"Лише ми здатні прийти на допомогу нашій країні, адже ніхто інший не зробить цього краще", - свідчить військовослужбовець 14-го окремого полку БпАК з позивним "Хан" - Українська газета Час.

Боєць 14-го окремого полку БпАК з позивним "Хан" народився у Києві та виріс у Бучі, а до Збройних Сил долучився у 2022 році. Студент-культуролог у цивільному житті, він отримав ґрунтовну підготовку і пройшов тривалий бойовий шлях, успішно опанувавши військову професію оператора БпЛА. Він поділився з нами своєю історією, розповівши про шлях до війська, бойову роботу та загальні враження від служби у 14-му окремому полку.

Поділись своїми спогадами про життя до вступу в Збройні Сили.

Перед тим, як стати частиною Збройних Сил, я жив звичайним життям підлітка. Я навчався в Києво-Могилянській Академії, працював неповний робочий день у Києво-Могилянській бізнес-школі, проводив час з друзями і мав дівчину. Моє життя було сповнене радості, я ріс, розвивався і насолоджувався кожним моментом. Спорт займав важливе місце у моєму житті: понад 11 років я грав у футбол, а потім перейшов на волейбол, яким займався близько двох років. Мені подобаються всі види ігор з м'ячем, у мене до них є певний талант – футбол, волейбол, баскетбол та інші. Окрім спорту, я мав пристрасть до історичних книг, що, власне, й сформувало моє ставлення до москалів. У моїй родині є мама, брат і батько. Батьки розлучені, і після початку війни мама переїхала до Дубаїв, брат оселився в Стамбулі, а батько залишився в Україні. Хоча життя нас розкидало по різних містах, я їх дуже люблю і завжди пам'ятаю про них.

Що змусило тебе приєднатися до армії?

"Рекрутинг" з боку російської армії в Бучі на початку широкомасштабного вторгнення. [Сміється.] Якщо б ви запитали мене 23 лютого, чи готовий я був би приєднатися до військових, якби почалась активна фаза, я, напевно, відповів би, що ні. Але вже 24 лютого я чітко усвідомив, що маю робити, і зрозумів, що боротьба є моїм призначенням. В той момент я дав собі обіцянку: незалежно від того, як важко буде, я буду діяти відповідно до своїх переконань і внутрішнього почуття честі. Вранці я прокинувся під звуки літаків і вибухів - в Бучі розпочались бойові дії, починаючи з вечора 24-го до ранку 25-го. Так розпочався мій шлях. Я приєднався до Збройних сил, адже це було правильним рішенням. Я вирішив, що як бучанець не дозволю росіянам залякати себе. Я просто хочу, щоб моя країна залишалася вільною, щоб мої друзі були в безпеці, і щоб ми могли вільно спілкуватися українською мовою.

Ти ідентифікуєш себе як бучанина чи як киянина?

Це надзвичайно цікаве питання. Ми перебралися до Бучі після розлучення батьків, коли мені було 13. Упродовж усього свідомого життя я прагнув вирватися до Києва, вважаючи себе киянином, хоча все ще мешкав у Бучі. І коли нам вдалося звільнитися від окупації, мама сказала мені: «Подивися, ти все своє життя мріяв втекти з Бучі, але саме це місто стало стартом твого справжнього шляху». Тепер я з гордістю можу сказати: так, я бучанець, і це моя найбільша перевага. [Сміється.] Це частина мене, яка справила величезний вплив на все моє життя.

Що спонукало тебе вибрати 14-й окремий полк безпілотних авіаційних комплексів?

Я ще наприкінці весни 2022-го року обрав для себе фах безпілотних систем, але тоді це все було у дуже зародковому стані. Згодом, після участі в бойових діях на Бахмутському напрямку, дізнався, що існує підрозділ, повністю присвячений безпілотним системам - 14 окремий полк. Мене вже тоді це зацікавило, подумав: блін, як класно, у них є цілі батальйони FPV, роти ISTAR, працюють буквально на всьому безпілотному, що існує. Буде чудово, якщо я зможу там йти саме по своїй обраній спеціальності і розвиватись у ній. Тому я тут, щоб самому ставати краще і за можливості допомагати всій цій системі ставати краще, знаходити всілякі нові рішення.

Ти приєднався до полку через переведення. Чи було важко змінити місце служби?

Отже, процес переведення виявився досить важким, адже людям з зрозумілих причин не хотілося відпускати. Тому, можна сказати, що легких моментів було обмаль. Проте я пройшов через усі ці труднощі, впорався з усіма формальностями, і ось я тут. І це мене дуже тішить.

