Максим Таловєров: Я психологічно підготувався до виступів в Англії і готовий до напруженого футболу.

На минулому тижні Максим Таловєров уклав угоду з Плімут Аргайл, що наразі займає останні позиції в британському Чемпіоншипі, другій за важливістю футбольній лізі Англії.

За даними ЗМІ, футболіст збірної України обійшовся "Зеленій армії" у 2 мільйони євро. Цей захисник, який має вражаючі фізичні дані (зріст 196 см), займає четверту позицію в Плімуті за вартістю трансферу та 36 місце серед найдорожчих українських гравців.

Центральний захисник національної збірної України вже встиг показати себе в Чемпіоншипі, де його визнали найкращим гравцем одного з матчів. А вже завтра, 9 лютого, Максима та його команду чекає серйозний випробування у четвертому раунді Кубка Англії, адже їх суперником стане Ліверпуль, який завітає до Плімута на стадіон Home Park.

Кореспондент "Чемпіона" Мирон Гойхман взяв інтерв'ю у Таловєрова, задавши йому кілька запитань про:

Максе, чи готовий ти до фінального етапу підготовки до матчу з Ліверпулем?

- Нам потрібно постаратися показати свій найкращий футбол. На носі багато важливих ігор. За великим рахунком, зараз кожна гра дуже важлива. Тренер не відходить від своїх принципів та стилів гри. На такі команди, як Ліверпуль, додатково налаштовуватися не потрібно. Мотивація і так на найвищому рівні. Ми готуємось на кожну гру, як на останню.

Ми усвідомлюємо, що будемо змагатися з однією з найсильніших команд у світі. На мою думку, на сьогоднішній день немає жодної команди, яка могла б зрівнятися з Ліверпулем. Після їхнього матчу з Тоттенгемом у них залишилося менше часу для відновлення. Проте, у червоних є потужний резерв висококласних гравців, що дозволяє їм підтримувати високий рівень гри.

- Чи не підтримували Ліверпуль у своєму дитинстві?

- Ні. Але мені багато років імпонувала гра Вірджила ван Дейка - з того моменту, як він почав виступати за Ліверпуль. Відзначу і розкішну лінію нападу команди. Дуже кваліфіковані футболісти, які можуть змінити хід гри та результат матчу.

Чи мали ви раніше можливість виступати на стадіоні Енфілд?

- Так, грав проти Ліверпуля минулого року. Кожна гра проти такої команди - грандіозний досвід.

Які емоції викликав дебют у Англії, коли Плімут здобув перемогу над Вест Бромвічем?

- Тільки позитивні. Команді вдалося взяти такі потрібні три очки. Але часу радіти немає, оскільки загальна ситуація не дуже змінилася. Треба продовжувати працювати, набирати очки та йти до мети - зберегти місце у лізі.

Ви дійсно відмовилися від нагороди кращому гравцеві матчу на користь свого партнера Раяна Гарді?

Отже, незадовго до фінального свистка стало відомо, що я отримав титул найкращого гравця. Після завершення матчу мені вручили статуетку, але я одразу вирішив передати її нашому форварду Раяну Гарді. Він вийшов на заміну і забив два надзвичайно важливі голи. Впевнений, що Раян цілком заслужив цю нагороду.

Чи помітили ви під час гри підвищену інтенсивність і швидкість у порівнянні з австрійською бундеслігою? Чи готові ви до цього виклику?

Безумовно, я це відчув. Вже з перших хвилин. Я морально підготувався, усвідомлюючи, що моя остання повноцінна гра була ще в грудні, і що це буде нелегко. На щастя, я впорався. Проте розумію, що мені ще потрібно звикнути до такого темпу. Наступні тижні будуть критично важливими – ігри проходитимуть кожні 2-3 дні. Чи готовий я до цього? Безсумнівно. Я планую багато працювати як у команді, так і з моїм особистим тренером з фізичної підготовки, щоб покращити свою готовність.

Які враження залишила атмосфера під час першої гри?

Атмосфера на матчі виявилася надзвичайною. Вражало, що протягом усього поєдинку нас підтримували всі вболівальники, весь стадіон. У інших країнах, як правило, підтримка виходить переважно від фанатських секторів, а решта публіки реагує лише на ключові моменти, такі як голи або сейви. Тут же склалося враження, що глядачі постійно кричать, аплодують і весь стадіон живе емоціями гри.

Чи відбувався вже зв'язок з шанувальниками?

- Так, ще під час розминки чув їхню підтримку. Після гри мене, як найкращого гравця, запросили у ВІП-ложу і там теж була класна атмосфера. Було дуже приємно чути багато слів підтримки. Там було близько 400 вболівальників, які жили цією перемогою. Всі казали мені - ласкаво просимо до Плімута. Багато хто пропонував мені допомогу у розв'язанні побутових проблем. Я відчув, що це маленьке містечко живе футболом.

