Отже, шлях української збірної з футзалу на Євро-2026 завершився на стадії чвертьфіналу. Під керівництвом Олександра Косенка команда у напруженій боротьбі, яка тривала до овертайму, поступилася французьким суперникам.
Не можна вважати цей виступ цілком успішним, адже українці були серед основних фаворитів на тріумф. Проте це також не є справжнім провалом. Пропонуємо ознайомитися з тим, яким стало Євро-2026 для збірної України.
Як ми вже говорили, збірна України була одним з фаворитів на трофей, тому закономірно була найсильнішою командою у квартеті з Вірменією, Чехією та Литвою. Вірмени та литовці взагалі вперше в історії потрапили на Євро, а чехи, хоч і сильна команда, але суттєво нижчого рівня.
В результаті підопічні Олександра Косенка фінішували на другій позиції у груповому етапі. Чому так сталося? Бо в першому турі вони програли "зросійщеній" Вірменії. Хоча насправді в тій грі українська команда демонструвала кращу гру, створивши більше моментів і завдавши майже вдвічі більше ударів, проте їм не пощастило.
Після цього команда здобула дві впевнені перемоги: над Литвою з рахунком 4:1 та Чехією – 5:3. Проте ці результати не допомогли їй піднятися на верхню сходинку групи та уникнути зустрічі з сильнішим суперником у плейоф. Натомість Україні випала честь зіграти проти Франції, яка також є одним із фаворитів Євро-2026.
Але навіть проти більш статусного опонента Україна показувала гідний футбол та цілком могла перемагати.
То чому ж програла?
Занадто багато фолів стало проблемою для команди. У першій половині гри було зафіксовано 4 порушення, а за 6 фолів у таймі призначається пенальті. У другій половині ситуація погіршилася, адже команди допустила ще 5 фолів. І хоча це ще можна було пережити, ці 5 порушень перенеслися на екстра-тайми. І вже на самому старті додаткового часу українці порушили правила втретє.
Лідер збірної Франції Мухудін пенальті реалізував, а за 4 хвилини забив вдруге в контратаці. Україна відкрилася, почала грати у 5 польових, і французи забили втретє за екстратайми. Так, потім і сама Франція назбирала 6 фолів, але це сталося вже за 2 хвилини до кінця гри.
І можна було б зрозуміти, якби порушення були необхідними в цій грі, але ж ні. Буквально 5-й фол Микитюк зробив у моменті, коли воротар суперника лежав на майданчику, забравши м'яч до своїх рук - українець не зміг чисто його переступити. При тому, що за дві хвилини до цього "синьо-жовті" також фолили на воротарю.
Отже, якби українці грали більш акуратно, вони могли б цілком здобути перемогу. Франція першою отримала 6 фолів, а Україна скористалася цим і вирвалася вперед, добиваючи суперника, який намагався атакувати. Проте, все це залишаються лише мріями.
Проте існувала ще одна, значно серйозніша причина, що заважала команді протягом усього європейського чемпіонату.
Реалізація.
Сухі статистичні дані: на груповому етапі найбільше ударів серед усіх учасників завдав український універсал Микола Микитюк. Цікаво, скільки разів він влучив у ворота? Жодного разу. В цілому, національна збірна України є однією з провідних команд на Євро-2026 за кількістю ударів, проте змогла відзначитися лише 12 голами за 4 матчі.
Ми вже говорили про поєдинок проти Вірменії. Там колективу Олександра Косенка знадобилося 53 удари, щоб забити 1 гол. Так, більшість були дальніми, 20 з них заблокували, але решта - дійсно несли серйозну загрозу (та й у складі збірної чи не всі гравці володіють гарматним дальнім пострілом).
"На мою думку, ми не змогли реалізувати наші можливості для забиття голів. Загалом, ми створили достатньо моментів. Але це футзал, і іноді нам не пощастило, а іноді суперниковий воротар діяв на високому рівні. Отже, причина нашої поразки проста: суперники забили на один гол більше, ніж ми. Ось і вся справа. Вони скористалися своїми шансами, а ми, як я вже зазначив, цього зробити не змогли. На жаль," - зазначив Первєєв.
Або згадаємо недавній матч проти Франції — 45 спроб і всього 2 забиті м'ячі. Причому обидва з них були реалізовані з пенальті. Взагалі, українська команда мала всі шанси на значно більшу кількість голів.
