на ризик, не брали ініціативу на себе, притримуючи м'яч та віддаючи перевагу командним взаємодіям у першій та другій третинах поля.

Щоб оцінити ситуацію наочно, достатньо подивитися на графіку, що відповідає за середні позиції гравців у момент прийому м'яча: якщо в нас майже уся команда згруповувалася в другій третині, де було виконано 55% пасів, то у данців аж четверо гравців (враховуючи заміни), як правило, знаходилися на межі другої та фінальної третин поля, причому в останній у скандинавів було виконано аж 33% від загальної кількості передач (у той час як у нас лишень 17%)!

Очевидно, що футбол як гра насамперед цікавий для вболівальників саме бажанням команди забивати якомога більше. А для цього потрібно ризикувати, діяти більш розкуто та винахідливо попереду. У той же час, варто зазначати, що для юнацького та молодіжного футболу в принципі прагматизм не надто властивий, тому Данія U-21, яка весь матч прагнула спершу відігратися, а потім і вирвати перемогу, точно не здобула свої три очки просто так. Наш суперник заслужив цей результат, а ось Унаї Мельгосі та його помічникам буде над чим попрацювати зі своїми підопічними, аби ті в наступних іграх турніру все ж таки намагалися куди більше працювати над реалізацією свого власного атакувального потенціалу, аніж над придушенням потуг суперника і в цілому вже практично марним у наш час контролем м'яча за допомогою численних поперечних передач...