Світло на горизонті: "Динамо", "Полісся" та ЛНЗ не підвели в єврокубкових змаганнях.

Головний редактор Sport RBC.UA Данило Вереітін аналізує виступи українських команд у Лізі Європи та Лізі конференцій.

Кожен український фанат згадує з ностальгією часи між 2009 і 2014 роками. І це цілком зрозуміло: наш внутрішній чемпіонат був на висоті, а збірна України здобувала перемоги над Англією та Францією в кваліфікації до Чемпіонату світу. У єврокубкових змаганнях нам навіть не було потреби звертати увагу на імена суперників у відбіркових етапах. Натомість, ми чудово пам’ятаємо всіх, з ким змагалися наші клуби в стадії плей-оф.

У 2026 році ситуація виглядає зовсім інакше: ми маємо лише одного гарантованого представника на стадії групового етапу Ліги чемпіонів, тоді як ще три команди намагаються пробитися до основних раундів через кваліфікаційні етапи. Тепер доводиться починати з нижчих раундів, а не з фінальних. Крім того, суперники стали значно сильнішими в порівнянні з тим, що було 15 років тому.

Проте поєдинки, що відбулися 23 липня, відкрили можливість для обережного оптимізму стосовно нашої позиції в європейському футболі. Я розумію, що ця думка може бути не надто популярною; звичайніше для нас визнати, що ми опинилися на самому дні, нижче дна, на цокольному рівні або навіть на глибині 9000 метрів під землею в контексті європейського футболу.

Якщо ж відкинути зайвий драматизм, то сьогодні українські клуби - середняки європейського футболу. Як і відображено у таблиці коефіцієнтів УЄФА, де у нас зараз, взагалі-то 22 місце з 55.

Але дозволю собі поділитися відчуттями по кожному з побачених сьогодні матчів.

"Динамо" - ПАОК: час для повторного тестування захисту.

Ясна річ, що зараз Ігор Костюк може оперувати тезами про велику кількість травмованих гравців. І особливо - в контексті центру захисту. Бо коли у тебе є досвідчений Попов і перспективний Захарченко, але обидва мають ушкодження, то Біловар у старті - це безвихідь. Хоча, на мою скромну думку, у U-19 можна пошукати захисника сильніше. Бо те, що пробачила "Університатя", не пробачив ПАОК.

Знову на правому фланзі захисту грає Кендзьора, і причина цьому точно не в удачі. Ми досі не почули від головного тренера, що стало з Коробовим, якому він надавав велику довіру навесні. Молодий? Не впорається з тиском єврокубків? Залиште ці роздуми! Мірча Луческу 20 років тому випускав на матч 1/16 фіналу Кубка УЄФА проти "Лілля" 19-річних Богдана Шуста та Дмитра Чигринського.

Чому варто згадувати Луческу у контексті "Шахтаря", якщо подібні досягнення він вже демонстрував у "Динамо"? У жовтні 2020 року, під час групового етапу Ліги чемпіонів, у стартовому складі "Динамо" з'явилися 21-річний Віталій Миколенко, 18-річний Ілля Забарний, 22-річні Віктор Циганков і Микола Шапаренко, а на позиції нападника виступав 20-річний Владислав Супряга.

А пам’ятаєте, як у тому ж сезоні на поєдинок проти "Барселони" на "Камп Ноу" вийшов 18-річний Руслан Нещерет? Яка гра! Він пропустив лише один гол від Мессі з пенальті та ще один від Піке в грі, але при цьому не раз рятував свою команду. Проте, Луческу завжди вмів вміло поєднувати ризик і контроль. Ігор Костюк поки що не готовий йти на такі сміливі вчинки.

"Динамо" розпочало матч з швидкого гола, але не змогло закріпити свою перевагу. Натомість, у першій половині гри команда пропустила двічі, а ще один м'яч забили суперники після перерви. Добре, що Джастін Лонвейк зміг скоротити відставання, забивши один гол. Варто зазначити, що Лонвейк на початку цього сезону демонструє відмінну гру: його реалізований пенальті забезпечив "Динамо" перемогу в матчі проти "Університету". Здається, цей гравець має велику мотивацію для розвитку у складі "Динамо".

Матвій Пономаренко, після успішної весни, досі не може знайти шлях до воріт у цьому сезоні. У трьох проведених матчах він поки не зміг відзначитися голом. Найкращий момент випав на другий тайм: спочатку його удар, відзначаючи, як він класно відкрився під передачу і обійшов суперника – справжня майстерність! – парирував голкіпер Павленко, а на добиванні нападник "Динамо" діяв правильно, але... влучив у стійку. У таких ситуаціях зазвичай кажуть: дайте йому ще 10 таких можливостей, він заб'є 9. Проте, один момент має бути помилковим. І це якраз той випадок...

Для "Динамо" ще не все втрачено: у Салоніках команда має можливість і необхідність виграти, принаймні, з відривом в один м'яч. Можливо, Ігорю Костюку доведеться знову здивувати всіх своїми кадровими виборами, адже поява Едуардо Герреро на лівому фланзі стала несподіванкою. Проте перед тим, як експериментувати з атакуючими схемами, важливо виправити помилки в захисті. Іншими словами, слід провести профілактичну роботу, якщо це взагалі можливо.

До речі, ви звернули увагу на те, як Тайсон розганявся в першій половині гри? Я навіть замислився, що у свої 38 років він все ще міг би вписатися в сучасну УПЛ. Але, звісно, це вже далеко не той яскравий бразилець, який був справжнім капітаном "Металіста", і тим більше — "Шахтаря".