Лише Владислав Первєєв мав дві абсолютно реальні нагоди забити ще в першому таймі: один раз він вийшов віч-на-віч, але не зміг влучити у ворота, а потім пробив з лінії штрафного майданчика, проте воротар відбив м'яч обличчям. У другій половині зустрічі спочатку Корсун не зміг реалізувати свій вихід один на один, а згодом і Микитюк не скористався шансом. Три спроби на гол – жодного успіху.
"Вітаю суперника з перемогою. На жаль, нам не вдалося перемогти, але це був хороший матч. Коли був додатковий час, нам не вистачило забитого голу. І в кінці ми могли при рахунку 1:1 забити. Нам голу не вистачило, а французи забили його. І потім ми вже ризикували, почали розкриватись, тому отримали і третій, і четвертий голи", - пояснював поразку Косенко.
На чемпіонаті світу 2024 року найефективнішим гравцем команди став Даниіл Абакшин, відзначившись 7 голами та 6 асистами. Під час Євро-2026 він забив три м'ячі, два з яких були у порожні ворота в матчах проти Литви та Чехії. У процесі кваліфікації до європейського турніру відзначився Євгеній Жук, але наразі у його активі всього 2 голи, один з яких став результатом помилки чеського воротаря, а інший – реалізації пенальті.
Проблема реалізації є суттєвою. Вона, зокрема, виникла через труднощі в організації гри команди. Моменти дійсно виникали в кожному поєдинку, але з огляду на рівень суперників, їх мала б бути значно більша кількість. Українська команда вміє вдаряти здалеку, але покладатися лише на цей аспект – це помилка.
І останнє, збірна України була одним зі світових лідерів за якістю виконання стандартів. Але на Євро-2026 якість виконання чомусь просіла - згадується лише гол Первєєва у грі проти Литви, який чудово зловив м'яч на льоту та пробив ідеально під стійку. На тому все.
Проте, українська збірна досягла чвертьфіналу вже вперше за сім разів поспіль. І, що не менш важливо, на цьому чемпіонаті яскраво проявили себе потенційні нові зірки команди.
Отже, 23-річний Владислав Первєєв вперше в своїй кар'єрі взяв участь у турнірі такого високого рівня і став одним із визначальних гравців команди. У його активі вже два забиті м'ячі на Євро-2026, обидва з яких він відзначився завдяки вражаючим дальнім ударам.
На цьогорічному чемпіонаті Європи 18-річний Ілля Приходько вперше виступив на міжнародній арені. Він не брав участі лише в стартовій грі проти Вірменії, але в усіх інших матчах регулярно виходив на поле. У поєдинку з Литвою він навіть зробив асист, передавши м'яч Абакшину.
"Приходько - це справжній талант у світі футболу. Його виступи стали вагомим аргументом для тренерського штабу, щоб включити його до складу національної команди. У матчах проти Португалії він ще раз підтвердив свою майстерність. Саме тому ми ухвалили рішення про його участь у Євро-2026. Ілля молодий, з великим потенціалом, і все залежить від нього. Нехай продовжує розвиватися та стає ще сильнішим. У нього є всі необхідні якості для цього," - поділився своїми думками Косенко.
Не можна не відзначити 18-річного Івана Бєлімова. Хоча він ще не виходив на поле в офіційних матчах (що й не дивно, адже в команді є досвідчений Олександр Сухов), його все ж вибрали третім воротарем. Ймовірно, це свідчить про його потенціал, адже він став кандидатом на звання найкращого молодого гравця світу у 2025 році.
Серед стабільних та ключових учасників команди можна виділити 28-річних Сухова, Абакшина та Шведа. Єдиним, хто пропустив цей турнір через травму, є 22-річний лідер команди Ростислав Семенченко. Таким чином, процес зміни поколінь очікується без серйозних труднощів.
#Чемпіонат світу з футболу #Україна #Португалія #Чемпіонат Європи з футболу #Українці #Чеська Республіка #Євро #Франція #Литва #Хорватія #чехи #Вірменія #Шведи #Вірмени #Литовці #Асоціація футболу #Збірна України з футболу #Пенальті (футбол) #Збірна Франції з футболу #Воротар (футбол) #Овертайм (спорт) #Футбол у приміщенні
