Вогонь, який зупиняє двигуни. Відомий колишній біатлоніст розповів, чому змагання в Антгольці є надзвичайно складними.

На завершення січня традиційно відбувається етап Кубку світу з біатлону в італійському Антгольці-Антерсельві. З точки зору спортивної фізіології, це одна з найскладніших, якщо не найскладніша локація для змагань у Європі. Усі труднощі пов'язані з високогір'ям, адже арена розташована на висоті 1634 метри над рівнем моря.

Умовний киянин, коли їде на відпочинок в українські Карпати, вже може відчувати, як часом закладає у вухах, або сходить в гори й вже б спав цілий день. І ці відчуття виникають ще на порівняно малих висотах. А що ж казати, коли на значно більшій висоті доводиться змагатись у спорті найвищих досягнень...

Особливу увагу приділяємо Антгольцу, оскільки саме в цій чудовій частині Доломітових Альп пройдуть біатлонні змагання Олімпіади-2026. Гори нас оточують, і події наближаються.

Високогірні проблеми оголились ще під час літньої Олімпіади Мехіко-1968. Змагання на висоті понад 2000 м стали каторгою для багатьох, здавалося б, добре тренованих атлетів. Після багатьох фінішів в різних, переважно циклічних видах, атлети падали знесилені як ніде, втрачали свідомість, довго не могли відновитись.

Олімпійці з гірських регіонів майстерно використовували свої природні переваги — їхні тіла краще пристосовані до жорстоких умов навколишнього середовища. У ситуаціях з низьким рівнем кисню бігти стає вкрай складно, тоді як стрибати в розрідженому повітрі — це вже зовсім інша справа! Саме це, можливо, й дало змогу легендарному американцю Бобу Бімону встановити неймовірний рекорд у стрибках у довжину...

Існує ще один цікавий факт. Найвища футбольна арена у світі розташована в Ла-Пасі на висоті 3637 метрів над рівнем моря. Саме на цій арені болівійці в історії своїх футбольних баталій неодноразово перемагали бразильців та аргентинців. Незважаючи на численні протести з боку інших футбольних федерацій, у 2007 році ФІФА все ж надала сертифікацію цій унікальній арені.

З часів Олімпійських ігор у Мексиці організація календарів змагань почала відбуватись з набагато більшою уважністю, як і розробка тренувальних програм. Отримати порцію гірського повітря під час підготовки стало справжньою необхідністю. Біатлон у цьому сенсі також не залишився осторонь, адже етапи Кубка світу, чемпіонати Європи та світу, а також Олімпійські ігри також активно включають у свої графіки високогірні локації.

Існують певні обмеження щодо висоти для проведення біатлонних змагань — максимальна висота становить 1800 метрів над рівнем моря, і жоден метр більше! Саме тому Антгольц-Антерсельва з його висотою відповідає цим вимогам. До речі, подібні обмеження стосуються й температури: змагання заборонені при температурі нижче -30 градусів, а при ще нижчих температурах рішення приймають організатори. Хоча сильні морози вже стали рідкістю, проблема з висотою залишається актуальною.

"Однією з основних проблем, з якою стикаються спортсмени в Антгольці та інших високогірних біатлонних комплексах, є процес акліматизації. Як правило, найбільш складними є дні з четвертого по шостий після прибуття в гори", - зазначає В'ячеслав Деркач, відомий український біатлоніст і теперішній керівник державного центру олімпійської підготовки з біатлону.

Екс-спортсмен ділиться спогадами про знамениту та успішну біатлонну подію, що проливає світло на ще один аспект акліматизації.

У 2003 році я разом із Андрієм Дериземлею вирушили на етап Кубка світу в Антгольц, лише після того, як повернулися з Всесвітньої Універсіади, яка проходила у італійському Тарвізіо на висоті 750 метрів над рівнем моря. Ми виступали, так би мовити, "з нуля", адже гори ще не встигли суттєво вплинути на нас. Наші результати були цілком задовільними: Андрій здобув перемогу в масстарті, а я зайняв 11-те місце. Проте гори – це делікатна і складна тема. Як вони вплинуть на спортсмена, залежить від багатьох чинників, і фізична підготовка є одним із найважливіших з них", - зазначає пан Деркач.

Біатлонний офіційний представник, базуючись на своєму досвіді, прагне оцінити, яким чином високогір'я може позначитися на спортсменах у світлі актуального змагального графіка, зокрема 6-го етапу Кубку світу, що розпочнеться в четвер, 23 січня.

