Вчителі отримують до 3000 євро, а батьки в школах читають дітям книги. Українка ділиться досвідом про австрійську освіту, методи Монтессорі та незвичні аспекти харчування.

У 2010 році українка Людмила Крижановська прибула до Відня, столиці Австрії, як студентка, щоб реалізувати своє бажання стати педагогом і згодом перевезти свою родину до нового місця. Жінка працювала вихователькою в дитячому садку, а пізніше отримала освіту в системі Монтессорі та стала співзасновницею громадської організації "Домівка". Наразі вона перебуває в освітній відпустці.

У розмові з OBOZ.UA Людмила Крижановська зазначила, що особливістю методики Марії Монтессорі є її відмінність від інших навчально-виховних підходів, а також визначила категорію дітей, для яких цей метод не є оптимальним. Вона також обговорила проблему нестачі вчителів і вихователів в Австрії, розкрила, які хитрощі використовує держава для зменшення їхніх зарплат, а також пояснила, чому педагогам все частіше потрібно брати освітні відпустки і яку компенсацію вони отримують за це.

Людмило, в чому полягає відмінність між методом Монтессорі та звичайними шкільними системами? Які переваги отримує дитина? Чому батьки готові інвестувати значні кошти? Це просто маркетинговий хід чи справжня еволюція у вихованні?

Одна з ключових особливостей полягає в розумінні дитини як активного учасника навчального процесу. Основна увага приділяється індивідуальному розвитку кожного учня та наданню йому можливості самостійно обирати матеріали для роботи — як індивідуально, так і в групах. Вчитель виконує роль спостерігача та надає підтримку тоді, коли це необхідно, формуючи сприятливі умови та середовище для навчання.

У дошкільних навчальних закладах за методикою Монтессорі замість іграшок використовуються спеціально розроблені навчальні матеріали, які сприяють розвитку дитячих навичок і пізнавальних здібностей. Ці матеріали мають конкретну мету, допомагаючи дітям вивчати основи математики, мови, сенсорного сприйняття, а також розвивати координацію рухів і самостійність. Особливість системи Монтессорі полягає навіть у просторі садочка, а батькам, на відміну від державних закладів, не можна заходити до приміщення.

Ця система надає дитині більше можливостей і відчуття, що в будь-який момент поряд є дорослий, готовий підтримати і допомогти їй досліджувати світ.

Методика Монтессорі часто впроваджується в навчання дітей з раннього віку, але її справжня сутність і цінність стають очевидними в міру того, як дитина починає активно досліджувати навколишній світ і покращувати свої когнітивні та соціальні навички. Таким чином, до трирічного віку багато з цих підходів можуть бути більше рекламними трюками, що просувають певні матеріали чи методи, аніж справжніми засобами, що позитивно впливають на розвиток дитини.

Мене дуже цікавило вивчення різних методів виховання дітей, зокрема системи Монтессорі. Проте варто зазначити, що я також звертала увагу на чудову методику Піклер, розроблену австрійською педіатринею угорського походження Еммі Піклер. Цей підхід акцентує на повазі до унікального темпу розвитку кожної дитини, що дозволяє заглибитися у її внутрішній світ і зрозуміти індивідуальні потреби. Лише після цього можна починати втручання у процес виховання.

Виникають дебати щодо вікових рамок. Чи підходить система Монтессорі для дітей різного віку?

- Система Монтессорі охоплює всі вікові категорії, включно з раннім віком. Для дітей до трьох років методика пропонує спеціальні підходи, які спрямовані на розвиток сенсорики, моторики та базових навичок самостійності. Проте якщо йдеться про відвідування садочка, то я впевнена: дитина в цьому віці краще розвивається поруч із мамою.

Згідно з теорією Гордона Ньюфелда, вік до трьох років є критично важливим для формування емоційних зв'язків з батьками. У цей період основною потребою дитини є встановлення близькості з дорослою людиною, яка забезпечує їй відчуття захищеності.

