Львів сумує за трьома уболівальниками Карпат.

Україна і далі втрачає найкращих представників своєї нації.

На жаль, трагічні новини стали невід'ємною частиною життя України. У понеділок, 15 грудня, Львів прощався з народним артистом України Степаном Гігою. Того ж дня, але дещо раніше, в Гарнізонному храмі Петра і Павла прощалися з двома вболівальниками "Карпат". Про загибель ще одного фаната стало відомо напередодні.

Андрій Солтисік з’явився на світ 25 вересня 1985 року в місті Львів. Тут він отримав освіту в середній загальноосвітній школі I‑III ступенів № 36. Після цього Андрій здобув спеціальність техніка-будівельника у Львівському фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайну, а згодом продовжив навчання у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького. У своїй кар'єрі чоловік зосередився на роботі у сфері продажу в приватних компаніях.

Згідно з розповідями близьких, Андрій був великим шанувальником футболу та відданим фанатом клубу "Карпати". Окрім цього, він захоплювався читанням, глибоко цікавився історією України, яку знав на відмінно. Андрій був справжнім патріотом, обдарованим прекрасним почуттям гумору, завжди усміхався і з радістю відгукувався на прохання про допомогу. Він активно долучався до подій Помаранчевої революції та Революції Гідності.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів Андрій став на захист Батьківщини. У війську чоловік мав позивний Падре. Він боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому, Південно-Слобожанському, Курському, Луганському та Запорізькому напрямках у складі 210-го окремого штурмового полку Сухопутних військ Збройних сил України.

Андрій Солтисік отримав відомчу нагороду Міністерства оборони України у вигляді медалі "За поранення".

Андрій загинув 9 грудня 2025 року, у віці 40 років. У нього залишилися мати та сестра.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.

Роман Тарновський народився 16 липня 1989 року у Львові, в рідному місті навчався у ліцеї № 2, згодом здобув освіту у Технічному коледжі Національного університету "Львівська Політехніка" та у Львівському інституті менеджменту. Працював Роман у сфері радіоелектроніки на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, чоловік захоплювався радіоелектронікою, любив тварин та був палким уболівальником футбольного клубу "Карпати".

Роман вступив на захист своєї Батьківщини у 2023 році. Він захищав територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямі, служачи у складі 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса (частини Луганського прикордонного загону-бригади "Помста") Державної прикордонної служби України.

Тарновський отримав відзнаку командування 93‑ї окремої механізованої бригади "Холодний яр" II ступеня, а також медаль "Ветеран війни".

Загинув Роман Тарновський 2 червня 2025 року, 35-річним.

У Романа Тарновського є батьки, брат з родиною, похресник, племінники, дві бабусі, хрещені батьки, а також близькі люди та друзі.

Романа Тарновського та Андрія Солтисіка знайшли вічний спочинок на Личаківському кладовищі, у секторі почесних поховань № 87 (вулиця Пасічна).

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.

14 грудня 2025 року ще один прихильник "Карпат", Тарас Целюх, помер від поранень, отриманих на фронті. Він з'явився на світ 9 квітня 1988 року у Львові. Тарас з раннього віку був вірним фанатом "Карпат", а з юності активно підтримував команду у складі фанатської групи Pride. Він брав участь у Революції Гідності та воював з агресорами ще до початку повномасштабного конфлікту, зокрема у складі "Азову". Коли розпочалася велика війна, Тарас знову вирушив захищати свою країну, отримавши в армії позивний Колобок.

Тарас також виступав як головний ідеолог ветеранської донорської ініціативи "Твоя кров рятує". Завдяки його захопленню та наполегливій праці було врятовано безліч життів.

Тарас вирізнявся активною участю у суспільному житті, досягнув значних успіхів у бізнесі та жив насиченим життям. Він захоплювався бігом, регулярно долаючи дистанцію півмарафону, мріючи про участь у Бостонському марафоні. Читання книг стало його пристрастю, а колекціонування монет і банкнот – хобі. Тарас дотримувався принципів здорового способу життя і надихав оточуючих слідувати його прикладу.

Тарас Целюх також встиг зіграти роль у фільмі "Лемик", що розповідає історію 18-річного юнака Миколи Лемика. Він був студентом Львівського університету та активним бійцем ОУН, який здійснив замах на секретаря консульства СРСР у Львові. У своїй дії молодий Лемик застрелив радянського чиновника, виконуючи наказ ОУН, щоб привернути міжнародну увагу до жахів Голодомору в Україні.

Приблизно прощання з Тарасом Целюхом планується на 18-19 грудня.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.

Згідно з інформацією з відкритих джерел, у війні проти російських агресорів вже загинуло щонайменше 25 активних прихильників "Карпат". Серед них героїчну смерть заради України знайшли ультрас зі Львова: Тарас Чучман, Ростислав Шийко, Юрій Осадчук, Тарас Березюк, Віктор Петров, Олександр Курій, Андрій Гарасим, Ярослав Корда, Микола Забавчук, Іван Зарівняк, Руслан Загурський, Микола Яцишинець, а також вихованці школи "Карпат" - Олег Мазур, Павло Кириченко, Ігор Северенчук та Ігор Дума.