Ман Сіті зміцнює свої ряди, а Мілан підписує нового Бірхоффа. Огляд зимового трансферного вікна в провідних лігах.

Зимовий трансферний період - це момент, коли можна виправити недоліки та знайти рішення для найнагальніших викликів. Це також час, коли клуби стикаються з ризиком переплат і укладенням невдалих угод. Багато команд намагаються уникати активних покупок і продажів у цей сезон. Проте, потреба у зміцненні складу або звільненні гравців все ж виникає, і саме такі угоди стають предметом найбільш захопливих обговорень.

У топлігах трансферне вікно закрилося на початку лютого, і ми вирішили розповісти про найцікавіші переходи. Важливо: під приціл потрапили тільки ті гравці, які взимку саме поміняли команди. Трансфери на кшталт Жеремі Жаке, який вже перейшов до Ліверпуля, але дограє сезон у Ренні, ми проаналізуємо влітку.

У січні "містяни" здійснили два вражаючі трансфери, які обійшлися їм дуже дорого: форвард Антуан Семеньйо приєднався з Борнмута за 72 мільйони євро, а центрбек Марк Геї перейшов з Крістал Пелес за 23 мільйони. Не дивуйтеся такій вартості другої угоди: Геї став одним із найвисокооплачуваніших гравців клубу, отримуючи 250 тисяч фунтів щотижня.

Такий оклад гравець вибив саме через скромні витрати Сіті на трансфер: у нього залишалося пів року за контрактом, він був на радарах усіх топ клубів, і "містяни" знайшли найдієвіший спосіб зацікавити гравця.

Це вже третій трансферний період, протягом якого Манчестер Сіті демонструє неабияку активність. Якщо округлити, клуб витратив близько ста мільйонів (хоча варто зазначити, що юного таланту Оскара Бобба було продано до Фулгема за 31 мільйон). Влітку сума сягнула 200 мільйонів, а минулої зими - понад 200. Схоже, команда живе на великій нозі.

Дехто може стверджувати, що це звичне явище, проте це всього лише стереотип. Літо 2024 року стало для "городян" завершенням з одним невеличким придбанням у вигляді Савіньо, а зимові трансфери в основному залишалися поза увагою.

Команда не виправдовує вкладені ресурси, і це потрібно вже обговорити. Сіті почав частіше втрачати очки у матчах з командами середнього рівня, програвати рівні поєдинки - загалом, став помітно слабшим. Усі ці трансфери не обов'язково підсилюють склад: що, наприклад, приніс Хусанов, за якого рік тому заплатили 40 мільйонів? А Мармуш, за якого віддали 75?

Доннарумма, звичайно, красиво рятує, але за стилістикою воротар, який так погано грає ногами, погано відповідає ідеям Гвардіоли. Як, до речі, і Семеньйо, який б'є по воротах із будь-якої позиції.

Дедалі більше приводів сумніватися в персоні на брівці. Гвардіола, звісно, не застаріє так різко, як Моурінью, він занадто сильно для цього любить футбол - але його ідеї теж працюють дедалі гірше. Футбол стає більш вертикальним, успіху досягають тренери, які ставлять не на контроль, а на швидкі атаки (Гласнер, Іраола, Ле Брі) - і Гвардіола на тлі цього другий рік у кризі.

Він намагається адаптувати свою стратегію, залучаючи гравців, які підходять для динамічного стилю гри. Проте, для цього йому необхідні футболісти виняткового рівня, що, відповідно, потребує значних фінансових витрат. Гею хотіли придбати не тільки Реал, але й Барселона, і такі трансфери "містянам" потрібні не для того, щоб займати друге або третє місце. Крім того, клуб з безмежною (і, безумовно, заслуженою) підтримкою Гвардіоли сам створює собі проблеми.

Семеньйо став сьомим нападником, що займає три позиції, після таких гравців, як Голанд, Шеркі, Фоден, Мармуш, Савіньо і Доку. Жоден із них не призначений для більш оборонних ролей, і щонайменше четверо (можливо, навіть п'ятеро, якщо Бернарду Сілву використають на фланзі) мають залишатися на лавці. Геї ж зайняв позицію шостого центрального захисника на двох позиціях - хоча троє з них травмовані, їхнє повернення створить складну ситуацію в командному складі.

Для справедливості варто зазначити, що Антуан розпочав сезон вражаюче, забивши чотири голи в п'яти матчах. Натомість Геї одразу припустився помилки, через що результати команди наразі залишають бажати кращого. За 24 тури цього сезону "містяни" зазнали п'яти поразок, а в останніх шести зустрічах змогли перемогти лише аутсайдера – команду Вулвз. Постійні закупівлі гравців лише допомагають їм утримуватися в зоні Ліги чемпіонів.

Клуб продовжує надавати підтримку Гвардіолі, але це стає для нього дедалі витратнішим. У цьому контексті можна сказати, що Пеп обрав шлях, схожий на той, яким йшов Моурінью, після роботи якого Рома тривалий час розмірковувала над тим, як позбутися Абрахама, Белотті та Паредеса.

