Не "Динамо" і не "Шахтар": в єврокубках Україну завжди повинен представляти лише один клуб.

Для кого виступають українські клуби на європейській арені? Чи для вболівальників? Чи, можливо, для підвищення іміджу країни? Або ж для здобуття власної слави? Останнім часом складається враження, що навіть самі клуби не можуть визначитися з метою своїх змагань. Чи не настав час переглянути підходи до відбору команд для єврокубків і розглянути можливість відправлення за кордон не лише "Динамо" та "Шахтаря"? OBOZ.UA намагається знайти вирішення цієї непростої проблеми, що постала перед українським футболом сьогодні.

Лідери одночасно продемонстрували, що їхній футбол є справжнім хаосом.

"Шахтар" і "Динамо" - одвічні учасники єврокубкових змагань від України. Вони можуть займати різні підсумкові місця в чемпіонатах, не брати медалі чи відкривати для себе нові позиції у таблиці - але все одно потрапляти у якийсь міжнародний чемпіонат. От тільки проблема в тому, що в останні роки ми бачимо або сольний успіх когось одного, або спільний провал і квиток додому. І чесно це трішки набридло.

"Динамо" навряд чи зможе пробитися до наступних єврокубків, навіть до Ліги конференцій. Костюку необхідний час для формування команди та встановлення довіри як до неї, так і до себе. За інформацією ТТТ, Суркіс ще до початку роботи нового тренера вже розглядав варіанти його заміни. Так, у 15-му турі біло-сині з легкістю обіграли "Кудрівку", але до цього вони також без проблем поступилися "Полтаві". Ситуація ускладнюється тим, що обидва ці суперники - новачки УПЛ, а попереду їх чекає серйозний виклик у вигляді "Фіорентини". Складається враження, що біло-сині дедалі більше починають нагадувати "Ліверпуль". Крім того, клуб зі столиці стикається з серйозною кадровою кризою, а медичний персонал не встигає відновлювати всіх гравців. Тому тренеру доводиться проводити значні ротації, щоб команда демонструвала якісну гру. Це стало особливо помітно під час матчу з полтавцями:

"Шахтар" виглядає так, наче демонструє покращену гру, після вражаючої перемоги над усіма суперниками в УПЛ, що неабияк стривожило скромні команди Ліги конференцій. Але що ж трапилося в суботу? Нічия 0:0 з "Колосом". Для команди з Ковалівки це звичний результат, адже вони віддають перевагу безгольовій грі. Водночас "гірники" дозволили черкаському "ЛНЗ" піднятися на першу сходинку чемпіонату вперше в історії та отримати міні-чемпіонство за підсумками першої частини турніру. Не можна не звернути увагу на Турана, який, здається, не зовсім розуміє ситуацію. Відстань до киян зросла до 9 очок, але "Шахтар" починає грати передбачувано проти команд приблизно одного рівня, що виявилося під час матчу з одним з аутсайдерів УПЛ.

У зоні євровідбору дуже людно

На даний момент зона можливих учасників єврокубків, з першого по четверте місце, переповнена командами. Окрім "ЛНЗ", "Шахтаря", "Полісся" та "Колоса", які вже закріпилися в цій зоні, їм на п'яти наступають "Динамо", "Зоря", "Кривбас" і "Металіст 1925". Наступного року Україна знову представить чотири команди на європейській арені: одну в відборі до Ліги чемпіонів, одну у кваліфікації Ліги Європи (переможця Кубка), а також дві в Лігу конференцій, яка, зокрема, стала основним турніром для жовто-синіх. І кого ж із цих команд обрати? Головне — щоб вибір був справедливим. Яка з цих команд може похвалитися хорошою історією виступів на міжнародній арені?

Кваліфікаційні іспити стають все більш складними для нас.

Давайте подивимося на об'єктивний показник - футбол останніх 5 років, він найближче до того, що ми маємо змогу спостерігати на полі. Із сезону 20/21 до єврокубків потрапляли 12 українських клубів! А до групи будь-якого турніру на постійній основі доходили тільки "Динамо" та "Шахтар". Ще змогли пострибати у квартетах "Зоря" та "Дніпро-1", а от оновлені єврокубки вже ніхто інший не знає.

Обидва найуспішніші клуби часто втрачають місце серед елітних єврокубків, цього року вони вперше зустрілися в Лізі конференцій. Проте ситуація у них різна: команда з Донецька майже забезпечила собі вихід у плей-оф, тоді як київська команда близька до того, щоб залишити турнір. Якщо зазирнути ще далі в історію, можна згадати, як обидва клуби разом проходили груповий етап ще восени 2020 року.

