Феномен ЛНЗ, проблеми Динамо та нерішучість Шахтаря - хто ж досягне вершин УПЛ? - Футбол24

ЛНЗ зумів здивувати / фото: ФК ЛНЗ

Перша половина сезону УПЛ завершена, і ми вже проаналізували ситуацію для команд, які опинилися в нижній частині таблиці, де кожен матч стає справжньою боротьбою за виживання. Однак на протилежному кінці турнірної таблиці також все дуже напружено. Вгорі, де конкуренція не менш запекла, жоден втраченй бал не проходить безслідно, адже він здатен суттєво змінити розклад сил, а тиск з боку вболівальників та очікування лише зростають.

У цьому огляді підсумків ми звернемо увагу на команди, які змагаються за європейські місця та намагаються залишитися в гонці за чемпіонський титул. Розглянемо, хто зміг закріпити за собою статус фаворита, хто піднімається на верхівку завдяки силі духу, а кому ще далеко до досягнення бажаного, незважаючи на їхні великі амбіції. Обіцяємо, буде цікаво – починаємо!

Перед тим, як розпочати, хотіла б зазначити, що на вершині усе неймовірно щільно: команди з восьмого по четверте місце розділяють всього кілька кроків, і один-два тури можуть перевернути таблицю з ніг на голову. Різниця у лічені очки (23-26) тримає всіх у постійній напрузі, тоді як третя позиція з доволі впевненими 30 балами поки виглядає стабільніше. А от дует лідерів, що мають по 35 очок, живе у своїй окремій гонитві за титул. Хто де опинився і чому так сталося - розберімо просто зараз.

8 місце - Зоря

Починаємо наш сьогоднішній хіт-парад із луганської Зорі. Команда багато років залишається серед лідерів чемпіонату та бореться за єврокубки. Тож не дивно, що луганці й цього сезону тримаються у топ-8 і намагаються не відставати від конкурентів. Результати, щоправда, у них строкаті - про це красномовно говорить навіть різниця м'ячів 19:18. Влітку клуб змінив тренера: після відходу Младена Бартуловіча до Металіста 1925 команду прийняв добре знайомий Віктор Скрипник, який у 2019-2022 роках двічі приводив Зорю до бронзи УПЛ. Очікування в керівництва були відповідні.

Сезон луганці розпочали з нульової нічиєї проти ЛНЗ, після чого їхні результати стали схожі на хвилі: спочатку перемога, потім поразка, знову виграш і знову невдача. Проте команда Зоря уникала справжніх сенсаційних поразок — програвала лише сильним суперникам і тим, хто претендував на єврокубки. Єдиним винятком стала поразка від Колоса, який на той час демонстрував стрімкий підйом і утримувався в трійці лідерів.

Не обійшлося без нічиїх, які мали потенціал стати перемогами: 0:0 з Вересом, який протягом півматчу грав в меншості, 2:2 з Олександрією та ще одна безгольова нічия з Оболонню. Переважно луганська команда мала можливості та шанси для досягнення позитивного результату. Якщо б Зоря змогла реалізувати бодай половину таких моментів, її позиція в турнірній таблиці була б набагато вищою. Особливо запам'яталася нічия з Динамо, але ми вже не раз обговорювали кризу, що охопила київський клуб.

В результаті команда Скрипника завершує першу вісімку, маючи 23 очки і обнадійливі перспективи для подальшого розвитку, оскільки відставання від сусідів невелике. Однак, варто чесно зауважити, що повторення бронзових досягнень Скрипника цього сезону виглядає малоймовірним — конкуренція в верхній частині УПЛ надто інтенсивна, і боротьба за високі позиції, здається, зосередиться між нинішніми лідерами. На мою думку, Зоря має всі шанси не лише підтвердити минулорічний результат — сьоме місце, але й піднятися на шостий рядок.

