Летів до Москви та стверджував, що Україні не варто бути в ЄС і НАТО: що можна сказати про Кароля Навроцького, який здобуває перемогу на виборах у Польщі?

У неділю, 1 червня, у Польщі пройшов другий тур президентських виборів, в якому з незначною перевагою здобув перемогу кандидат від найбільшої опозиційної партії, керівник Інституту національної пам'яті Кароль Навроцький. Варто зазначити, що раніше цей політик висловлювався щодо України, стверджуючи, що їй не місце в Європейському Союзі та НАТО.

У 2018 році Навроцький здійснив поїздку до Москви. OBOZ.UA надає більш детальну інформацію про життя та суперечки, пов'язані з новим президентом Польщі.

Хто є Кароль Навроцький?

Кароль Навроцький з'явився на світ 3 березня 1983 року в місті Гданськ. Він виховувався в сім'ї робітників і спочатку навчався в місцевій школі, а потім продовжив освіту в гімназії, яку успішно закінчив у 2002 році. У 2003 році він отримав диплом Вищої школи бізнесу та адміністрації в Гданську, спеціалізуючись на управлінні персоналом. У тому ж році Навроцький розпочав навчання на історичному факультеті Гданського університету, який завершив у 2008 році.

Окрім історії, Кароль активно займався спортом, зокрема футболом. Він грав за місцеві клуби KKS Gedania та Ex Siedlce, хоча згодом виявилось, що індивідуальні види спорту більше відповідають його здібностям. У боксі Навроцький досяг більшого - у 2004 році він здобув перемогу в зональному турнірі Кубка Польщі серед юніорів у вазі до 91 кг, представляючи клуб RKS Stoczniowiec.

Під час навчання на четвертому курсі він тимчасово працював охоронцем у готелі "Гранд" у курортному Сопоті. Після першого туру виборів польські ЗМІ оприлюднили скандальні подробиці - нібито Навроцький був причетний до сутенерства під час тієї роботи. Він категорично спростував звинувачення, назвавши їх наклепом і пообіцяв подати до суду на одне з видань.

Невдовзі після цього Навроцький вирішив присвятити себе науковій діяльності та вибрав оригінальну тему для своїх досліджень — історію організованої злочинності в Польщі. Через нестандартний характер теми йому довелося захистити докторську дисертацію в більш традиційній галузі — антиколоніальних студіях.

У 2013 році він отримав ступінь доктора гуманітарних наук, успішно захистивши дисертацію на тему "Соціальний опір комуністичному режиму в Ельблонзькому воєводстві в період з 1976 по 1989 рік". Через кілька років ця праця була удостоєна почесної медалі міста Ельблонг, що є винятковим досягненням, яким можуть пишатися навіть найвідоміші історики.

Наукова та адміністративна діяльність

По завершенні отримання наукового ступеня Кароль Навроцький став членом гданського підрозділу Інституту національної пам'яті Польщі (IPN), де він активно займався публікацією статей та проведенням досліджень. Його основний науковий інтерес зосередився на аналізі антикомуністичного опору.

У квітні 2017 року Навроцький очолив Музей Другої світової війни в Гданську. Його призначення супроводжувалося гучним скандалом: правляча на той момент партія "Право і справедливість" (ПіС), яка прагнула централізувати музейні установи, вирішила об'єднати декілька музеїв. Однак чинний директор Павел Махчевич категорично виступив проти цієї ідеї, за що й був звільнений.

Навроцький, на відміну від попередника, відкритого протистояння з урядом уникнув - і саме це сприяло його кар'єрному зростанню. Таким чином, він вперше увійшов у велику політику та стикнувся з її кулуарними механізмами.

Заради посади директора музею Навроцькому довелося зробити певні жертви, зокрема, він тимчасово припинив свою діяльність у місцевому самоврядуванні. Ще у 2011 році його обрали головою району Седльце в Гданську. Там історик і колишній боксер був надзвичайно активним: започаткував секцію ММА, організовував паради та заходи з вшанування героїв Другої світової війни.

Протягом наступних років Навроцький проявив себе як особа, яка підтримує діючу владу, хоча й не була офіційно членом партії "Право і справедливість". Незважаючи на це, керівництво ПіС сприймало його як свого: Навроцький отримував численні нагороди, став членом Ради історичної дипломатії при Міністерстві закордонних справ і регулярно з'являвся в ефірах проурядових телеканалів у ролі експерта-історика.

28 травня 2021 року Сейм Польщі підтримав кандидатуру Кароля Навроцького на посаду голови Інституту національної памʼяті. Цікаво, що за нього голосували й представники ультраправої, проросійськи налаштованої "Конфедерації".

