ВОРОБЕЙ - аналіз зустрічей української збірної з командами Канади та Нової Зеландії.

Колишній нападник національної збірної України надав унікальне інтерв'ю для Sport.ua.

Колишній нападник національної збірної України та донецького "Шахтаря" Андрій Воробей в унікальному інтерв'ю для Sport.ua поділився своїми думками про перемогу Канади над українською командою з рахунком 4:2 у рамках турніру Canadian Shield-2025, а також відповів на кілька інших запитань.

Андрію, тепер, коли емоції трохи заспокоїлися, що ти можеш сказати про матч Канада - Україна (4:2)? Як тобі сподобалася гра?

Як можна очікувати позитивних результатів, якщо гра виглядає так? У мене склалося враження, що, можливо, цей турнір і не варто було проводити. Було очевидно, що гравці втомлені і прагнуть відпочинку. Далекі перельоти, безумовно, вплинули на їхній стан. Здається, вони не грають з потрібними емоціями та бажанням. Втома, безумовно, відчувається. Однак з іншого боку, слід підкреслити, що це команда національної збірної. Грати наполовину сил не дозволено, незалежно від того, наскільки ти втомлений. Це збірна, і кожен має проявити максимум зусиль.

Навіть ті ж канадці на тлі наших гравців виходили грати з якимось бажанням, з якимось характером, з якоюсь боротьбою, з емоціями. Але вони грали. А в нас, таке відчуття, що вийшли потренуватись. Таке враження склалося. Ще раз скажу! Це збірна і тут треба виходити грати трохи з іншим настроєм. І навіть якщо немає сил, потрібно все одно викладатися повністю і показувати такий футбол, який потрібно показувати. Тому що ви представляєте свою країну! Це моя думка. Зрозуміло, що далекий переліт. Але тоді це питання до тренерського штабу. Треба брати тих футболістів, які не втомилися, котрі горять бажанням грати за збірну.

- А як щодо Філіппова та інших, хто продемонстрував високі результати в цьому сезоні?

- Не важливо. Гравців вистачає. Просто треба брати тих, хто не наївся футболу, хто хоче грати, а не думає про те, як би зараз поїхати на пляжику повалятися.

Після чотирьох пропущених голів, забиті м'ячі Забарного та Зінченка принесли хоч якусь надію в цей матч?

Я більше схиляюся до думки, що це не наша заслуга. Це заслуга канадців, які вже грали за рахунком і, скажімо так, у середині другого тайму трохи знизили темп. Вони не зовсім зупинилися, але стали грати менш інтенсивно. Тож ми змогли цим скористатися. Але це не свідчить про багато. Якщо ми програємо навіть хокеїстам... незабаром можемо програвати бейсболістам, а потім і сумоїстам. Ви ж збірна України, хлопці.

- Але були моменти, в принципі, в України. Якби забили раніше, то, може, по-іншому матч склався?

Ну, які ж це моменти? Це лише часткові моменти. Потрібно оцінювати ситуацію в цілому. Команди в першій половині гри, по суті, не існувало. Ми діяли на фоні втоми і важкого настрою. З таким підходом на поле виходити не можна. Можливо, в цей період такі турніри взагалі не потрібні. Можливо, футболістам варто дати можливість відпочити, щоб вони могли відновитися після чемпіонатів. Я з цим згоден. Але якщо вже організували такий турнір і ви в ньому берете участь, то варто ставитися до цього серйозніше.

Чи є серед команди хтось, кого можна відзначити?

Важко в цій грі виділити когось окремо. Чесно кажучи, ніхто не справив на мене особливого враження. Я не маю бажання когось хвалити чи критикувати.

Як ви оціните момент, коли Зінченко опинився один на один із воротарем і вирішив перекинути м'яч через нього? Чи вважаєте ви, що це було вірне рішення?

Забивши, він би вчинив правильно. У подібних ситуаціях є всього кілька секунд для прийняття рішення. Він обрав саме цей варіант. Чи був вибір вдалим, стане зрозуміло з результатів. Якби м'яч потрапив у ворота, це було б безсумнівно вірним кроком.

Бондар допустив ще одну неприємну помилку, внаслідок якої м'яч пройшов повз. Чи можемо розглянути цей епізод детальніше?

Я не прагну звинувачувати когось конкретно. Можливо, десь хтось не виклався на максимум, або ж втомився. Проте, в цілому, слід зазначити, що настрій команди не відповідав тому, який має бути у національної збірної України.

