СРНА: "ФІФА відібрала у нас 14 футболістів. Потрібно підтримувати клуби, а не руйнувати їх."

42-річний спортивний директор "Шахтаря" Даріо Срна дав розширене інтерв'ю для видання The National, де обговорив теми війни та історію клубу.

"16 травня 2014 року - день, коли я востаннє був у Донецьку. Останній день у моєму будинку. Ми купили будинок, моя родина там. І ми залишили все - машини, будинок, одяг. Друзів, які все ще там. Ми виграли чемпіонат за кілька днів до того, як поїхали. 21 травня вони почали бомбардувати Донецький аеропорт.

Це вже моя третя війна. Я пережив конфлікт у Хорватії в 90-х, потім у Донецьку у 2014 році, а тепер знову опинився в епіцентрі. Я жартую з дружиною, що, можливо, варто переїхати до Москви, щоб там почалися бойові дії. Це найгірший сценарій, який може статися у нашому світі. Людське життя, на жаль, вже не має тієї цінності, що колись. Це просто жахливо. Скільки дітей залишилося без батьків? І скільки людей втратили своє життя?

Чому я так довго залишався в клубі? Мене запрошували багато команд, але моє серце належить Шахтарю. Я приїхав сюди, коли мені було всього 21 рік, і разом ми почали створювати нову команду. Ми святкували перемогу в Кубку УЄФА та відкрили новий стадіон у 2009 році. Ми успішно пройшли групу Ліги чемпіонів, де зустрілися з такими командами, як Брага, Арсенал і Партизан. Також ми дійшли до чвертьфіналу ЛЧ, де зіграли проти Барселони.

Потім у 2014 році розпочалася війна, і все стало складніше. У нас було багато топ-гравців: Фернандіньо, Фред, Вілліан, Дуглас Коста, Алекс Тейшейра, Луїс Адріано, Генріх Мхітарян, Михайло Мудрик.

Це нелегко, адже я не лише спортивний директор. Я виступаю в ролі друга, батька, матері та брата. У нашій команді багато молодих футболістів з Бразилії. Переконати їх грати в країні, де триває війна, дуже складно. І коли ви намагаєтеся їх переконати, ви берете на себе додатковий тягар, адже ніколи не знаєте, що може статися в Україні — чи буде це масована атака, чи просто один ракетний удар з боку путіна.

Але досвід Шахтаря служить важливим аргументом у цьому питанні. Ми беремо участь у матчах Ліги чемпіонів; ми залучаємо та відпускаємо талановитих футболістів. Ми сильні, і це необхідно, адже граємо не на своєму полі, у нас немає власного стадіону та підтримки вболівальників під час домашніх зустрічей.

Уболівальники тепер розкидані по всьому світу. Наша мета – об'єднати їх, даруючи радість. Ми прагнемо передавати позитивні емоції нашим фанатам, навіть тим, хто перебуває у складних ситуаціях. Від солдатів надходить безліч повідомлень. Іноді їм просто необхідно насолодитися 90 хвилинами захопливого футболу, щоб на мить відволіктися. Ми сподіваємося, що ця війна швидко закінчиться, і ми зможемо повернутися до миру. Тоді це буде справжнє диво.

На початку війни ми втратили 14 гравців – ФІФА позбавила нас їх. Ця організація повинна захищати клуби та футболістів, а не завдавати шкоди. Здавалося, що ФІФА не бажала нас слухати, адже їхні вуха були відкриті лише для найвідоміших клубів. Натомість УЄФА проявив зовсім інший підхід і намагався надати нам підтримку. Проте футбол залишається неймовірним. Ми здобули перемогу над Барселоною у 2023 році та Брестом у 2025 році – ми справді заслуговуємо на визнання.