Ротань навчив "Полісся" гризти землю

Серед трьох українських клубів, які виступали в єврокубках, найбільше впевненості викликало "Полісся". Команда з Житомира виглядала як злагоджений колектив, який не тільки зберіг свій основний склад, але й підсилився. Можливо, ви будете незадоволені моєю думкою, проте я вважаю, що відхід Гуцуляка і прихід Леандро Андраде стали позитивними змінами для команди. Адже мотивація гравця, який хоче отримувати величезну зарплату, не йде в жодне порівняння з легіонером, який прагне довести свою цінність на європейській арені.

Олександр Хацкевич абсолютно правий, коли зазначає, що в ситуації з таким клубом і президентом, який забезпечив ідеальні умови, слід діяти "трохи інакше". Проте, факт залишається фактом: рішення вже ухвалене, і на даний момент Гуцуляк досі не має команди, а "Полісся" продовжує боротьбу в кваліфікації Ліги конференцій.

І як грає! Від тієї команди, що два роки тому програвала словенській "Олімпії", вже немає і сліду. Пропустивши на 4-й хвилині, "вовки" сказали: "Окей", і забили через кілька секунд! До речі, новачок Андраде розпочав результативну атаку. А як Краснопір розібрався у штрафному майданчику суперника? Це було чудово.

Олег Федор, якого трансфер до "Полісся" за 3 мільйони євро викликав чимало критики, нарешті відзначився голом. Важливо, що він зробив це в ключовій грі, продемонструвавши свою користь для команди.

А тепер про Олександра Філіппова. Це справжній майстер своєї справи, якщо ви ознайомлені з його інтерв'ю на Sport RBC.UA. Вражаюча гра від Велетня, який також видав чудовий матч, демонструючи неймовірну відданість, а також впевнений удар в один дотик від 33-річного нападаючого. Не будемо забувати, що це сталося після пропущеного гола на 82-й хвилині. "Полісся" забиває на 88-й! Ось де проявляється справжній характер: повернутися в гру після пропущеного на початку, а потім зрівняти рахунок у фінальні хвилини.

Можливо, команду заряджала на успіх присутність Олександра Усика на трибунах. Це не вперше: наш славетний боксерський чемпіон завжди підтримував "Полісся" у єврокубках. Просто саме зараз до енергетики переможця додався і невеликий, але досвід. Тренерський талант. І звісно ж, майстерність футболістів.

Що станеться на "Паркені" 29 липня - знає лише Господь. Проте за "Полісся" сьогодні не лише немає причин для сорому, а навпаки, є привід для радості. Адже, нарешті, українська команда не втрачає позитивний результат в кінці матчу, а, навпаки, здобуває його.

ЛНЗ: дебют успішний

Дивлячись на матчі ЛНЗ минулого сезону, постійно думав, що з чим-чим, а із організацією гри у захисті ця команда проблем не має. Здавалося, що Віталій Пономарьов хакнув конспекти Отто Рехагеля з 2004-го і якщо щось піде не так, може швидко їх імплементувати на поле.

Матч проти "Генту" продемонстрував, що черкаська команда має добре налагоджену гру. Я в колі друзів висловлював думку, що у ЛНЗ є хоч і невеликі, але все ж шанси на успіх. Результат їхньої зустрічі з "Гентом" міг би нагадувати ігри "Динамо" проти "Університаті". А можливо, ЛНЗ навіть зможе виграти у "Генту" з різницею в один м'яч. Це може звучати занадто сміливо, і я з цим згоден. Проте, наш представник показав дуже гідний рівень гри.

Підопічні Віталія Пономарьова продемонстрували непогане володіння м'ячем, складаючи 49% проти 51% у суперника. Вони зробили шість ударів по воротах, з яких три влучили в площину. Проте команда допустила 17 фолів. Важливо зазначити, що, незважаючи на таку кількість порушень, ЛНЗ отримав лише одну жовту картку!

Пам'ятаєте, як Пономарьов був близьким до того, аби потрапити у єврокубки ще з "Рухом"? Але у сезоні 2023/2024 львів'яни посіли лише шосте місце, бо Сергій Шищенко разом із "Поліссям" обіграв "Шахтар" і вивів житомирський клуб до Ліги конференцій вперше в історії. Те, що командою у тій єврокампанії керував вже не Шищенко, а нікому на той момент невідомий тренер Імад Ашур, залишимо на розсуд історії.

Безумовно, команда "Рух" під керівництвом Віталія Пономарьова заслужила на участь у єврокубках завдяки своїй відданості та старанням. Проте, я не впевнений, що львів'яни змогли б виступити краще за "Полісся" у той момент. Час все розставляє по своїх місцях. Раніше Віталій Пономарьов був лише симпатичним спеціалістом, але впродовж останнього сезону він значно прогресував разом зі своєю командою. Особисто я вважаю його одним з найталановитіших українських тренерів на сьогодні.

Безумовно, попереду ще матч-відповідь у Бельгії, де "Гент" матиме можливість змінити хід подій на свою користь. Варто зазначити, що це лише початок сезону. Проте, давайте знову звернемо увагу на таблицю коефіцієнтів УЄФА: Бельгія займає 7-ме місце, а наша країна – 22-ге. Таким чином, навіть після цієї безгольової нічиєї з п'ятою командою Бельгії, ЛНЗ заслуговує на визнання та оплески.

Чари миті

Хтозна, можливо через тиждень ми всі будемо хапатися за голову і казати: "Та як так?!". А сьогодні хочеться констатувати: вперше за 5 років (коли "Шахтар" Де Дзербі вибив "Генк" та "Монако" в ЛЧ) за виступ українських клубів у єврокубках не те що не соромно, а цілком собі і приємно. Особливо, враховуючи контекст часу, у якому ми живемо. Часу, де про розвиток доводиться говорити лише крізь призму світлого майбутнього, а не темного теперішнього.