Україна наблизилася до Євро, розгромивши суперників з рахунком 9:0, хоча Степанов не зміг приєднатися до команди. Найбільше враження справили чотири гравці - Футбол24.

Збірна України пробилася до елітного раунду відбору на Євро U-19. Під керівництвом Дмитра Михайленка наші хлопці продемонстрували вражаючу гру, не залишивши шансів жодному з трьох суперників. Українці здобули переконливі перемоги з однаковим рахунком 3:0 над командами Албанії, Чорногорії та Словаччини, впевнено зайнявши перше місце у своїй групі.

Збірна України, сформована у 2007 році, брала участь у чемпіонаті Європи серед гравців до 17 років навесні 2024 року. Від тієї команди майже нічого не залишилося. Це по суті новий склад з новим тренерським штабом.

На тому Євро основним воротарем був Назар Макаренко, який після розвалу СК Дніпро-1 опинився в Олександрії. Хоча починав основним Олександр Петренко, який вже у 16 років був провідним кіпером Байєра U-19. Плюс - сподівання подавав Олександр Харечко.

Наразі Макаренко далі юнацької та молодіжної команд Олександрії не доріс. Петренко втратив місце в юнацькій команді Байєра. Був в оренді. Влітку став воротарем юнацької команди Славії Прага, де не грає. Харечко покинув Рух та перебрався до юнацької команди Вереса.

Залишився тільки Ілля Волошин, який не так давно про себе нагадав відбитим пенальті у матчі Юнацької Ліги УЄФА проти Кайрата. Transfermarkt подає цю гру єдиною у поточному сезоні для воротаря Реала U-19.

Між собою мали б конкурувати Назар Домчак із Карпат та Денис Марченко з Оболоні, які вже грають на рівні УПЛ. На старті сезону Марченко отримав травму, тому основним був Домчак. У ролі третього воротаря поїхав Євген Морозов, який раніше не викликався до збірної. Уродженець Білої Церкви грає за другу команду швейцарського Цюріха. В усіх трьох матчах турніру ворота України захищав Домчак. Жодних претензій до його гри немає. Усі три поєдинки голкіпер Карпат зіграв "на нуль".

Захист довелося формувати практично з нуля. Гравець Шахтаря Микита Шелекета не завжди виходить на поле з юнацькою командою "гірників". Травми перешкоджають розвитку потенціалу ще одного правого захисника, Олексія Рибака.

На лівому фланзі загубився Дмитро Стрільчук. Після повернення із Баварії він розчинився у Шахтарі.

У захисній лінії залишився лише Кирило Дігтяр, який виступає на позиції лівого захисника у своєму клубі. Дем'ян Третяк не зміг знайти своє місце в Динамо і відправився в Кудрівку на умовах оренди. У юнацькій команді Шахтаря йому не вдається обійти конкуренцію з Єгором Даньковським. Подібна ситуація спостерігається і з оборонцями Руху Владиславом Фіциком та Максимом Баршаком.

Основним лівим захисником команди став Данило Малов з Олімпії, а його дублером виступив Микита Калюжний з U-19 Шахтаря. Вихованець Дніпра робить свої перші кроки на професійному рівні у Словенії. На іншому фланзі змагалися Михайло Решетніков з юнацької команди Шахтаря та Юрій Кокодиняк, який представляє юнацьку команду Карпат.

Парою центральних захисників стали Кирило Дігтяр та Ярослав Милокост. Перший стабільно грає за головну команду Металіста, а другий є основним гравцем юнацької команди Шахтаря. У ролі запасного - Єгор Шерстюк із Металіста та Олександр Фещенко з Оболоні. Обоє не є гравцями основних команд.

Опорний півзахисник зберігся ще з U-19 - Олександр Сорока, який тепер набирається досвіду дорослого футболу у другій команді Гента в нижчих лігах чемпіонату Бельгії.

Серед доступних інсайдів вибір був обмежений - Захар Бауманн з Норвіча, Богдан Оліченко з Баварії та Владислав Тютюнов з юнацького складу Шахтаря. Оліченко деякий час не виступав за молодіжні команди Баварії, але в цьому сезоні стабільно отримує ігрову практику на рівні U-19. Бауманна нещодавно виявили і натуралізували. У Манчестер Юнайтед йому не вдалося закріпитися, і тепер він виступає за юнацькі команди Норвіча.