7 місце - Металіст 1925

Наступним у нашому огляді є новий учасник сезону, який, проте, не є новачком у світі футбольних амбіцій. Металіст 1925 здійснив повернення до УПЛ після одного року в Першій лізі, де команда під керівництвом Патріка ван Леувена не змогла досягти поставленої мети, зайнявши третє місце. Після цього тренера відсторонили, і вже без постійного наставника харків'яни змогли двічі мінімально обіграти Лівий Берег у плей-офф.

Наприкінці червня клуб офіційно представив нового тренера - Младена Бартуловіча, і вже в міжсезоння стало зрозуміло, що Металіст 1925 повертається точно не як хлопчик для биття. Дороговартісні трансфери, підписання лідерів інших команд, суттєве оновлення складу - все це ясно натякало: боротьби за виживання харків'яни не планують.

Старт сезону, на жаль, вийшов доволі стриманим: нульова нічия з Оболонню та поразка від Кривбаса. Проте надалі команда почала набирати оберти - здобули перемоги над аутсайдерами, провели напружену нічию з Шахтарем, ще раз святкували успіх над новачком, а також здобули важливу перемогу над потужним Колосом, що обірвало їхню шестиматчеву безпрограшну серію. Після цього настала серія нічиїх, зокрема з Динамо та менш вдалий матч з Кудрівкою. Продовжуючи, результати знову почали "пружинити" - поразки змінювалися перемогами й нічиїми, однак харків'яни завершили цей етап впевнено, перегравши Оболонь з рахунком 3:1.

В результаті Металіст 1925 завершив першу частину сезону на сьомій позиції, що є досить позитивним досягненням, враховуючи статус команди-новачка, масштаб змін та амбіції, з якими клуб вступив у новий сезон. На полі харків'яни демонструють потужний виступ і інколи навіть нагадують претендентів на місце в топ-4, але, на мою думку, для першого року після повернення це було б занадто сміливим кроком. Проте команду Бартуловіча не варто недооцінювати: попереду ще половина сезону, а в УПЛ є чимало прикладів, коли клуби здійснювали вражаючі фініші. Якщо Металіст 1925 зможе зберегти свій темп і стабільність, він має всі шанси довести, що готовий боротися за більше, ніж просто впевнений повернення до еліти.

6-е місце - Колос

Багато ми вже згадували про цю команду, але тепер час перейти до повноцінного розбору. Феноменальний, як я раніше його назвала, Колос підійшов до зимової паузи на шостому місці - і, відверто кажучи, це не зовсім той результат, який очікувався після настільки впевненого старту. Попри це, з огляду на торішній спад і майже фатальне наближення до Першої ліги, нинішній показник виглядає більш ніж гідно.

Повернення Руслана Костишина, який знову зайняв тренерське крісло, додало команді нових сил і енергії. Колос вразив всю українську футбольну спільноту, розпочавши сезон з вражаючої серії без поразок, що складалася з шести матчів, яку перервала команда Металіст 1925. Дві нічиї та чотири перемоги вивели ковальців на вершину турнірної таблиці, де вони часом навіть займали перше місце.

Проте поразка від харків'ян стала початком менш вдалого періоду – команда "Колос" не могла здобути перемогу в більшості матчів, стільки ж, скільки виграла на початку (конкретно – 5). Лише успіх у поєдинку з Кудрівкою відновив команду. Незважаючи на нестабільність результатів, ковальці мають на що гордитися: тріумф над Динамо – хоч і в кризовій формі, проте все ж таки гігантом українського футболу – став справжнім свідченням їхнього характеру. А безгольова нічия зі Шахтарем, в якій команда не дозволила швидким бразильцям засмутити себе, ще більше підкреслила організованість та дисципліну підопічних Костишина.

З усього вищезазначеного можна зробити досить сміливий, але водночас чесний висновок: списувати Колос не варто. Так, іноді команда стикається з власними труднощами, але водночас постійно демонструє здатність здивувати. Костишин знає цей клуб з часів аматорського футболу, тому чудово розуміє психологічний стан гравців і вміє витиснути з них максимум можливого. Від четвертого місця ковалівцям не вистачає всього одного очка — тож якщо команда зберігатиме свій характер і стабільність, вона цілком може увійти в боротьбу за єврокубки, принаймні час від часу.

