У вшанування пам’яті старшого солдата, гранатометника Богдана Крохмаля, відомого під позивним "Буль".

Бажав, щоб його нащадки мали змогу жити в незалежній Україні.

Богдан з'явився на світ 23 травня 2000 року в Червонограді, що на Львівщині. За словами близьких, у дитинстві він був лагідним, але водночас і трохи пустотливим хлопцем. Його захопленнями стали футбол і бокс, а також він був відданим вболівальником ФК "Карпати". У підліткові роки Богдан також проявляв інтерес до народних танців.

Після закінчення школи Богдан продовжив навчання у Львівському коледжі транспортної інфраструктури, що є частиною Національного університету "Львівська політехніка". Завершивши цей заклад, він отримав ще одну освіту заочно в Дніпровському фаховому коледжі залізничного транспорту та транспортної інфраструктури. Проте його кар'єра склалася в іншій сфері — він знайшов себе у продажу побутової техніки.

На самому старті масштабного вторгнення Росії Богдан активно займався волонтерством разом зі своїми друзями. Він підтримував переселенців, а також шукав і передавав автомобілі для потреб військових. Як зазначила його дружина Юлія, хлопець виявляв бажання приєднатися до збройних сил ще на початку конфлікту. Проте мобілізувався він лише в січні 2023 року.

У військових рядах він став частиною 33-ї окремої механізованої бригади, де обіймав посаду старшого солдата і виконував обов'язки навідника в мінометному підрозділі. Спочатку його служба проходила на Запорізькому напрямку, а згодом він захищав Донеччину.

Юлія згадує, що її коханий ніколи не втрачав позитивного настрою, вирізнявся тонким гумором, був компанійською людиною. А про службу казав: "Я тут, щоб ви могли жити там спокійно".

"Хоча він не обіймав посаду командира мінометного підрозділу, а лише виконував роль старшого навідника, він регулярно брав на себе важливі обов'язки. Коли разом із товаришами вирушав на перевірку нових позицій, Богдан завжди був першим у колоні," - розповідає дівчина.

На жаль, 15 лютого 2024 року, під час виконання бойового завдання в Костянтинівці Донецької області, загинув воїн. "Буль" разом із товаришами опинився під уламками зруйнованої внаслідок вибуху будівлі. Протягом майже чотирьох місяців його вважали зниклим безвісти. Дружина та близькі постійно намагалися дізнатися про долю Богдана через його командирів. Однак, ускладнені обставини в Костянтинівці затримали можливість витягти тіло з-під завалів — його передали родині лише в травні. Захиснику було всього 23 роки...

Богдана Крохмаля поховали на Алеї Героїв села Бендюга неподалік від Червонограда.

Після втрати свого коханого, з яким Юлія встигла створити сім'ю, але не мала можливості насолодитися спільним життям, вона вирішила увічнити його пам'ять, відкривши кав'ярню "Булька". Крім того, вона організувала ряд меморіальних заходів у рідному місті та запустила петицію, щоб присвоїти Богдану звання Героя.

Воїн, що був удостоєний нагрудного знака "Ветеран війни", отримав посмертно нагороду від 33-ї окремої механізованої бригади, а також звання "Почесний житель міста Червоноград".

У Богдана залишилися його дружина, батьки та молодший брат.

Вічна пам'ять Герою!