Віктор Блізніченко / Зображення від Торпедо Кутаїсі
Вікторе, з вересня ти перестав бути частиною Оболоні, але протягом цього часу продовжував тренуватися в Грузії. Що стало основною причиною для ухвалення рішення про розірвання контракту з київським клубом і завершення цього етапу твоєї кар'єри?
- Контракт з Оболонню мав закінчуватися взимку, і ще з літа клуб запропонував мені перепідписати його на новий термін на тих самих умовах. На жаль, клуб відмовився покращувати умови, тому я не поспішав продовжувати кар'єру в Оболоні. Це, своєю чергою, призвело до того, що я отримував усе менше і менше ігрового часу. Саме тому попросив керівництво Оболоні розірвати зі мною угоду за згодою сторін достроково, що, власне, й сталося у вересні минулого року.
Яким чином проходив процес обрання нового клубу в цей час: хто був залучений у переговори, які можливості обговорювались, і чому врешті-решт було вирішено обрати Торпедо Кутаїсі?
У мене не було конкретних задумів щодо інших футбольних клубів, тому, коли з'явилася можливість, я вирішив провести час з мамою у Грузії у родичів. Під час нашого перебування ми зустрілися з давнім знайомим з Дніпра — Гелою Олександровичем Глонті, який походить з Кутаїсі і раніше обіймав посаду директора ДВУФК у Дніпрі. Він добре знайомий з моїми батьками та старшим братом. Саме він порекомендував мені подумати про можливість співпраці з ФК Торпедо Кутаїсі, який отримав шанс виступити в кваліфікації Ліги конференцій.
Опиши деталі угоди з грузинським футбольним клубом: на скільки років укладено контракт, які цілі та сподівання були визначені обома сторонами на початку співпраці?
- Контракт підписано на два роки з можливістю продовження ще на один. Із самого початку співпраці ми окреслили чіткі цілі та очікування. З мого боку - прогрес як футболіста, дисципліна та максимальна віддача на тренуваннях і в матчах, щоб приносити користь команді. З боку клубу - довіра, умови для розвитку та можливість проявити себе в ігровому процесі.
У засобах масової інформації з'явилася інформація, що твій виїзд за кордон та перехід можуть бути пов'язані з новими законодавчими нормами, які стосуються віку та можливості перетину кордонів. Наскільки ця обставина насправді вплинула на час твого трансферу?
- Я справді спочатку виїхав до родичів - це було сімейне рішення, і виїзд відбувався на законних підставах. Уже приблизно за місяць, у робочому порядку, почала формуватися хронологія трансферу і з'явилася нова команда. Усі процеси відбулись на законних підставах.
Які у тебе були почуття від першого знайомства з Грузією та командою? Як тебе зустріли в роздягальні та серед тренувального складу? Що найбільше вразило в атмосфері клубу?
- Перше враження від Грузії залишилося дуже теплим - відкриті, доброзичливі люди й приємна атмосфера. У команді мене прийняли по-своєму щиро: і в роздягальні, і на тренуваннях я одразу відчув підтримку. Сам процес підготовки був інтенсивним і зрозумілим, організованим на хорошому рівні. Загалом у клубі відчувається здорова, робоча атмосфера, яка допомагає швидко влитися в колектив.
Як ти оцінюєш інфраструктуру Торпедо Кутаїсі, зокрема тренувальні поля, базу, умови проживання гравців та загальний рівень комфортності в порівнянні з тим, що ти звик бачити в Україні?
Мене вразила інфраструктура клубу Торпедо. Поля перебувають у відмінному стані, база забезпечує комфорт, а організація всіх процесів у клубі на високому рівні. Ставлення до гравців є професійним і водночас дружнім. У порівнянні з тим, що я звик бачити в Україні, тут помітний інший підхід до деталей і комфорту, що сприяє ще більшій концентрації на грі та особистісному розвитку.
Вам не вдалося зустріти Мамаду Сахо, але тепер у вас є шанс співпрацювати з Соломоном Кверквелією. Розкажіть, які у вас враження від його участі в команді.
Мамаду Сахо залишив команду ще влітку, тому ми не мали можливості зустрітися на полі чи в роздягальні. З іншого боку, Соломон Кверквелія одразу зацікавив мене своєю особистістю. Він завжди допомагав мені в повсякденному житті та під час тренувань, залишаючись відкритим і позитивним.
На полі він виступає як потужний захисник, а для мене є взірцем того, як можна швидко адаптуватися в новому колективі, навіть якщо ти новачок і не знаєш мови. Його ставлення справді допомогло мені відчути себе частиною команди.
Торпедо здобуло можливість взяти участь у кваліфікації Ліги конференцій. Як ти оцінюєш шанси команди потрапити на європейську сцену на цьому етапі її розвитку та продемонструвати свої здібності за межами національного первенства?
- Вірогідність вийти на європейську арену вже на цьому етапі кар'єри й показати себе за межами внутрішнього чемпіонату мене, чесно кажучи, дуже привабила. Це шанс перевірити себе на іншому рівні, відчути інший темп і вимоги, зіграти проти суперників із різних футбольних шкіл і водночас заявити про себе ширшій аудиторії. Саме така перспектива стала для мене додатковою мотивацією зробити цей крок і рухатися вперед у професійному розвитку.
- Як вихованець Динамо, чи маєш ти внутрішнє бажання колись закрити для себе цей гештальт і стабільно заграти за основну команду?
Звичайно, Динамо завжди залишиться моїм рідним клубом, і я з теплом згадую про ті години, проведені у команді. Проте зараз я повністю зосереджений на своєму розвитку в Торпедо і на тому, щоб приносити користь тут і зараз. Час покаже, куди мене заведе моя кар'єра.
- Які особисті цілі ставиш перед собою на найближчий сезон?
- Моя головна мета на цей сезон у Торпедо - закріпитися в команді, регулярно отримувати ігрову практику та максимально допомагати в кожному матчі. Хочеться разом із клубом поборотися за лідерство в чемпіонаті й зробити цей сезон справді успішним.
#Грузія (країна) #Київ #Національна збірна Грузії з футболу #Дніпро #Оболонь (футбольний клуб) #Кутаїсі #Асоціація футболу #ФК «Динамо» (Київ) #ФК «Торпедо» Кутаїсі
