Український хокей в динаміці: куди направились гравці під час міжсезоння 2025 року.

Український хокей ніколи не був на лідируючих позиціях у Європі, проте тривалий час мав статус "міцного горішка" - як на рівні збірної, так і в клубному сегменті.

Всі події змінилися у 2007 році. Національна команда вибула з вищого дивізіону, а київський клуб Сокіл почав стикатися з фінансовими труднощами, що призвело до його відмови від участі у відкритій лізі Білорусі та ВХЛ. Якщо столичні школи ще якось змогли зберегти свої позиції, то в інших регіонах ситуація ставала дедалі критичнішою.

Сподівання на відновлення прийшли з Донецька. Хокейний клуб Донбас активно вкладав ресурси в дитячо-юнацьку академію, створивши конкурентоспроможний склад у КХЛ, хоча й з явною перевагою іноземних гравців у команді.

З початком конфлікту на сході України хокей відійшов на другий план. Однак, незважаючи на це, Донбас зміг проявити себе в Лізі чемпіонів.

Утім, війна, проблеми з залученням спонсорів, міжфункціонерські чвари. Все це призвело до того, що з кожним роком "легіонерів" у складі "синьо-жовтих" ставало все більше й більше, а з української ліги відповідно менше. Ситуація схожа з футболом. Хіба не так?

Та якщо за футболістами вболівальники стежать значно активніше, то про хокеїстів часто забувають. "Чемпіон" вирішив виправити це - і приділити увагу тим, хто виходить на лід у кольорах збірної. Ми могли б розповісти значно більше, але цього разу сфокусувалися на гравцях, які викликалися до збірної України протягом останніх двох років. Звісно, не без винятків.

Харківський гравець Богдан Дьяченко став справжнім символом сили для збірної України на чемпіонаті світу 2025 року в дивізіоні IA. За результатами трьох матчів він досяг вражаючого показника: один шатаут та 96,5% відбитих кидків. У жовтні Богдан святкуватиме свій 27-й день народження, і більшу частину своєї кар'єри він присвятив виступам на рідних теренах.

Незважаючи на нестабільний рівень внутрішнього чемпіонату за останнє десятиліття, Богдан не прагнув змін - його єдиний іноземний досвід датований ще 2014 роком, коли він провів кілька місяців у російському Дмитрові.

Схоже, настав момент змін. Улітку Дьяченко уклав угоду з польською командою Полонія з Битом. Можливо, його видатний виступ у матчі проти національної збірної Польщі став вирішальним фактором - тоді Богдан відбив 26 з 27 ударів. Вражаюче резюме!

Другим учасником турніру став ще один представник Харкова – 18-річний (незабаром виповниться 19) Олександр Левшин. У попередньому сезоні він виступав за Торонто Петріотс в OJHL, а тепер переходить до більш конкурентоспроможної WHL, де захищатиме кольори Принс Джордж Кугарс.

І це ще не все - у 2027 році Левшин приєднається до Університету Кларксона й виступатиме в NCAA. Про НХЛ говорити зарано, але якщо тебе кличуть до тренувального табору Ванкувера - це вже серйозно. Талант хлопця не викликає сумнівів.

Третім воротарем у Румунії був 29-річний одесит Сергій Писаренко. У сезоні-2025/26 він виступатиме за Варезе з другого дивізіону Італії, куди перейшов із Фасси з цієї ж ліги.

Його статистичні показники з минулого року вражають: 26 зіграних матчів, 3 шатаути, середня кількість пропущених шайб — 2,46 за гру та 93,1% відбитих кидків. Цікаво, що Варезе підписав Писаренка, щоб замінити іншого українського гравця — Артура Оганаджяна, який повернувся до Швеції, у клуб Кіруна (третій за рівнем ліги цієї країни — прим.).

Роман Батіг, ще один молодий воротар у віці 18 років, продовжить свою кар'єру в Північній Америці. У січні його обміняли з Берлінгтон Кугарс до Джорджтаун Райдерс. У минулому сезоні в OJHL він зіграв 31 гру та здобув один шатаут. Його потенціал безсумнівний.

Едуард Захарченко і Назар Бойко. Обидва перебувають в Україні. Однак, ситуація 18-річного Назара викликає певні сумніви. У закуліссі ходять чутки, що Київ Кепіталз уклали контракти з двома воротарями з Латвії. Існує ймовірність, що клуб планує створити окрему команду для участі в українському чемпіонаті, що дозволить Назару отримати постійну ігрову практику.

Дмитро Кубрицький, якому 23 роки, вперше вийшов на поле у складі збірної у 2021 році. У новому сезоні він знову представлятиме американський університет Гранд Каньйон в рамках ACHA. Це стане його третім роком у цій команді.

Капітан збірної Ігор Мережко ще в лютому продовжив контракт із чеським Плзеньом - угода розрахована на два роки. "Індіанці" вже проводять підготовку до сезону - 12 серпня у них запланований перший товариський матч проти Млади Болеслав.