23 липня того ж року його кандидатуру затвердив і Сенат - верхня палата польського парламенту. Навроцький та антиукраїнська риторика Очоливши ІНП, Навроцький продовжив лінію своїх попередників, відому під назвою "історичні війни". Польща вела такі війни памʼяті фактично з усіма своїми сусідами - Німеччиною, Росією, Ізраїлем, а також Україною.

У своїй позиції щодо України Навроцький спирався на риторику, яка вже усталилася в польському політикумі: наголошення на "етнічних чистках з ознаками геноциду" з боку українців, замовчування злочинів польських сил на Волині та в Галичині, а також ігнорування участі Польщі в депортаціях українців після Другої світової війни. Втім, повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році змусило зменшити градус антиукраїнської кампанії.

На тлі безпрецедентної хвилі підтримки України з боку польського суспільства відкрита критика українців виглядала недоречною. У цій ситуації Навроцький переключився на антинімецьку та антиросійську риторику. У питанні засудження Росії він навіть здобув певне визнання - у лютому 2024 року російська влада оголосила його в розшук через участь у знесенні памʼятника радянським солдатам.

Однак критики не забули про візит Навроцького до Москви в 2018 році, що відбувся вже після анексії Криму та початку конфлікту на Донбасі. Він приїхав туди за запрошенням на "наукову конференцію", яка фінансувалася з державного бюджету. Проте, ця поїздка не залишила жодних слідів у публічному просторі – ні фотографій, ні статей, ні офіційних звітів. Це спровокувало хвилю підозр і спекуляцій, починаючи з неофіційних зустрічей з російськими офіційними особами та закінчуючи припущеннями про можливе вербування з боку російських спецслужб.

24 листопада 2024 року Кароль Навроцький офіційно оголосив про свою кандидатуру на пост президента Польщі, акцентуючи увагу на історичних суперечках з Україною як на одному з ключових аспектів своєї виборчої кампанії.

Він активно брав участь у мітингах, що мали виражену антиукраїнську та антиєвропейську спрямованість, використовуючи в польському суспільстві резонансну тему ексгумацій жертв Волинської трагедії. Відверто заявляв, що Україна не готова до вступу ані в Європейський Союз, ані в НАТО. При цьому Навроцький постійно озвучував недостовірну статистику, що нібито 120 тисяч поляків були вбиті українцями, незважаючи на відсутність підтверджень цієї цифри в авторитетних історичних дослідженнях.

"На сьогоднішній день я не спостерігаю присутності України в жодній міжнародній організації, будь то Європейський Союз чи НАТО, до вирішення ключових цивілізаційних питань, які мають велике значення для Польщі. Держава, яка не спроможна взяти на себе відповідальність за жахливий злочин проти 120 тисяч своїх сусідів, не може бути частиною глобальних альянсів," - зазначив Навроцький в січні 2025 року в ефірі Polsat News.

Подібні висловлювання були почуті і під час теледебатів 12 травня, коли Навроцький знову засумнівався в доцільності інтеграції України до західних організацій.

Візит до Дональда Трампа

Кульмінацією виборчої кампанії Кароля Навроцького став не його виступ на дебатах, а візит до США. 1 травня 2025 року претендента на пост президента Польщі зустрів президент Дональд Трамп в Овальному кабінеті.

Після проведення зустрічі залишилося незабутнє зображення та потужна заява президента Сполучених Штатів, який відкрито висловив свою підтримку Навроцькому, підкресливши, що він неодмінно здобуде перемогу.

Інтимна сфера життя

Кароль Навроцький перебуває в шлюбі з Мартою Навроцькою, що працює в податкових органах. У їхній родині росте троє дітей: спільний син Антоній, донька Катерина, а також Даніель — син Марти від її попереднього шлюбу, якого вона народила в 17-річному віці.

21-річний Даніель уже пішов слідами вітчима, зробивши перші кроки в політиці. На місцевих виборах 2024 року він балотувався до міської ради Гданська від партії "Право і справедливість", проте не здобув перемоги. Водночас йому вдалося виграти на рівні району: він був обраний депутатом від Седльце - того самого району, яким десять років тому керував сам Кароль Навроцький.

Як повідомляло видання OBOZ.UA, за даними, опублікованими Національною виборчою комісією Польщі після підрахунку всіх голосів з виборчих дільниць, Навроцький здобув 50,89% (10 606 628 голосів), в той час як його опонент Тшасковскі отримав 49,11% (10 237 177 голосів).