Тренер в раздевалке. Шахтер поздравил известного футболиста с его 70-летием.

30 июня отмечает свой юбилей известный в прошлом игрок и тренер Валерий Рудаков.

30 червня відзначає свій 70-річний ювілей видатний гравець і тренер "Шахтаря" Валерій Рудаков. Клуб вшановує його з цією важливою подією та представив інтерв'ю з ювіляром, яке буде доступне українською мовою.

- Валерію Вікторовичу, вам виповнюється 70 років, і майже вся ваша біографія тісно пов'язана з футболом та донецьким "Шахтарем". Розкажіть, у якому віці та за яких обставин ви потрапили до "Шахтаря". Чи могли тоді уявити, що проведете в клубі практично все своє життя?

Коли я навчався в 4-му класі, мій батько привіз мене до міста, щоб я пройшов відбір у підготовчу групу "Шахтаря". Після перегляду я почав тренуватися, хоча хлопці в команді були на рік або два старші за мене. Наступного року стартував набір для моєї вікової категорії, і я вже потрапив до команди. Так почався мій шлях до основного складу - я поступово пройшов усі вікові групи Академії. У 16 років мені пощастило відправитися на збори з першою командою і отримати свою першу зарплату. Я наполегливо тренувався, ставив перед собою цілі і, завдяки своїй старанності, характеру та рішучості, досягнув успіху. Я завжди прагнув цього. Щодо того, чи міг я уявити, що проведу більшість свого життя в клубі, то, напевно, це і було моєю метою. Коли я потрапив до першої команди, я поставив собі завдання закріпитися у складі, зіграти якомога більше матчів, показувати яскраву гру та здобувати титули - і мені це вдалося.

Ви стали частиною одного з найвпливовіших і найвидатніших поколінь у історії клубу: ця команда здобула два Кубки СРСР, Суперкубок та отримала медалі в чемпіонаті. Які моменти, пов’язані з "Шахтарем", залишили у вашій пам’яті найбільший слід?

- Найяскравішим спогадом, напевно, став 1975 рік, коли "Шахтар" здобув срібні медалі чемпіонату. Наступного року ми грали в Кубку УЄФА проти "Ювентуса", у складі якого на той момент виступали майже всі футболісти національної збірної Італії. Так, ми програли на виїзді, але та атмосфера, яка була на стадіоні, залишилася в пам'яті на все життя. Вдома нам вдалося перемогти - це був мій перший такий міжнародний досвід і гра, яка справді запам'яталася. Щодо внутрішнього чемпіонату, то, звісно, найбільш пам'ятними стали два Кубки СРСР. Особливо ті матчі, де доля переможця вирішувалася в одній грі, незалежно від того, граєш ти вдома чи на виїзді. Дуже запам'ятався півфінал, коли ми перемогли "Спартак" у Москві - тоді, мабуть, ніхто цього не очікував. І, звичайно, фінал із тбіліським "Динамо", яке на той час було дуже сильним колективом і також грало в Кубку УЄФА. Окремо згадую Кубок СРСР 1983 року. Ми дуже хотіли його виграти, адже попереднє покоління вже двічі брало цей трофей, і ми прагнули повторити їхній успіх. У напруженій боротьбі нам вдалося здолати "Металіст". Пройтися по "Лужниках" і по рідному Донецьку з трофеєм перед нашими вболівальниками - це неймовірно цінні та незабутні моменти.

З ким із представників того покоління "гірників" ви наразі підтримуєте контакт? З ким вдається зустрічатися?

- Зв'язок підтримуємо, але, на жаль, не так багато гравців залишилося. Спілкуюся із Соколовським, Федоренком, Ященком, з ними більш-менш постійно на зв'язку. Розмовляємо, згадуємо минулі моменти, адже є що згадати, і не забуваємо один одного. Нещодавно спілкувався з Ященком - він зараз працює в академії в Мукачеві. Також підтримую зв'язок із Кравченком й Сімоновим.