Я усвідомлюю, що батьки відправляють своїх дітей до дитячих садків з різних причин, зокрема через вимоги сучасного способу життя. Проте я впевнена, що малюки повинні якомога довше залишатися вдома з мамами, особливо у перші три роки свого життя.

Чи підходить система Монтессорі для кожної дитини?

- Я б сказала, що для багатьох, але не для всіх. Я б не рекомендувала її дітям з деякими особливими потребами, адже в таких випадках потрібно враховувати специфіку діагнозу. Наприклад, ті, хто має значні труднощі із самоконтролем або сенсорну гіперчутливість, можуть потребувати інших підходів, які краще враховують їхню індивідуальність.

Методика може виявитися складною для дітей, які потребують багато руху. У системі Монтессорі існує безліч занять, що вимагають уваги та роботи за столом або з матеріалами в тихій обстановці. Якщо дитині важко залишатися на місці тривалий час або виконувати завдання в обмеженому просторі, це може призвести до додаткових труднощів.

- На вашу думку, чому вчителі загальноосвітніх шкіл вважають систему Монтессорі чимось несерйозним?

Перш за все, це пов'язано з поширеним стереотипом, що в системі Монтессорі відсутня традиційна дисципліна, яка є основою навчання в звичайних школах. У таких закладах, незалежно від країни, учні потрапляють у середовище, де зобов'язані дотримуватися загальноприйнятих правил: слідувати за всіма і відповідати загальним стандартам. Натомість у методі Монтессорі дітям надається більше свободи, що іноді неправильно інтерпретується як "відсутність порядку". Проте це хибне уявлення. У Монтессорі також існують чіткі правила, яких діти повинні дотримуватися, але вони впроваджуються поступово та стають природною частиною їхнього щоденного життя. Дисципліна в цій системі формується не зовні, а розвивається всередині через виховання відповідальності та самоконтролю.

На відміну від традиційних шкіл, де дітей змушують сидіти за партами протягом усього уроку, у Монтессорі-середовищі учні мають можливість вільно обирати діяльність і працювати у своєму темпі. Однак ця свобода не означає хаос, кожна дія має свою мету і відбувається у межах встановлених меж. Завдяки цьому діти вчаться самостійності, організованості та поваги до правил, що нерідко формує навіть більшу дисципліну, ніж у загальноосвітній школі.

- Чи може будь-який педагог навчати системі Монтессорі?

Важливо, щоб у системі Монтессорі працювали тільки ті педагоги, які мають спеціальну освіту. В іншому випадку, це не буде справжня система Монтессорі, а лише елементарне використання її методів у таких предметах, як математика, письмо чи читання. У навчальних закладах, акредитованих за стандартами Монтессорі, викладання не можуть здійснювати вчителі без відповідної кваліфікації.

Ваша менша донька вже в шкільному віці, тож хотіла б дізнатися, як в Австрії проходить підготовка дітей до навчання. У скільки років вони починають відвідувати перший клас?

В Австрії існує закон, який зобов'язує дітей віком від п'яти до шести років відвідувати дошкільні заклади, незалежно від бажання батьків. Для дошкільнят пропонується спеціальна програма, яка передбачає заняття з вихователькою один або два рази на тиждень. Вона не лише навчає дітей, а й оцінює їхні індивідуальні досягнення. Наприклад, у групі моєї доньки було шість або сім дітей, які готувалися до школи, і вихователька проводила з ними окремі заняття, орієнтуючись виключно на їхній рівень підготовки, оскільки в одній групі можуть бути діти різного віку. Наразі розглядається можливість продовження цього навчального року на ще один, оскільки багато емігрантів стикаються з труднощами, пов'язаними з підготовкою своїх дітей до школи через недостатнє знання німецької мови. В результаті, деякі учні змушені повторювати перший клас.

