Валерій Василенко розмірковує про болото, яке затягло наш клубний футбол.
Якщо ми всі думаємо, що ситуація не може погіршитися, це лише ілюзія. Без сумніву, нас чекають ще більші труднощі. Ми ще більше впадемо у безодню. Наші поразки стануть ще більш принизливими. І це стосується виключно нашого клубного футболу.
Наш клубний футбол невпинно рухається до загибелі, немов у безодню, або, в кращому випадку, потрапляє в трясовину. Вибратися з цього становища можна лише так, як це зробив барон Мюнхгаузен, витягуючи себе за волосся з болота. Чи зможемо ми це зробити? Це питання залишається риторичним...
У мене часом складається таке враження, що навіть якби до нинішнього "Шахтаря" прийшов Юрген Клопп, Хосеп Гвардіола чи Хабі Алонсо, усіх цих геніїв та новаторів у підсумку засмоктала б трясовина. Та сама, яка засмоктувала раніше Йовичевича, ван Леувена, Пушича, тепер ось Турана. Починають майже всі за здоров'я, а закінчують...
Якщо говорити відверто, без злорадства чи іронії, то який ще суперник "Шахтарю" міг би бути більш підходящим для перемоги? "Легія" зараз опинилася в схожій ситуації. Команда зазнала поразки в трьох останніх матчах (перед зустріччю з "гірниками"), займає дев'яте місце у своєму чемпіонаті, її тренер подав у відставку, але його рішення не було прийнято, а підготовка до гри проти "Шахтаря" зазнала серйозних змін. І в таких умовах "Шахтар" вдається програти.
Нагадаю, що туром раніше в ЛК "Шахтар" вже грав проти подібної команди - найгіршої на той момент команди чемпіонату Шотландії - "Абердина", - але таки зумів вирвати перемогу. Після того матчу я, грішною справою, критикував донеччан за марнотратство, помилки та недостатній, на мій погляд, рівень їхньої мотивації. Як зараз розумію, хвалити треба було за той матч. Тому що й виграли, і щось поклали у загальну скарбничку коефіцієнтів. На відміну від гри проти ще більш кризової "Легії".
Останнім часом я намагався з обережністю аналізувати рішення тренера "помаранчево-чорних". Я все ще був під сильним враженням від вражаючої, і не побоюсь цього слова, гри його команди проти "Бешикташа". Але, чесно кажучи, що ж відбувається з містером "Симеоне в захисті та Енріке в атаці"?
Який це варіант стартового складу проти "Легії"? Чи це справді така непохитна віра в Грамма, Азарова та Фесюна? А може, це просто спроба скористатися повною дезорієнтацією "Легії"? Чи не є це хитромудрим трюком, щоб заплутати наступного суперника команди Арди Турана з УПЛ - "Кудрівку"?
Що ж це було, господи? "Ми намагалися дотримуватися нашого ігрового плану": перепрошую, пане турецький, але це особисто для мене зовсім недостатньо. Власне, це повна нісенітниця. Як і "ми будемо працювати та покращуватися", адже на даний момент можна без вагань і об'єктивно констатувати, що команда Арди Турана переживає серйозну кризу. Я навіть сказав це занадто м'яко.
Я розумію, що навіть такий невдалий матч, як зустріч із "Легією", і цей складний етап сезону навряд чи можуть суттєво вплинути на кар'єру Арди Турана. Проте я побоююся, що йому не вдасться уникнути нашої проблемної ситуації. Процес вже запущено, і я не певен, наскільки він може бути зворотнім.
І ще один важливий аспект. Крім невдалого ігрового плану, за який, безумовно, несе відповідальність тренер, у матчі з "Легією" стався ще один момент, за який мали б відповісти футболісти. Але цього не сталося. Йдеться про варшавських вболівальників, яких спочатку пускали на стадіон, а потім знову забороняли. Врешті-решт, вони все ж змогли потрапити на територію стадіону.
І банер свій провокаційний вивісили. І промови свої ганебні скандували. Але ж нашій команді все це глибоко по барабану? Так, Юхиме Дмитровичу?
Адже це не те, щоб домагатися зарплати в півтора мільйона, адже ситуація зовсім інша. Зараз це не актуально...
А що "Динамо"? А "Динамо" біжить. Хтось у ліс, хтось по дрова, а хтось і просто - за вже вивченим та освоєним маршрутом. Виявляється, за тим маршрутом не лише російський воєнний корабель...
Чесно кажучи, я не очікував, що команда Олександра Шовковського здійснить якийсь героїчний вчинок у цій конкретній грі. Власне кажучи, від цього тренера та його підопічних я більше нічого не сподіваюсь. Причина проста: вони вже не в змозі на більше. Ключове слово – "вже". Я все ж таки мав надію, десь у глибині душі, що під керівництвом цього тренера команда зможе мене вразити.
Хоча... Вона ж і дивує. І він дивує. То майже десять хвилин не може замінити травмованого, то в позі Будди стоїть біля лави запасних, замість того, щоб дати хоч якісь вказівки своїм підлеглим у вирішальній фазі матчу, то пащекує після гри, корчачи з себе Валерія Васильовича, то ватника захищає, то капітана не захищає.
Насправді, нічого кардинально нового. Циганський табір відбув, але цигани все ще тут. Хоча Олександр Володимирович і має іншу думку, він визнає, що "ситуація в нашій країні впливає на багато аспектів".
Коли немає що сказати, іноді краще просто мовчати. Варто зосередитися на своїх справах. Як, наприклад, це робить наша країна, забезпечуючи умови для тих, хто може безтурботно проводити час за кордоном, граючи в м'яч і підтримуючи ненависні ідеї.
Але про що я взагалі говорю? Попереду нас чекають ще більші труднощі. Болотна глибина поглинає наш клубний футбол, і, схоже, він сам із цим мириться.
#Туреччина #ФК "Шахтар" Донецьк #Менеджер (футбольна асоціація) #ФК "Динамо" Київ #Асоціативний футбол #Росія #Пеп Гвардіола #Олександр Шовковський #Варшава #Ксабі Алонсо #Ліс #Юрген Клопп #Beşiktaş J.K. #Шотландська прем'єр-ліга #Легія (футбольний клуб) #Болото #Віра #Абердин (футбольний клуб) #Барон Мюнхгаузен #Будда (назва) #Ромський народ
