"Ребров просто намагається знайти виправдання". Експерт коментує гру української команди в Канаді.

Ек echoes канадського провалу досі залишаються актуальними.

Колишній голкіпер "Чорноморця", "СК Миколаїв", "Таврії" та київського "Арсенала", а також тренер воротарів "Карпат" і "Львова" Вадим Деонас поділився своїми думками про неочікуване програш збірної України від Канади (2:4) під час міжнародного турніру Canadian Shield.

В інтерв'ю Sport.ua колишній воротар розповів, що програвати канадській збірній з такою кількістю пропущених м'ячів "синьо-жовті" не мали права.

- Це справді сумно, що ми зазнали такої болісної поразки, - зазначив Деонас. - Якщо б ми поступилися канадцям у хокей, це було б не так гірко. Розумієте, ми всі сподівалися на Сергія Реброва, як на якийсь рятівний символ, але поки що немає ні результатів, ні гри.

Крім того, головний тренер нашої команди постійно намагається виправдатися, і це вже стає справжнім мемом. Він виглядає як харизматична, незалежна та успішна особистість, проте його безкінечні пояснення виглядають, м’яко кажучи, не надто переконливо: то це ж товариський матч, то "ми теж не забили". Що мається на увазі під "ми теж не забили"? Ми ж пропустили чотири голи! Ось на цьому варто акцентувати увагу.

Який з пропущених голів вас найбільше вразив?

Візьмемо, приміром, перший момент. Всі ми вигукуємо: "Калюжний! Калюжний!". Однак, у тому епізоді футболіст канадської збірної легко обійшов його, немов би обходив стійку. Нашому гравцеві не слід так агресивно кидатися в штрафному майданчику — потрібно підійти ближче і спробувати зупинити швидкість суперника.

Адже подібні дії для Калюжного, який коштує великих грошей та претендує на ім'я, - неприпустимі. Я розумію, що ці мої слова хтось сприйматиме скептично: мовляв, що ти там розказуєш? Але ж це все дуже серйозно, бо мова йде не про якусь команду другої чи першої ліги, а про національну збірну країни.

- У будь-якій ситуації знайдеться чимало скептиків.

Водночас, сьогодні можна почути незадоволені думки, які ставлять під сумнів доцільність цього турніру: "Навіщо він потрібен? Люди втомилися після насиченого сезону". Але я закликаю звернути увагу на Францію, Іспанію, Німеччину та Португалію - ці команди нещодавно змагалися у півфіналах Ліги націй, а всього кілька днів тому брали участь у фіналі та матчі за третє місце.

А вони хіба не втомилися? Звичайно ж, втомилися. Я розумію, що у нас в країні йде війна, у наших команд дуже важка логістика. Не дай Боже тим же Франції, Іспанії, Німеччині та Португалії пройти через те, що проходять наші хлопці із провідних клубів - зокрема, "Динамо" та "Шахтаря". Маю на увазі, звичайно ж, їхні мандрівки у Європу. Можу запевнити: це не так легко, як комусь здається. Наша збірна готувалася до минулорічного Євро-2024 на десять днів більше за інших - і що ми побачили?

- Ведете до того, що наступаємо на ті ж граблі?

Отже, ми активно працюємо над новими ідеями, але поки що не досягли жодного значного успіху. Якщо бути відвертими, Ребров навряд чи сам ухвалить рішення про своє звільнення. У зв'язку з цим виникає цілком обґрунтоване питання: чим ж команда Реброва відрізняється від команди його попередника, Олександра Петракова? Лише Андрій Шевченко зміг змінити стиль гри нашої національної збірної, що дозволило досягти певних результатів. Коли він став тренером, то відразу ж визначив своє бачення тактики гри.

Хоча перший матч під його керівництвом ми програли хорватам, згодом ситуація почала покращуватись, і ці зміни стали помітними. Але тепер ніхто не може їх вловити. Лише чуємо невпевнені аргументи від теперішнього тренера. Якщо згадати його слова після поразки від канадців, то фраза про те, що "ми також не забили", викликає усмішку з іронією. Це нагадує відомий жарт про мурах, які грали у футбол проти слонів. Після матчу слони підійшли до команди мурах і сказали: "Вибачте, ми вас трохи потоптали". А мурахи, з гордістю, відповіли: "Та нічого, все нормально. Ми теж грали дуже жорстко!" (сміється).

Раніше ексфорвард збірної України Артем Мілевський пояснив, чому збірна України зазнала катастрофи проти Канади.