Перші миті діяльності щойно створеної Ради миру, ініційованої Дональдом Трампом, проходили у Вашингтоні в атмосфері відкритої доброзичливості та компліментів. На дебютному засіданні організації, названої на честь Трампа, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв висунув пропозицію про встановлення спеціальної нагороди для американського лідера, підкресливши його "значні досягнення у сфері миротворчості". Цей жест виглядав досить помітно, межуючи з політичним підлабузництвом, але в залі його сприйняли як цілком звичний. Серед присутніх був також президент ФІФА Джанні Інфантіно, який раніше вручив Трампу нову "Премію миру ФІФА" на офіційній церемонії в Центрі ім. Кеннеді.
Зустріч була формально присвячена концепції стабілізації та відновлення сектору Гази, який постраждав від війни. Проте, основною темою обговорення стала постать Дональда Трампа. У своєму вступному слові він, перескакуючи з однієї теми на іншу, згадував про власні дипломатичні ініціативи, водночас натякаючи на можливе загострення конфлікту з Іраном. Його заява про те, що "все стане зрозуміло приблизно за десять днів", прозвучала на фоні мовчазної реакції лідерів країн регіону, які спостерігали за ним без будь-яких емоцій.
Та й конкретика щодо механізмів роботи Ради миру залишилася розмитою. На засіданні оголосили про наміри дев'яти країн спрямувати близько $7 млрд на відбудову Гази. Окремо Трамп заявив, що США могли б мобілізувати ще $10 млрд, не пояснивши ні джерел фінансування, ні перспектив погодження цих видатків у Конгресі.
Лунали й пропозиції щодо формування міжнародної стабілізаційної місії за участі військових з Індонезії та Марокко, однак параметри її розгортання так і не були окреслені. Презентаційне відео малювало футуристичні панорами з хмарочосами та курортами, створеними штучним інтелектом. Але без урахування реалій: неповне роззброєння ХАМАС, обмежений доступ гуманітарних організацій і невизначеність політичного врегулювання. Тема моделі "двох держав" теж звучала ледь помітно.
Незважаючи на те, що Рада Безпеки ООН раніше ухвалила резолюцію, яка підтримувала створення міжнародної місії та проголошені цілі нової структури, у статуті самої Ради миру Газа це питання залишається поза увагою. Це спонукало експертів до висновків, що йдеться про набагато ширший план - альтернативну платформу, спрямовану на віддалення від інституцій, які "занадто часто зазнавали невдач". Колишній радник Білого дому Філ Гордон підкреслив, що така архітектура відповідає концепції, в якій "Сполучені Штати і особисто Трамп займають центральне місце". Проте найбільше занепокоєння викликає те, що рада миру Трампа може, якщо не знищити, то суттєво затримати попередні мирні ініціативи та досягнення.
Союзники США до американських ініціатив поставилися більш ніж скептично. Країни ЄС насторожено відреагували на ідею залучення Росії та Білорусі й разом із Бразилією публічно наголосили на потребі зміцнення ООН. Ватикан також відмовився підтримати ініціативу. Один із європейських чиновників навіть іронічно описав атмосферу заходу як парад захоплених промов на адресу господаря зустрічі.
Тема представництва палестинців набула особливого значення. У керівництві Ради відсутні палестинські представники, що спричинило гостру критику з боку ряду активістів та дипломатів.
#Бразилія #Росія #Білорусь #Європейський Союз #Штучний інтелект #Архітектура #Марокко #Джанні Інфантіно #Дональд Трамп #Організація Об'єднаних Націй #Атмосфера Землі #Долар #Палестина (регіон) #Сектор Газа #Місто Газа #Білий дім #Ватикан #Індонезія #Рада Безпеки Організації Об'єднаних Націй #Вашингтон, округ Колумбія #Іран #ХАМАС #Хмарочос #Конгрес Сполучених Штатів #Міжнародна футбольна асоціація #Сполучені Штати Америки #Касим-Жомарт Токаєв #Президент Казахстану #палестинці
