Розуміючи, що вони поки що не дуже поспішають, ми бачимо, що всі переможні реляції про Купʼянськ продовжуються, відновлені по три сотні штурмових дій на добу при жахливій погоді, це означає тільки одне: після швидкого перегрупування почнеться весняно-літній штурм Донбасу. Кадрів у росіян для цього не вистачає, тому, скоріш за все, це дозволить українцям зачистити частково Північ. Росіяни мають умовно останній ресурс для штурму влітку, щоб показати всьому світу, що Донбас буде або російським, або безлюдним. На жаль, вони це можуть зробити. Сценарій вільної економічної зони без людей і відновлення коштом заморожених коштів -- частина того, що може нас чекати. В цьому, другому сценарії американське управління ЗАЕС не більш реальне, ніж Трамп-Тауер посередині Гази. Станція може бути предметом домовленостей тільки у бліцверсії. Вона буде українською, або мертвою, якщо не домовитися швидко.
5. На жаль, третій сценарій виглядає набагато більш реалістичним. Путін готувався до масштабного конфлікту протягом багатьох років. Запас міцності системи — це єдине, що йому вдалося досягти. Радянські ресурси повільно вичерпуються, але їх вистачить ще на кілька сезонів. Хоча нафта вже не приносить колишніх надприбутків, певні резерви все ж були накопичені. Шпигуни, які пронизують західне суспільство, продовжують вивергати інформаційні хвилі, як старі консервні банки. Чергове підтвердження цього сталося на Олімпійських іграх. Глава МОК з диктаторської південноафриканської країни продемонстрував свою участь у легітимації агресії, а український спортсмен Гераскевич, безумовно, здобув моральну перемогу. Проте весь світ став свідком готовності росіян до майбутнього реваншу — в спорті, шахах, футбольних матчах та інших змаганнях. Радянський Союз ще раніше продемонстрував ефективність спорту як інструменту тиску. Жоао Авеланж, Платіні, Маркіз Самаранч — всі вони діяли в подібних умовах, просто грошей було менше, а контроль за ними не був таким жорстким. Наслідки значного фінансування міжнародних організацій з боку Росії помітні в списках Епштейна, у бездіяльності Червоного Хреста, а також у просуванні премії ЮНЕСКО імені Менделєєва, що фінансується росіянами. Ми спостерігаємо, як росіяни повертаються на книжкові ярмарки. Світ втомився. Окрім українців, які дійсно захищають Європу. І так, для європейців справді вигідно виграти пару років на переозброєння. Це дворічне фінансування має дати Україні можливість вистояти, захищаючи Польщу та країни Балтії.
Чахлик готується до фінального випробування.
Днями побачимо.
І на завершення. Енергетичний шантаж виявився безуспішним. Ракет, необхідних для повного знищення енергетичної інфраструктури, не вистачило. Роботи зі спорудження укриттів для генераторів та трансформаторів енергетичних станцій тривають. Наступна зима повинна стати більш захищеною від російських атак. Українці не безсмертні, але й не здаються. Нас очікує непростий рік.
Джерело можна перефразувати як "вихідне місце" або "початкове джерело".
Про автора. Олександр Красовицький — український видавець, який обіймає посаду генерального директора та є головним власником видавництва "Фоліо".
Редакція не завжди погоджується з точкою зору, яку висловлюють автори блогів.
#Європа #Українці #Мішель Платіні #Росіяни #Українська мова #Володимир Путін #Донецький вугільний басейн #Африка #Радянський Союз #Суспільство #Запорізька атомна електростанція #Штани #Міжнародний олімпійський комітет #Залізо #Погода #Видавництво #Нафта #Газ #Америка #Ракета #Атака (війна) #Структурна міцність #Вільна економічна зона #Шпигунство #Фоліо (видавництво) #Світ (видавництво) #Дмитро Менделєєв #Жоао Авеланж #Перетворювати #Генеральний директор #Прибалтійські країни