Пилип Пангелов-Юлдашев минулого сезону виступав у другому дивізіоні Чехії, захищаючи кольори клубу Простежов. Наразі ж він залишається без команди, оскільки не включений до заявки на новий сезон. За інформацією порталу Eliteprospects, досвідчений 31-річний захисник поки що не уклав угоду з жодним клубом. Сподіваємося, що це лише питання часу.

Олексій Дахновський, якому всього 20 років, в минулому сезоні справді "вибухнув" у складі Топольчані, заробивши 8 голів і 11 асистів у 32 матчах другого за рангом дивізіону Словаччини. Цього літа чинний чемпіон країни, команда Кошице, вирішила повернути його до основного складу. Це рішення стало можливим, оскільки клуб планує грати без легіонерів. Олексій є виключенням, адже вже третій рік належить до системи Кошице. Безсумнівно, цього року у нього буде чудова можливість проявити свої таланти.

Артем Гребеник вирішив змінити обстановку. Після вдалої кампанії з клубом Монблан, де він здобув 8 голів і 21 асист у 29 матчах, 23-річний захисник підписав контракт із Каном, командою, що виступає у другому дивізіоні Франції і минулого сезону дійшла до фіналу. Це свідчить про його прагнення до розвитку, адже Монблан вибув ще на стадії 1/4 фіналу.

Іван Сисак і Євген Ратушний, які є випускниками новояворівської школи, продовжують виступати за свої команди: угорський Дунайварош і одеський Шторм відповідно. Принаймні, у своїх соціальних мережах футболісти не анонсували жодних змін щодо клубної приналежності.

Гліб Варава, ще один гравець одеського Шторма, вирішив дослідити нові горизонти і влітку підписав контракт з польською Полонією. Саме в цей клуб також вирушив і Дьяченко.

Микита Полоницький, який, до речі, здатний виконувати роль на фланзі атакуючої лінії, ймовірно, залишиться у складі київського Сокола.

Ох, важко називати деяких виконавців "резервом" - та що поробиш, їх просто не було на останньому чемпіонаті світу.

Всеволод Толстушко - видатний ветеран захисту. У червні він відзначив своє 32-річчя. Його ім'я продовжує символізувати надійність. Якщо виникне потреба, він завжди готовий прийти на допомогу "синьо-жовтим".

Віталій Андрейків, який два роки виступав за польський клуб Заглембе Сосновєц, здається, покинув команду. На офіційному сайті клубу його ім'я більше не значиться в складі, а в соціальних мережах Віталій не проявляє активності. Його подальші плани поки що не розголошені.

Артур Чолач залишився в США, і це позитивна новина. Нещодавно він уклав новий контракт з клубом AHL Сілвер Найтс, що є одним з найвищих рівнів професійного хокею, близьким до НХЛ. Угода має термін на один рік, і це буде вже його другий сезон у складі Сілвер Найтс. У минулому сезоні 22-річний хокеїст провів п’ять матчів за цю команду. Протягом року Чолач також виступав за Тахо Найт Монстерс в рамках співпраці між командами, де взяв участь у 54 іграх, заробивши сім шайб, 23 очки та 16 штрафних хвилин.

Володимир Волков, який ще нещодавно сподівався потрапити до складу на Чемпіонат світу-2025, продовжить свою кар'єру в словацькому клубі ТЕБС (Братислава). Цей 21-річний захисник, родом із Донецька, виступає в Словаччині з 2017 року і демонструє стабільне зростання у своїй грі.

Основною потужною силою "синьо-жовтих" на льодовому майданчику в Сфинту-Георге стали гравці української ліги - Віктор Захаров (6+2) та Денис Бородай (3+4). Обидва продовжують виступати за київський Сокіл.

Денису лише 23 роки - усе ще попереду. Старший на 8 років Захаров у цілому "домашній". Лише в 2014-2015 роках він певний час виступав у Казахстані.

Кременчук не робить цього публічно, але, ймовірно, Віталій Лялька та Гліб Кривошапкін залишаться в команді. Упродовж останніх років цей тандем створив чимало труднощів для суперників у рамках українського чемпіонату.

Лялька безперечно є лідером українського чемпіонату під час великої війни. Протягом останніх трьох сезонів цей фланговий нападник здобув 140 очок (85 голів і 65 асистів) у 83 матчах. У плейоф його показники також вражають: 17 голів і 18 передач за 31 гру. 25-річний Гліб у цей період також демонструє хорошу статистику, набравши 51 очко (21 гол + 30 асистів) у 108 матчах.

На чемпіонаті світу "запалив" Андрій Деніскін - до трьох шайб він додав ще шість результативних передач. Його клуб - Енерга з польського міста Торунь - точно не пошкодував, що зберіг українця на сезон-2025/26 ще на початку квітня.

У той же час у своєму коментарі для прес-служби Енерги Андрій підкреслив, що отримання виклику до національної збірної викликає в нього неабияку гордість.