Дивно, але в Австрії не існує вищої освіти у сфері дошкільного виховання. Навіть в Україні у 2013 році було створено кафедру дошкільного виховання, тоді як тут є лише коледж. Я отримала свою освіту на основі диплома педагогічного вишу в Україні. Якщо б я захотіла працювати з дітьми дошкільного віку, єдиним варіантом було б навчання в коледжі вечірньою формою навчання. Через це я не мала такої можливості протягом багатьох років. Але коли в одному з університетів запустили пілотний проєкт, що надавав можливість отримати додаткову кваліфікацію на основі вже завершеної вищої освіти в педагогіці, я відразу вирішила скористатися цією нагодою. Завдяки цьому я здобула право працювати в дитячих садках в Австрії.

Чи є достатня кількість вчителів у навчальних установах?

- Я просто молюся за нашу вчительку і намагаюся всіляко їй допомагати, щоб тільки вона допрацювала до кінця четвертого класу і не пішла зі школи. Адже в Австрії насправді не вистачає вчителів та вихователів. Минулого року у школярів раз на тиждень, а іноді й частіше, був День букв. Тоді вчителька зверталася до батьків із проханням: якщо хтось має час, прийти на дві години до школи, щоб із дітьми додатково читати. Вчителька активно стимулює дітей до читання. У них є спеціальні читацькі книжечки, де можна записувати кожен день, що вони прочитали протягом десяти хвилин, а батьки повинні розписатися. Той, хто заповнить книжечку, отримує маленький подарунок.

У дитячих садках відчувається гостра нестача вихователів. Наприклад, нещодавно ми шукали помічницю для виховательки на післяобідній час, але досі не змогли знайти кандидатуру. Надіслали безліч запитів, проте бажаючих працювати немає через складні умови праці. Як і кожна вихователька в молодшій групі, я мала асистентку — у нас було 12-15 дітей, тоді як у старших групах вихователі опікуються приблизно 25 дітьми. Коли ж асистентка відходила, щоб зайнятися побутовими справами, я залишалася фактично наодинці з усіма дітьми. Через ці труднощі щороку педагоги виходять на вулиці, вимагаючи підвищення зарплат та поліпшення умов праці.

Яка найнижча заробітна плата для вчителів в Австрії?

- Заробітна плата варіюється від трьох тисяч євро (128 841 гривня), в залежності від досвіду, але фактично залишається близько двох тисяч євро (85 894 гривні) на руки. Оренда житла коштує від тисячі євро (42 947 гривень) і вище. Якщо у вас є діти, і ви бажаєте, щоб вони брали участь у різних секціях, то цих коштів може бути недостатньо.

- Чи діють при школі гуртки та як вони працюють?

У більшості шкіл після обіду пропонуються різноманітні секції. Що стосується нашої навчальної установи, то тут можна займатися тенісом, футболом, навчатися гри на музичних інструментах, а також долучитися до гуртка для молодих винахідників.

Який графік занять у учнів?

Заняття тривають 50 хвилин. Уроки стартують о 8:00 і закінчуються о 12:00, але один раз на тиждень уроки продовжуються до 13:00. Після навчання учні мають годину перерви, під час якої вони обідають і виходять на вулицю. Потім вони повертаються до класів ще на одну годину, щоб займатися виконанням домашніх завдань.

Якщо, наприклад, моя дитина захворіла, то залишаються зошити з завданнями внизу, які потрібно виконати. Я приходжу, забираю їх, приношу додому, і ми разом виконуємо домашні завдання. Також існують школи повного дня (Ganztagsschule), де учні навчаються з 08:00 до 16:00. Уроки там проводяться не поспіль, а з тривалими перервами між ними.

- Перепрошую, що означає "залишають зошити внизу"? Вам дозволено заходити на територію школи?

- Звичайно! Внизу, на першому поверсі біля спортзали, підписані завдання школярам, які пропустили уроки, залишають на лавці. І хтось із батьків може прийти до школи та забрати.

- Розкажіть, будь ласка, про харчування в садочках та школах?