- Що для вас "Шахтар" сьогодні? Робота, сім'я чи щось більше?

Це, скоріше, щось цілісне. Для мене "Шахтар" в першу чергу асоціюється з можливістю ділитися своїм значним досвідом з молодшими гравцями. Я активно займаюся роботою в Академії, маю змогу спостерігати за всіма віковими групами, направляти їх та давати поради. Можна сказати, що я виконую роль "тренера в роздягальні", як зараз прийнято висловлюватися. Я спілкуюся з футболістами, аналізую їхні матчі та виявляю їхні слабкі місця, намагаючись в індивідуальних бесідах акцентувати на цьому увагу. Приємно, що молодь сприймає це з повагою і слухає. Варто зазначити, що для випускників Академії утвердитися в основному складі "Шахтаря" – це складне завдання, яке потребує колосальних зусиль. У мене є конкретні приклади, якими я горджуся: як у часи, коли я був головним тренером, так і тепер, працюючи в Академії, мені вдалося внести свій вклад у те, щоб деякі гравці закріпилися в основному складі.

- Ви вже багато років працюєте в Академії "Шахтаря", допомагаєте виховувати нові покоління гравців. Як вам нинішня молодь?

Сучасне покоління виглядає досить унікально. Невідомо, з чим це пов'язано — можливо, з особливостями виховання або підходом до власних цілей. Сучасні платформи, такі як TikTok, можуть відволікати молодь від важливих завдань та мети, яку вони самі перед собою ставлять. Я завжди підкреслюю, що шлях до успіху є надзвичайно тернистим. Але як тільки вдається пробитися до першої команди, стає легше, хоча й там необхідно продовжувати самовдосконалюватися.

Які особливості виділяють це покоління футболістів у порівнянні з попередніми? Які їхні переваги, а що їм не вистачає?

- Кожна вікова категорія по-своєму сильна - як командно, так і індивідуально. Можливо, на певному етапі з'являються причини, які не дозволяють гравцям повністю розкрити свій потенціал. Буває, що когось недостатньо помічають або зрідка залучають до тренувального процесу першої команди. Але, якщо чесно, я вважаю, що молодим гравцям сьогодні певною мірою бракує наполегливості та справжньої цілеспрямованості, повної віддачі цій професії. Щоб потрапити до першої команди, потрібно викладатися на максимум. Сучасна молодь, на жаль, не завжди відзначається саме тією наполегливістю, яка необхідна для цього.

- Ви виховали багатьох знаменитих футболістів, гравців основи "Шахтаря" та збірної України. Скажіть, чи можуть у найближчому майбутньому з'явитися нові Ракіцькі, Матвієнки, Судакови?

Я щиро в це вірю. Нам потрібно виховати молодих гравців, здатних потрапити до основної команди, що підтвердить ефективність роботи Академії та тренерського складу, які прагнуть до спільної мети. Я певен, що один з вихованців нашої Академії вже незабаром стане частиною першої команди. Принаймні, всі умови для цього створені.

Як координатор Академії, які результати юнацьких команд ви сподіваєтеся побачити в майбутньому?

Академія прагне до найвищих досягнень: ми повинні виступати у фіналах та займати перші місця, як це було в минулі часи. На жаль, цього року нам не вдалося досягти лідерства. Проте, формат поточного сезону такий, що одна гра може змінити весь наш річний труд.

- Попереду новий сезон. Яким ви бачите його для першої команди "Шахтаря" та які очікування від нього?

- Ми маємо відновити ту славу, яку здобули, коли ставали чемпіонами та виступали в Лізі чемпіонів. Так я уявляю найближчі роки. Новий тренер, враховуючи його підхід, взявся за роботу належним чином, хоча, на мою думку, гравцям зараз дуже нелегко. Вважаю, що саме це стане запорукою успіху "Шахтаря". Це лише моя думка. Звичайно, я не був на тренуваннях, але, судячи з інформації у ЗМІ, команда рухається у правильному руслі.