У футболі, як і в житті, правила далеко не завжди однакові для всіх.
У випадку, якщо в першій грі чемпіонату гравець наносить удар супернику по ахілловому сухожиллю, це безперечно є підставою для червоної картки. Проте, якщо мова йде про чинного чемпіона світу, який вже вісім разів отримував "Золотий м'яч", як можна помітити, червона картка може бути і не призначена.
У грі між Аргентиною та Єгиптом стався аналогічний випадок — атака на ногу гравця призвела до анулювання забитого голу. І в такій ситуації виникає логічне питання: чому однакові порушення оцінюються по-різному?
Я ознайомився з близько 80-85% матчів цього турніру. Виникає відчуття, що арбітражна комісія ФІФА фактично дала зелене світло на більш жорсткий стиль гри. Багато зустрічей більше нагадували американський футбол, аніж традиційний європейський: численні грубі порушення залишалися без уваги.
Більше того, схожий інцидент із атакою на ногу вже траплявся в матчі за участю збірної Австрії, і тоді гол було зараховано. Отже, виникають питання не лише до конкретного арбітра, а й до узгоджених стандартів суддівства в цілому.
Коли в футболі складається враження, що репутація команди чи конкретного гравця має вплив на рішення суддів, це помітно всім. Як суперникам, так і товаришам по команді. Якщо деяким гравцям дозволяють більше, вони починають діяти впевненіше і агресивніше, усвідомлюючи, що їхня зона дозволеного є більш розширеною.
Безумовно, збірна Аргентини сильніша за збірну Єгипту за класом. Це ніхто не заперечує. Але Єгипет дав справжній бій чинним чемпіонам світу. І ми побачили, наскільки напруженою була гра, поки рахунок не став комфортним для аргентинців. Якби події розвивалися інакше, цілком можливо, що матч мав би зовсім інший сценарій.
Минуле вже не підлягає змінам. Проте цей чемпіонат вкотре продемонстрував, що подвійні стандарти мають місце не тільки в політичних колах, але й у світі спорту.
Коли президент однієї країни одним дзвінком очільнику ФІФА може дозволити собі відмінити червону картку, тоді і правила можуть трактуватися суддями на користь тої чи іншої команди, і це дуже нагадує життя.
Ми, українці, спостерігаємо вже протягом тривалого часу, що міжнародні норми та принципи часто не застосовуються справедливо до всіх країн.
В матчі зі збірною Італії фол степінг на Мудрику не побачив тільки суддя, але кого це хвилює, бо це була збірна України. На жаль, і велика політика не завжди на боці тих, хто має рацію або чесно бореться. І футбол інколи стає лише віддзеркаленням цієї реальності.
P.S. Величний Валерій Лобановський, що блискуче розумів як великі політичні процеси, так і саму суть футболу, в середині 80-х років навчав своїх підопічних: "Ваша гра повинна бути такою, щоб жоден арбітр не зміг вплинути на вашу перемогу своїми рішеннями".
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
#Ліонель Мессі #Аргентина #Австрія #Валерій Лобановський #Єгипет #Збірна Аргентини з футболу #Американський футбол #Міжнародна футбольна асоціація #Збірна України з футболу #Збірна Італії з футболу #Футбол #Арбітр (футбол) #«Золотий м'яч» #Чемпіонат світу з футболу ФІФА #Збірна Єгипту з футболу #Картка з покаранням #Президент (державна посада)