Зінченко не виходив на поле в складі Арсеналу в минулому сезоні і не зміг продемонструвати свої здібності під час оренди в Ноттінгемі. В результаті, "каноніри" вирішили продати його до Аякса за півтора мільйона євро. Я підготував окремий матеріал про Сашка та його нову команду.

У випадку з трансферами "россонері" варто почати з того, кого не вдалося підписати. Жан-Філіп Матета міг би остаточно розпрощатися з Крістал Пелес, якби взимку вирушив до Мілана разом із Геєю — він вже проходив медичний огляд у клубі. Проте медична служба, відзначена своєю строгістю та легендарною репутацією, відмовила йому. Історично саме ця служба стала причиною того, що такі гравці, як Індзагі та Мальдіні, продовжували виступати на високому рівні навіть у 35 років. Наразі ж у Мілані є певні проблеми з травмами, зокрема у Крістіана Пулішича...

Проте, Мілан все ж таки підписав форварда з національної збірної Німеччини. У клубу є свої традиції в цьому плані: колись Олівер Біргофф значно посприяв команді перед переходом Андрія Шевченка. Однак варто враховувати, що всі троє з цих випадків не зовсім вдалий вибір: збірна Німеччини наразі не наближається до перемоги на Євро, сам Мілан не бере участі в єврокубках, а Ніклас Фюллькруг, з його трьома голами за півтора року, звичайно, не може зрівнятися з Біргоффом.

Фюллькруг – це форвард, якого можна охарактеризувати як представника робітничо-селянського класу. Його прізвисько "Щілина" він отримав через небажання покращувати стан своїх зубів, що цілком відповідає його стилю гри. Протягом віку від 20 до 24 років він виступав у другій Бундеслізі, а потім провів багато років у командах, які не відрізнялися високим рівнем. З клубами Ганновер і Вердер Ніклас пережив вильоти з елітного дивізіону.

Проте, коли Фюллькруг почав отримувати шанси в провідних командах, він вразив усіх, доводячи свою майстерність. Після найуспішнішого сезону в своїй кар'єрі, де він відзначився 16 голами за Вердер, його перехід до Боруссії призвів до того, що він забив 15 м'ячів у наступному сезоні. У складі збірної Ніклас демонструє вражаючі результати: 14 голів у 24 матчах, а також важливі забиті м'ячі на Євро та ЧС.

Німець - великий і потужний форвард, він потрібен для виходів на заміну і боротьби проти втомлених ліній оборони. Навіть протягом січня Фюллькруг уже встиг забити переможний гол у ворота Лечче - і це може бути початком великої дружби.

Серія А отримала нового чемпіона. Екс-гравець Наполі Джакомо Распадорі вирішив залишити команду, оскільки втомився від постійної боротьби за ігровий час з нападниками Атлетико, і тепер він підписав контракт з Аталантою. У свою чергу, з Аталанти до Атлетико перейшов Адемола Лукман, який став героєм фіналу Ліги Європи, ставши автором єдиного хеттрика за останні 50 років у фіналах єврокубків.

Адемолі та Аталанта вже давно наблизилися до розставання. Протягом двох літніх трансферних вікон він неодноразово намагався знайти спосіб покинути клуб, але той не бажав відпускати його за невелику суму — водночас великі пропозиції залишалися поза увагою. Тепер ситуація виглядає так, що італійці зазнали більших втрат: вони не отримали за футболіста достатньо (Атлетико заплатив 35 мільйонів), а команда, здається, стала більш вразливою, аніж сильною.

Распадорі - нападник середньої ланки. Саме з цієї причини його не захотіли підписати ні Наполі, ні Атлетико, адже він жодного разу не зумів забити більше 10 голів за сезон. Безсумнівно, Аталанта за помірну суму в 22 мільйони отримує корисного гравця, але при цьому втрачає справжнього майстра, здатного вирішувати долю матчів наодинці.

Лукман повинен надати фарб сірій грі Сімеоне, але також його відхід виглядає свідченням, що як великий проєкт Аталанта закінчується. Гасперіні пішов, а він і був архітектором усього проєкту. Його наступник Іван Юрич міг і в Серію Б потягнути бергамасків - його, звісно, вже звільнили та призначили Раффаеле Палладіно, але... Ніхто й не обіцяв, що скромний середняк Серії А посідатиме місця вище шостих-сьомих без тренера, який уже в Ромі.

Щодо Гасперіні в Римі варто зазначити, що його відхід став серйозним ударом для Аталанти, хоча поки що його вплив на нову команду виглядає неоднозначно. "Вовки" чудово стартували в сезоні, але за короткий час зазнали вже восьми поразок та випали з зони Ліги чемпіонів. Ще більше питань виникає щодо його взаємодії з гравцями; зокрема, тренер постійно висловлює незадоволення форвардами, і це стосується не лише Довбика, а й Евана Фергюсона.