- Чим відрізняється англійський футбол від австрійського?

- Усі без винятку. Я вже згадував про високу інтенсивність гри. Раніше мені здавалося, що австрійська бундесліга не так сильно поступається Чемпіоншипу, але тепер я відчуваю різницю. Кожен футболіст у кожному моменті бореться, відстоює м'яч і прагне грати більш вертикально. Вразило, що всі гравці, будь то захисники, півзахисники чи нападники, демонструють неабияку рішучість. Підготовка тут помітно відрізняється: усі тренуються на максимально можливому рівні. Якщо кажуть виконати 3 підходи по 10 повторень, то всі дотримуються цього. Багато з них також займаються додатково з особистими тренерами.

Які можливості має Плімут, щоб вирватися з болотистої ситуації?

На даний момент ми займаємо останню позицію в таблиці. Проте, враховуючи зусилля команди як на полі, так і поза ним, вони заслуговують на більше. Я не брав участі у матчах Плімута в першому колі, тому не можу точно сказати, які були труднощі. Зараз у нас новий тренер - Мирон Муслич, і я щиро сподіваюся, що ми зможемо покращити свої результати та успішно вирішити задачу збереження місця в Чемпіоншипі.

- Як пройшов перший контакт із тренером? На якій позиції він бачить вас насамперед - центрального захисника чи опорника?

Мій досвід свідчить, що особисте спілкування з тренером має велике значення. Для мене важливо відчувати, що тренер цінує мене як гравця. Ще до мого прибуття в Англію я активно спілкувався з ним через відеоконференції та телефонні дзвінки. Тренер детально пояснив, якою він бачить команду, розповів про тактику, стиль гри, свої футбольні принципи та очікування від мене. Перший особистий контакт виявився досить коротким. Я був у медіазоні, коли ми записували відео, і в цей момент тренер зайшов з якимось питанням. Ми просто обмінялися привітаннями і кількома словами.

У тренувальному процесі часто спілкуємось. Перед першою грою він окремо розмовляв з усіма новачками, а потім ще зі мною та другим центральним захисником Ніколою Катичем. Щодо позиції, то він бачить мене насамперед на місці центрального захисника.

Коли ви вперше натрапили на назву "Плімут"? Чи були ви знайомі з цією командою до моменту, коли отримали пропозицію?

- Звісно, знав. Не можу сказати, що стежив за кожною грою. Але стежив з дитинства за іграми в Англії й багато знав про Прем'єр-лігу та Чемпіоншип. Мене завжди вражало, що у Кубку, наприклад, навіть маловідомі команди давали бій грандам.

Чи знаєте ви, під яким номером ви є українцем у Чемпіоншипі?

- Не запитував, але цікавість є. Можете підказати? (усміхається)

- П'ятий - після Балтачі, Реброва, Кухаревича та Русина.

- Максе, давайте в нашій розмові трохи вийдемо за межі поля. Чи бачили щось вже в місті?

Зараз у мене не так вже й багато часу. В основному я бачу тільки готель і стадіон, адже ми маємо дві тренування на день. Це період адаптації, і після занять мені потрібно відпочити та відновитися. Проте вдень я встигаю трохи прогулятися після свого денного сну. Найбільше вразило, що містечко дуже чисте й акуратне. Перед тим як приїхати сюди, я провів кілька днів у Парижі, чекаючи на візу до Великої Британії. Різниця в чистоті між містами одразу впала в очі, коли я прибув до Плімута.

- Як у вас з англійською?

Прекрасно, я все сприймаю без допомоги перекладача. Велика подяка моїм батькам, які з раннього віку відвозили мене до репетиторів. Єдине, до чого потрібно звикнути, — це британський акцент. Він помітно відрізняється від американської англійської. Навіть, на мою думку, суттєво відрізняється. Але я дуже щасливий, що все розумію, і серйозних труднощів немає.

- Хтось із партнерів зі збірної України допомагає порадами з адаптацією в Англії?

Поки я ще виступав в Австрії, я часто спілкувався з футболістами, які грали в Англії. Вони ділилися зі мною нюансами свого життя, як на полі, так і поза ним. Коли виникла можливість перейти в Плімут, вони всіляко мене підбадьорили. Ми завжди обговорювали загальну ситуацію, і я вже мав чітке уявлення про неї до свого приїзду сюди.

Які цілі ви визначили для себе в цьому році?

Перш за все, моя мета полягає в тому, щоб підтримати свій новий клуб у боротьбі за виживання в лізі. Також я прагну розвиватися як футболіст, здобуваючи безцінний досвід у такому конкурентному чемпіонаті, вдосконалюючи свої сильні сторони та працюючи над слабкостями. Я радий, що навколо мене є багато людей, готових допомогти в цьому процесі. До досконалості ще далеко, але я налаштований працювати і вірити, що мої зусилля врешті-решт принесуть плоди.