Чи не викликав у вас цей матч спогади про легендарний поєдинок чемпіонату світу 2006 року, коли Іспанія здолала Україну з рахунком 4:0?

Я брав участь у тому матчі, провів увесь другий тайм на полі. Це абсолютно різні речі. Наша мотивація тоді була зовсім інша. Ми грали зовсім інакше, ніж зараз. Канада, безумовно, не є Іспанією. У той момент, коли ми вийшли на поле, ми просто відчули себе під "катком". Це була наша перша гра на чемпіонаті світу. Але ми не здалися. У другій половині матчу ми змогли вирівняти гру, були моменти, коли могли забити. Звісно, можна сказати, що іспанці контролювали гру за рахунком, але це різні турніри. Чи можемо ми бути звинуваченими в небажанні? Необхідно переглянути той матч. Такого в нас точно не було. Хоча в тому поєдинку ми також грали в тяжких умовах, адже спека була неймовірною. Але наше бажання було величезним. Просто ми потрапили під "каток"! А тут хокеїсти замість ключок наділи бутси, вийшли на поле та перемогли. Дехто скаже, що дальній переліт був перешкодою. Але ж турки також прилетіли до Штатів і здобули перемогу. Це не заважає їм грати.

Здається, команда України прагне виправити свої помилки після невдачі проти Канади у зустрічі з Новою Зеландією. Якщо згадати, як ви готувалися до наступних матчів чемпіонату світу після поразки від Іспанії з рахунком 0:4?

Не було жодної особливої паніки. Це була лише перша гра, і ми не провалилися, програвши дійсно сильному супернику. Ми свідомо готувалися до другого матчу, усвідомлюючи, що необхідно здобути очки в поєдинку зі Саудівською Аравією. Після гри з іспанцями паніки не виникло. Ми працювали в звичайному режимі, але, як футболісти, добре усвідомлювали, що представляємо нашу збірну та країну. Розуміли, що повинні продемонструвати якісний футбол, і саме цим ми й зайнялися.

Таким чином, національна команда України подолала груповий етап, здобула перемогу над Швейцарією, проте поступилася Італії в чвертьфіналі. Чи була ця зустріч із Скуадрою Адзуррою складною?

Звісно, це було непросто. Але гра була досить рівною. Італійці відкрили рахунок на початку матчу. Незважаючи на це, ми також мали свої шанси. Пам'ятаю, як ми влучили у поперечину. Але в підсумку Італія здобула титул чемпіона світу! Тому немає нічого дивного в тому, що ми програли їм. Так, рахунок 3:0 може виглядати значним, але ніхто не скаже, що нас розгромили. Ні, ми грали в футбол на рівних. Хоча збірна Італії була досвідченішою.

Як ви вважаєте, яким може бути результат зустрічі з Новою Зеландією, де виступає нападник "Ноттінгем Форест" Кріс Вуд?

Цілком очевидно, що тепер кожен знає, як грати у футбол.

Тепер після хокеїстів на спортивному полі зустрінуться регбісти.

Отже, ситуація виглядає непросто. Якщо ми вийдемо на поле з таким же настроєм, нас чекає невдача. Необхідно переосмислити своє ставлення та грати один за одного, за честь нашої країни і так далі. Важливо, щоб ми були в складі збірної, відчували атмосферу колективу і спостерігали, хто як готовий. Дехто може бути втомленим від футболу, тоді як на лаві запасних є гравці, які сповнені енергії. Потрібна певна ротація. Вважаю, що тренерський штаб повинен щось змінити. Тож залишається спостерігати за розвитком подій. Якщо, як ти кажеш, ми програємо регбістам, це буде справжня катастрофа.

Які враження у вас від фіналу Ліги націй, де Португалія зустрілася з Іспанією і у вирішальному етапі змагання "європейські бразильці" здобули перемогу в серії пенальті?

- Якщо брати і півфінали, то у Лізі націй були топові чотири гри. Ось так треба грати і ось на кого треба орієнтуватись. Скажуть, що там виконавці інші, одні зірки тощо. Але приємно такі поєдинки дивитися, як експерту, вболівальнику, колишньому футболістові. Приємно такі футболи дивитися. З 1-ї до 120-ї хвилини команди показують рівень. Це топовий рівень, на який потрібно орієнтуватися.

У 40 років Роналду знову здобув вагомий трофей.

Він справжній молодець. Роналду дійсно цього вартий. Гравці на кшталт Кріштіану та Мессі заслуговують на всі свої досягнення.