Пам'ятаю, як під час шести років роботи в дитячому садочку в Україні, дітям подавали замороженого хека або сардельки. Це була кулінарна традиція, що передавалася ще від наших батьків, і я прагнула змінити її, адже не всі страви були корисними для малечі.

У Відні в державні садочки привозять запаковану їжу спеціальні фірми, щоб потім лише розігріти. В одному з садочків, де я працювала раніше, дуже не подобалося харчування, я просто не розуміла, як діти можуть це їсти, настільки все було несмачне і хімічне! Коли вже працювала в приватному і досить недешевому дошкільному закладі, де була своя кухня, то харчування було дуже хорошим - понад 90% молочних продуктів та м'ясо привозили від фермерів. Але цікаво, що головною стравою в дітей на обід могла бути ранкова манна каша, яку посипали какао або поливали малиновим сиропом. Після неї подавали солений десерт - шматочок булочки чи хліба з моцарелою, томатом або огірком.

Щодо харчування в школі, то в меню часто зустрічаються бульйони або книдлі, які просто заливаються бульйоном. Щотижня обов'язково присутня риба, а м'ясо подають щодня. Однак іноді готують піцу або сардельки, що мене особисто не влаштовує.

- Яка вартість шкільного обіду?

Ми покриваємо витрати на харчування в рамках подовженого дня. Це становить 80 євро щомісяця (3435 гривень).

Коли у учнів відпочинок від навчання?

Осінні канікули тривають лише кілька днів наприкінці жовтня, після чого учні отримують двотижневу перерву на Різдво. У лютому відзначають тиждень семестрових канікул, а потім слідує час для відзначення Великодня. Також існує короткий період для зелених свят, а літні канікули стартують наприкінці червня і тривають до кінця серпня, охоплюючи два місяці.

Чи були випадки цькування?

Ця тема є надзвичайно актуальною як для початкових, так і для старших шкіл в Австрії. Від моменту, коли ми заснували організацію Domivka, ми стали активніше спілкуватися з матерями учнів і все частіше зустрічалися з проблемою булінгу серед підлітків у старших класах, де навчаються діти з різних національностей.

Яким чином була заснована організація Domivka, що надавала підтримку українським жінкам та дітям, які тимчасово перебували в Австрії? Що стало причиною втрати приміщення, і чи є у вас плани на відновлення її роботи?

- З початком повномасштабного вторгнення ми з моєю подругою їздили до церкви допомагати завантажувати водіям у машини гуманітарну допомогу, бо в мого чоловіка є своя транспортна фірма. З кордону вони поверталися і привозили з собою людей, які приїжджали і не знали, що їм робити. З того часу, як я у Відні, багато кому допомагала: із вступом до університету, пошуками школи, отриманням документів на проживання. І ми вирішили бути корисними для жінок-переселенок, надавали інформацію, шукали психологів та педагогів, які б займалися з дітьми, поки їхнім мамам погано. Ми не планували, що це переросте в таку велику організацію, але коли почали, до нас долучилося дуже багато добрих австрійців, які нам допомагали і фінансово, і зокрема, з приміщенням. Сім'я Хофер абсолютно безкоштовно надала нам його для проведення різних заходів, навіть не дозволяли оплачувати комунальні послуги.

Ми проводили курси німецької мови, подавали заяву на фінансування, але нам відмовили, бо на той час держава зрозуміла вже, як їм діяти. Було створено багато мовних шкіл, хоча ми аргументували, що жінки зможуть приходити до нас із дітьми, з якими паралельно також будемо займатися. Відмова у фінансуванні нас не спинила, і ми створили так званий мовний клуб. Наприклад, приходив австрієць Міхаель, який не є педагогом, але дуже хотів допомогти опанувати німецьку, інші знайомі також підключалися. Пізніше за таку ініціативу отримали навіть нагороду в номінації "Україна" від австрійського інтеграційного фонду.