П’яте місце - Кривбас.

Ми все ближче підбираємось до лідерської групи. Кривбас з моменту свого повернення в УПЛ стабільно займає позиції в верхній частині таблиці, борючись або за чемпіонство, або принаймні за місця в єврокубках. Влітку команду залишив майже рідний Юрій Вернидуб, а після призначення Патріка ван Леувена прогнози були неоднозначними, враховуючи його не найуспішніший період у Металісті 1925. Нідерландець - це тренер контрастів: з одного боку, бронзова медаль із Зорею, з іншого - невдача в Шахтарі. З огляду на цю хронологію, після невдачі логічно мати успіх, і він справді настав, але поки що лише частково.

Криворіжці завершили перше коло чемпіонату досить впевнено, програвши лише лідерам турніру (за винятком поєдинку проти Карпат, де команда втратила гравця вже на 16-й хвилині). Однак, під кінець сезону ситуація виглядала менш позитивно: з семи останніх матчів Кривбас здобув лише одну перемогу, а єдиною яскравою подією цього етапу стала нічия з Шахтарем.

На мою думку, після минулорічної боротьби за єврокубки, команда Кривбас, незважаючи на зміну тренера, не має наміру витрачати час на адаптаційний процес. Скоріше, вони прагнуть перевершити досягнення попереднього сезону. Криворіжці навіть час від часу опинялися на вершині турнірної таблиці УПЛ, але завершення першого кола виявило проблеми, які повинні стати сигналом для подальшої роботи, щоб уникнути помилок у весняній частині сезону.

Якщо команда ефективно використає зимову паузу для підготовки та зміцнення складу (з огляду на нещодавній відхід лідерів), вона має всі шанси стати однією з найгрізніших сил у гонці за єврокубками. Це, безумовно, забезпечить українським вболівальникам захоплюючі моменти в цих змаганнях.

4 місце - Динамо

На четвертій позиції опинилася абсолютно несподівана, проте всім відома та цікава команда - київське Динамо. У минулому сезоні кияни здобули титул чемпіонів УПЛ, не зазнавши жодної поразки протягом усієї кампанії, і на початку цього сезону їм також вдалося зберегти цей переможний дух. Але далі...

Сезон для Динамо стартував з досить складної перемоги над Вересом (1:0), після чого команда продовжила впевнено вигравати в перших чотирьох матчах. Однак незабаром почалася низка неприємних результатів: численні нічиї з командами-середняками та навіть аутсайдерами, яку вдалося перервати лише завдяки радісній перемозі над Кривбасом. Після цього команда потрапила в справжню кризу, зазнавши поразки від Шахтаря, що стало початком історичної серії невдач: чотири поспіль поразки в УПЛ від Шахтаря, ЛНЗ, Колоса та Полтави.

Під наставництвом Шовковського команда Динамо зазнала трьох поразок, а коли до команди приєднався виконувач обов'язків головного тренера Ігор Костюк, відбулася четверта, найнеочікуваніша поразка від Полтави. Першу частину сезону кияни завершили двома перемогами над Кудрівкою та Вересом, але на тлі попередніх невдач ці здобутки виглядають досить скромно.

Що ж до підсумків, то перед останнім матчем Динамо в єврокубках проти Ноа Суркіси остаточно призначили Костюка головним тренером. Зважаючи на всі труднощі та завдання, які постали перед наставником, друге коло для киян точно буде непростим. За чемпіонство зараз вже навряд чи боротимуться, але єврокубки точно не відпустять - команда щосили прагнутиме зберегти клас.

