ЖОТА: "Олександрія – відмінний вибір. Україна – прекрасна держава."

Новий гравець "Олександрії" Жота дав своє перше значуще інтерв'ю клубним медіа:

- Вітаємо в Олександрії! Чому ти обрав саме цей клуб? Які фактори вплинули на твоє рішення про перехід?

- Коли я отримав пропозицію від "Олександрії", я поговорив зі своєю родиною, сказав, що це дійсно чудовий варіант і прекрасна країна. Тому я вирішив поїхати в Україну, в Олександрію.

Ти футболіст з Португалії, де цей вид спорту має статус майже священного. Поділись, будь ласка, своїм футбольним шляхом на батьківщині. В яких командах ти виступав і який досвід вважаєш найзначнішим у своїй кар'єрі?

- Я почав грати у футбол у своєму першому клубі, здається, з 7 років. Це був невеликий клуб у моєму місті. Після цього я перейшов у "Візелу", це більш відомий клуб. Потім я перейшов у "Віторію" Гімараеш, у якій я грав десять років. А останній рік я грав за "Санжуаненсе" - клуб третьої ліги Португалії.

- Чи чув ти щось про цей футбольний клуб ще до підписання контракту? Можливо, дивився матчі або знав когось із гравців?

- Я нічого не знав про українську лігу, перебуваючи в Португалії. Я поговорив із Мігелем Кампушем і Джевані, бо Джевані грав зі мною в Португалії, і Мігел з Джевані розповіли мені про "Олександрію" - як про хороший клуб і хороше місто для мене, щоб бути тут.

Перш ніж підписати угоду, чи досліджував ти історію "Олександрії"? Які моменти минулого сезону вразили тебе найбільше?

Історія "Олександрії" асоціюється у мене, перш за все, з минулим роком, коли команда брала участь у міжнародних турнірах і єврокубках. Це стало для мене приємним і несподіваним відкриттям.

Ти потрапив у державу, де триває конфлікт. Чи викликала у тебе ця обстановка страх? Як твої рідні відреагували, коли дізналися про твою подорож сюди?

- Так, війна - це війна, і для мене, і для моєї родини. Але я поговорив із Мігелем і Джевані, і вони сказали: "Ні, в Олександрії все добре, спокійно". Я розумію, що тут війна, але вона дуже далеко звідси.

Які твої початкові враження від України, а особливо від Олександрії? Чи вдалося тобі зануритися в місцеву атмосферу та відчути підтримку людей?

Так, мої товариші по команді та наставник ставляться до мене з розумінням. Я вже з великим нетерпінням чекаю на матчі, адже саме під час ігор я зможу зустріти вболівальників "Олександрії".

Незабаром команду чекають відбори до групового етапу Ліги конференцій. Твій перший виступ може відбутися раніше в європейських змаганнях, ніж у внутрішньому чемпіонаті України. Чи готовий ти розпочати свою історію саме з єврокубків?

Так, я мав досвід виступів у Лізі конференцій за свій попередній клуб "Віторія" і з великим нетерпінням очікую на можливість грати за "Олександрію". Сподіваюся, що ця можливість незабаром настане.

- Як би ти описав свій стиль гри?

- Я сильний, швидкий і мрійливий хлопець.

- На кого з топ-футболістів ти орієнтуєшся як вінгер?

Безумовно, у мене є лише один ідол - Кріштіану Роналду.

Що для тебе є найважливішим: забитий гол, передача чи здобута перемога?

Для мене найголовніше - це колектив. Перемога, безумовно, має значення, але якщо порівнювати голи та асисти, я все ж віддаю перевагу забитим м'ячам.

- Якщо уявити, що ти забиваєш свій перший гол за "Олександрію", яку емоцію ти подаруєш трибунам? Ми вже знаємо, що ти дуже любиш незвично святкувати.

Перший мій гол за "Олександрію" я відзначу ось таким чином! Це супергерой Людина-павук.

На завершення, які амбіції ти визначаєш для себе в першому сезоні в Україні — як індивідуально, так і в рамках команди?

Мої особисті амбіції полягають у досягненні більшої кількості голів і гольових передач у порівнянні з моїм попереднім клубом. Щодо команди, вважаю, що ми маємо спільну мету - стати чемпіонами. Так, це правда! Але для мене на першому місці завжди буде команда. Коли команда тріумфує, я теж відчуваю перемогу.