Страждають не лише глядачі, але й показники рейтингів коефіцієнтів.

Усе це безумство впливає на рейтингову систему УЄФА. Від 2020 року ми з 9-го місця опинилися майже на 30-му! Українська асоціація переживає падіння, немов кияни ніколи не здобували перемогу над "Зринським", а "Шахтар" не боровся за перемогу над "Шемроком". Система нарахування очок стара, як світ, і не планує змінюватись: за перемогу на кваліфікаційному етапі нараховується мало, а за успіхи в Лізі - багато. Але це все не має великого значення, якщо врахувати найважливіший фактор - залікові бали ділять на кількість команд, які представляють певну країну. Українські клуби стабільно виставляють 4 команди, і майже всі з них зазнають невдачі вже на початку літнього сезону. Цього року "Полісся" та "Олександрія" вилетіли на ранніх стадіях, і лише гранди продовжують додавати бали до загального заліку. Але цього зовсім недостатньо для того, щоб конкурувати навіть з найближчими сусідами в таблиці - Словенією, Азербайджаном та Сербією, від яких ми відстаємо зовсім небагато.

Які є можливі дії?

Ми справді отримали б більше користі, якщо зменшити кількість представників у єврокубках до однієї команди. Максимум дві, але тоді це мають бути дійсно найсильніші. Чому клуби мають право обирати, кого відправити до молодіжної збірної, а федерація або вболівальники не можуть самостійно визначити улюблену команду? Наприклад, можна ввести голосування через "Дію", як це робиться на Євробаченні.

Якщо звернутися до більш спортивного підходу, то відповідь вже давно напрошувалася. У Прем'єр-лізі України були ситуації, коли команд було замало, і таблицю ділили на дві частини, в верхній з яких змагалися найсильніші претенденти на участь у міжнародних турнірах. Якщо це виглядає архаїчно, то Бельгія пропонує іншу модель, яка включає всі команди: перша шістка бореться за місця в Лізі чемпіонів та Лізі Європи, тоді як друга шістка має можливість пройти плей-оф за участь у Лізі конференцій. Такий підхід надасть українським фанатам більш захоплюючий футбол на всіх етапах змагань. Крім того, це створить нове змагання за престижні місця серед реальних претендентів.

Існує можливість надсилати до чотирьох команд, але в такому випадку їм слід продемонструвати свою мотивацію. Можна звернути увагу на Ліхтенштейн: там немає власної ліги, і клуби змагаються лише в Швейцарії. Проте вони все ж мають шанс на міжнародній арені, якщо виграють національний кубок. В Україні наразі можна потрапити до Ліги Європи таким же чином, але чому б не переглянути цю систему? Наприклад, можна надати переможцеві Кубка квиток до стадії Ліги чемпіонів, а фіналісту – до Ліги Європи. А між чвертьфіналістами можна організувати розіграш Ліги конференцій.

Залишається невелика ймовірність, що за кордон проти умовної "Омонії" вирушить якийсь надзвичайно щасливий аматорський клуб, але в 99% випадків це буде команда з Прем'єр-ліги з гнучким складом, яка має ресурси для участі в кількох турнірах одночасно. Також необхідно ввести заборону на продаж найрезультативніших гравців попереднього сезону (або інші обмеження, визначені Регламентом). Пам'ятаєте, як "Олександрія" під керівництвом Ротаня створила справжнє диво і здобула свої перші срібні медалі в історії? Тоді команда була близька до того, щоб обійти "Динамо" у турнірній таблиці. Але влітку їх спіткали нещастя (навіть тренера вкрали), і на поле Ліги конференцій вийшла ослаблена команда, яка зазнала поразки від "Партизану" і швидко вилетіла. Наслідки цього досі даються взнаки, і в УПЛ команда стабільно перебуває в зоні вильоту, а востаннє перемагала ще у вересні, всього лише через рік після здобуття медалей.

Українському футболу необхідні зміни в контексті єврокубкових змагань. Ми завжди підтримуємо наших гравців, навіть коли вони зазнають поразок у попередніх матчах і не мають шансів на успіх. Проте вболівальники також заслуговують на повагу та увагу з боку футболістів. Ситуація дійсно важка, і коли спорт залишається однією з небагатьох радостей, не можна прибирати це свято. Адже футбол створений для глядачів, чи не так?