Каспаров вивчав партії Іванчука з певним побоюванням: шаховий промоутер розкрив талант українця, який так і не здобув титул чемпіона світу.

Промоутер Девід Ллада присвятив свою статтю на Chessclub українському шахісту Василю Іванчуку, пригадавши найпам'ятніші епізоди його кар'єри. "Футбол 24+" переклав її для вас українською.

Ніколи не стерти з пам'яті той момент на старті моєї професійної діяльності, коли я спостерігав за тим, як Каспаров детально розглядав партію Василя Іванчука. У певний момент Гаррі завмер, захоплено вдивляючись у шахівницю. Здавалося, у нього навіть серце на мить зупинилося. Потім він підняв погляд, широко розкривши очі, ніби не вірячи у те, що щойно побачив, і пробурмотів: "Це геній".

Українка виграла престижний шаховий турнір Norway Chess - суперниці залишилися далеко позаду

Голос та вираз обличчя Каспарова не демонстрували ані захоплення, ані радості. Мені здалося, що в його тоні вчувався страх, ніби він щойно зустрів інопланетянина. Ніколи раніше я не спостерігав, щоб Каспаров висловлювався подібним чином про когось інший, - згадував шаховий промоутер Девід Ллада у своїй статті для Chessclub.

Експерт опублікував статтю, присвячену вражаючому поверненню українського гросмейстера до елітного списку найсильніших шахістів планети.

"Українська легенда потрапив у заголовки ЗМІ весною завдяки дивовижному результату: 29 рейтингових класичних партій за 28 днів. Він не програв жодної, набрав 40 очок і піднявся на 84-те місце у світовому рейтингу. Непогано для 56-річного гравця.

Цей успіх Іванчука тепло сприйняли вболівальниками. Адже він повернувся лише через кілька місяців після того, як минулого Різдва у соціальних мережах з'явилися кадри, де він плакав після болісних поразок на чемпіонаті світу з бліцу.

Чимало однолітків українського шахіста вважають, що якби Іванчук не проявляв стільки емоцій, він міг би стати світовим чемпіоном — можливо, навіть одним з найвеличніших у шаховій історії. Каспаров охарактеризував його як "шахіста високого класу", ставлячи його вище за таких гравців, як Гельфанд, Топалов та Аронян. Сам Гельфанд, у свою чергу, зауважив: "Коли Іванчук у своїй найкращій формі, він грає краще за Карлсена".

Але це велике "якби", бо емоційна сторона Іванчука інколи підводить і частково пояснює, чому його так люблять у шаховому світі. Війна РФ проти України сильно вплинула на нього. Спочатку він намагався залишитися у Львові, але тепер часто відвідує Іспанію, яка стала для нього другою домівкою.

Емоційна сприйнятливість Іванчука може бути пов'язана з його глибокою пристрастю до шахів, якій він віддає себе цілком. Він, безумовно, один з найзначніших шахових мономанів в історії, поряд з такими легендами, як Фішер і Корчний. Під час шахових турнірів його часто можна побачити, як він прогулюється по холах готелю, тримаючи в руках шахову дошку. Іванчук завжди в пошуках співрозмовника для аналізу своїх партій. Він із задоволенням прийме пропозицію від будь-кого: не має значення, який у них рівень, навички або місце в світовому рейтингу.

Його захоплення шахами розпочалося у віці шести років, коли на день народження він отримав магнітний шаховий набір. Батько, Михайло Васильович, ознайомив його з основами та правилами гри. Вражена його ентузіазмом, мати, Марія Василівна, вирішила відвести сина до місцевої бібліотеки, де вони позичили книгу про шахи — класичний твір "Подорож до шахового королівства" авторів Авербаха і Бейліна. Незабаром його захопили комбінації Алехіна, який залишив СРСР та оселився у Франції.

Іванчук володіє вражаючими здібностями до навчання, а його пам'ять виділяється навіть серед найкращих шахістів світу. Згадую, як у жовтні 2003 року випадково натрапив на нього в Барселоні. Він тримав у руках книгу з назвою "Вивчіть іспанську за три тижні". Два місяці потому я прибув до Мексики на меморіал Карлоса Торре, і перше, що я побачив, це Василя Іванчука, який на прес-конференції говорив повільною, але практично бездоганною іспанською. Також чув, що він вивчив турецьку настільки швидко, що це здавалося майже неймовірним – нібито за одну ніч.

Його мозок просто має більший обсяг оперативної пам'яті та жорсткого диска, ніж у середньостатистичної людини. Ось чому йому часто навіть не потрібно дивитися на дошку під час обчислень в іграх. Його культовий образ - він дивиться в стелю, чухає носа, ніби заглиблений у думки. Це завжди справляє враження, особливо на тих, хто бачить його вперше.

Іванчук дійсно має неабияку пристрасть до шахів, проте його захоплення не обмежуються лише цією грою. Він із задоволенням читає детективи та історичні твори. Коли ж настає відповідний момент, йому подобається виконувати українські народні пісні. І варто зазначити, що робить він це з великою майстерністю та емоційністю. Про незвичні епізоди, які я спостерігав з Іванчуком поза шаховою дошкою, можна було б написати ще кілька великих статей.

Відомий індійський гросмейстер Віші Ананд одного разу пожартував, що Василь мешкає у своєму власному всесвіті - на планеті Іванчука. І, як зазначає Девід Ллада, "планета Іванчука - це справді захоплююче місце".