Швидше за все, в понеділок більшість команд після етапу Кубка світу в Рупольдингу, Німеччина, вирушать до Антгольца. Це означає, що вже з четверга можуть виникнути так звані "критичні дні". Однак варто зазначити, що деякі спортсмени відчують труднощі більше, ніж інші, а хтось може практично не відчути їх взагалі. У загальному ж, не кожен організм здатний показати свої 100%, в той час як біатлоністи працюватимуть на повну силу, адже всі вони борються за свої позиції та ставлять перед собою амбітні цілі – це ж професійний спорт. Не обходиться й без непередбачуваних ситуацій. Ті, хто вже багато років досліджує результати змагань в Антгольці, можуть помітити значні відставання, які перевищують хвилину, навіть на одному, зазвичай, останньому колі дистанції.

Екс-атлет акцентує на ще одному важливому аспекті, який часто не помічають.

"Гіпоксія, тобто кисневе голодування, впливає на пульсові режими. Якщо біатлоніст під час гонки працює в зоні 180-200, то в Антгольці це може бути й 220! А це ще й неабияк ускладнює стрільбу, адже вона тісно пов'язана з пульсом спортсмена, а ці всі моменти ретельно відпрацьовуються на тренуваннях у відповідних умовах. Тому стрільба на високогір'ї - це випробування".

Спосіб, яким організм витримує навантаження горами, також визначається фізичними характеристиками спортсмена.

"В теорії, чим вищий атлет зростом - тим йому мало б бути важче в горах. Але знову ж таки, є різні супутні фактори. Може високий атлет бути так добре підготовленим, що його антропометрія й не стане його мінусом, тут все дуже індивідуально", - зазначає ексбіатлоніст.

На здатність витримувати кисневе голодування також впливають умови місцевості, де біатлоністи народилися, живуть і тренуються.

Звичайно, представники гірських регіонів легше адаптуються до умов високогір'я. Це стосується італійців, швейцарців, словенців, французів, а також норвежців. Якщо, наприклад, розглядати людину, яка виросла в Ворохті чи Буковелі (на висоті 800-1000 м), то вона вже має певні переваги. Її організм здатний краще транспортувати кисень завдяки вищому рівню гемоглобіну — це абсолютно фізіологічний факт. На противагу цьому, Чернігів, де висота всього 120 м, створює інші умови. Спортсмен, який народився і живе там, не має таких природних переваг, хіба що має якісь генетичні особливості. Отже, ці навички здобуваються в процесі інтенсивних тренувань. Саме тому багато передсезонних зборів відбувається у горах, далеко від дому та близьких. Але бути просто народженим у горах — це ще не гарантія успіху, підкреслює ексбіатлоніст.

В'ячеслав Деркач зазначає, що для досягнення тренувального ефекту в гірських умовах необхідно провести щонайменше 16-20 днів.

"Дотримуючись цих термінів, спортсмен, повертаючись з високогір'я на нижчі висоти, може показати вражаючі результати. Багато атлетів у цей період навіть здатні встановити свої особисті рекорди. Це пов'язано з фазою гіперкомпенсації, коли ефект від перебування в горах позитивно впливає на працездатність організму", - зазначає В'ячеслав Деркач.

Враховуючи висотні характеристики біатлонних арен, формується графік змагань на сезон. Підвищення висоти відбувається поступово, етап за етапом. Різкі зміни, нерегулярна підготовка та змагання можуть суттєво вплинути на організм і викликати значний стрес.

"Цього року європейський чемпіонат відбудеться в італійському містечку Мартелі, де висота трохи нижча, ніж в Антгольці, але це все ще висока гірська місцевість. Після цього команди вирушать до швейцарського Ленцергайду на чемпіонат світу, який також розташований на висоті близько 1400 метрів. Тож усім необхідно буде встигнути адаптуватися", - зазначає пан Деркач.

До речі, в Антгольц-Антерсельві буває й інший фактор, який впливає на результат стрільби.

"На вулиці морозець, а сонце світить, здається, все ідеально… Але іноді туман накриває з озера так, що тренер з трубою змушений залишити біржу та піти до килимка, аби розглянути, за якою схемою проводилася стрільба," - розповідає спортивний функціонер.

Дивовижно, але висота може дарувати несподіванки у словенській Поклюці, де в березні пройде penultimate етап Кубку світу. Про особливості цього знаменитого біатлонного курорту ми розповімо у наших майбутніх матеріалах.