Кияни відстають від лідера на 9 очок, тому можна припустити, що Динамо має всі шанси зайняти, принаймні, третю позицію, як це сталося минулого року з Шахтарем. Однак не слід недооцінювати амбіції ані столичного клубу, ані команд, про які ми будемо говорити далі.

Третє місце - Полісся

Нарешті добираємося до трійки лідерів. Наразі команда Полісся займає високу позицію в турнірній таблиці, виступаючи як окремий елемент, адже за один тур їхнє місце не зміниться, ні вгору, ні вниз, в той час як інші команди можуть суттєво вплинути на ситуацію. "Вовки" мають у своєму активі 30 очок, а їх відстань до другого та першого місць складає 5 балів, а до четвертого - 4 очки.

Якщо розглядати команду в цілому, то минулий сезон для Полісся був справжньою боротьбою за єврокубки, яку вони довели до фінального туру, здобувши в результаті почесне право на участь. Влітку клуб зазнав значних змін, а керівництво вирішило призначити на пост головного тренера Руслана Ротаня, який став символом успіхів минулої кампанії. Команда уклала угоду з провідним бомбардиром Вереса Гайдучиком та реалізувала кілька інших вдалих трансферів. Крім того, Ротань запросив до команди кількох футболістів з Олександрії.

Старт сезону видався мажорним завдяки перемозі над торішнім конкурентом за єврокубки - Карпатами (2:0). Далі ж настала смуга поразок - від Колоса, ЛНЗ та Динамо. Але темрява завжди змінюється світлом, тож результати Полісся рушили вгору - команда здобула чотири перемоги поспіль, які перервала нульова нічия із Шахтарем. Далі ж - як за лінійкою - одна перемога, одна нічия. На тлі позитивів особливо вирізняється скандальна поразка від Руха, де "вовки" залишилися у меншості вже на 11-й хвилині, а потім ще й втратили головного тренера - Руслан Петрович вибухнув емоціями та покинув поле. Завершили коло знову перемогою над Карпатами, яка могла обернутися фатально, однак "вовки" втримали звитягу.

Отже, які ж результати? Вважаю, що команда Полісся вже знайшла свій стиль гри і здатна підтримувати його до завершення сезону. Руслан Петрович показав, що має можливість вести колектив до значних досягнень, і з урахуванням потенціалу та амбіцій Полісся, досягти успіху буде легше. У цій кампанії "вовки" можуть боротися принаймні за друге місце, а можливо, навіть спробувати здобути чемпіонство, хоч би й тимчасово. Проте, на мою думку, це стане більш досяжним у наступному сезоні. Наразі ж "вовки" демонструють непогані результати, мають всі шанси зробити цю кампанію визначною та кинути виклик постійним лідерам УПЛ.

Друге місце - Шахтар.

Найцікавішим моментом є боротьба лідерів. Шахтар має таку ж кількість очок, як і зимовий чемпіон, але поступається йому тільки за підсумками особистої зустрічі. В минулому сезоні "гірники" зазнали історичного невдачі, адже вперше за понад 25 років завершили чемпіонат не потрапивши до топ-2. Після цього Маріно Пушіча було звільнено, а клуб представив нового тренера - Арду Турана. Турецький спеціаліст справді здивував Європу на міжнародній арені, але в українській Прем'єр-лізі все йшло не так гладко.

Сезон для Шахтаря стартував із складної перемоги над Епіцентром, де забити вдалося лише в другій половині гри. Після цього була результативна нічия з Карпатами, а далі - низка матчів, в яких перемоги чергувалися з нічиїми, поки не трапилася важка поразка від лідера ЛНЗ. Знову ж, команда переживала то невдачі, то нічиї, але все ж зберігала стабільну кількість перемог. Завершили перший коло "гірники" вражаючою помстою Епіцентру за стартовий матч, розгромивши суперника з рахунком 5:0. Найзначнішим досягненням першої частини сезону можна вважати вольову перемогу над Динамо, особливо після їхнього вибуття з Кубка України. Саме Шахтар став початком негативної серії для столичного клубу.