Через два роки після створення організації Domivka виникло питання про її подальше існування. На жаль, австрійська родина більше не мала можливості надавати приміщення. Без цього простору, який уособлює саму ідею дому, Domivka не могла б продовжувати свою діяльність. Ми вклали багато зусиль у розвиток організації, і створене ком’юніті стало для нас надзвичайно важливим. Тому рішення про закриття було дуже важким. Врешті-решт, ми вирішили, що зараз варто зробити паузу і дати собі час на відновлення.

У вересні я вирушила в освітню відпустку (Bildungskarenz) через погіршення фізичного здоров'я. Проте ми час від часу збираємося в церкві, щоб разом ліпити вареники для ярмарку або проводити майстер-класи, а гроші, отримані від цього, направляємо на підтримку України.

Чи фінансує держава освітні відпустки?

Держава покриває 65% зарплати з останнього місця роботи. Проте, після закінчення відпустки необхідно подати звіт. Можливість вибору терміну навчання є — від одного року до мінімум двох місяців. Також потрібно проходити курс підвищення кваліфікації. Наприкінці семестру я зобов'язана надати певну кількість виконаних завдань, щоб підтвердити навчання за цей період. Якщо не вдасться виконати ці вимоги, доведеться повернути всі отримані кошти. По завершенні програми навчання я матиму можливість викладати або працювати в науковій сфері.

Які ваші думки щодо австрійського менталітету? Які ключові відмінності можна виділити в порівнянні з українським?

Це цікаве питання (усміхається). Австрійці відзначаються тактовністю та толерантністю, вони іноді можуть бути обережно прямими. Через це я не завжди можу зрозуміти, коли така поведінка є доречною, оскільки вони не завжди це демонструють. Значною відмінністю є те, що в нашій культурі я помічаю більше схильності до засудження.

У 2010 році, коли я прибула до Відня як студентка факультету славістики, моєю метою було отримати освіту та перевезти сюди свою сім'ю - семирічну доньку і чоловіка. Це був непростий етап у моєму житті, адже виїзд за кордон тоді був можливий, але значно складнішим, ніж сьогодні. Необхідно було оформити візу для отримання студентської картки і підтвердити наявність фінансів на рахунку. До того ж, студентам забороняли працювати. Лише згодом дозволили працювати неповний робочий день, а на магістратурі - до 20 годин на тиждень. Таким чином, для навчання тут важливо було мати фінансову підтримку. Проте багато людей знаходили способи приїздити, шукати роботу і підтримувати одне одного в цій непростій ситуації.

Я проживала разом з австрійкою на ім'я Барбара, яка викладала англійську мову та фізичну культуру в школі. Цікаво, що в Австрії не є рідкістю, коли вчителі мають дипломи з двох різних предметів, навіть якщо ці предмети не пов'язані між собою. Щоб стати вчителем, потрібно обрати дві дисципліни, але вони можуть бути абсолютно різними. Барбара знала, що моя родина залишилася вдома, і намагалася допомогти мені матеріально. В австрійській культурі існує традиція: напередодні Різдва готувати багато подарунків. Вона дізналася, як сильно я прагну повернутися додому, і запропонувала організувати для мене поїздку, про яку я так мріяла (усміхається).

Австрійці підтримали мене та інших українців у процесі адаптації та інтеграції в цю країну. У період війни саме їхня допомога стала вирішальною для відновлення нашої організації. Незважаючи на те, що Австрія є нейтральною державою, існують політичні партії, які продовжують надавати нам свою підтримку й досі.

Перегляньте також на OBOZ.UA інтерв'ю з українкою, яка розповідає про систему освіти в США: "Діти з температурою 38° С відвідують дитячий садок, вчителі отримують невелику зарплату, а кількість канікул і свят перевищує українські показники".

На OBOZ.UA можна знайти дві частини інтерв'ю з біженкою Поліною Новіковою, яка до війни працювала журналістом в Україні, а в Німеччині змінила професію на вчителя.