Не потрапив до збірної Олександр Драган. Свого часу його перехід із Динамо до Аталанти наробив багато галасу. Драган не зміг закріпитися на рівні прімавери бергамасків, тому вирушив набиратися досвіду у Венецію. Отримання паспорта Андре Вакалюком із Бенфіки потребувало певного часу, але прогресу немає, тож немає і збірної. Євген Гармаш загубився у Шахтарі.

Позиція вінгера була проблемною для 2007 року. Часто на цю позицію виходив форвард Дмитро Богданов. Основу склали Олександр Каменський із Кривбасу та Богдан Редушко із юнацької команди Динамо. Перший є гравцем ротації на рівні УПЛ і в U-17 не запрошувався. Другий - лідер U-19 столичної команди. Редушко у збірній раніше грав у середині поля. У ролі запасного - Костянтин Губенко із юнацької команди Динамо, де він грає флангового захисника, та Дем'ян Єсін з італійського клубу Кальве. На рівні юнацької команди Єсін не грає. Це найбільш суперечлива фігура із всього списку.

Втратив місце у збірній Назар Бондар із Руху, який не має прогресу за останній час.

У лінію атаки не зміг приїхати Артем Степанов, який викликаний у молодіжну збірну України. Богдан Попов стабільно грає та забиває за Емполі в Серії В. Дмитро Богданов вже дебютував за першу команду Уніона. Третім нападником поїхав Ярослав Бойко із Валенсії. Це син українських емігрантів в Іспанії. Бойко також може грати на фланзі півзахисту.

Єдина значна втрата – Костянтинос Пліш, який продемонстрував непогані результати на вересневих зборах. Хавбек Олімпіакоса зазнав травми під час поєдинку Юнацької Ліги УЄФА проти Барселони. Також варто згадати динамівців Івана Андрейка та Павла Люсіна, які пропустили початок сезону і лише зараз починають відновлювати свою форму.

Хто справив на вас найбільше враження?

Дуже хороше враження справив Влад Тютюнов із Шахтаря. Гарно працює із м'ячем, є розуміння футболу, інтелект. Може віддати, загострити.

Богдан Попов підтвердив свій клас. Забив у двох матчах, а проти словаків змусив оборонця забити у власні ворота.

Чудово на флангах виглядали Богдан Редушко та Олександр Каменський. Обидва здатні загострювати та віддавати передачі у штрафний майданчик суперника.

Перемога імені Михайленка

Дмитро Станіславович вирішив відійти від традиційної схеми збірної та адаптувався до наявних гравців. Українська команда виступала з двома нападниками, оскільки у нас є два висококласні форварди для такого рівня - Попов і Богданов. Не було доцільно залишати когось на лаві запасних чи використовувати їх на флангах.

Через пошкодження не міг повноцінно грати Богдан Оліченко. Тому схема 4-4-2 стала хорошим виходом із ситуації.

Необхідно усвідомити, що збірна 2007 року не є якимось надзвичайним поколінням. У нас не так багато гравців, яким виповнилося 18 років, що вже грають на дорослому рівні. Серед них можна виділити Домчака, Дігтяра та Попова. Каменський виконує роль ротаційного гравця. Можливо, ще варто згадати Сороку, який виступає в нижчих лігах Бельгії.

Не з доброго життя Михайленко запросив до команди гравців 2008 року - Калюжного, Шерстюка та Милокоста. Важко стверджувати, що їхня гра заслуговувала на таке визнання; просто виникла необхідність заповнити певні позиції, оскільки інших варіантів не існувало.

Водночас не можна стверджувати, що наші опоненти були особливо сильними, хоча всі вони справляли неприємне враження. Албанці та чорногорці починають залучати футболістів, які походять з країн, що мають їхнє коріння. Індивідуально у складі є кілька непоганих гравців, проте їхній потенціал був нейтралізований командною грою українців. Суперники не мали жодних шансів. Команда Михайленка виглядала значно сильнішою та краще організованою.

Про шанси на Євро поки говорити не хочеться. Рівень суперників у еліт-раунді буде вищим. Багато чого залежатиме саме від жеребкування. Тільки одна команда виходить із групи. Плюс - березень, коли гравці з України лише набирають свою ігрову форму після зими.