Зараз Шахтар виглядає головним претендентом на чемпіонство, і саме на донецьку команду роблять ставку більшість футбольних експертів. До того ж "гірники" вже оформили перше зимове підсилення - забрали в головного конкурента найкращого бомбардира чемпіонату Проспера Оба. Проте ЛНЗ теж зовсім не збирається здаватися - і саме про черкасців зараз поговоримо.

Перше місце - ЛНЗ

Отже, несподіваним зимовим чемпіоном УПЛ став клуб ЛНЗ. Під керівництвом Пономарьова, команда має такий же бал, як і Шахтар, але саме черкащани завдали донецькому клубу єдину поразку в першій частині сезону. ЛНЗ дійсно вразив український футбол своїм стрімким зростанням, адже ще минулого року команда не показувала подібних амбіцій. Однак прихід Віталія Юрійовича та його стратегічні досягнення з Руху та інших клубів принесли приголомшливі результати.

У першому турі черкаська команда зіграла в нульову нічию з Зорею. Продовжуючи виступи, вони підняли свою гру, здобувши дві перемоги. Однак, дві поспіль поразки від Вереса та Олександрії виявили слабкі місця у складі. Незважаючи на це, ЛНЗ зробив серйозні висновки і до завершення першого кола "фіолетові" здобули майже всі можливі очки, поступившись лише Карпатам та зігравши внічию з Кривбасом.

Дехто може вважати, що клуб рано втратив чемпіонські амбіції, віддавши свого головного бомбардира Проспера Оба до Шахтаря. Проте ЛНЗ продемонстрував розумний підхід: на отримані від продажу кошти вже було куплено легіонера та двох провідних гравців Кривбаса, серед яких виділяється забивний Єгор Твердохліб. Тому навряд чи слід очікувати падіння: команда цілком здатна продовжувати змагатися з Шахтарем та Поліссям і, найімовірніше, цей сезон увійде в історію клубу, якщо не з титулом чемпіона, то, принаймні, з медалями холодного срібла або гарячої бронзи.

Признайтеся: багато хто з вас насправді сподівається, що ЛНЗ зможе продовжити свій успішний шлях і хоча б спробує покласти край тривалій домінуванню Шахтаря та Динамо.

Бій, який не прощає слабкодухих.

Підводячи підсумки першого кола, важко не помітити, що цей сезон УПЛ руйнує старі стереотипи й формує нову карту сил. Те, що ще нещодавно виглядало як незмінна ієрархія, тепер стало середовищем, яке активно змінюється, де статуси вже не є гарантією успіху. Замість традиційних дуелей двох гігантів ми отримали арену, де навіть фаворити повинні підтверджувати свою силу в кожному матчі, а нові претенденти сміливо заявляють про себе та вражають точними ударами.

ЛНЗ з його вражаючим стрибком та впевненим ходом Полісся перетворили боротьбу за титул на драматичну історію з кількома сюжетними лініями, де відвага та вміння управляти командою інколи виявляються важливішими за медалі в музейних вітринах. Шахтар, що шукає нову стратегію, та Динамо, яке переживає складний етап перезавантаження, свідчать про те, що український футбол вступає у нову еру.

Турнірна таблиця виглядає надзвичайно напружено, адже всього один виграний матч відокремлює четверте місце від восьмого. Цей факт може визначити долю команд, адже навіть один точний удар, що влучив у стійку, здатен змінити все. Отже, весняна частина чемпіонату обіцяє бути справжнім хаосом у найкращому сенсі слова, сповненим різких поворотів, камбеків та несподіванок.

Попереду - останнє мить спокою перед незворотною бурею. Незабаром команди повернуться з свіжими ідеями, новими обличчями і рішучістю в очах. Коли розтане сніг, у боротьбу ввірветься весна - запальна, напружена, безжальна. І кожен забитий гол, кожен мікромомент здатний змінити не лише хід турніру, але й стати частиною легенди всього чемпіонату.