Отже, тепер Артему доведеться змагатися з вундеркіндом. Робіньо Ваз переїхав до Марселя у віці 17 років і вже встиг стати гравцем місяця, забити 4 голи та бути проданим за 22 мільйони євро - а зараз йому всього 18. Що ж, побачимо, як це розвиватиметься. Гасперіні має схильність працювати з молодими талантами, але Ваз все ж має на своєму рахунку чотири голи на професійному рівні.

Марсель, до речі, зміцнив свій склад гравцями, які зовсім не є форвардами. Команду підкріпили півзахисники з країн Бенілюксу, а також ще один футболіст на кшталт Де Дзербі, який приєднався з Арсеналу (18-річний Ітан Нванері, що іноді виходив на поле за "канонірів", тепер в оренді). Водночас клуб вирішив позбутися своїх героїв штрафного майданчика.

Ніл Мопе вже встиг відзначитися голом у матчі проти Севільї, але його прощання можна зрозуміти: він забиває лише елегантні м'ячі, а за 3,5 років у його активі всього 15 голів. Обамеянг, навпаки, переживає третю хвилю свого футбольного розквіту, і з таким натхненним гравцем важко змагатися будь-кому.

Поєднання "Барселона" та "трансфери" давно стало об'єктом для жартів. Клуб опинився у величезних боргах, а затримка з реконструкцією "Камп Ноу" ще більше ускладнює фінансову ситуацію – здавалося б, у січні точно не варто підсилювати склад, особливо коли команда лідирує в чемпіонаті. Проте "Барса" вирішила придбати нового гравця, причому такого, який нещодавно вважався одним із найкращих у світі на своїй позиції.

Так, ще кілька років тому Жоау Канселу у Манчестер Сіті вважався одним із провідних крайніх захисників у світі. Потім він пережив оренди у Баварії та Барселоні, а згодом і трансфер до Аль-Хіляль. Тепер же він повертається до команди "блаугранас". Мабуть, важливо відновити форму і бути на увазі перед чемпіонатом світу.

Барселона не стикається з великими ризиками: Кунде потребує заміни, адже він вже побив усі можливі рекорди за кількістю матчів у певному сезоні чи році. Якщо щось піде не так, клуб завжди може повернути гравця назад до саудитів. Щодо Канселу, то він став зайвим через недостатню активність в обороні, але команда Фліка демонструє меншу оборонну активність, ніж будь-який інший клуб у світі.

Не менш знаковим трансфером, що стосується Барселони, стало прощання з тер Штегеном. Він залишався останнім активним гравцем команди, який здобував перемогу в Лізі чемпіонів. Однак уже другий сезон поспіль йому не вдається отримати стабільну ігрову практику: спочатку його підкосила травма, а тепер Жоан Гарсія не залишає йому шансів. А влітку відбудеться чемпіонат світу, де Марк-Андре, нарешті позбувшись конкуренції з боку Ноєра, прагне стати основним воротарем.

Жирона, про яку на початку сезону помилково говорили в контексті Газзаніги та Крапивцова, стала відмінним майданчиком для відновлення кар'єри. Проте, на жаль, після лише двох матчів у новій команді тер Штеген отримав травму і вимушений був вибути з гри на кілька місяців.

Якщо згадати, що у складі команди був і Домінік Ліваковіч, який під час сезону відмовився від участі (на початку сезону він виступав за Фенербахче, і якби зіграв хоча б один матч за Жирону, то не зміг би виступати за третю команду в цьому сезоні), то можна стверджувати, що в топ-5 лігах не знайдеться колективу з настільки серйозними воротарськими проблемами. Газзаніга довгий час залишався на лавці запасних у англійських командах, але зараз отримує шанс регулярно виходити на поле, хоча й допускає помилки.

Які ж класні тренери працювали в Шахтарі. Де Дзербі на відмінному рахунку в Європі - і справа навіть не в Марселі, він раніше прекрасно тренував Брайтон і входить до шорт-листа топклубів.

Паулу Фонсека, який очолив Ліон, зумів здійснити вражаючу серію з 10 перемог поспіль, незважаючи на те, що влітку команда ледве не опинилася в Лізі 2. Ця вражаюча стрічка продовжується. Для зміцнення атакуючої лінії тренер, маючи досвід роботи в УПЛ, залучив двох нападників, серед яких і Роман Яремчук. Про це на нашому сайті також вийшов окремий матеріал.

На тлі всього цього найтитулованіший клуб Італії поводиться на ринку спокійно - можна сказати, відходить від бурхливих часів. Дугласа Луїза повернули в Астон Віллу (а колись так хотіли його переманити, що купили... його дівчину - футболістку Алішу Леманн!), баласт у вигляді Даніеле Ругані скинули у Фіорентину - і злегка поглибили склад.

Шведський футболіст Еміль Хольм вражаюче виступав за Болонью, і його присутність має зміцнити праву сторону захисту, де нещодавно грав центральний захисник Калюлю. Щодо Жеремі Бога, він, скоріше за все, займе місце на лавці запасних: адже Йилдиз залишається кращим гравцем команди, і змагатися з ним за місце в основі буде надзвичайно важко. Проте, мати гравця на заміні для лідера завжди корисніше, ніж зовсім не мати альтернативи.