"Це безперечно велика привілей. Кожного разу, коли отримую запрошення, мене охоплюють емоції та почуття гордості. Виступати за національну команду — це унікальний досвід, що не схожий ні на що інше, і це приносить величезну відповідальність", - поділився своїми думками Деніскін.

Разом із ним у Польщі залишиться й Олексій Ворона. У минулому сезоні він зіграв у всіх 45 матчах команди, і такою стабільністю можуть похизуватися лише два його товариші по команді: латвієць Денис Федоровас та швед Альбін Йоханссон. Це свідчить про вагомість Ворони для тренерського складу.

Євген Фадєєв вчинив дещо неочікуваний крок. У минулому сезоні він демонстрував відмінну гру в Альпійській лізі (AlpsHL), граючи за Брегензервальд, де здобув 46 очок у 40 поєдинках. Однак, незважаючи на свій успіх, він вирішив повернутися до рідного Лімбурга. У сезоні 2023/24 у BeNeLiga він вже набрав 63 бали за системою "гол+пас". Своє рішення форвард обґрунтував сімейними обставинами.

Ілля Коренчук, якому 30, після трьох сезонів у Польщі вирішив спробувати себе в Англії. Його нове місце роботи - Мілтон-Кейнс Лайтнінг із другого дивізіону Великої Британії.

22-річний Данило Трахт розпочав свою кар'єру легіонера ще в 15-річному віці. Після короткочасної зупинки в Естонії він опинився у Фінляндії, де, здається, залишиться надовго. Його контракт із клубом Лукко було продовжено, але наступний сезон він проведе в оренді у команді ТУТО, що виступає в другому дивізіоні, відомому своїм високим рівнем конкуренції. Данило вважається одним із найтехнічніших гравців з українським паспортом.

Молоді футболісти Станіслав Садовіков і Іларіон Купріянов продовжать виступати за свої нинішні клуби — Дуклу Їглаву та Берані Злін відповідно.

Замість цього, більш досвідчений Олександр Пересунько, що провів 2,5 сезони в Словаччині, приєднався до польської команди Унія Освенцим.

19-річний Олексій Євтєхов - ключовий гравець молодіжної збірної. Він був у розширеному списку головного тренера Дмитра Христича, але на вирішальні матчі наставник обрав старших гравців. Олексій уже третій рік виступає за Динамо Пардубіце B. Минулого сезону в чемпіонаті Чехії U-20 він записав до свого активу 13 голів та 16 асистів у 41 матчі, що дозволило потрапити до п'ятірки найрезультативніших у команді.

У резервному складі також перебували Богдан Панасенко та Данило Царковський, які раніше грали за словенський клуб Целє. Влітку Панасенко вирішив залишити Словенію та перейти до Хорватії, підписавши угоду з ХК Сисак, що братиме участь у Континентальному кубку.

Дмитро Німенко, незважаючи на свої 37 років, все ще активний у професійному спорті. Його нещодавній виклик до національної збірної для участі в кваліфікації Олімпійських ігор свідчить про те, що його потенціал не можна недооцінювати. У минулому сезоні він продемонстрував вражаючі результати, зафіксувавши 15 голів та 46 асистів у 34 матчах за італійську команду Аоста, що виступає у другому дивізіоні. Тому немає нічого дивного в тому, що клуб вирішив залишити ветерана у своєму складі.

Дмитро Даниленко не викликався до збірної з 2021 року. За останні три сезони він змінив шість клубів. Новий експірієнс - Торнадо з Люксембургу, який виступає у третій лізі Франції.

Фелікс Морозов залишиться у Франції, проте підвищиться у дивізіоні - він гратиме у D2, де проведе свій третій сезон поспіль за команду Морзін-Авор'я.

Ще одним претендентом на потрапляння до збірної виявився Вадим Мазур із Сокола. Київська команда розпочала підготовку, проте на знімках його поки що не видно. Однак, навряд чи український хокейний гранд захоче втратити гравця такого калібру.

Не можна оминути увагою 17-річних молодих людей – Михайла Гапоненка та Миколу Косарева.

На драфті з імпортом Канадської хокейної ліги під номером 84 Гапоненка обрала команда Гульф Шторм, яка вже чотири рази ставала чемпіоном OHL.

Косарєв, що з 2022 року грав у Норвегії, був обраний під номером 55. У наступному сезоні він представлятиме команду Вікторія Роялз.

Приємно відзначити, що хлопці залишаються патріотами і з гордістю демонструють свій національний прапор, навіть перебуваючи далеко за океаном.

"Гідність за Україну в цей складний період та зростаюча відповідальність, адже прагнемо виправдати сподівання клубу і продемонструвати український стандарт якості на всій арені ліги."

"Найпершими та найтеплішими словами підтримки мене привітала мама, що проживає зі мною в Норвегії, а також батько з Харкова", - поділився Косарєв у коментарі для Sport.ua.

Хочеться вірити, що на відміну від частини українських баскетболістів, які іноді ігнорують виклики до збірної, українські хокеїсти з-за кордону цього не робитимуть.