Згідно з інформацією, яку я отримав від товаришів по службі, які нещодавно пройшли мобілізацію, процес тепер став значно простішим і зручнішим. Вам потрібно лише заповнити анкету на сайті полку (http://14reg.army), після чого наші рекрутери зв’яжуться з вами для проведення співбесіди, на якій ви разом визначитеся із посадою, що найбільше вам підходить. Наступним кроком буде візит до РТЦК, медична комісія та підписання контракту або пряма мобілізація. Після проходження навчального центру ви будете займатися тією роботою, яку обрали самі. У нашому полку це забезпечується, оскільки командири підрозділів активно шукають відповідних кандидатів на вакантні місця, щоб робота виконувалася ефективно. Вони також усвідомлюють, що найкращий боєць – це той, хто мотивований виконувати свої завдання. Тож якщо ви обрали вакансію, наприклад, автомаляра, то саме цим і займатиметеся. А якщо вирішили стати оператором БпЛА, як я, то будете управляти безпілотниками.

Чим ти зараз займаєшся у військовій частині?

Я – оператор безпілотного літального апарату, який займається розвідкою. Разом з командою вирушаю на завдання, виконую аеророзвідку ворожих позицій, виявляю цілі та координую удари з використанням ударних дронів, ракет чи артилерії. Часто співпрацюю з іншими підрозділами Сил оборони для ефективного виконання місії.

А загалом у нас в полку є різні групи, які працюють із різними типами безпілотників - і FPV, і розвідувальні дрони, і ударні. Є групи, що відповідають за глибинні ураження об'єктів далеко в тилу ворога або на території росії. Це дуже відповідальна та важлива задача, бо вони б'ють туди, куди не можуть дотягнутися інші види озброєння - туди, де ворог на це не очікує. Так би мовити, нищимо росіян на їхній землі, поки вони не дійшли до нашої. Найкраща новина: займатися цим можете і ви, долучившись до нашого полку і пройшовши навчання.

Між виконанням завдань я знаходжу час для відпочинку та навчання. У нашому підрозділі навчання відбувається систематично та безперервно: ми освоюємо новітні технології, удосконалюємо навички тактичної підготовки та надання медичної допомоги. Постійна практика є невід'ємною частиною цього процесу. Ми регулярно виїжджаємо на стрільби: хоча я переважно працюю як оператор безпілотника, у військовій справі ми повинні бути готові до будь-яких ситуацій. Я також дбаю про свою фізичну форму і дуже люблю гуляти пішки, коли є можливість.

Навчання може бути складним, але досягти успіху можливо. Головне — це наявність бажання та старання. І наш полк не лише про "рексів": ви можете обрати таку ж небойову позицію, яку займали в цивільному житті, і почати приносити користь одразу, без необхідності в додаткових курсах.

Які у тебе думки про службу?

Мене оточують надзвичайно потужні особистості, і це не тільки не гнітить, а навпаки, надзвичайно стимулює. Мій перехід до нового підрозділу затягнувся через бюрократичні перешкоди, тож я не мав можливості займатися бойовою діяльністю. Але тепер, в новому полку, я знову закохався в усе: у тренування, фізичну підготовку, бойові завдання та польоти. Це все викликає в мені величезний інтерес, а моє відділення та люди навколо мене надзвичайно мотивують. Я готовий йти з ними і в вогонь, і в воду, і в окопи, і на лівий берег — як кажуть. Відчуваю себе дуже комфортно і щасливий, що опинився тут.

Я вважаю, що у нас дуже людяно ставляться до потреб одне одного. Командири завжди тебе вислухають, зокрема і командир полку - він приїжджає на позиції, питає, що вам треба, як вам можна допомогти, щоб ви краще робили свою роботу. Банально відчувається, по-перше, підтримка матеріальна, а також - що не менш важливо - підтримка моральна. І ти готовий більш якісно виконувати свою роботу. Якщо тобі чогось не вистачає, завжди можна звернутись до командира - якщо звісно ж ці речі є на складах, тобі їх нададуть без жодних проблем.

Які слова ти б хотів донести до наших шановних читачів?

Шукайте можливості, щоб максимально підтримати збройні сили або приєднатися до них. Виберіть ту справу, яка вам найбільше до душі — зараз перед вами відкривається безліч варіантів, і працюйте над своїм розвитком у цьому напрямі. Пам'ятайте, що тільки ми можемо допомогти своїй країні — ніхто інший за нас не зробить цього краще. Якщо вас цікавлять безпілотні системи, ми завжди раді бачити вас у 14-му окремому полку БпАК. У нас є чудові можливості для професійного зростання. Ви також можете прийти працювати за своєю спеціальністю — знаю, що в нашому штабі добре годують, колектив приємний, завжди знайдеться робота, а у відпустці ви зможете бути з родиною. Що ще потрібно? [Сміється.] Ми — ті, хто допоможе вам активно долучитися до звільнення нашої землі.